Анотація до роботи:

Тарнавська Л.В. Оптимізація післяопераційного періоду при хірургічному лікуванні хворих на генералізований пародонтит шляхом поєднаного використання етамзилату та куріозину. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 – стоматологія. Івано-Франківський державний медичний університет, МОЗ України, Івано-Франківськ, 2007.

Дисертація присвячена підвищенню ефективності комплексного лікування хворих на генералізований пародонтит шляхом використання хірургічних методик та застосування експериментально і клінічно обґрунтуваних препаратів – ранозагоюючого засобу куріозину та ангіопротектора етамзилату. Уперше в експерименті на кролях проаналізовані результати позитивного впливу аплікацій куріозину на процес загоєння ран слизової оболонки порожнини рота. Уперше показана висока ефективність комбінованої дії куріозину та етамзилату на динаміку загоєння операційної рани слизової оболонки альвеолярного відростка у хворих на генералізований пародонтит. На основі клінічних, біохімічних та електронномікроскопічних методів досліджень у клініці доведено значний позитивний терапевтичний ефект застосування етамзилату до операції та післяопераційних аплікацій куріозину, що сприяло зменшенню місцевої запальної реакції, поліпшенню кровопостачання та епітелізації в оперованих тканинах, нормалізації показників перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту в крові.

У дисертаційній роботі наведені теоретичне узагальнення і нове вирішення науково-практичної задачі – підвищення ефективності хірургічного лікування хворих на генералізований пародонтит шляхом оптимізації післяопераційного періоду з використанням препаратів етамзилату та куріозину.

1. Під впливом куріозину у тварин основної групи порівняно з групою контролю на 3 -ю і, особливо, на 7-у добу відбулося швидше та ефективніше загоєння ран, що свідчить про вплив препарату на активацію процесів регенерації. Починаючи з 7-ї і до 14-ї доби запальний інфільтрат повністю розсмоктувався, фіброз не виникав. У більшості кролів контрольної групи на 14-ту добу рани хоч і епітелізувалися, але повне загоєння не відбулося: спостерігалися фокальні субепітеліальні мононуклеарні інфільтрати та фокальний субепітеліальний фіброз.

2. Хірургічне лікування генералізованого пародонтиту із використанням препаратів етамзилату та куріозину сприяло значному прискоренню загоєння ран. Особливо виражені позитивні зміни встановлені при поєднаному застосуванні вказаних препаратів, а саме: статистично достовірно поліпшувалися клінічні показники, що підтверджувалося зниженням пародонтальних індексів і проб (ІГ – у 7,73 разів; ІР – на 33,24%; ІК – у 12,04 разів; проби Ш-П – у 6,48 разів; ЧС – у 8,43 разів); попереджувалися післяопераційні ускладнення, загоєння ран первинним натягом відбувалося в 91,67% хворих, максимальна кількість загоювань припадала на 6-7-у добу, у той час як у хворих контрольної групи у більшості випадків – лише на 9-10-у добу.

3. Виявлено зростання інтенсивності ПОЛ та зниження активності антиоксидантної системи у досліджуваних хворих, що підтверджувалося достовірним зростанням рівня малонового альдегіду та порушенням активності антиоксидантних металоферментів. Під впливом комплексного лікування із використанням хірургічних методик та включенням препаратів етамзилату та куріозину відбувалася нормалізація оксидантно-антиоксидантної системи, особливо при поєднаному їх застосуванні, зокрема: достовірно зростала активність каталази – на 36,83%, знижувалася активність церулоплазміну – на 37,94%, та підвищувалася насиченість залізом трансферину – на 11,58 %, а також вірогідно зменшувалася кількість малонового альдегіду – на 23,14 %. Досягнуті результати утримувалися 6 місяців. При традиційному лікуванні і відразу і, особливо, у віддалених термінах зміни були не такими суттєвими.

4. За допомогою електронномікроскопічних досліджень встановлено, що в групі хворих на генералізований пародонтит, у лікуванні яких застосовували етамзилат і куріозин, вже на 7-у добу відбувалась нормалізація структур мікроциркуляторного русла, активізація відновних процесів у епітелії порожнини рота, особливо клітин базального та шипуватого шарів. У деяких клітинах спостерігалися компенсаторні процеси: збільшення ядра, щільності гранул хроматину, виявлялися крупні мітохондрії з невеликою кількістю крист, профілі гранулярної ендоплазматичної сітки та апарату Гольджі гіпертрофувалися, тонофібрили чітко виявлялися в цитоплазмі клітин, плазматична мембрана мала рівні контури, зменшувалися проміжки між клітинами.

5. Комплексна терапія хворих на генералізований пародонтит із використанням при хірургічному лікуванні препаратів куріозину та етамзилату сприяє швидкому загоєнню операційної рани, зменшенню кількості післяопераційних ускладнень і підвищенню ефективності лікування в найближчі та віддалені терміни спостережень. Позитивна динаміка клінічних показників у хворих основної групи спостерігалася вже на 6-7 дні обстеження, а в пацієнтів контрольної групи – лише на 9-10 дні. Через 6 місяців у 95,83 % хворих основної групи відмічено стійкий клінічний ефект, а в осіб контрольної групи – лише в 86,94%.

Публікації автора:

1. Пюрик В.П., Тарнавська Л.В. Застосування куріозину в комплексному лікуванні хворих на генералізований пародонтит //Вісник стоматології. – 2000. – №5. – С.215-216. (Здобувачем самостійно зібраний матеріал, проведена статистична обробка даних, аналіз отриманих результатів та висновків. Проф. Пюрик В.П. здійснював загальне керівництво темою).

