Анотація до роботи:

Дрогомирецька М.С. Обгрунтування профілактики вогнищевої демінералізації емалі зубів при лікуванні зубощелепних аномалій незнімними ортодонтичними конструкціями – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 – стоматологія. – Львівський державний медичний університет ім. Данила Галицького, Львів, 2002.

У науковій роботі узагальнено результати матеріалів про вогнищеву демінералізацію, ураження зубів карієсом та особливості його перебігу у школярів з різними видами зубощелепних аномалій при лікуванні незнімною ортодонтичною апаратурою. Наведено результати морфологічного, мікробіологічного дослідження змішаної слини та структурно функіцональної резистентності емалі в обстежених дітей. Встановлено, що зубощелепні аномалії суттєво впливають на розвиток карієсу зубів, обтяжують його клінічний перебіг, змінюють карієсогенну ситуацію в порожнині рота та знижують структурно функціональну резистентність емалі. Крім того, вже у перші місяці лікування незнімною апаратурою суттєво зростає ризик виникнення та агресивного перебігу карієсу. Запропоновано та впроваджено диференційовані комплекси профілактичних заходів для дітей та підлітків при лікуванні зубощелепних аномалій, залежно від ступеня вираженості карієсогенної ситуації в порожнині рота, основу яких складають індивідуальні гігієнічні програми, природні адаптогени та глибоке фторування. Результати дисертації знайшли практичне впровадження у стоматологічних поліклініках. Наводяться дані про їх ефективність при проведенні профілактичних заходів.

У дисертаційній роботі наведено теоретичні узагальнення та нове вирішення наукового завдання профілактики вогнищевої демінералізації емалі у дітей та підлітків при лікуванні зубощелепних аномалій незнімними ортодонтичними апаратами. Поставлені наукові завдання вирішено впровадженням у стоматологічну практику нових профілактичних комплексів, які включають індивідуальні гігієнічні програми, застосування адаптогенів рослинного походження та глибокого фторування.

1. На підставі клінічних та лабораторних досліджень доведено можливість суттєвого покращення стоматологічного статусу у дітей при лікуванні зубощелепних аномалій незнімними ортодонтичними конструкціями шляхом підвищення ремінералізуючої здатності змішанної слини та зміцнення структури твердих тканин зубів. Найбільший карієспрофілактичний ефект спостерігається при комплексному застосуванні природних адаптогенів (“Біотриту-дента” та ехінацеї пурпурової) в поєднанні з глибоким фторуванням та індивідуальними гігієнічними програмами.

   За результатами комплексного клінічного обстеження виявлено високу поширеність (89,67±4,05%) та інтенсивність (КПВ=5,93±0,62) карієсу зубів у дітей та підлітків із різними видами зубощелепних аномалій. Встановлено, що ураженість зубів карієсом залежить від віку обстежених, гігієнічного стану ротової порожнини та не залежить від виду зубощелепних аномалій. Серед обстежених із зубощелепними аномаліями найчастіше діагностовано ІІІ ступінь активності – 47,98±2,28% випадків та високий рівень інтенсивності карієсу – 0,7.

   Лікування сучасними незнімними ортодонтичними апаратами сприяє появі вогнищевої демінералізації емалі, частота якої коливається в межах середньої величини – 20,44±2,43% – і залежить від віку, тривалості ортодонтичного лікування та якості гігієни ротової порожнини.

   Встановлено, що майже половина обстежених із зубощелепними аномаліями (44,55±4,51%) регулярно доглядають за порожниною рота, однак задовільний рівень санітарно-гігієнічних знань виявлений лише у 26,02% опитаних і, як наслідок, якість гігієни ротової порожнини є поганою, а середнє значення гігієнічного індексу складає 2,8 бали. У дітей без ортодонтичної патології середнє значення індексу гігієни – 2,2 бали.

   Ураження твердих тканин зубів у дітей із зубощелепними аномаліями супроводжується змінами мінералізуючої активності змішаної слини, титру Streptococcus mutans та Lactobacillus у змивах зубного нальоту та ступеня карієсрезистентності емалі. У змішаній слині переважає ІІІ тип мікрокристалізації, її мінералізуючий потенціал є низьким (1,50±0,11 бала), а кількість колоній Streptococcus mutans та Lactobacillus є найвищою (SM>10⁶ та LB=10⁶ CFU/1мл). І, як наслідок, більшість обстежених із зубощелепними аномаліями мають знижену стійкість зубів до карієсу, а середнє значення ТЕР=6,98±0,10 бали.

   Встановлено обернений кореляційний зв’язок між мінералізуючим потенціалом змішаної слини та ступенем карієсрезистентності емалі, а індекс кореляції r=–0,99.

   Лікування зубощелепних аномалій сучасними незнімними ортодонтичними конструкціями призводить до змін карієсогенної ситуації в ротовій порожнині, що проявляється погіршенням гігієни ротової порожнини (3,03 бали), суттєвим зростанням кількості дітей (89,9%) з критичними для розвитку каріозного процесу значеннями титру Streptococcus mutans та Lactobacillus, та зниженням карієсрезистентності емалі до 7,06±0,14 бали. Це сприяє появі поодиноких ділянок вогнищевої демінералізації емалі у 3,41±1,08% дітей вже через 3 місяці після фіксації брекетів, а через 12 місяців крейдоподібні плями виявлено у третини обстежених – 30,44±2,49%.

