Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Стоматологія


Дмитрієва Наталія Борисівна. Обґрунтування методу хейлопластики у хворих із вродженою двосторонньою поєднаною розщілиною верхньої губи : Дис... канд. наук: 14.01.22 - 2007.



Анотація до роботи:

Дмитрієва Н.Б. Обґрунтування методу хейлопластики у хворих із вродженою двосторонньою поєднаною розщілиною верхньої губи. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 – стоматологія. – Інститут стоматології АМН України, Одеса, 2006.

Дисертація присвячена питанням лікування хворих з ВДПРВГ, а також хворих з деформаціями верхньої губи, носа, верхньої щелепи після проведених раніше хейлопластик. Автором запропоновано новий хірургічний метод лікування вроджених двосторонніх поєднаних розщілин верхньої губи, який полягає в поетапному відновленні верхньої губи з одномоментною періостеопластикою альвеолярного відростка.

Оцінку ступеня вираженості дефектів і деформацій верхньої губи і носа та оцінку ефективності хірургічного лікування проводили на підставі даних клінічних, антропометричних досліджень, аналізу даних дослідження функції колового м’яза рота, ультразвукового дослідження зони дефекту альвеолярного відростка.

При вивченні функціональної активності серединного фрагмента колового м’яза рота у хворих після поетапної хейлопластики відмічено посилення його біоелектричної активності до 65,8 - 66,5 % відносно норми в порівнянні з 51-55 % у хворих після одноетапної хейлопластики.

Незначна кількість ускладнень і незадовільних віддалених результатів свідчить про ефективність удосконаленого методу хірургічного лікування хворих із ВДПРВГ, який дозволив поліпшити естетичні й функціональні результати лікування.

У дисертації представлено нове рішення актуального наукового завдання, спрямованого на підвищення ефективності хірургічного лікування хворих з ВДПРВГ за рахунок застосування удосконаленого методу хейлопластики, який полягає в поетапному відновленні верхньої губи з одномоментною періостеопластикою альвеолярного відростка.

1. За результатами вивчення клініко-антропометричних показників верхньої губи і носа у хворих з несиметричними формами ВДПРВГ виявлено укорочення верхньої губи на 27,6 %, укорочення шкірної перетинки носа – на 48,2 %, зменшення висоти присінка – на 50,7 %, збільшення ширини основи носового ходу з боку наскрізної розщілини – на 85,5 %. У групі дітей з симетричними формами ВДПЗВГ дані показники склали 44,3 %, 65,8 %, 65,3 % та 94,5 % відповідно. Відсутність середньої амплітуди та середньої частоти або значне їх зменшення (від 0 до 52 мкВ та від 2 до 7,67/с) свідчать про відсутність або невелику кількість м’язових волокон у серединному фрагменті верхньої губи при двосторонній її розщілині.

2. Результати антропометричних досліджень верхньої губи і носа у хворих з деформаціями після одноетапних хейлопластик свідчать про відновлення висоти шкірної перетинки носа до 63,8 % у групі дітей 3-6 років і до 66,7 % у групі 6-8 років відповідно до норми, висоти верхньої губи – до 84,1 % і 86,7 % відповідно, висоти присінка – до 60,4 % і 68,3 %; ширина основи носових ходів перебільшувала норму на 34-41 % у групі дітей 3-6 років та на 20-22 % у групі дітей 6-8 років. При вивченні моделей верхньої щелепи спостерігалося розходження результатів дослідження за серединною сагітальною лінією в межах від 30 до 42 мм у групі дітей 3-6 років, від 32 до 42 мм – 6-8 років. Відзначалось відновлення функціональної активності серединного фрагменту колового м’язу рота до 55 % у групі 3-6 років та до 51 % - у групі 6-8 років.

3. На підставі вивчення клініко-антропометричних особливостей деформацій верхньої губи, носа, верхньої щелепи удосконалено метод первинної хейлопластики, який сприяє репозиції премаксили у трансверзальній і сагітальній площині за рахунок використання тяги фрагментів колового м’яза рота і відновлення альвеолярного відростка верхньої щелепи в зоні дефекту.

4. Поетапне відновлення верхньої губи з одномоментною періостеопластикою альвеолярного відростка привело до відновлення висоти шкірної перегородки носа до 81,8 % у групі дітей 3-6 років і 88,3 % у групі 6-8 років відповідно до норми, висоти верхньої губи – до 85,6 % і 95,0 % відповідно, висоти присінка – до 80,3 % і 85,1 % відповідно; ширина основ носових ходів перебільшувала норму на 15 % у групі 3-6 років і на 10 % - у групі 6-8 років.

