Анотація до роботи:

Бондарчук Л.Ф. Оптимізація агроекологічного стану осушених земель шляхом використання місцевих меліорантів та добрив (на прикладі Волинської області). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.02 – сільськогосподарські меліорації. Інститут гідротехніки і меліорації УААН, Київ, 2006.

Дисертаційну роботу присвячено оцінці агроекологічного стану гідроморфних ґрунтів поліської зони Волинської області та розробці заходів з покращення родючості осушених ґрунтів та запобіганню деградаційним процесам шляхом використання місцевих меліорантів та добрив.

На основі проведеної оцінки осушених ґрунтів запропоновано технології підвищення врожайності та покращення агроекологічного стану осушених земель за допомогою місцевих меліорантів та добрив. Виявлено економічно виправдані способи застосування місцевих добрив та меліорантів на гідроморфних ґрунтах.

1. Агроекологічний стан осушених земель оцінено за допомогою запропонованої системи індексації, згідно з якою встановлено, що на території поліської частини області найкращою агрохімічною забезпеченістю характеризуються дернові глейові карбонатні легкосуглинкові, болотні піщані і легкосуглинкові ґрунти. Водночас найнижчу забезпеченість мають торфувато-болотні і торфово-болотні ґрунти. Найбільш екологічно стабільними є дернові неглибокі піщані і лучно-болотні, а найбільш екологічно нестабільними – торфувато-болотні, болотні піщані і легкосуглинкові ґрунти. На території поліських районів області найбільш екологічно нестабільними та найменш агрохімічно забезпеченими є торфувато-болотні та торфово-болотні ґрунти.

2. Волинська область характеризується значними запасами викопних матеріалів – суглинків, глини, карбонатних порід, торфу, сапропелю, фосфоритів їхніх різновидностей, які можуть бути використані як меліоранти та місцеві добрива.

3. Водний режим осушених ґрунтів, який формується переважно під впливом метеорологічних факторів та дренованості, може бути суттєво покращений локальним стрічковим застосуванням меліорантів (суглинок 20-40 т/га). Цей захід дає змогу збільшити гідробуферність ґрунтів, кількість продуктивних вологозапасів, що особливо важливо в періоди нестачі опадів.

4. Встановлено, що локальне стрічкове внесення суглинку (20–40 т/га) разом із мінеральними добривами (Р₆₀К₉₀) на осушених торфових ґрунтах, а також локальне стрічкове внесення торфу (20–40 т/га) разом із мінеральними добривами (N₆₀Р₆₀К₉₀) супроводжується покращенням поживного режиму, збільшенням вмісту калійних ( з 16,0 до 19,7 на торфовому і з 4,8 до 10,0 мг/100 г ґрунту на дерновому ґрунті) та фосфорних сполук (з 2,2 до 7,5 на торфовому і з 0,4 до 1,9 мг/100 г ґрунту на дерновому ґрунті), сприяє сорбуванню поживних речовин у локальних зонах, поступовому їх вивільненню для живлення рослин і зменшенню вимивання їх за межі кореневмісного горизонту. Локальне внесення зернистих фосфоритів і меліорантів стрічками на глибину 15 і 30 см зменшує величину гідролітичної кислотності відповідно з 65,2 до 42,0 – 42,9 мг екв./100 г ґрунту в торфовому і з 2,61 до 2,25 мг екв./100 г ґрунту в дерновому зв'язно-піщаному ґрунті завдяки внесення в складі зернистих фосфоритів кальцію (250–300 кг/га), який сприяє зменшенню величини рН та гідролітичної кислотності.

5. При створенні прошарків із поживних речовин і меліорантів локальним способом внесення економічно і енергетично доцільними є дози суглинку (20 т/га) на осушених торфових ґрунтах і торфу (20 т/га) на осушених дернових глеюватих ґрунтах. Застосування більших доз (40 т/га) не супроводжується суттєвим зростанням врожайності і покращеннями властивостей і режимів досліджуваних меліорованих ґрунтів.

