Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Мистецтвознавство / Музичне мистецтво


Рябчун Ірина Волдимирівна. Критська музична традиція у розвитку новогрецької композиторської школи (на прикладі Димітріса Капсоменоса) : Дис... канд. наук: 17.00.03 - 2006.



Анотація до роботи:

Рябчун І. В. «Критська музична традиція у розвитку новогрецької композиторської школи другої половини ХХ століття (на прикладі творчості Димітріса Капсоменоса»). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за фахом 17.00.03 – Музичне мистецтво. – Одеська державна музична академія імені А. В. Нежданової, Одеса, 2006. – Рукопис.

Дисертація присвячена грецькій музиці критського регіону, що вивчається на прикладі представника третього покоління новогрецької композиторської школи Димітріса Касоменоса. Біографія композитора вивчається у широкому історичному контексті. Вивчається проблематика творчості і основні жанри, розвинуті композитором. Розглядаються особливості критської традиційної музики і специфіка її відображення Д. Капсоменосом, зокрема, поєднання у творах композитора тетрахордової ладової основи, розширеної діатоніки і вільного використання серійної техніки. Зауважується на розвиток Д. Капсоменосом здобутків композиторів неофлорентійської школи у руслі тенденцій нової фольклорної і другої неокласичної хвиль. Підкреслюється створення композитором критської гілки новогрецької композиторської школи, відкриття нового стилістичного синтезу, а також блискуча адаптація архаїчної критської музики для широкої слухацької аудиторії.

У Висновках указується, що критське традиційне мистецтво формувалося протягом тисячоліть під впливом культур різних континентів. Відмінності історичної долі Криту від материкової Греції сприяли генерації локальних жанрових різновидів та інструментів народної музики острова. Важливою ознакою критського традиційного мистецтва є професіональний розвиток, відображений у фаховій діяльності народних виконавців, існуванні професіональних фольклорних ансамблів, оркестрів і хорових колективів. Зв’язок із грецькою етнічною ойкуменою, оснований на мовній і релігійній спільності, уможливив перетворення Криту із реліктового культурного анклаву у регіон, інтегрований у європейське мистецтво. Продуктивний критсько-європейський діалог у музичному мистецтві яскраво проявився за умов оновлення західноєвропейської музичної мови і збагачення її різноманітними композиторськими техніками.

Ім’я Димітріса Капсоменоса увійшло у новогрецьку музику наприкінці шістдесятих років ХХ століття, коли вже були закладені фундаментальні основи розвитку новогрецької професійної музики і у цілому завершився процес створення національної музичної мови. При загально високому розвитку інфраструктур критської музичної традиції, яка стала основою творчості Д. Капсоменоса, особливою передумовою появи творчої особистості композитора була обмеженість безпосереднього підготовчого етапу становлення регіональної професіональної музики, орієнтованої на європейські стандарти. Проте Д. Капсоменос, завдяки оновленню засад композиторської техніки знайшов шлях до розкриття у професійних музичних творах особливостей критської традиційної музики і виконав важливу місію у розбудові новогрецької композиторської школи створенням її самобутньої регіональної гілки.

Творчість Д. Капсоменоса різносторонньо і виразно представляє професіональне музичне мистецтво критського регіону. Її специфіка проявляється не тільки у збалансованості локальних і загальнонаціональних рис, а й у відповідності формату сучасної європейської музичної культури. Для розкриття особливостей різноманітних жанрів критського фольклору, пов’язаних з його історичним минулим, композитор застосовує відповідні засоби письма, які відкривають слухачеві багатство і неповторність кожного з використаних аутентичних першоджерел. Лексика творів Д. Капсоменоса відкрита для будь-яких стилів і здатна поєднувати принципово протилежні стильові компоненти в органічну єдність. Кожна з епох, ознаки яких відобразилися у стилістиці творів композитора, привертає його увагу передусім певним історичним досвідом етносу, ракурсом відображення Гармонії всесвіту, що лежить у основі буття. Саме тому, поєднання найрізноманітніших стилістичних компонентів у творах Д. Капсоменоса принципово виключає еклектичність. Воно створює життєздатні стильові організми, досконалі системи, які є проекцією філософського світогляду композитора.

Д. Капсоменос знаходить власний підхід до адаптації традиційної музики шляхом встановлення аналогій між античною музичною думкою і сучасним музичним мисленням. Особливої уваги заслуговують пошуки композитора у ладовій сфері. Тетрахордова будова, характерна для критської традиційної музики, у творах Д. Капсоменоса органічно проявляється в умовах розширеної діатоніки. При цьому композитор розвиває ідеї своїх учителів, зокрема К. Проспері, вільно застосовуючи риси серійної техніки, тонально-атональні мутації («тональне вагання») і досягаючи нового стилістичного синтезу.

Унікальне світобачення спрямовує митця до відображення космічної гармонії й одвічного світла мудрості. Воно є проявом грецької ментальності і, водночас, сягає сутності загальнолюдських цінностей, які лягли в основу європейської культури. Творча спадщина Д. Капсоменоса поповнює концертний виконавський репертуар самобутніми, оригінальними творами, що відкривають світу феномен критської традиційної музики.

Публікації автора:

1. Рябчун І. Фортепіанна сюїта «Критські землі» – національна специфіка і західноєвропейський контекст // Київське музикознавство: Збірка статей / НМАУ ім. П. І. Чайковського, КДВМУ ім. Р.М. Глієра. – Вип. 5. – Київ, 2000. – С. 139–150.

2. Рябчун І. Камерно-інструментальна творчість новогрецького композитора Д. Капсоменоса: між Сходом і Заходом // Київське музикознавство / НМАУ України ім. П. І. Чайковського, КДВМУ ім. Р. М. Глієра: Збірка статей. – Вип. 10. – Київ, 2000. – С. 203–212.

3. Рябчун І. Новий стилістичний синтез у творчості новогрецького композитора Д. Капсоменоса // Київське музикознавство. Культурологія та мистецтвознавство / НМАУ України ім. П. І. Чайковського, КДВМУ ім. Р. М. Глієра: Збірка статей. – Вип. 5. – Київ, 2004. – С. 203–212.

4. Рябчун І. «Хорова збірка» Д. Капсоменоса як парадигма його стильової палітри // Науковий вісник НМАУ ім. П. І. Чайковського: Збірка статей. – Вип. 38. Музичний стиль: теорія, історія, сучасність. – Київ, 2004. – С. 246–255.

5. Рябчун І. Фольклор у фортепіанній творчості М. В. Лисенка: стилістичний синтез і проблеми інтерпретації // М. В. Лисенко та українська композиторська школа. До 160-річчя з дня народження М. В. Лисенка / НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського: Збірник наукових праць. – Київ, 2004, С. 167–178.

6. Рябчун І. «Міжкультурний діалог у фортепіанних циклах індонезійської композиторки Трісутжі Камал» // Науковий вісник НМАУ ім. П. І. Чайковського: Збірка статей. – Вип. 43. – Кн. 2. Українська та світова музична культура: сучасний погляд. – Київ, 2005. – С. 246–255.