Анотація до роботи:
Мельник Л.О. Необарокові тенденції в музиці ХХ ст. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 17.00.03 – Музичне мистецтво. – Львівська державна музична академія ім.М.Лисенка, Міністерство культури і мистецтв України, Львів, 2003. Дисертацію присвячено проблемі становлення і розвитку необарокової течії в європейській музиці ХХ ст. У дослідженні розроблено поняття необароко та методологію його аналізу, визначено основні ознаки течії, простежено шляхи його розвитку в музичній культурі різних країн. У дисертації проаналізовані твори українських композиторів другої половини ХХ ст., котрі тяжіють до необарокової стилістики в їх типологічних паралелях із композиціями інших національних шкіл та самобутнім втіленням основних параметрів стилю. Тут, зокрема, аналізуються взірці необароко в інтерпретаціях німецьких композиторів – від П.Гіндеміта до “нової ляйпцізької школи” (зокрема, акцентуються маловідомі з україномовних джерел постаті Й.Н.Давіда, В.Фортнера, Г.В.Генце та інші), французьких (А.Руссель, Д.Мійо), італійських (творчість А.Казелли, Д.Маліп’єро), цілий ряд проявів необароко в творах польських (Б.Шабельський, Ш.Лакс, Р.Спісак), чеських (Б.Мартіну), прибалтійських (Ю.Юзелюнас, В.Баркаускас), російських (М.Старокадомський, В.Задерацький, Д.Шостакович). Окремі зауваги стосуються барокових рецепцій у творах інших стилістичних напрямків (від полістилістики до джазу). |