   Обгрунтовано диференційовану схему лікувально-профілактичних заходів до початку ортодонтичного лікування сучасними незнімними конструкціями і на його етапах, спрямовану на попередження виникнення і подальшого прогресування та рецидивів вогнищевої демінералізації емалі. Впровадження індивідуальних гігієнічних програм, застосування адаптогенів рослинного походження “Біотрит-дента” та ехінацеї пурпурової у поєднанні з глибоким фторуванням запобігає виникненню вогнищевої демінералізації, сприяє стабілізації каріозного процесу вже після першого курсу профілактики, та підвищенню показників редукції карієсу до 39,72%.

   Висока ефективність запропонованого комплексу лікувально-профілактичних заходів підтверджена позитивною динамікою досліджуваних показників змішаної слини та карієсрезистентності емалі, що проявляється перевагою ІІ типу мікрокристалізації, середнім мінералізуючим потенціалом, добрим гігієнічним станом – 1,43±0,04 бали, оптимальними показниками ацидогенної мікрофлори, і, як наслідок, підвищення карієсрезистентності емалі до 3,10±0,18 бали, що дозволяє рекомендувати його для впровадження у практичну стоматологію.

   
   Список праць, опублікованих за темою дисертації.

   1. Смоляр Н.І., Дрогомирецька М.С. Значення протравлювання емалі зубів у клінічній практиці //

   Новини стоматології. – 1996. – № 2-3. – С. 86-71.

   2. Дрогомирецька М.С. Порівняльна характеристика фіксації ортодонтичних кілець з адгезивним методом закріплення на зубних замкових кріплень – брекетів // Вісник стоматології. – 1998. – №1. – С. 104-105.

   3. Дрогомирецька М.С., Мохамед Ахмат. Клиника и особенности лечения гипертрофического гингивита у детей пубертатного возраста при использовании несъёмной ортодонтической аппаратуры // Современная стоматология. – 2001. – № 1(13). – С. 88-92.

   4. Смоляр Н.И., Дрогомирецкая М.С. Профилактика очаговой деминерализации при различном состоянии структурно-функциональной резистентности эмали на этапах лечения несъёмной ортодонтической аппаратурой // Современная стоматология. – 2002. – № 4 (20). – С.48-51.

   5. Дрогомирецька М.С., Заблоцький Я.В. Методика измерения степени перемещения зубов // Новое в стоматологии. – 1995. – № 3. – С.36-37.

   6. Дрогомирецька М.С., Заблоцький Я.В., Оспанова Г.Б. Спосіб фіксації незнімних адгезивних конструкцій ортопедичних апаратів і пристрій для його здійснення. Патент №14598А від 20.01.1997р.

   7. Дрогомирецька М.С., Заблоцький Я.В. Спосіб вимірювання відстані між зубами.

   Патент №10720 від 16.10.2000р.

   8. Дрогомирецька М.С. Профілактика декальцинації емалі при лікуванні брекетами та адгезивними мостовидними протезами // Актуальні проблеми ортопедичної стоматології: Матеріали науково-практичної конференції. – Івано-Франківськ, 1995. – С.29-30.

   9. Дрогомирецька М.С., Заблоцький Я.В. Досконалий метод фіксації назубних замкових кріплень (брекетів) // Актуальні проблеми ортопедичної стоматології. – Львів, 1996. – С.33-34.

   10. Дрогомирецька М.С. Зубний наліт – як фактор ризику виникнення демінералізації емалі під час лікування зубово-щелепової патології “еджуайз-технікою” // Современная стоматология и челюстно-лицевая хирургия: Сборник тезисов 1 Республиканской конференции. – Киев, 1998. – С.242-243.

   11. Дрогомирецька М.С., Мірчук Б.М. Фактори ризику виникнення демінералізації емалі зубів при використинні “еджуайз-техніки” // Актуальні проблеми стоматології: Нові методики та технології. – Львів, 1998. – С.48-49.

   12. Покровський М.М., Мірчук Б.М., Дрогомирецька М.С., Гордон Г.С., Ахмад Мохамед, Покровський Ю.М. Застосування “еджуайз-техніки” в ортодонтії // Сборник тезисов 1 Республиканской конференции – Киев, 1998. – С.267.

   13. Дрогомирецька М.С. Характеристика матеріалів фіксації назубних замкових кріплень (брекетів) // Матеріали І (VІІІ) з’їзду Асоціації стоматологів України. – 1999. – С.445.

   14. Дрогомирецька М.С. Захист емалі зубів при лікуванні незнімними ортодонтичними апаратами // Тези VІІІ Конгресу СФУЛТ. – Львів – Трускавець, 2000. – С.344.

   15. Drohomyretska M.S. Estimation of Caries Situation in Children Undergoing Orthodontic Treatment //

   5^th International Orthodontic Congress. 2^nd Meeting of the World Federation of Orthodontists. – Chicago, 2000. – P.257.