2. Тарнавська Л.В. Можливості використання куріозину в хірургічному лікуванні захворювань пародонту // Галицький лікарський вісник. – 2002. – Т.9, №1. – С.90-92.

3. Шутка Б.В., Тарнавська Л.В. Ультраструктурний стан гемомікроциркуляторного русла та епітелію порожнини рота у хворих на хронічний генералізований пародонтит до- і після хірургічного лікування // Вісник морфології. – 2005. – Т.11, №2. – С.249-252. (Здобувачу належить збір матеріалу, підбір контингенту хворих і написання статті. Проф. Шутка Б.В. надавав консультативну допомогу, коректував результати роботи та узагальнював висновки проведених досліджень).

4. Клименко А.О., Пюрик В.П., Тарнавська Л.В. Характеристика показників перекисного окислення ліпідів та антиоксидантної системи у хворих при хірургічному лікуванні генералізованого пародонтиту // Галицький лікарський вісник. – 2005. – Т.12, №3. – С.38-42. (Здобувачу належить вибір теми публікації, проведення обстежень, аналіз отриманих результатів та статистична обробка даних. Проф. Пюрик В.П. здійснював загальне керівництво темою. Проф. Клименко А.О. проводив підбір найбільш інформативних методик вивчення).

5. Деклараційний патент на винахід 51103А Україна, А61К35//00. Паста для лікування пародонтиту / Тарнавська Л.В., Пюрик В.П. – № 2002010009; Заявл.03.01.02; Опубл. 15.11.2002. – Бюл. №11.

6. Деклараційний патент на винахід 50410А Україна, А61К31/00. Спосіб регенерації тканин при хірургічному лікуванні генералізованого пародонтиту / Тарнавська Л.В., Пюрик В.П. – № 2002010112; Заявл.03.01.02; Опубл. 15.10.2002. – Бюл. № 10.

7. Пюрик В.П., Тарнавська Л.В., Домбрович В.С., Гончар М.Г. Гіалуронова кислота: можливості використання в сучасній медицині та стоматології // Галицький лікарський вісник. – 2003. – Т.10, №3. – С.134-137. (Здобувач провела пошук та аналіз наукової літератури. Проф. Пюрик В.П. здійснював загальне керівництво темою. Проф. Гончар М.Г. надавав консультативну допомогу. Ас. Домбрович В.С. допомагав при аналізі використаної літератури).

8. Пюрик В.П., Тарнавська Л.В., Домбрович В.С. Препарат гіалуронової кислоти – оптимізатор репаративної регенерації слизової оболонки порожнини рота // Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии. – Вып. 5. – Харьков, 2003. – С.39-41. (Здобувач провела експериментальні дослідження та аналіз отриманих результатів. Участь проф. Пюрика В.П. полягала в коректуванні результатів роботи та стилістичній правці. Ас. Домбрович В.С. провів аналіз використаної літератури).

9. Pjuryk V., Tarnawska L. Treatment of patients with generalized parodontitis // 2nd Congress of the Polish Association for Oral and Maxilliofacial Surgery. – Cracow, May 20-22, 1999. – Р.319. (Здобувачем самостійно зібраний матеріал, проведено обстеження хворих та аналіз отриманих результатів. Проф. Пюрик В.П. допомагав на етапі узагальнення результатів дослідження).

10. Деркач Л.З., Пюрик В.П., Тарнавська Л.В. Ускладнення при хірургічному лікуванні хворих на генералізований пародонтит // ІХ конгрес світової федерації українських лікарських товариств: Тези доповідей. – Луганськ, 2002. – С.475. (Здобувачем особисто зібраний матеріал, проведено аналіз отриманих результатів, підтотовлено тези до друку. Співавтори надавали консультативну допомогу).

11. Тарнавська Л., Деркач Л. Застосування куріозину в комплексному лікуванні хворих на генералізований пародонтит // VI міжнародний медичний конгрес студентів і молодих учених: Матеріали конгресу. – Тернопіль, 2002. – С.341. (Здобувач вибрала тему тез, провела обстеження, аналіз отриманих результатів і статистичну обробку даних, ас. Деркач Л.З. брала участь в узагальненні результатів дослідження та коректуванні тез).

12. Пюрык В.П., Тарнавская Л.В., Домбрович В.С. Изучение влияния препарата куриозина на течение раневого процесса слизистой оболочки полости рта в эксперименте // VIIІ международная конференция челюстно-лицевых хирургов и стоматологов: Материалы конференции. – Санкт-Петербург, 2003. – С.138 (Здобувач провела експериментальні дослідження та аналіз отриманих результатів. Проф. Пюрик В.П. допомагав на етапі узагальнення результатів дослідження. Ас. Домбрович В.С. брав участь у проведенні експериментальних досліджень).

13. Tarnawska L., Dombrovych V. The Dicynone Usage In The Parodontal Surgery // Timisoara Medical Journal. – 2004. – Vol. 54, №1. – P.159. (Здобувач сформулювала тему публікації, провела обстеження, аналіз отриманих результатів і статистичну обробку даних. Ас. Домбрович В.С. допомагав у проведенні дослідження).

14. Тарнавська Л.В., Пюрик В.П. Спосіб регенерації тканин при хірургічному лікуванні генералізованого пародонтиту // Реєстр галузевих нововведень. – Випуск 20-21. – Київ, 2004. (Здобувач самостійно оформила заявку до реєстру нововведень. Проф. Пюрик В.П. надавав консультативну допомогу).