За даними антропометричних досліджень верхньої щелепи після поетапного відновлення верхньої губи та альвеолярного відростка встановлено, що сагітальні розміри верхньої щелепи (31-37 мм в групі дітей 3-6 років і 34-37 мм – 6-8 років) наближались до показників групи контролю (37,4±0,25 мм і 38,13± 0,25 мм відповідно), відзначено збільшення функціональної активності серединного фрагменту колового м’яза до 65% у групі 3-6 років і до 66% - 6-8 років.

5. Порівняльна оцінка ефективності одноетапного і поетапного методів хейлопластики показала, що удосконаленний метод поетапного відновлення верхньої губи з одномоментною періостеопластикою альвеолярного відростка дав можливість досягти позитивних результатів лікування у 84,2 % хворих у порівнянні з 71,6 % у групі хворих після одноетапної хейлопластики.

Публікації автора:

  1. Дмитриева Н.Б., Гулюк А.Г., Крыкляс В.Г. Антропометрические особенности верхней губы и носа у больных с двусторонними сочетанными расщелинами после одноэтапной хейлопластики // Вісник стоматології. - 2005. - № 3. - С. 33-36. Автору належить обстеження хворих, статистична обробка та аналіз отриманих даних, написання статті.

  2. Дмитриева Н.Б. Предоперационный статус больных с врожденными двусторонними расщелинами верхней губы, альвеолярного отростка и неба // Вісник стоматології. - 2006. - № 1. - С. 74-79.

  3. Дмитрієва Н.Б., Гулюк А.Г., Крикляс В.Г. Метод поетапного відновлення верхньої губи при двобічній поєднаній щілині та результати його застосування // Одеський медичний журнал. - 2006. - № 4. - С. 77-82. Участь здобувача в хірургічному лікуванні хворих, аналізі клінічного матеріалу, написанні статті.

4. Гулюк А.Г., Крыкляс В.Г., Дмитриева Н.Б. Антропометрические особенности верхней челюсти у детей с врожденными двусторонними сочетанными расщелинами верхней губы, альвеолярного отростка и неба в предоперационном периоде и отдаленные сроки после поэтапного восстановления верхней губы // Дентальные технологии. – 2006. - № 3-6. – С. 25-30. Автору належить обстеження хворих, аналіз отриманих даних, написання статті.

5. Деклараційний патент на винахід № 68316 А, МПК 7 А61В17/00. Спосіб відновлення верхньої губи у хворих з вродженою двосторонньою сполучною щілиною верхньої губи і піднебіння /Гулюк А.Г., Крикляс Г.Г., Дмітрієва Н.Б., Крикляс В.Г. - № 20031212582. – Заявл. 26.12.2003; Опубл. 15.07.2004. – Бюл. № 7. Участь автора в розробці нового способу, підготовці матеріалу для представлення до деклараційного патенту.

6. Гулюк А.Г., Дмитриева Н.Б., Крыкляс В.Г. Хирургическое лечение больных с врожденной двусторонней сочетанной расщелиной верхней губы, альвеолярного отростка, твердого и мягкого неба // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Нові технології в стоматології і щелепно-лицьовій хірургії“. – Харків, 2006. – С. 22-24. Здобувачу належить обстеження й лікування хворих, аналіз клінічного матеріалу, написання тез.

7. Гулюк А.Г., Дмитриева Н.Б., Крыкляс В.Г. Современные принципы хирургического лечения больных с врожденной двусторонней сочетанной расщелиной верхней губы, альвеолярного отростка, твердого и мягкого неба // Матеріали конференції «Біофізичні стандарти та інформаційні технології в медицині». – Одеса: „Астропринт”, 2006. – С. 26-27. Участь автора в обстеженні й лікуванні хворих, аналізі клінічного матеріалу, написанні тез.

8. Гулюк А.Г., Крыкляс Г.Г., Крыкляс В.Г., Дмитриева Н.Б. Отдаленные результаты применения методики одноэтапной хейлопластики у больных с врожденной двусторонней сочетанной расщелиной верхней губы // Сучасні технології профілактики та лікування в стоматології: Матеріали II (IX) зїзду Асоціації стоматологів України. – Київ: Книга плюс, 2004. – С. 324-325. Здобувачу належить збір клінічного матеріалу, його аналіз, написання тез.