Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Історичні науки / Історія України


Васильчук Володимир Миколайович. Німці України: суспільний та національний аспекти ХХ - початок ХХI ст. : Дис... д-ра іст. наук: 07.00.01 / Київський національний лінгвістичний ун-т. — К., 2006. — 500арк. — Бібліогр.: арк. 383-500.



Анотація до роботи:

Васильчук В.М. Німці України: суспільний та національний аспекти ХХ – початок ХХІ ст. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за спеціальністю 07.00.01 – історія України. – Донецький національний університет, Донецьк, 2006.

Дисертаційне дослідження присвячене важливим аспектам майже 100-річного періоду життєдіяльності німців на теренах України, їх суспільній адаптації та національній ідентифікації. Становлення та розвиток німецького етносу розглянуті через призму суспільно-політичних і соціально-економічних реалій, що склалися в умовах радянської дійсності та незалежної держави. На основі вперше введених у науковий обіг джерел розкритий вплив політичних змін часів українських національно-визвольних змагань на німецьку спільноту. В роботі розглядається становище німців за умов катаклізмів ХХ ст.: світові війни, революції, голодомори, політичний та економічний терор влади. Виходячи з цього проаналізовані реальні наслідки їхнього громадського життя, де національно-політичні пріоритети радянської держави спрямовувалися на приниження етнічної самоідентифікації та підпорядкування цілям радянського будівництва. В дисертації охарактеризований суспільний та національний розвиток німецької спільноти в період Другої світової війни. У контексті розгортання опозиційності в радянському суспільстві другої половини ХХ ст. розкрито специфіку громадянського протесту німців в Україні. Звернута особлива увага на місце і роль німців в багатонаціональному середовищі незалежної України в кінці ХХ – на початку ХХІ ст. Проаналізована діяльність громадських органів самоорганізації, описане заснування німецькомовної преси в Україні. Розглянуті основні зміни у соціально-демографічному середовищі німецького етносу в Україні у ХХ – ХХІ ст. Виявлені загальні тенденції та пріоритети розвитку етнокультури, релігійної самосвідомості, показані їх місце й роль у загальноукраїнському духовному просторі.

У висновках сформульовано загальні підсумки проведеного дослідження, практичні рекомендації стосовно можливості використання його результатів та напрямки подальшої розробки проблеми. Дослідження життєдіяльності німців України в суспільному й національному аспекті виявило нові характерні особливості, дозволило розглянути її комплексно і зробити такі висновки:

Загальний аналіз літератури з проблем буття німецького етносу на теренах України засвідчив наявність певного наукового доробку. Разом із тим, питання залишалось малодослідженим. В дорадянський період деякі аспекти розглядались передусім у контексті таких ключових подій, як: відміна кріпосництва, революційні події початку ХХ ст., господарські реформи, які певним чином викликали або реанімували громадський чи науковий інтерес. У наступні роки згадувана проблематика не знаходила адекватного висвітлення. Переломним моментом стало проголошення державної незалежності. В істориків з'явилася можливість об'єктивного відтворення суспільної ролі німців, їх участі й внеску у формування української нації. Цілковитою достовірністю й розмаїттям характеризується джерельна база проблеми. Разом з тим більш прискіпливого опрацювання вимагають архівні фонди державних органів безпеки та правопорядку.

Революційні події 1917–1921 рр. дещо дезорієнтували німців України політично. Ідеї УНР ними були сприйняті з піднесенням і надією на оптимальні можливості облаштувати національне життя. На етапі розгортання активного наступу більшовиків, вони стали заручниками різного роду політичних спекуляцій та були втягнуті в громадянський конфлікт, а у період гетьманату П.Скоропадського намагалися довести до діючої влади свої проблеми. Із встановленням радянської влади вказана спільнота стала знаряддям держави в її соціальних експериментах. Більшовицькі перетворення спрямовувалися на відповідне нівелювання національних традицій та розщеплення однорідного в соціальному та конфесійному відношеннях етносу, аби тотально реконструювати ситуацію в німецькому середовищі. Влада, розуміючи всю економічну й політичну невигідність масової еміграції, чинила значні перешкоди цьому процесу. Культивовані правлячою партією економічні програми, які багато в чому спрямовувались на приниження підприємницького хисту та ділової потреби, внаслідок чого економічний стан німців значно погіршився. В той же час доба коренізації призвела до суттєвого розвитку системи національної культури й освіти.

