За результатами дослідження, метою якого було теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити методику творчого розвитку молодших школярів у процесі трудового навчання та художньої праці, можна стверджувати таке: Розгляд філософських поглядів минулого і сучасності виявив, що кожна особистість тією чи іншою мірою є творчою, якщо для неї характерні завзятість, наполегливість, сприйняття нових ідей, здатність знаходити і порушувати проблеми, критичність, сміливість, терплячість, яка прагне самовиразитись у предметно-перетворюючій діяльності, яка матеріалізує свої ідеї, використовуючи цікаві способи та прийоми праці. Результативність творчої думки залежить не лише від свідомості, а й від неусвідомлених ідей, імпульсивних здогадок, які виконують функцію поштовху щодо цінних асоціацій. Творчий момент полягає у сутнісному переході з однієї системи (суб’єктивної) в іншу (матеріальну) за умови їхнього взаємного активного опору.
Аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми творчого розвитку молодших школярів показав розмаїття підходів до творчого розвитку, складність його природи, структури, шляхів та дозволяє тлумачити творчий розвиток як якісні закономірні зміни, що скеровують особистість на перетворювальну діяльність і забезпечують творчий рівень цієї діяльності завдяки єдності мотиваційно-особистісного, когнітивного, емоційно-аксіологічного, діяльнісного компонентів у її структурі. З опорою на проаналізовані теорії і концепції, за робоче ми прийняли таке визначення. Творчий розвиток дитини у процесі праці – це спрямовані закономірні якісні зміни, що забезпечують повноцінний розвиток здібностей та творчого потенціалу молодшого школяра і спрямовують дитину на перетворювальну діяльність, забезпечуючи творчий рівень цієї діяльності, внаслідок чого учень одержує можливість виразити своє ставлення до побаченого, почутого, прочитаного у власноручно виготовлених виробах. На основі аналізу теорії і методики творчого розвитку особистості у сучасних педагогічних дослідженнях встановлено, що творчий розвиток повинен бути невід’ємною складовою процесу трудового навчання та художньої праці, органічно доповнювати навчальний процес, забезпечуючи єдність знань, умінь, навичок та творчих можливостей молодших школярів. Саме через акумулювання естетичного досвіду, який учні набувають в процесі сприймання оточуючої дійсності, можливий повноцінний творчий розвиток дітей у процесі трудового навчання та художньої праці. 2. Визначені основні критерії творчого розвитку молодших школярів у процесі трудового навчання та художньої праці: мотиваційно-особистісний – позитивне ставлення до творчої діяльності, прагнення заохочення власної діяльності, цілеспрямованість, відповідальність, старанність, впевненість, самостійність, оригінальність, швидкість, здатність до співпраці, самовдосконалення; емоційно-аксіологічний – емоційно-почуттєве ставлення до праці, емоційне задоволення від самого процесу праці, її результатів, інтерес і потреба в предметно-перетворювальній діяльності, система ціннісних орієнтацій дитини у праці, її оцінні судження, соціальні установки; когнітивний – знання трудового процесу, його ресурсного забезпечення, моральних норм і правил поведінки під час виконання трудових завдань, аналітико-синтетичні здібності, здатність до узагальнення, систематизації, вміння виділити головне, кмітливість, критичність мислення, уміння переносити та використовувати знання у новій ситуації, незалежність суджень, відступ від стереотипності; діяльнісний – наявність досвіду в предметно-перетворювальній діяльності, сформованість організаторських і виконавських умінь і навичок, виявлення при цьому ініціативи, активності, самостійності, творчості, відповідальності, потяг гармонії у процесі та результаті діяльності. Використання тестових завдань, виконання творчих робіт учнями, анкетування сприяло визначенню рівнів творчого розвитку молодших школярів у процесі трудового навчання та художньої праці, які характеризуються як низький, середній та високий. Зазначені рівні залежать від ступеня прояву критеріїв творчого розвитку учнів молодших класів. Результати констатувального експерименту вказують на незадовільний рівень творчого розвитку дітей. Так, низький рівень творчого розвитку виявили 42,9% учнів. Середній – 45,3% молодших школярів. Високий рівень творчого розвитку виявили 11,8% дітей. Існує реальна перспектива для підвищення рівня творчого розвитку учнів, яка залишається ще не реалізованою. Це зумовлено відсутністю цілісного розуміння вчителями початкової школи стратегії творчого розвитку молодших школярів; відсутністю належних методичних розробок і рекомендацій; нехтуванням чуттєво-емоційною сферою молодшого школяра; недооцінкою ролі декоративно-ужиткового мистецтва в розвитку психічних процесів і формуванні життєвого та практичного досвіду школяра; відсутністю диференційованого підходу до використання творчих завдань на уроках трудового навчання та художньої праці. 