Анотація до роботи:

Устінова А.Ф. Морфолого-біологічні особливості гумаю (Sorghum halepense (L.) Pers) та розробка системи його контролювання в Степу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.13 – гербологія. – Національний аграрний університет, Київ, 2008.

Проведений аналіз поточного стану поширення Sorghum halepense (L.) Pers. в Україні. Онтогенез гумаю в умовах півдня України майже співпадає з фазами органогенезу рослин основних сільськогосподарських культур, посіви яких він заселяє. Виявлені запаси насіння гумаю та його кореневищ на різних сільськогосподарських угіддях.

Оцінений негативний вплив різного рівня забур’яненості культур гумаєм на їх продуктивність. Зменшення врожайності зерна озимої пшениці на 1,41 т/га; сіна люцерни - на 4,8 і 5,9 т/га; ягід винограду – на 4,8 і 9,4 кг з одного куща. Встановлена висока біологічна ефективність дії проти гумаю гербіцидів Пантера (3,5 л/га) – 97%; Селект (1,4 л/га) - 96; Тарга Супер (3,5 л/га) - 96; Зеллек-Супер (2,5 л/га) - 95%.

Запропоновані схеми основного обробітку грунту забезпечували рентабельність вирощування озимої пшениці відповідно на 23 і 37%, а соняшника - 28%, що більше ніж тільки застосування гербіцидів – на 23%. При застосуванні комплексної системи знищення щільності гумаю рентабельність вирощування соняшника зростала до 42% .

У результаті проведених досліджень та вивчення біологічних особливостей росту і розвитку гумаю (Sorghum halepense (L.) Pers) в умовах Південного Степу України і розробки раціональної системи захисту сільськогосподарських культур від його присутності необхідно зробити такі висновки:

1. У посівах сільськогосподарських культур і насадженнях винограднику Одеської області вегетують 65 видів бур’янів, серед яких до класу дводольних (Dycotilenodoles) належить 56% та однодольних (Monocotilenodoles) - 44% видів. З них багаторічні кореневищні бур’яни представлені видами: Sorghum halepense (L). Pers, Agropyrum repens (L.) Beauv, Cynadon dactylon (L.). Pers, Achillea millefolium L, Cynanchum acutum L.

2. Найбільші запаси насіння гумаю в ґрунті формуються на орних землях та в насадженнях винограднику – до 18 млн шт./га; у посівах багаторічних трав першого року вегетації – до 16 млн шт./га.

3. Онтогенез рослин гумаю майже співпадає з фазами розвитку основних сільськогосподарських культур в посівах яких він найбільше поширений.

4. Лабораторними дослідженнями встановлено, що коливання температури впливає на особливості проростання насіння гумаю. За 30 днів пророщування насіння зібраного в молочній, восковій і повній стиглості, воно проростало при постійній температурі на 25; 42 і 76%, а при зміні температурного режиму - на 28; 60 і 88% відповідно.

5. Основна маса кореневищ гумаю (90-92%) розміщена в шарі ґрунту 0-30 см. З глибини 5 см відростає 57% кореневищ, а з глибини 40 см - відростання відсутнє. Із зменшенням кількості бруньок на відрізках кореневищ, відростання їх зменшується і не перевищує 50%, якщо ці відрізки мають лише одну бруньку.

6. Масове забур’янення сільськогосподарських культур гумаєм призводить до значного зниження їх продуктивності. На посівах озимої пшениці втрати зерна становлять 1,41; 2,84 т/га, сіна люцерни - 4,88; 5,32 т/га, а ягід винограду сорту Молдова - 46,5 і 50,6 кг з куща.

7. Система обробітку ґрунту, яка об’єднує дворазове після збирання озимої пшениці лущення на 10-12 см та оранку на 20-22 см або на 30-32 см забезпечує, відмирання кореневищ гумаю на 70-80%.