В 30-ті роки українські німці отримали від влади політичний оцінку – небажаного, непотрібного, а то й шкідливого соціального елемента. Форми і методи „впливу” були різні: приниження національних почуттів, депортації та політичні репресії. Фабрикувались тисячі кримінальних справ та використовувались крайні методи покарання. Швидкі темпи колективізації німецького села досягалися ціною жорстокого адміністративного тиску. Першопричиною еміграції німців, була неузгодженість із внутрішнім курсом держави. Запрацював механізм фільтрації німців на предмет їх лояльності до заходів, які передбачала реконструкція народного господарства. Нові форми виробництва (примус, пригнічення трудової ініціативи та інші) були незрозумілі для німецького етносу. В ті роки німецька спільнота отримала можливість духовно та економічно згуртуватись в рамка національних адміністративних утворень, хоча вже було започатковано згортання німецької національної освітньої мережі.

В 1940–80-ті роки німецькомовна спільнота перебували в статусі незручного суспільного елемента. За часів Другої світової війни особливість становища полягала в тому, що політичні режими-антагоністи прагнули використати її у своїх власних цілях. Вона стала об'єктом масових радянських депортацій та спеціальної двоїстої політики гітлерівців. В повоєнні часи партійно-радянське керівництво всілякими способами намагалося закріпити депортоване населення у віддалених регіонах держави. Засудження за так звані “контрреволюційні злочини” зберігалися. Зусилля репресивного апарату були спрямовані на пошуки і “знешкодження” воєнних злочинців, осіб, заплямованих співробітництвом з окупаційною владою. У 60–80-ті роки, в період лібералізації суспільно-політичного життя та загострення кризи радянської системи, німці продовжували жити в умовах подвійного морально-психологічного тиску. Державою вибудовувалися засоби локалізації еміграційних настроїв, щоб примусити німців бути законослухняними підданими країни. Громадський рух німців носив петиційний характер.

З проголошенням державної незалежності склалися реальні перспективи етнонаціонального відродження німців. Серед причин, що сприяли цьому, варто виокремити прийняття більш адекватних правових актів, що стосувались питань етнонаціональної політики, створення громадських органів самоорганізації, започаткування німецькомовної преси, налагодження тісних стосунків в цій сфері з Німеччиною. До керівництва “Відергебурт” увійшли етнічно свідомі представники німецького етносу. В цей період процес громадської самоорганізації проходив у кілька етапів: 1991–1996 рр. – утвердження самоорганізаційних формувань; 1996-2000 рр. – нестабільний розвиток, викликаний протистоянням громадських структур і лідерів; 2001-2002 рр. – реалізація прагматичних програмних цілей та завдань. В 1996 р. Центром організаційно-координаційної роботи німців України став Фольксрат. З’їзди, проведені німецькою громадою, стали ареною колективних дискусій навколо практичних проблем організації життя, вироблення програмних цілей і завдань.

Відбулися корінні зміни в соціально-демографічних характеристиках. Вони мали бівекторний характер: з одного боку, німці поверталися на Україну, а з іншого – вони виїжджали до Німеччини. Україна й Німеччина спільними зусиллями сприяли політичній реабілітації представникам німецького етносу, надаючи моральну й матеріальну компенсацію. Поширювались різні прояви етнічної духовної культури. Зусилля державних і громадських формувань були спрямовані на відродження і популяризацію доступними засобами культурних здобутків німців. Цьому сприяла створена безперервна німецька освіта, центри культури. Більш помітним явищем культурного життя України ставала літературно-мистецька діяльність етнічних німців. Низка чинників сприяла пожвавленню релігійного життя. Збільшилась чисельність як церковних громад, так і прихожан. Євангелійно-лютеранська церква почала відігравати помітну роль у духовно-культурному житті німецьких громад. Конфесійний чинник у своєму розвитку стримувався через недостатню кількість культових споруд, які були або зруйновані, або націоналізовані.

