Анотація до роботи:

Черненко О.Г. Морфологічні особливості медулобластом мозочка. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.02 – патологічна анатомія. – Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, МОЗ України, Київ, 2008.

Дисертація присвячена визначенню морфологічних особливостей медулобластом мозочка, які впливають на перебіг захворювання. Встановлено, що інфільтрація дна ІV шлуночка з вростанням у стовбурові відділи головного мозку і поширення пухлини у суміжні анатомічні ділянки є прогностично несприятливим чинником. Виявлена вірогідна різниця між показниками трирічного виживання при десмопластичній медулобластомі і медулобластомі “класичного” типу (35% і 65 % відповідно) у дітей віком після 3 років. На основі порівняння гістологічних та цитологічних показників, морфофункціонального стану ядерець конкретизовані три цитоморфологічних типи медулобластом мозочка. Встановлено, що пухлини третього типу рецидивують частіше, порівняно з медулобластомами першого і другого цитоморфологічних типів. Доведено, що при значеннях апоптозного індексу більших 1,5% зростає ризик метастатичного ураження, незалежно від гістологічного варіанту медулобластоми. На основі встановлених прогностично-вагомих клініко-морфологічних критеріїв розроблено алгоритм розподілу пацієнтів з медулобластомами на групи ризику.

В роботі вирішена актуальна медична задача – визначені морфологічні особливості медулобластом мозочка та на підставі проведеного клініко-морфологічного співставлення виявлені незалежні прогностичні чинники перебігу цих пухлин, які впливають на показники трирічного безрецидивного виживання.

1. До несприятливих прогностичних чинників перебігу медулобластом мозочка відносяться інфільтрація дна IV шлуночка (Т3b-Т4 стадії за класифікацією Chang), наявність мікро- та макрометастазів на момент першої операції, а також субтотальний або частковий об’єм хірургічного видалення пухлини.

2. Специфічними морфологічними проявами пухлинної прогресії у випадках продовженого росту і метастазування медулобластом є трансформація типової гістоархітектоніки з переважанням дрібноклітинного малодиференційованого типу будови.

3. Лікувальний патоморфоз після проведеної променевої терапії характеризується сполучнотканинною активацією у оболонах мозку, дегенеративними змінами стінок судин з проявами порушення мікроциркуляції, вогнищами некрозів, появою багатоядерних клітин.

4. Диференціальна діагностика між гістологічними варіантами медулобластом має прогностичне значення у дітей віком після 3 років, у яких встановлена вірогідна різниця між показниками трирічного безрецидивного виживання при десмопластичній медулобластомі (35%) і медулобластомі “класичного” типу (46%).

5. Морфологічний прогноз росту медулобластом пов’язаний зі співвідношенням між показниками проліферативної активності та смерті клітин; особливо важливе значення мають показники апоптозного індексу. При всіх гістологічних варіантах медулобластом вони корелюють із можливістю метастазування цих пухлин: рівень апоптозного індексу більший 1,5% слід вважати несприятливим чинником, який співпадає з їх прогредієнтним перебігом.

6. Особливості клітинного складу медулобластом дозволяють виділити три цитоморфологічних типи цих пухлин (І, ІІ, ІІІ). Найбільш прогностично несприятливим є третій цитоморфологічний тип, який відрізняється наявністю різко поліморфних клітин, розміри котрих коливаються від 9 до 32 мкм. Відображенням проліферативної активності клітин медулобластоми є показники морфофункціональних типів ядерець, відсотковий вміст котрих коливається від 1,82±0,34% до 5,09±0,69% і який разом з особливостями їх розподілу вірогідно характеризує певні цитологічні типи цих пухлин.

7. Доцільно проводити прогностичний розподіл пацієнтів з медулобластомами за морфологічними ознаками на дві групи ризику: група стандартного ризику – Т1-Т3а, М0 стадії за класифікацією Chang, повне або майже повне видалення пухлини, апоптозний індекс нижчий або рівний 1,5 %, І або ІІ цитоморфологічний тип; група високого ризику – Т3b-Т4 стадії за класифікацією Chang, наявність мікро- та макрометастазів на момент першої операції, субтотальний або частковий об’єм хірургічного видалення, апоптозний індекс більший за 1,5%, наявність ІІІ цитоморфологічного типу будови.

Публікації автора:

1. Черненко О.Г. Особливості продовженого росту та метастазування медулобластом мозочка // Укр. нейрохірург. журнал. – 2007. – №2 (38). – С. 29-36.

2. Черненко О.Г. Цитоморфологічна характеристика медулобластом мозочка // Патологоанатомічна діагностика хвороб людини: здобутки, проблеми, перспективи: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., присвяченої 100-річчю з дня народження професора Н.М. Шінкермана (Чернівці, 21-22 травня 2007 р.). Буковинський медичний університет, 2007. – C. 178-181.

3. Семенова В.М., Черненко О.Г. Прогностические факторы продолженного роста медуллобластом мозжечка и особенности их патоморфоза после лучевой терапии // Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2007. – Т. 8, №3. – С. 347-352. (Дисертантом особисто було проведено розподіл тематичних випадків за відповідними критеріями у декілька груп та досліджено показники проліферативної активності і рівень апоптозу в первинних пухлинах порівняно з випадками продовженого росту і метастазування).

4. Орлов Ю.А., Лисяний А.Н., Шаверский А.В., Малышева Т.А., Черненко О.Г., Примушко Л.И. Экспрессия Fas-рецептора на клетках медуллобластомы // Укр. нейрохірург. журн. – 2005. – №4. – С. 35-39. (Дисертантом проведено морфологічне дослідження медулобластом мозочка з напівкількісною оцінкою отриманих результатів з використанням особисто запропонованої шкали критеріїв. Виконано підрахунок показників мітотичної активності в клітинах медулобластоми та встановлені характерні закономірності).

5. Черненко О.Г. Цитологическая диагностика медуллобластом // Матеріали ХІ з’їзду онкологів України (Судак, АР Крим 29 травня-02 червня). – К., 2006. – С. 64.

6. Черненко О.Г. Структурные особенности медуллобластом мозжечка при прогрессирующем росте и метастазировании // Молекулярні основи і клінічні проблеми резистентності до лікарських засобів: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. з міжнар. участю (2-3 листопада 2006 р.). – К., 2006. – Oncology Special issue. – C. 62.

7. Черненко О.Г. Малишева Т.А. Значення цитологічної діагностики в комплексі морфологічного дослідження при нейроонкології // Нові технології в нейрохірургії: Матеріали конф. нейрохірургів (Ужгород, 2006). – Укр. нейрохірург. журн. – 2006. – №1. – С. 37. (Дисертантом власноручно виконанні методики цитологічного ти цитогенетичного фарбування та аналіз отриманих результатів цитологічного фенотипування пухлин головного мозку).

8. Орлов Ю.А., Шмелева А.А., Черненко О.Г. Особенности анаплазии опухолей головного мозга у детей // Матеріали III з’їзду нейрохірургів України (Алушта, Крим 23-25 вересня 2003 р.). – К., 2003. – С. 24. (Особисто дисертантом проаналізовані результати дослідження біоптичного матеріалу пухлин у пацієнтів дитячого віку за період з 1985 по 2003 рр., виконано розподіл цих випадків за основним типом ураження, аналіз результатів і статистичну обробку та написання доповіді за консультаційної допомоги співавторів).