Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Ветеринарні науки / Патологія, онкологія і морфологія тварин


Щебентовська Ольга Миколаївна. Морфофункціональний стан органів імунної системи щурів і курей при застосуванні розчину натрію гіпохлориту на тлі Т-2 токсикозу : Дис... канд. наук: 16.00.02 - 2008.



Анотація до роботи:

Щебентовська О.М. Морфофункціональний стан органів імунної системи щурів і курей при застосуванні розчину натрію гіпохлориту на тлі Т-2 токсикозу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.02 – патологія, онкологія і морфологія тварин. – Білоцерківсь-кий національний аграрний університет, Біла Церква, 2008.

Дисертація присвячена вивченню динаміки морфофункціональних змін у органах імунної системи білих щурів та курей за впливу різних концентрацій розчинів НГХ на тлі експериментального хронічного Т-2 токсикозу.

З’ясовано деякі показники природної резистентності у щурів та курей. Встановлено взаємозв’язок між змінами гематологічних показників і морфофункціо-нального стану селезінки, тимуса та фабрицієвої бурси у курей за хронічного Т-2 токсикозу. Розкриті патогенетичні механізми розвитку імунодефіцитів, встановлені характерні особливості біохімічних показників крові та морфологічних змін у досліджуваних органах імунної системи щурів і курей.

Встановлено, що Т-2 токсин є інгібітором ДНК і спричиняє різке порушення структури імунокомпетентних органів та призводить до гальмування синтезу білка плазматичними клітинами.

Обґрунтовано, що досліджувані концентрації розчинів “Септокс” і НГХ здатні нейтралізувати Т-2 токсин в організмі щурів та курей, активізувати проліферацію клітин лімфоїдного ряду в органах імуногенезу. Застосування розчину “Септокс” у концентрації 20 мг/л сприяє швидшій стабілізації загального стану організму, покращенню імунологічних показників крові та проявляє виражену імунокорегувальну дію в умовах циркуляції токсинів в організмі.

На підставі отриманих результатів досліджень розроблені та рекомендовані до впровадження методи лікування Т-2 токсикозу курей.

У дисертації викладено науково-теоретичне обґрунтування і нове вирішення проблеми, яка полягає у з’ясуванні імунологічних показників крові, динаміки морфофункціональних змін тимуса, селезінки та лімфатичних вузлів щурів, ФБ, тимуса й селезінки курей за хронічного перебігу експериментального Т-2 токсикозу і впливу розчинів НГХ та “Септокс”. За результатами проведених досліджень експери-ментально обґрунтовано і узагальнено структурно-функціональні зміни в органах імуногенезу та встановлено імунокорегувальний вплив досліджуваних розчинів. Визначено оптимальну концентрацію розчину “Септокс” з лікувальним ефектом.

1. Визначено, що ЛД50 отриманого кристалічного Т-2 токсину становило для щурів – 6,75, курей – 5,6 мг/кг маси тіла.

2. Клінічні ознаки Т-2 токсикозу в щурів і курей залежали від введеної дози Т-2 токсину та тривалості експерименту. У щурів Т-2 токсикоз проявлявся пригні-ченням, зниженням маси тіла, втратою блиску шерсті, тремором скелетних м'язів, а в курей – опущенням крил, блідістю і синюшністю гребеня, борідок, почорнінням язика. Типовими патолого-анатомічними змінами у курей є некроз слизової оболонки язика та вола, смугасті крововиливи в грудних і стегнових м’язах, катаральний гастрит та ентерит, акцидентна інволюція тимуса, атрофія фабрицієвої бурси і селезінки.

3. За тривалого введення щурам Т-2 токсину в дозі 1/10 і 1/20 ЛД50 на 20 і 30-у доби експерименту встановлено вірогідне зменшення кількості еритроцитів і лейкоцитів, вмісту гемоглобіну, загального білка та a2-глобулінів. Випоювання щурам НГХ в концентрації 30 мг/л сприяло вирівнюванню та наближенню до показників контролю кількості лейкоцитів, еритроцитів, вмісту гемоглобіну, загального білка і g- глобулінової фракції сироватки крові.