Критичне осмислення узагальненого в дисертаційному дослідженні матеріалу дозволило сформулювати ряд практичних рекомендацій, реалізація яких, на нашу думку, могла б сприяти активізації процесу соціальної адаптації й національній ідентифікації, побудові громадянського суспільства та української модерної нації.

Публікації автора:

Індивідуальні монографії:

1. Німці в Україні. Історія й сучасність (друга половина XVIII – початок XXI ст. ). – К.: Вид. центр КНЛУ, 2004. – 341 с.

2. Развитие немецкого этноса в Украине. – Самара: Самарский научный центр РАН, 2003. – 306 с.

Статті в наукових, періодичних фахових виданнях:

  1. Політика Російської імперії щодо колонізації українських земель німецькими поселенцями у XVIII – ХІХ століттях // Наукові записи. – Зб. пр. молодих вчених та аспірантів. – Т.5. – К.: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського. НАН України, 1999. – С.180-193.

  2. Німецькі поселенці в Україні // Історія в школі. Науково-методичний журнал. – К.: Етносфера, 1999. – №10. – С.11-16.

  3. Міграційні шляхи німецьких поселенців в Україні у кінці XVIII – на початку ХІХ ст. // Історична пам’ять. Науковий збірник № 1-2. – Полтава: АСМІ, 2000. – С.161-169.

  4. Становлення соціального та духовного життя німецьких колоністів в Україні у XVIII – на початку XIX ст. // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. – Вип.1, Ч.1. – Рівне: РДГУ, 2000. – С.34-44.

  5. Діяльність німецьких колоністів та їх вплив на соціально – економічний розвиток України (кінець ХVIII – ХIХ ст.) // Наукові записки з української історії. Збірник наукових статей. – Вип. 10. – Переяслав–Хмельницький: Золоті литаври, 2000. – С. 106-119.

  6. Соціально-економічні та політичні передумови переселенських акцій в Україні в кінці XVIII на початку ХІХ ст. // Міжнародний Науковий Конгрес „Українська історична наука на порозі ХХІ століття”. – Чернівці: Рута, 2001. – Т. 1. – С. 150-155.

  7. Українська німецька спільнота у 70-80-х рр. // Південний архів. Збірник наук. пр. Історичні науки. – Вип. 4. – Херсон: Айлант, 2001. – С. 178-188.

  8. Німці на Україні в умовах “відлиги” // Південний архів. Збірник праць. Історичні науки. – Вип. 5. – Херсон: Айлант, 2001. – С. 220-233.

  9. Переселенська політика Російської імперії відносно німецьких колоністів в Україні в другій половині XVIII – на початку ХХ ст. // Наукові праці Кам’янець-Подільського державного педагогічного університету: Історичні науки – Т. 5 (7). – Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2001. – С. 179-189.

  10. Німецькі поселення в Україні (друга половина XVIII – перша половина ХІХ ст.) // Науковий вісник Ізмаїльського державного педагогічного інституту. – Вип.10. – Ізмаїл: Ізмаїльський державний педагогічний інститут, 2001. – С. 4-6.

  11. Політика більшовицького уряду щодо залучення німецького населення до радянського будівництва в Україні в кінці 20-х років // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. – № 526. – Історія. – Вип. 33. – Харків: НМЦ СД, 2001. – С. 127-135.

  12. Сталінська політика й німецька меншина в УСРР (кінець 1920-1930 рр.) // Вісник історія. – Вип. 58. – К.: Видавничо-поліграфічний центр Київський університет, 2001. – С. 70-73.

  13. Перехід від політики “українізації” до боротьби з “національною контрреволюцією” в 30-х роках на Україні / Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. – Вип. Х. – Запоріжжя: Просвіта, 2001. – С. 139-151.