8. Експериментально доведена висока ефективність дії гербіцидів Пантери, 4% к.е. з витратою 3,5 л/га; Селекту, 12,5% к.е. у нормі 1,4 л/га; Тарга Супер, 5% к.е. -3,5 л/га; Зеллек-Супер, 12,5% к.е. - 2,5 л/га, які в насадженнях винограду знищували гумай на 84-96%, а в посівах соняшнику - на 89-92% відповідно.

Високі норми витрати гербіцидів є доцільними, оскільки їх застосовують проти особливо небезпечного карантинного бур’яну. Використання половинних норм витрат гербіцидів недостатньо ефективне.

9. Система основного обробітку ґрунту з проведенням дворазового лущення на 7-8 см і 10-12 см та оранки на 20-22 та 30-32 см забезпечує рентабельність вирощування озимої пшениці на рівні 23 і 38% та соняшнику - на 28%, а комплексна система обробітку ґрунту із застосуванням гербіцидів - на 42%.

Публікації автора:

1. Устинов И.Д, Кудина Ж.Д., Мовчан А.Н., Омелюта В.П., Шевера М.В., Устинова А.Ф. Краткий справочник по вредителям, болезням растений и сорнякам, имеющих карантинное значение в Украине – Полтава, ИИА «Астрея», 1994. - С. 128-189. (Узагальнення матеріалу: „Карантинні бур’яни”).

2. Устінова А.Ф. Гумай // Захист рослин. - 1997. - №7. - С. 31.

3. Омелюта В.П., Устінова А.Ф., Устінов І.Д. Карантинні об’єкти. Ймовірність шкодочинності в умовах нинішнього року // Захист рослин. – 1997.- № 3. - С. 4-5. (Узагальнення матеріалу, формування підрозділу „Карантинні бур’яни”).

4. Устінова А.Ф. Контроль карантинних бур’янів // Захист рослин. – 1997 - № 11. - С. 24-25.

5. Устінова А.Ф. Сизовенко Л.Є. Кореневища гумаю. Деякі біологічні особливості та заходи боротьби // Захист рослин. - 1999. - № 3. - С. 27. (Проведення аналізу одержаних даних, узагальнення матеріалу, формування статті).

6. Мовчан О.М., Омелюта В.П., Устінов І.Д., Устінова А.Ф. Карантинні об’єкти. Розвиток шкідників, хвороб, бур’янів 2000 року // Захист рослин. – 2000. - № 3. - С. 3-4. (Узагальнення матеріалу і формування підрозділу: „Карантинні бур’яни”).

7. Устінова А.Ф. Шкодочинність гумаю // Захист рослин. - 2000. - № 6. - С.25.

8. Мовчан О.М., Омелюта В.П., Устінов І.Д., Устінова А.Ф. Шкодочинні об’єкти. Ймовірність поширення в умовах нинішнього року // Захист рослин. – 2001. - № 4. - С. 23-24. (Аналіз отриманих даних, узагальнення матеріалу, формування статті).

9. Устинова А.Ф. Вредоносность гумая в насаждениях винограда Міжнародний симпозіум. „Інтегрований захист плодових культур і винограду”. – Ужгород, 2000. – С 129-130.

10. Устінова А.Ф. Схожість насіння гумаю // Захист рослин. - 2001. - № 4. - С. 28.

11. Омелюта В.П., Мовчан О.М., Устінов І.Д., Устінова А.Ф. та ін. Карантин рослин. Методи гербологічної експертизи підкарантинних матеріалів ДСТУ 4009 - К., Держстандарт України - 2001. - 30 с. (Узагальнення методик гербологічної експертизи, написання стандарту).

12. Мовчан О.М., Устінов І.Д., Омелюта В.П., Устінова А.Ф. Що обіцяє прогноз // Захист рослин. - 2002. - № 3. - С. 23-25. (Аналіз отриманих даних, узагальнення матеріалу, формування статті).

