В результаті проведених морфоструктурних досліджень на території України встановлено широке розповсюдження на земній поверхні різнорангових та різнорангових морфоструктур центрального типу. Показано, що МЦТ на території України мають повсюдний характер поширення. Практично будь-яка точка на земній поверхні має строго визначену позицію в системі різнорангових МЦТ. Вперше виявлені та з єдиних теоретико-методологічних та методичних позицій на основі розмірної систематики охарактеризовані системи регіональних МЦТ І та ІІ порядків, трансрегіональні, трансконтинентальні та планетарні МЦТ які мають місце на території України. Встановлено, що серед планетарних МЦТ Циркумполярна та Євразійська визначають загальні морфоструктурні особливості території України, зумовлюючи складні геоморфологічні та геолого-геофізичні співвідношення. В основу методики виявлення та дослідження МЦТ покладений принцип комплексування різномасштабних методів, при якому провідна роль належить сумісному дешифруванню матеріалів аерокосмічних зйомок та топографічних карт. При цьому виділення МЦТ відбувалось шляхом реалізації принципу "від простого до складного": виділення простих дугових лінеаментів – виділення їх закономірно організованих ізометричних угрупувань – виявлення елементів внутрішньої радіально-концентричної фактури. Для регіональних МЦТ території України є властивим явище дисиметрії за однією або декількома ознаками. Встановлено, що в ландшафтних особливостях території з найбільшим ступенем конформності відображаються регіональні МЦТ ІІ-го порядку. Враховуючи радіус останніх, для них передбачається астеносферний рівень закладення. В межах однорангових систем МЦТ особливе місце займають діагональні (північний захід-південний схід) інтерференційні ланцюги регіональних МЦТ, які відбивають стійкий зв’язок із геоструктурними особливостями території. Загалом же високий рівень відповідності геологічної структури, літолого-петрографічного наповнення та геоморфологічних особливостей встановлюється лише для локальних МЦТ і у певній мірі регіональних МЦТ ІІ-го порядку. Загальний аналіз ієрархічної системи МЦТ території України вказує на домінування у ній радіально-концентричних МЦТ. На прикладі території України показано, що формування різнорангових МЦТ на земній поверхні є результатом відображення складної еволюції глибинних прошарків планети. Через складні ландшафтно-геоструктурні взаємозв’язки відбувається прояв на земній поверхні МЦТ як наслідок трансляції розрядок енергогенеруючих глибинних джерел. Ступінь конформності між глибинною структурою та МЦТ залежить від кількості та параметрів геофізичних розділів, що проходить глибинний сигнал до поверхні. Передбачається, що внаслідок явища просковзування вздовж геофізичних розділів може спостерігатись невідповідність розмірів МЦТ відповідним геоструктурам. Найбільш активними ділянками МЦТ території України є їх периферійні зони. За нашими висновками, тут переважають субгоризонтальні тектонічні напруги, в той час як центральні частини МЦТ зазнають вертикальних рухів. Активність периферійних зон як правило посилюється у випадках інтерференційної взаємодії сусідніх МЦТ. Утворені в результаті інтерференційні лінзи, що у глибинному відношенні мають форму клину, є найбільш нестійким ділянками земної поверхні. Встановлено, що МЦТ на земній поверхні проявляються яскравіше як саме ізометричні утворення в районах із потужним осадовим чохлом, аніж у відкритих в геологічному відношенні геоструктурних одиницях. Застосовуючи принцип ландшафтно-геоструктурної конформності встановлено прояв МЦТ у різних компонентах природного середовища - характері малюнку гідромережі, особливостях ґрунтового покриву, рослинності тощо. Спостерігається високий ступінь конформності МЦТ морфологічній структурі геофізичних полів території України, зокрема гравітаційному та магнітному. Встановлені особливості зв‘язку МЦТ з геоструктур ними особливостями території, а також роль у оформленні кругових контурів МЦТ екзогенних факторів. При цьому підтвердились наші теоретичні висновки, що морфологічний результат різнонаправлених однопорядкових та співмірних за енергетикою та амплітудами тектонічних рухів різний. При тектонічному піднятті такий результат (геоморфологічний та ландшафтний, в цілому) є меншим, аніж при опусканні. Стосовно МЦТ це виражається у більш чіткому прояві ядра для купольних МЦТ і периферійних для депресійних. Це положення має велике значення для виявлення генетичної складової МЦТ та встановлення глибини закладання їх енергогенеруючого джерела. Окремою задачею для подальшого дослідження є виявлене нами явище субпаралельного потроєння долинних комплексів в межах периферійних зон МЦТ, а також морфоструктурної симетрії в межах інтерференційних лінз. Дослідження МЦТ земної поверхні є перспективним напрямком як з наукової так і практичної точки зору. В теоретичному плані особливе значення має встановлення та дослідження механізму прояву кільцевих структур в сучасній природі, ландшафтах та його окремих компонентах, зокрема грунтовому та рослинному покриві. На особливу увагу заслуговують дослідження процесів реалізації конформних зв‘язків між кільцевим (дуговим) характером атмосферних явищ та геолого-геоморфологічними особливостями території. Не до кінця прояснені такі зв‘язки і для морфологічної структури льодового покриву морських акваторій та на озерах і річках. Взагалі, виходячи з нашого бачення морфоструктурного аналізу його перспективною задачею, в частині дослідження морфоструктур центрального типу, є вивчення кільцевих форм прояву будь-яких природних компонентів і явищ та кільцевої організації просторового розподілу їх параметрів. Подальшого розвитку потребує дослідження впливу кільцевих форм організації морфологічної структури земної поверхні на відповідну впорядкованість розміщення на ній соціально-економічних об‘єктів, зокрема різних типів поселень. В усякому випадку слід враховувати виявлену не випадковість їх розміщення стосовно МЦТ при плануванні транспортних артерій – залізничних доріг, тунелів, газо- і нафтопроводів. Особливе значення має продовження досліджень особливостей планової організації гідромережі. Ймовірно, що глибоке розуміння механізму прояву дії сил Коріоліса у будові річкових долин та річкових систем не можливе без оцінки впливу та їх взаємодії із глибинними процесами які формують МЦТ. Без сумніву, широке впровадження в геологічну практику поряд із прямолінійною тектонікою дугових і кільцевих критеріїв пошуку різних типів родовищ корисних копалин зробить геологічний прогноз більш гнучким та результативним. В цьому плані особливу актуальність набуває проблема подальшого детального крупномасштабного дослідження локальних МЦТ та їх систем на територіях з різними геоморфологічними та геологічними особливостями. Важливим теоретичним напрямком дослідження МЦТ є подальша розробка проблеми їх генезису на тлі планетарних геодинамічних процесів, які охоплюють усі геосфери. Можна стверджувати думку, що жодна глобальна геодинамічна модель, яка буде пропонуватися для пояснення еволюції як планети в цілому, так і окремих її оболонок, не може не враховувати і, відповідно, не залучати у свою теоретичну конструкцію факт існування на земній поверхні особливих комплексних морфологічних утворень – морфоструктур центрального типу. | 