4. Тривале введення щурам Т-2 токсину (30 діб) зумовлювало зменшення і зміну співвідношення кіркової та мозкової речовин тимуса з розвитком акцидентної інволюції органа. Випоювання розчину НГХ сприяло достовірному збільшенню загальної маси тимуса за рахунок потовщення кіркової речовини, зумовленого інтенсивною проліферацією Т-лімфоцитів та регенераторними процесами в органі.

5. Морфогенез змін селезінки щурів на 10-у добу Т-2 токсикозу характеризувався порушенням гемодинаміки, явищами стромального і периваскулярного набряків, деструкцією ендотеліоцитів, збільшенням вмісту червоної пульпи, що, у свою чергу, сприяло зростанню вагових коефіцієнтів органа; на 20-у добу – зрос-танням кількості мегакаріоцитів, що вказувало на включення компенсаторно-пристосувальних механізмів, а на пізніх етапах (30-а доба) – оголенням ретикулярного каркаса, набряком і фібриноїдним набуханням стінок судин, надмірним виселенням з органа лімфоїдних клітин та різким зменшенням лімфатичних вузликів, що призвело до зниження вагових коефіцієнтів.

6. Встановлено, що застосування розчину НГХ сприяє збільшенню кількості та розмірів лімфатичних вузликів у селезінці з ознаками посилення гермінативної активності, накопиченням піронінофільних лімфоцитів та плазматичних клітин у пульпарних тяжах, зростанням кількості мікро- і макрофагоцитів, підвищенням активності лужної фосфатази, що свідчило про посилення бар’єрно-фільтраційної функції клітин та виражені гіперпластичні процеси в органі.

7. У лімфатичних вузлах щурів на тлі Т-2 токсикозу відзначали зменшення площі кіркової і мозкової зон, потовщення строми органа. Застосування розчину НГХ вже на ранніх етапах Т-2 токсикозу сприяло зростанню величини лімфатичних вузликів, збільшенню кількості мікро- і макрофагоцитів та плазмоцитарних клітин. При цьому клітинні елементи збагачувались на РНК і глікоген, у них підвищувалась активність лужної фосфатази.

8. У курей за щоденного введення Т-2 токсину в дозі 0,28 мг/кг на 7-у добу досліду встановлено збільшення кількості еритроцитів, лейкоцитів, вмісту альбуміну, b- і a2-глобулінів, а на 14-у добу – зниження вмісту гемоглобіну та загального білка, кількості еритроцитів і лейкоцитів. Застосування розчину “Септокс” у кон-центрації 20 мг/л сприяє поступовому зменшенню клінічних проявів Т-2 токсикозу, наближенню гематологічних показників до контрольних значень, підвищенню ЛАСК, БАСК та фагоцитарної активності нейтрофілів, морфофункціональній перебудові органів імунної системи в умовах імунодефіцитного стану організму, яка проявлялась морфофункціональною перебудовою тимуса, фабрицієвої бурси, селезінки, тобто мало виражену імунокорегувальну дію.

9. З’ясовано, що у плазматичних клітинах фабрицієвої бурси на 14-у добу Т-2 токсикозу, на тлі збереження структур ядра і мембран ендоплазматичної сітки, вираженими були повна дегрануляція, закриття ядерних пор в каріолемі, порушення крист мітохондрій, що спричинило інгібування синтезу білка плазмоцитами. За впливу розчинів НГХ і “Септокс” зростала кількість рибосом на мембранах ендоплазматичної сітки, відновлювалась ультраструктура клітин, у каріолемі рівномірно розміщувалися відкриті ядерні пори, відновлювалась структура мітохондрій, що сприяло синтезу білків плазматичними клітинами.