13. Устінова А.Ф. Сизовенко Л.Є. Зниження шкодочинності гумаю агротехнічними заходами на півдні України // Захист і карантин рослин: Міжвідомчий тематичний науковий збірник. - К. 2003. – Вип. 48. - С. 218-223. (Розробка і проведення досліджень, написання статті).

14. Устінова А.Ф. Шкодочинність гумаю в посівах і посадках сільськогосподарських культур // Захист і карантин рослин: Міжвідомчий тематичний науковий збірник. - Вип. 49. - К., 2003. - С.291-300.

15. Устинов И.Д., Устинова А.Ф., Сизовенко Л.Е. Экспансия карантинных сорняков на территории Украины и меры борьбы с ними // Информационный бюллетень ВПРС МОББ. – Черновцы - 2004. - № 34. - С. 212-218. (Проведення аналізу одержаних даних, узагальнення матеріалу, формування статті).

16. Устінова А.Ф., Сизовенко Л.Є. Вплив різної стиглості насіння та температурного режиму на схожість гумаю // Збірник матеріалів четвертої міжвузівської науково-практичної конференції аспірантів „Сучасна аграрна наука: Напрямки досліджень, стан і перспективи.” – Вінниця. - 2004. - С. 48-49. (Розробка і проведення досліджень, виконання статистичної обробки, аналіз одержаних результатів).

17. Бабич С.М., Марков І.Л., Устінов І.Д., Устінова А.Ф. та ін Прогноз фітосанітарного стану агроценозів України та рекомендації щодо захисту рослин у 2004 р. - К.: 2004. - С. 104-105. (Аналіз одержаних даних, узагальнення матеріалу, формування підрозділу: „Карантинні бур’яни”).

18. Устінова А.Ф., Сизовенко Л.Є. Особливості розвитку гумаю // Захист і карантин рослин: Міжвідомчий тематичний науковий збірник. - 2004. - № 50. - С. 215-220. (Планування і проведення досліджень, аналіз одержаних даних та узагальнення матеріалу, формування статті).

19. Бабич С.М., Марков І.Л., Устінов І.Д., Устінова А.Ф та ін. Прогноз фітосанітарного стану агроценозів України та рекомендації щодо захисту рослин у 2005 році – К.: 2005. - С. 114-117. (Аналіз одержаних даних, узагальнення матеріалу, формування підрозділу: „Карантинні бур’яни”).

20. Устінова А.Ф. Сизовенко Л.Є. Система захисту сільськогосподарських культур від гумаю // Захист і карантин рослин. Міжвідомчий тематичний науковий збірник. - К.: 2006. – Вип.52. - С. 299-307. (Розробка і проведення досліджень, аналіз одержаних результатів, формування статті).

21. Устінова А.Ф. Гербіциди для захисту соняшника від гумаю // Зрошувальне землеробство. Міжвідомчий тематичний збірник. – Херсон, Айлант. - 2006. – Вип. 46. - С.171-174.

22. Устінова А.Ф., Сизовенко Л.Є. Система ліквідації вогнищ гумаю в посівах сільськогосподарських культур // 5-та науково-теоретична конференція гербологів. „Комплексні дослідження рослин - експлерентів і системи захисту орних земель в Україні від бур’янів”. – К.: ’’Колобіг’’. - 2006. - С. 125-137. (Планування і проведення досліджень, аналіз одержаних даних та узагальнення матеріалу, формування статті).

23 Устінова А.Ф., Сизовенко Л.Е. Карантинные сорняки на Украине // Защита и карантин растений. – 2006.- № 9. - С. 27-29. (Проведення аналізу одержаних даних, узагальнення матеріалу, формування статті).

24. Устинова А.Ф., Сизовенко Л.Е. Борьба с гумаем на Украине // Защита и карантин растений. – 2006. - №10. - С. 32-33. (Виконання статистичної обробки, аналіз одержаних результатів досліджень, формування статті).