6. Застосування на досліджуваних осушених ґрунтах місцевих зернистих фосфоритів як фосфорних добрив показало, що їхня дія для покращення фосфорного режиму практично не відрізнялась від традиційних добрив – суперфосфату в еквівалентних дозах.

7. При дослідженні локального стрічкового внесення добрив і меліорантів на різні глибини – в орному ( 15-20 см) і підорному (30-35 см) горизонтах не виявлено суттєвої різниці у покращенні властивостей і режимів досліджуваних осушених ґрунтів а також продуктивності однорічних і багаторічних трав.

8. Локальне стрічкове внесення суглинку (20 т/га) разом із мінеральними добривами (Р₆₀К₉₀) на осушених торфових ґрунтах, а також локальне стрічкове внесення торфу (20 т/га) разом із мінеральними добривами (N₆₀Р₆₀К₉₀) на дернових глеюватих ґрунтах приводить до достовірної прибавки врожайності на рiвнi 132 -142 % порівняно до контрольних ділянок і 32-42 % порівняно до розкидного способу застосування.

9. У структурі економічних затрат на локальне внесення меліорантів та добрив основну частину витрат становить їх видобування і транспортування до місця внесення. Запропоновані технології економічно доцільні при перевезенні меліорантів і місцевих добрив до 15 км - умовно чистий прибуток при цьому складає 1628 – 2705 грн/га за трирічний цикл. Коефіцієнти енергетичної ефективності при локальному застосуванні складають від 1,7 на дерновому до 1,8 на торфовому осушеному ґрунті.

Публікації автора:

Статті у фахових виданнях

1. Мерленко І.М., Зінчук М.І., Бондарчук Л.Ф. Проведення еколого-меліоративного моніторингу осушених земель Полісся України// Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. –2002. –Т.4., С.243–247.

2. Бондарчук Л.Ф. Зміна деяких властивостей осушених торфових ґрунтів в процесі їх довготривалого сільськогосподарського використання // Агрохімія і ґрунтознавство. - Спецвипуск до YII з'їзду ґрунтознавців та агрохіміків України. К.4, Харків-Луцьк. -2002, С.66–67.

3. Кух І.О., Бондарчук Л.Ф. Екологічні ресурси – основа продуктивності агроценозів Західного Полісся і Лісостепу // Вісник УДУВГП. Зб. наук. праць.Ч.1. Вип. 5 (18). 2002. С.69–75.

4. Зінчук М.І., Бондарчук Л.Ф. Застосування індексації гідроморфних ґрунтів Волинської області для оцінки їх агроекологічного стану // Вісник УДУВГП. Зб. наук. праць. Ч.1.Вип.6 (19). 2003, С. 16–21.

Наукові видання та тези доповідей

1. Бондарчук Л., Колошко Л. Агроекологічний стан ґрунтів, причини та наслідки їх деградації у басейні р. Прип’ять// Матеріали науково-практичної конференції “Еколого-економічні проблеми розвитку АПК”. - Львів -Т.1, 2002.- С.130–134.

2. Бондарчук Л.Ф. Особливості використання меліорантів для покращення агроекологічних властивостей ґрунтів Волині // Сільськогосподарські машини. -2001.-Вип.7. -С. 30–33.

3. Зінчук П.Й., Шевчук М.Й., Колошко Л.К., Зінчук М.І., Бондарчук Л.Ф. Вплив осушення та сільськогосподарського використання на трансформацію торфових ґрунтів Полісся // Науковий вісник Волинського держуніверситету. – 2006. -Вип.2, с. 114–122.

4. Мольчак Я.О., Бондарчук Л.Ф. Агроекологічний стан осушених земель Волині, прилеглих до заповідних територій // Шацький національний природний парк. Наукові дослідження (1994-2004 рр). Матеріали міжнародної науково-практичної конференції до 20-річчя створення Шацького НПП. -Світязь, 2004, С.127-128.

5. Шевчук М.Й., Зінчук М.І., Бондарчук Л.Ф. Сучасний стан родючості ґрунтів Волинської області та рекомендації по його покращенню// Зб. наук. праць до 40-річчя створення агрохімічної служби на Волині. -Луцьк, 2005. с.40–47.