10. Застосування розчину “Септокс” у концентрації 20 мг/л сприяло поступовому зменшенню клінічних проявів Т-2 токсикозу, вирівнюванню гематологічних показників до контрольних значень, підвищенню лізоцимної активності сироватки крові та фагоцитарної активності нейтрофілів, морфофункціональній перебудові органів імунної системи в умовах імунодефіцитного стану організму, яка проявлялась у вигляді потовщення кіркової речовини часточок тимуса, фолікулів фабрицієвої бурси та збільшення об’ємів лімфатичних вузликів і гермінативних зон селезінки за рахунок збагачення клітинними елементами лімфоцитарного ряду.

11. Встановлено, що різні концентрації розчинів “Септокс” і НГХ здатні нейтралізувати Т-2 токсин в організмі щурів і курей, активізувати проліферацію клітин лімфоїдного ряду в органах імуногенезу, однак застосування розчину “Септокс” у концентрації 20 мг/л сприяло швидшій стабілізації загального стану організму та покращенню імунологічних показників.

Публікації автора:

1. Коцюмбас Г.І. Патолого-анатомічні зміни та динаміка вагових коефіцієнтів деяких органів при експериментальному хронічному Т-2 токсикозі у щурів на тлі застосування активного розчину гіпохлориту натрію / Г.І. Коцюмбас, О.М. Брезвин, Г.В. Гончар, О.М. Щебентовська // Вет. медицина: міжвід. темат. зб. – Харків, 2004. – Вип. 84. – С. 365368. (Дисертантка брала участь у відборі матеріалу та проведенні патоморфологічних досліджень).

2. Коцюмбас Г.І. Вплив гіпохлориту натрію на структурно-функціональний стан селезінки щурів на фоні експериментального Т-2 токсикозу / Г.І. Коцюмбас, О.М. Щебентовська // Вісник Дніпропетр. держ. аграр. ун-ту. – Дніпропетровськ, 2005. – № 2. – С. 255258. (Дисертантка брала участь у проведенні гістологічних, морфометричних досліджень і підготовці роботи до друку).

3. Щебентовська О.М. Морфологічна характеристика органів імунної системи щурів при експериментальному Т-2 токсикозі та застосуванні розчину гіпохло-риту натрію / О.М. Щебентовська, Г.В. Рудик, Г.І. Коцюмбас // Вет. медицина: міжвідом. темат. зб. – Харків, 2005. – Вип. 85. – Т. 2. – С. 11451149. (Дисертантка брала участь у відборі матеріалів, проведенні гістологічних досліджень, аналізі отриманих результатів та підготовці матеріалів до друку).

4. Коцюмбас Г.І. Клініко-морфологічні зміни при мікотоксикозах свиней / Г.І. Коцюмбас, Ю.С. Сторонський, О.М. Щебентовська // Сільський господар. – Львів, 2006. – № 3–4. – С. 17–18. (Дисертантка брала участь у відборі матеріалу, проведенні патоморфологічних і гістологічних досліджень).

5. Коцюмбас Г.І. Динаміка морфологічних змін у нирках щурів при екс-периментальному Т-2 токсикозі / Г.І. Коцюмбас, Р.С. Данкович, О.М. Щебен-товська // Наук. вісник Львів. нац. акад. вет. медицини ім. С. З. Гжицького. – Львів, 2006. – Т. 8, № 4 (31). – Ч. 2. – С. 261270. (Дисертантка брала участь у проведенні патолого-анатомічних та морфометричних досліджень).

6. Рудик Г.В. Особливості ультраструктури клітин печінки курей, ураженої Т-2 токсином, за умов застосування розчину “Септокс” / Г.В. Рудик, І.Я. Коцюмбас, О.М. Щебентовська // Наук.-техніч. бюлетень Ін-ту біології тварин і Держ. наук.-досл. контр. ін-ту вет. препаратів та корм. добавок. – Львів, 2006. – Вип. 7, № 3, 4. – С. 188195. (Дисертантка брала участь у постановці досліду, відборі матеріалів та підготовці роботи до друку).

7. Щебентовська О.М. Гематологічні та імуноморфологічні показники птиці при експериментальному хронічному Т-2 токсикозі за умов застосування різних концентрацій розчину / О.М. Щебентовська // Наук. вісник Львів. нац. акад. вет. медицини ім. С.З. Гжицького. – Львів, 2006. – Т. 8, № 4 (31). – Ч. 2. – С. 290297.