  14. Німецька спільнота в Україні в другій половині XVIII – першій половині ХІХ ст. // Научный журнал. Культура народов Причерноморья – № 22. – Симферополь: Межвузовский центр „Крым” Таврического национального университета им. В.И. Вернадского, 2001. – С. 79-86.

  1. Історичні переплетіння розвитку національних відносин німецьких поселенців в Україні в ХVІІІ – ХІХ століттях // Вісник Запорізького юридичного інституту. – № 4 (17). – Запоріжжя: Запорізький юридичний інститут МВС України, 2001. – С. 271-278.

  2. Німецькі поселенці в Україні у перший період Радянської влади // Вопросы германской истории: Сб. науч. тр. / Ред. кол.: С.Й. Бобилєва (відп. редактор) та ін. – Дніпропетровськ.: ДДУ, 2001. – С. 22-42

  3. Розселення німців в Україні в кінці XVIII – на початку ХІХ століття // Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія: Історія, економіка, філософія. – Вип. 5. – К.: Вид. центр КНЛУ, 2001. – С. 110-116.

  4. Громадсько-політичні та правові форми самоорганізації німецької спільноти в Україні у 1991-1996 рр. // Вісник Черкаського університету. Серія: Історичні науки. – № 27. – Черкаси: Черкаський державний університет ім. Б.Хмельницького, 2001. – С.129-136.

  5. Друге десятиріччя радянської влади та її наслідки для німецьких поселень в Україні // Історична пам’ять. Науковий збірник № 1–2. – Полтава: АСМІ, 2001. – С. 133-145.

  6. Організація німецьких поселень на території Україні в ХІХ столітті // Збірник наукових праць. Серія Історія та географія. – Вип. № 8. Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди. – Харків: ОВС, 2001. – С. 5-18.

  7. Поселення німецьких колоністів на Півдні України наприкінці ХVIII – початку ХІХ століття // Етнічна історія народів Європи: Збірник праць. Вип. 12. – К.: Унісерв, 2002. – С. 37-41.

  8. Німецьке поселення у перше десятиліття радянської влади в Україні // Проблеми історії та сучасного стану науки Української держави. – Т. 1. Історичні дисципліни та українознавство. – Миколаїв – Одеса: ТОВ ВіД, 2002. – С. 70-81.

  9. Німецька спільнота в історії України у другій половині ХVIII – першій половині ХІХ ст. // Вісник Київського інституту “Слов’янський університет”. – № 12 Історія. – К.: КСУ, 2002. – С. 125-136.

  10. Німці України під час Другої світової війни // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. – Вип. ХІV. – Запоріжжя: Просвіта, 2002. – С. 168-177.

  11. Німецька громада в Україні на межі тисячоліть //Проблеми історії України: факти, судження, пошуки: Зб. наук. пр. – К.: Інститут історії України НАНУ. Українська академія історичних наук. Національний аграрний університет, 2002. – С. 192-201.

  12. Громадсько-політичний і національний рух німецької меншини у 50-80 роки ХХ ст. // Наукові записки Національного університету „Острозька академія”: Історичні науки. – Вип. 2. – Острог: Національний університет „Острозька академія”, 2002. – С. 138-152.

  13. Політика радянської влади щодо німецької меншини на Україні (Кінець 20-х – початок 30-х років ХХ ст.). // Бахмутський шлях: Літературне та наукове історико-філологічне видання. – № 1/2, (26/27). – Луганськ: Луганський державний педагогічний університет ім. Тараса Шевченка, Всеукраїнське Товариство Просвіта ім. Тараса Шевченка, 2002. – С. 118-127.

  14. Трансформація становища німецького населення України в 1917-1919 рр. // Вопросы германской истории: Сб. науч. тр. / Ред. кол.: С.Й. Бобилєва (відп. редактор) та ін. – Дніпропетровськ.: Дніпропетр. ун-ту., 2002. – С. 77-85.

  15. Громадсько-політичний і національний рух німців в Україні у 1950- 70 рр. // Вісник Черкаського університету. Серія: Історичні науки. – № 50. – Черкаси: Черкаський національний університет ім. Богдана Хмельницького, 2003. – С. 147-153.