3. Дієвість методики творчого розвитку молодших школярів на уроках трудового навчання та художньої праці залежить від дотримання визначених у ході теоретичного дослідження сукупності педагогічних умов: установка на адекватне сприймання естетичного потенціалу декоративно-ужиткового мистецтва молодшими школярами; збагачення мотивації творчої діяльності молодших школярів на уроках трудового навчання та художньої праці шляхом трансформації когнітивного змісту в емоційний; диференційоване використання творчих завдань на уроках трудового навчання та художньої праці; поліхудожній підхід до творчої діяльності учнів у процесі трудового навчання та художньої праці. Відповідно до зазначених педагогічних умов була розроблена методика творчого розвитку молодших школярів у процесі трудового навчання та художньої праці. Творчий розвиток учнів на уроках трудового навчання та художньої праці відбувався шляхом: ознайомлення учнів з основними виявами естетичного в декоративно-ужитковому мистецтві, поповнення знання про види декоративно-ужиткового мистецтва, вдосконалення загальнотрудових умінь та навичок, ознайомлення з різноманітними техніками виготовлення виробів (підготовчо-установочний етап); сприяння розвитку пізнавальних процесів молодших школярів, формування умінь висловлювати оціночні судження стосовно побаченого, розуміння змісту твору декоративно-ужиткового мистецтва, знайомства з основними засобами виразності художнього витвору, удосконалення загальнотрудових умінь та навичок (проективно-оціночний етап); сприяння творчому підходу учнів до "прочитування" змісту творів декоративно-ужиткового мистецтва, формування умінь давати власну художньо-оцінну характеристику творам майстрів, сприяння творчому розвитку молодших школярів під час виконання різного роду завдань (художньо-творчий етап). Зміст та ефективність кожного наступного етапу методики зумовлюється ефективністю та результативністю роботи на попередньому. Поетапність методики дозволила повністю виявити і розкрити творчі можливості молодших школярів, адже гнучкість кожного етапу дає змогу учням виявити більш високий рівень самостійності, творчості, пошуку, оригінальності. 4. Перевірка стану творчого розвитку молодших школярів після формувального експерименту підтверджує, що творчий розвиток без спеціального стимулювання розвивається повільно. Про це свідчать результати підсумкового експерименту в контрольних групах: високий рівень творчого розвитку до формувального експерименту спостерігався в 11,9% учнів, після – 12,8%, середній – до у 45,4%, після – у 46,7%. Кількість учнів з низьким рівнем творчого розвитку знизилася несуттєво: до експерименту 42,7%, після – 40,5% дітей. Зростання творчого розвитку учнів забезпечується дотриманням педагогічних умов творчого розвитку молодших школярів у процесі трудового навчання та художньої праці. У результаті навчання за запропонованою методикою учні експериментальних груп продемонстрували зростання рівня творчого розвитку. Високий рівень творчого розвитку до формувального експерименту спостерігався в 11,6% учнів, після – у 27,6%, середній рівень – до експерименту у 45,3%, після – у 58,9%. Суттєво знизилась кількість учнів з низьким рівнем творчого розвитку: до – 43,1%, після – 13,5%. Експериментальна перевірка, дані апробації й місцевого впровадження у шкільну практику методики творчого розвитку молодших школярів у процесі трудового навчання та художньої праці свідчать про її високу ефективність. Широке впровадження цієї методики у практику початкової школи якісно змінить навчальний процес – зробить його цікавим, яскравим, ефективним, творчим, пізнавальним. Проведене дослідження, не вичерпує всіх аспектів цієї багатосторонньої проблеми. Як показали дані констатувального експерименту, широке застосування запропонованої методики творчого розвитку молодших школярів у процесі трудового навчання утруднюється без подальшого дослідження і створення на цій основі програм з трудового навчання та художньої праці для дітей молодшого шкільного віку, в яких творчий розвиток дітей не є побіжним, а є основою для реалізації педагогічних завдань. Вирішення яких, відкривають можливості для творчого й естетичного розвитку молодших школярів, що дозволить виховати розумну, духовно збагачену, розвинуту особистість, яка не скута межами стереотипного мислення та буде спроможна застосовувати знання у різних сферах життя суспільства. Крім того, виникає потреба у спеціальній підготовці вчителів початкових класів до творчого розвитку дітей у педагогічних закладах освіти чи відповідній перепідготовці вчителів у закладах післядипломної освіти, адже реалізація запропонованої методики творчого розвитку молодших школярів у процесі трудового навчання та художньої праці потребує підготовлених до цього фахівців. Дисертаційне дослідження повною мірою не вичерпує порушеної проблеми. На нашу думку, спеціального дослідження потребують наступні питання: формування творчої особистості вчителя засобами предметно-художньої діяльності, вплив нових інформаційних технологій на творчих розвиток молодших школярів у процесі трудового навчання, позакласна робота з трудового навчання як засіб художньо-творчого розвитку молодших школярів. |
