У висновках і рекомендаціях дисертаційного дослідження узагальнено головні результати, отримані в процесі вивчення ролі кредитних відносин у структурі фонду життєвих засобів, сформульовано нові наукові положення, що мають теоретичне та практичне значення для подальшого вивчення кредитування як соціального інституту та його ролі в збагаченні фонду життєвих засобів; представлено пропозиції, спрямовані на його удосконалення та розширення. Під час дослідження процесу виникнення, становлення й розвитку кредитних відносин з’ясовано, що кредитні відносини засновані на таких соціально-економічних критеріях, як соціальний зв’язок, довіра, справедливість, відповідальність, щодо яких спостерігається певна історична генеза, проявом якої є підвищення ролі кожного з цих критеріїв в організації процесу кредитування як у кожній із суспільно-економічних формацій, так і на сучасному етапі розвитку суспільства. На основі аналізу поглядів відомих вітчизняних економістів виявлено, що кредит і кредитні відносини як економічні поняття тісно пов’язані між собою, а точніше – вони не можуть існувати самостійно одне від одного. Це зумовлене тим, що процедура надання (отримання) кредиту обов’язково супроводжується соціальними взаємовідносинами між кредитором і позичальником. Без процесу кредитування мета кредитних відносин, а саме досягнення вигоди для двох сторін з приводу надання (отримання) різного роду благ у борг, утрачає свій сенс. Таким чином, встановлено, що економічне трактування кредитних відносин значно звужує їх сутність, оскільки пов’язане з розглядом кредитних відносин тільки як таких, що виникають між кредитором і позичальником виключно на грошовій основі, а соціальний аспект цих відносин не береться до уваги, що у свою чергу зумовило необхідність доведення того, що кредитні відносини – це завжди різновид соціальних зв’язків. Унаслідок узагальненості трактування змісту кредитних відносин як різновиду соціальних зв’язків, у ньому не досить чітко простежується пояснення безпосередньо механізму функціонування кредитних відносин як двостороннього (обмінного) процесу. У зв’язку з цим уточнено поняття кредитних відносин як форми соціального обміну. Для здійснення акценту на суб’єктах кредитних відносин, на особливостях їх поведінки, мотивах і основних засадах формування особистих стосунків між ними визначено сутність кредитних відносин як різновиду соціально-довірчих відносин. Доведено, що сутність кредитування є наближеною до соціального інституту, оскільки воно виступає історично зумовленою формою існування соціально-довірчих відносин між людьми в процесі їх практичної взаємодії, яка зумовлена необхідністю задоволення їх потреб та інтересів, підвищення життєвого рівня, реалізації соціального потенціалу. Кредитний процес заснований на формальних і неформальних принципах. Кредитування сприяє соціальному відтворенню фондів життєвих засобів громадян. У результаті ознайомлення з поняттям «фонд життєвих засобів» та його основоположними поняттями виявлено, що ФЖЗ варто розглядати не лише як економічне, а ще і як соціологічне поняття, у зв’язку з чим уточнено визначення ФЖЗ, що уможливило пояснення його сутності та змісту в соціологічному аспекті. У процесі дослідження структури ФЖЗ з’ясовано, що всі три її складові впливають на формування та розвиток людини як особистості. Проте відтворенню соціальної сутності людини найбільше сприяє вперше обґрунтована соціально-відтворююча складова ФЖЗ, яка виступає запорукою отримання людиною гідного місця в суспільстві. Отримані результати емпіричного дослідження щодо оцінки населенням Дніпропетровської області власного матеріального стану свідчать про те, що внаслідок недостатньо високого рівня останнього потреби населення частково або повністю можуть не задовольнятись, а це у свою чергу вже дає підставу говорити про потенційне виникнення в людей мотивації кредитної поведінки як засобу задоволення цих потреб. Доведено, що мотиваційними чинниками кредитної поведінки населення є їх матеріальне становище, ступінь задоволення потреб у забезпеченні різними соціальними благами та послугами, його соціально-демографічні характеристики, професійна приналежність, місце проживання, ступінь духовного розвитку. За результатами дослідження виявлено, що соціального впливу кредитних відносин зазнає не лише ФЖЗ особи, а й вона особисто. Це виявляється в набутті нею в процесі кредитування таких важливих людських якостей, як чесність, добропорядність, довіра до ближнього. Цей вплив можливий лише тоді, коли обидві сторони процесу кредитування виправдовують надії та сподівання одне одного, додержуючись усіх належних правил і етичних норм. Кризові явища, які відбуваються в сучасній Україні та світі, свідчать, що соціальний вплив кредитних відносин на громадян і стан їх ФЖЗ є не лише позитивним. Кредитування іноді має й деякі негативні наслідки. Зокрема, кредити можна розглядати як засіб поневолення громадян. Адже, узявши участь у кредитних відносинах, людина стає боржником і внаслідок настання у деяких випадках її неплатоспроможності вона змушена погоджуватись на будь-які заходи з метою компенсації своїх боргів. Особливо відчутними є наслідки від отримання кредитів у тіньовій сфері, коли перед боржником постає можливість втрати не лише майна, а й іноді – життя. Тому певним виходом з такої ситуації є те, що індивід повинен бути завжди морально готовим до форс-мажорних обставин для уникнення соціальних травм. Отже, кредитні відносини певною мірою обмежують свободу людини, перетворюють її на слухняний інструмент для здійснення державної чи комерційної політики. В умовах фінансової кризи в Україні суттєво зростає роль держави, органів місцевого самоврядування та окремих людей у вдосконаленні цього процесу. Тому превентивні заходи доцільно здійснювати на трьох рівнях: державному, регіональному, особистісно-індивідуальному. Разом з тим усі ці заходи є можливими лише за умови забезпечення державою чіткого правового регламентування кредитного процесу та налагодження довірчих відносин із населенням, що будуть сприяти мінімізації моральних і матеріальних збитків громадянина або суб’єкта господарської діяльності. Заохочення до користування кредитними послугами банківських установ дають змогу передбачити й урахувати певні тенденції кредитної поведінки населення в майбутньому, що у свою чергу уможливлює справляння фінансово-кредитними установами та державою активнішого впливу на поширення й розвиток кредитних відносин у сучасному українському суспільстві. Разом з тим майбутнє громадян за присутності в їх житті кредитних відносин виглядає в масовій свідомості доволі складним і проблематичним. Це пов’язане з тим, що незважаючи на віру українців у здійснення своїх задумів у майбутньому завдяки кредитуванню сьогодні соціальний інститут кредитування не посідає належного місця в суспільному житті, через що він не повною мірою виконує свої основні функції, зокрема задоволення споживчих потреб людей, соціальне відтворення їх ФЖЗ. Більш того, кризові явища, що супроводжують сучасне життя, а також недостатність кредитної (соціально-довірчої) культури значно знижують ступінь зацікавленості громадян у розвитку кредитування. Це загалом знижує ефективність розвитку економіки країни в цілому, унаслідок чого гальмується зростання життєвого добробуту нації. |