  16. Історичні шляхи німецької еміграції до України (XI – XVIII ст.) // Грані. Науково-теоретичний і політичний альманах. – № 2 (34). – Дніпропетровськ.: Грані, 2004. – С. 40-44.

  17. Життя етнічних німців на півдні України у XVIII – XIX століттях // Історична пам’ять. Науковий збірник № 2. – Полтава: АСМІ, 2004. – С. 156-167.

  18. Хвилі німецької еміграції в етноцосоціальній структурі українського суспільства (X – XVIIIст. ) // Сумська старовина. Науковий журнал з історії та культури України. – № XV. – Суми: Сумський державний університет, 2005. – С. 214-221.

  19. Територіальне розташування німецьких поселень в Україні в XIX столітті // Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. – Луганськ: Альма-матер, 2005. – С. 117-131.

  20. Етнополітичний рух німецької спільноти в Україні у 50-60 роки XX ст. // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія. / За ред. проф. М.М. Алексієвця. – Тернопіль: ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2005. – Вип. 1. – С. 342-349.

  21. Самобутність культурного розвитку німецьких колоністів поселенців в Україні XIX cт. // Збірник наукових праць. Серія Історія та географія. – Вип. № 9-20. Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди. – Харків: ОВС, 2005. – С. 76-89.

  22. Інтеграція етнічних німців в український соціум. Історіографія проблеми // Українознавство. Науковий вісник громадсько-політичний культурно-мистецький релігійно-філософський педагогічний журнал. – Число 3-2005. – К.: Міленіум, 2005. – С. 88-94.

  23. Zur deutschen Siedlungsgeschichte in der Ukraine. // Technische Universitдt Dresden. Wissenschaftliche Zeitschrift der Technischen Universitдt Dresden № 4. – Dresden: Selbstverlag der Technischen Universitдt Dresden, 2001. – S. 115-117.

  24. Osadnictwo niemieckie na Ukrainie (XVIII-XX w.). // Nad Wisіa i Dnieprem. Polska i Ukraina w przestrzeni europejskiej – przeszіoж i teraniejszoж. Seria: Systemy Miкdzynarodowe i Globalny Rozwьj. – № 1. – Toruс-Kijьw, 2002. – S. 67-74.

Cтатті в інших наукових виданнях:

    1. Україно-німецькі відносини кінця XVIII – початку ХІХ ст. (історико-культурні і соціальні аспекти) // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського національного лінгвістичного університету. – Вип. 2. – К.: КНЛУ, 2000. – С. 340-352.

    2. Духовне життя німецьких поселенців-колоністів і розвиток культури в Україні ХVIII-XIX ст. // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського національного лінгвістичного університету. – Вип. 4. – К.: КНЛУ, 2001. – С. 534-543.

    3. Соціальні аспекти інтеграції німецьких колоністів в українське суспільство // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського національного лінгвістичного університету. – Вип. 5. – К.: КНЛУ, 2001. – С. 390-399.

    4. Із історії німецьких поселенців в Україні (кінець XVIII – початок XIX ст.) // Рідний край. Науковий публіцистичний художньо-літературний альманах. – № 2 (5). – Полтава: Полтавський педагогічний університет імені В. Г. Короленка, 2001. – С. 95-100.

    5. До питання з історії національно-культурного розвитку німецьких поселенців на Україні в ХVIII-XIX ст. // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського національного лінгвістичного університету. – Вип. 6. – К.: КНЛУ, 2002. – С. 516-520.

    6. Шляхи здобування освіти німецькими поселенцями та їх конфесійна самобутність в Україні у XVIII – XIX ст. // Десять років незалежності України: минуле та сучасне державотворення: Наук. збірник / Під редакцією В.Смолія, О.Реєнта, Ю.Терещенка та ін. – К.: Інститут історії України НАНУ, КНЛУ, Бердянський інститут підприємництва, 2003. – С. 27-36.