8. Пасічна Ю.Я. Вплив Т-2 токсину на активність протеїназ і вміст білка в тканинах шлунково-кишкового тракту курей-несучок та ефект гепаринолу на цьому фоні / Ю.Я. Пасічна, В.Г. Стояновський, О.М. Щебентовська // Наук. вісник Львів. нац. акад. вет. медицини ім. С.З. Гжицького. – Львів, 2006. – Т. 8, № 4 (31). – Ч. 2. – С. 277281. (Дисертантка брала участь у постановці досліду та відборі матеріалів).

9. Коцюмбас Г.І. Клінічні симптоми, гематологічні показники крові курей за експериментального Т-2 токсикозу і впливу розчинів натрію гіпохлориту / Г.І. Ко-цюмбас, О.М. Щебентовська, Г.В. Рудик // Наук.-техн. бюлетень Ін-ту біології тварин УААН. – 2008. – Вип. 9 (№ 1, 2). – С. 166172. (Дисертантка брала участь у проведенні клінічних і гематологічних досліджень, статистичній обробці та підготовці матеріалів до друку).

10. Щебентовська О.М. Ультраструктурні зміни в плазматичних клітинах фабрицієвої бурси курей за дії розчину „Септокс” при експериментальному Т-2 токсикозі / О.М. Щебентовська // Вет. медицина: міжвід. темат. зб. – Харків, 2008. – Вип. 89. – С. 410414.

11. Коцюмбас Г.І. Патоморфологічні зміни в органах курей за експериментального Т-2 токсикозу і впливу розчинів натрію гіпохлориту / Г.І. Коцюмбас, О.М. Щебентовська, Г.В. Рудик // Проблеми зооінженерії та вет. медицини: Зб. наук. праць Харк. держ. зоовет. акад.– Харків, 2008. – Вип. 16 (41), ч. 2.– Т. 3. – С. 180–188.

Методичні рекомендації

1. Т-2 токсикоз птиці: Методичні рекомендації / І.Я. Коцюмбас, О.М. Брез-вин, О.М. Щебентовська, Г.В. Рудик, Г.В. Кушнір, В.О. Труфанова, А.М. Котик, С.М. Ткаченко, Г.А. Зон, Г.І. Коцюмбас. – Львів: Тріада плюс, 2004. – 16 с. (Дисер-тантка виконала частину експериментальних досліджень і брала участь у написанні рекомендацій).

2. Мікотоксикози тварин: Методичні рекомендації / І.Я. Коцюмбас, Г.І. Ко-цюмбас, О.Б. Величенко, О.М. Брезвин, Є.М. Голубій, Г.Ю. Тесляр, Г.В. Кушнір, О.М. Щебентовська, Г.В. Рудик – Львів: Тріада плюс, 2007. – 23 с. (Дисертантка виконала експериментальну частину досліджень і брала участь у написанні рекомендацій).

3. Патоморфологічна діагностика Т-2 токсикозу курей та поросят / І.Я. Коцюмбас, Г.І. Коцюмбас, О.М. Щебентовська, Г.В. Рудик, М.М. Чудяк, С.П. Шала-пай. – Львів: Афіша, 2008. – 45 с. (Дисертантка провела гістологічні та гістохімічні дослідження і брала участь у написанні рекомендацій).

Деклараційні рішення на корисну модель, технічні умови (1)

1. Розчин натрію гіпохлориту. Технічні умови / І.Я. Коцюмбас, О.М. Брезвин, В.О. Труфанова, А.М. Котик, Г.А. Зон, Г.І. Коцюмбас, Г.Ю. Тесляр, О.М. Ще-бентовська, Г.В. Рудик, Г.В. Кушнір, Я.В. Бабчій // ТУ У 24.4-00485670-047: 2005 – 20.05.2006. (Дисертантка брала участь у проведенні досліджень і оформленні технічних умов).