Інтонаційна організація висловлення віддзеркалює основні принципи формування емоційного досвіду і комунікативної компетенції мовця. Нерозривна єдність емоційного й логічного начал у свідомості людини зумовлює активацію інтонаційних моделей у структурі висловлення, що сприймається як певна змістова одиниця комунікації. Внаслідок такої взаємодії висловлення на позначення позитивних емоцій у сучасній англійській мові виконують роль особливих індикаторів, які завдяки специфічній структурно-семантичній та інтонаційній організації дозволяють мовцеві експліцитно виразити своє ставлення до реальних подій чи явищ, співвідносячи їх з ідеальними або прогнозованими в його свідомості моделями. Результати обробки та аналізу даних аудитивного та акустичного аналізу експериментального матеріалу підтвердили практичну ефективність класифікації досліджуваних висловлень з урахуванням вияву лінгвокогнітивної структури емоційних концептів, що віддзеркалює статичність (кліше) та динамічність (сценарій) чуттєвих координат у свідомості мовця. Встановлено, що актуалізації емоційних кліше властива інваріантна просодична модель, провідною ознакою якої є функціонування переважно середніх показників усіх підсистем інтонації: рівний тип передтакту, реалізованого в середній тональній зоні; усічений тип шкали; середньо-знижений тональний рівень початку інтоногрупи; спадний термінальний тон вузького різновиду, завершення якого локалізується в середньо-зниженій або низькій тональних зонах; звужений та середній діапазон шкали; середній позитивний інтервал на стику передтермінальної частини та ядра; помірні темп і гучність; простий, регулярний ритм. Типовою ознакою емоційно насичених клішованих структур є відсутність передтакту, усічена шкала, реалізація тонального рівня початку інтоногрупи у високій зоні, звуження тонального діапазону, прискорення темпу і зростання гучності, а також поява внутрішньосинтагменних пауз. Найвища варіативність інтонаційних засобів притаманна актуалізації емоційних сценаріїв, супроводжуваних ускладненням інтонаційних моделей за допомогою емфатичного подовження фонем у ключових емоційно маркованих словах; модифікації тонального рівня початку й завершення інтоногрупи; наявності внутрішньосинтагменних (із перервою звучання чи заповнених) пауз; специфічного тембрального забарвлення голосу мовця. Спільною характеристикою висловлень, у яких реалізується емоційний сценарій, є чергування сповільненого й помірного або помірного й прискореного темпу, що сигналізує про динамічну зміну емоцій мовця та їхню комплексну природу. Диференційною ознакою англійських висловлень на позначення комплексних позитивних емоцій є створення просодичного контрасту шляхом протиставлення певних елементів їхньої інтонаційної моделі: низький тональний рівень початку інтоногрупи/середньо-підвищений тональний рівень завершення термінального тону; висхідний різновид передтакту/спадний термінальний тон; нульовий інтервал на стику передтакту й такту/розширений позитивний інтервал на межі передтермінальної частини та ядра; спеціальний підйом, що виділяє слова-інтенсифікатори, займенники, заперечні частки/часткове наголошення іменників та дієслів. Акустичний аналіз підтвердив надійність результатів аудитивного аналізу й дозволив установити базові інтонаційні моделі, які відображають особливості формування позитивного емоційного досвіду мовця. Встановлено, що висловленням на позначення радості властива інваріантна інтонаційна модель, ознаками якої є переважання рівного передтакту, середньо-підвищена тональна зона початку інтоногрупи, зміна тонального діапазону від розширеного до широкого. Домінування розширеного позитивного тонального інтервалу на ділянках "передтакт-такт" та широкого на стику передтермінальної частини і ядра, широкого діапазону інтенсивності, середньо-підвищеного рівня завершення термінального тону об’єднує цей різновид висловлень з тими, що виражають захоплення. Проте мала швидкість зміни частоти основного тону у термінальній частині інтоногрупи на фоні середніх показників її середньозвукової тривалості та висхідний рух тону на такті є диференційними ознаками висловлень на позначення захоплення. У свою чергу, локалізація максимуму інтенсивності на ядерному складоносієві, велика швидкість зміни частоти основного тону у термінальній ділянці та переважання усіченої шкали маркує радісне здивування мовця у момент спілкування. Бажання мовця поділитися своїми почуттями зі співрозмовником супроводжується стереотипною паралінгвістичною поведінкою: мовець широко розкриває обійми в бік слухача, широко посміхається. Сприйняття висловлень, які передають обожнення, уможливлюється завдяки низці інваріантних просодичних параметрів. Так, низький тональний рівень початку інтоногрупи, вузький тональний діапазон, нульова швидкість зміни частоти основного тону в термінальній частині, знижена гучність є інваріантними ознаками реалізації зазначеної емоції. Взаємодія вузького негативного інтервалу на ділянці "передтермінальна частина-ядро", рівного ядерного тону, реалізованого в низький тональній зоні, плавного ритму, м’якого тембру сприяє адекватному декодуванню обожнення. Міміка мовця – випнуті, округлі губи, напівзаплющені очі та ніжна посмішка, за допомогою якої мовець намагається стримати сльози радості, маркує його обожнення. Провідними інваріантними ознаками інтонаційної моделі актуалізації та сприйняття тріумфу мовця є: високий тональний рівень початку й завершення інтоногрупи, вузький тональний діапазон, нульовий тональний інтервал на стику "передтермінальої частини-ядра", переважання рівного різновиду передтакту та локалізація максимуму інтенсивності на ядерному складоносієві. Нульова швидкість зміни частоти основного тону у термінальній частині інтонаційного контуру, підвищена гучність і дзвінкий верескливий тембр сигналізують про надзвичайно високий рівень емоційного напруження мовця. Про піднесений стан мовця свідчать рівновеликі показники інтенсивності на ключових компонентах інтонаційного контуру, які у взаємодії з незначними модуляціями частоти основного тону та рівним ядерним тоном високого різновиду створюють плавний інтонаційний контур висловлення. Бажання людини поділитися своїм тріумфом супроводжується паралінгвістичними засобами: мовець підстрибує, плескає в долоні, навіть пританцьовує. До перспективних напрямів подальшого наукового пошуку в галузі дослідження лінгвокогнітивних особливостей просодичного оформлення емоційних висловлень слід віднести вивчення питань, пов’язаних з установленням звукосимволічних властивостей сегментного й надсегментного рівнів мови в процесі декодування різнополярних емоцій у мовленні; виявлення універсальних одиниць інтонаційної системи в різноструктурних мовах; вивчення лінгвокогнітивних особливостей сприйняття та декодування емоційного повідомлення з погляду типології значень одиниць фонетичного рівня мови. |