    Навчально-методичні видання:

    1. История Украины. Учебное пособие для студентов-иностранцев /Авт. кол. Ларина О.Г., Шутов А.Г., Васильчук В.Н./. – Ч. I. – К.: Киевский государственный лингвистический университет, 1997. – 133 c.

    2. История Украины. Учебное пособие для студентов-иностранцев /Авт. кол. Ларина О.Г., Шутов А.Г., Васильчук В.Н./. – Ч. II. – К.: Киевский государственный лингвистический университет, 1997. – 109 с.

    3. Союз визволення України в 1914 – 1917 рр.: до історії культурно-просвітницької діяльності серед полонених вояків-українців у Австро-Угорщині / співавтор Срібняк І.В. – К.: КДЛУ, 1997. – 33 с.

    4. До характеристики поглядів лідерів Центральної Ради та військового руху на військове будівництво в Україні (історичний нарис) / співавтор Комова О.С. – Суми: МІКРО, 1997. – 22 с.

    5. Политико-правовая мысль: становление и развитие в контексте всемирной истории: Методические рекомендации для студентов-иностранцев / співавтор Ларина О.Г. – К.: КГЛУ, 1999. – 64 с.

    Матеріали конференцій, конгресів, симпозіумів, семінарів:

    1. Подвижницька діяльність видатних західноєвропейських діячів в Україні // Дослідження і вивчення романських мов і літератур у контексті національних культур. – Матеріали міжнародного наукового семінару 18-19 квітня 1996 р. – К.: КДЛУ, 1996. – С. 14-15. (співавтор Васильчук Г.М.)

    2. Німецькі поселенці в Україні в другій половині XVIII – першій половині ХІХ ст. // Міжвузівська науково-практична конференція. Мови і світ: дослідження та викладання 25-26 листопада 1999. – Наукові записки. – Вип.22. – 4.І. – Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В.Винниченка, 2000. – С.106-124.

    3. Розвиток етносоціальної структури українського суспільства в координатах історичної парадигми // Міжнародна наукова конференція ЛІНГВАПАКС – VIII. На межі тисячоліть: через вивчення мов і культур – до культур миру, злагоди і співпраці (Київ, Україна, 18-20 вересня 2000 р.) – Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського національного лінгвістичного університету. – Вип. 3В. – Київ: КНЛУ, 2001. – С. 851-859.

    4. Цивілізація, держава, нація в історичному розвитку на межі тисячоліть // ХХІ століття: альтернативні моделі розвитку суспільства. Третя світова теорія: Матеріали Міжнародної наукової конференції 30-31 травня 2002, м. Київ. – К.: Ред.: Г.П. Балабанова, 2002. – С. 13-16.( співавтор Васильчук Г.М. )

    5. Відродження релігійного життя німецької громади у Україні в 90-х роках ХХ століття // Українсько-німецький проект. Інтернаціональні впливи – національні традиції: Українська та німецька історичні науки у ХХ столітті /. – Історія та історіографія в Європі. Київ: Збірник наукових праць / Редактори: С.Стельмах, Г.Хаусманн. Вип.1-2. – К.: УНІСЕРВ, 2003. – С.200-207.

    6. Друга світова і Велика Вітчизняна війни у долі українських німців // Осяяні славою перемоги. До 60-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр. – Матеріали Всеукраїнської наукової конференції присв’яченної 60-річчю визволення України та 60-річчя великої перемоги над німецько-фашистськими загарбниками. – К.: Національна Академія наук України, Інститут історії України, Національний аграрний університет, Київський міський педагогічний університет ім. Б. Грінченко, 2005. – С. 122-131.

    1. Die Ansiedlung Deutscher in der Ukraine in der zweiten Hдlfte des XVIII. sowie im XX. Jahrhundert // Bayerisch-Ukrainische Germanistentagung an der Ukrainischen Freien Universitдt „Germanistik als internationale Wissenschaft” (28-31. Oktober 2003, Mьnchen) // Матеріали „Баварсько-українського конгресу германістів в Українському Вільному Університеті”, 28-31 жовтня 2003 р., Мюнхен. – Львів: БаК, 2005. – С. 23-35.