1. За останні роки значно змінилася ситуація на ринку овоченасіннєвої продукції. Зменшення обсягів виробництва овочів та збільшення обсягу імпорту насіння овочів з-за кордону спричинили високі темпи спаду вирощування насіння вітчизняних сортів. Система насінництва овочевих культур в Україні занепала. Лише за шість років (1995-2000 рр.) виробництво насіння в господарствах асоціації "Укрсортнасіннєовоч" скоротилося майже в 3,4 раза. Вітчизняний ринок насіння овочів не витримує конкуренції на світовому ринку, тому функціонує переважно внутрішній ринок. Це потребує зміцнення позицій асоціації “Укрсортнасіннєовоч”, оскільки насінництво як вузькоспеціалізована галузь, зосереджено переважно в цій спеціалізованій системі. 2. Формування і функціонування ринку насіння овочевих культур у господарствах залишається невідрегульованим, не набуло правового статусу, характеризується комплексом невирішених організаційно-економічних проблем щодо створення ринкового середовища і вдосконалення структури насіннєвого ринку та забезпечення конкурентоспроможності, рівня цін та прибутковості галузі, удосконалення законодавчої бази розвитку насінництва. 3. Насінництво овочевих культур, яке є вирішальною складовою сировинної бази з виробництва товарних овочів, швидко реагує на зміни, що відбуваються в цій галузі. Скорочення на деякий час (1996-1998 рр.) посівних площ зумовило зменшення обсягів виробництва насіння. І хоч кількість насінницьких господарств, що входять до асоціації "Укрсортнасіннєовоч", не зменшилась, площа під насінниками овочевих культур у цих господарствах значно скоротилась, що негативно позначилося на обсягах виробництва і реалізації насіння. Протягом 1996-1999 рр. площі насінників зменшились майже у 2 раза, обсяги виробництва - більше ніж у 4 рази. 4. Не можна вважати задовільним стан зовнішньоекономічної діяльності України у сфері експорту насіння овочевих культур. Її поліпшення, за рахунок підвищення конкурентоспроможності української продукції може бути вагомим джерелом інвестування науково-технічного прогресу в галузі в напрямі відповідності сучасним вимогам до товарної продукції. Найбільш перспективними культурами на зарубіжному ринку насіння слід вважати зелений горошок та цукрову кукурудзу, більшість малопоширених зеленних культур, для вирощування яких в Україні є сприятливі грунтово-кліматичні умови. 5. Аналіз впливу урожайності і виробничих витрат на рівень собівартості 1 ц насіння овочевих культур у господарствах "Укрсортнасіннєовоч", проведений із застосуванням методу підстановок, показав, що в 1999 р. порівняно з 1998-м собівартість зросла по всіх основних овочевих культурах за рахунок величини виробничих витрат. Отже, ця стаття в структурі собівартості відіграє вирішальну роль і тому повинна стати об’єктом пильної уваги і вивчення. Аналіз впливу собівартості та ціни реалізації на рівень рентабельності виробництва насіння овочів у господарствах асоціації "Укрсортнасіннєовоч" в 1999 р. показав, що ціни реалізації виявилися основним фактором росту рентабельності по всіх (крім капусти) культурах. 6. У багатьох спеціалізованих господарствах виробництво насіння овочів стало збитковим, а отже, ризикованим. Постає потреба впровадження державної підтримки щодо страхування насінницьких посівів господарств асоціації “Укрсортнасіннєовоч”, а також елітних господарств Української академії аграрних наук, що вирощують елітне насіння. 7. Стратегічний напрям розширеного відтворювального процесу в системі овоченасінницьких господарств України має бути спрямований на реконструкцію організаційно-технічного рівня виробництва, що передбачає: відновлення та упорядкування овоченасіннєвих сівозмін, раціональної внутрішньогосподарської спеціалізації та розміщення, застосування спеціалізованої високопродуктивної техніки, створення у кожному господарстві галузевої інфраструктури. 8.Форми організації праці в насіннєвому овочівництві залишаються традиційними, але з’являються й нові. Мова йде про контрактну форму, перш за все, це – індивідуальні контракти. Ця форма виникла на базі сімейного підряду. В умовах приватної власності на землю та працю дана форма організації насінництва набуде подальшого розвитку. 9. У зв’язку з реальною загрозою проникнення зарубіжних насіннєовочевих компаній і фірм на внутрішній національний ринок, витіснення з нього вітчизняного товаровиробника, руйнації системи насінництва і селекції, доцільно: а) законодавчо захистити національний насіннєвий ринок, розробивши відповідні ставки державного мита на завезення насіння, та відрегулювати податкову систему; б) запобігти роздержавленню та приватизації спеціалізованих насіннєвих, овочівницьких господарств системи “Укрсортнасіннєовоч”; в) забезпечити вигідне співробітництво України з країнами, які мають високорозвинуту систему насінництва, насамперед за рахунок організації спільних підприємств. Список опублікованих праць за темою дисертаційного дослідження. Гальчинська В.А. До питання підвищення ефективності овоченасіннєвої галузі // Економіка АПК, - 2001. №6 - С. 74-78. Гальчинська В. А. Розвивати зовнішній ринок насіння овочевих культур // Економіка АПК, - 2001. № 12 – С. 115 – 116 Гальчинська В. А. До питання стратегії розвитку овочівництва // Агроінком, - 2001. № 8-12 – С. 12 – 13 Гальчинська В. А. Ринкова конкуренція і конкурентоспроможність продукції // Формування та функціонування ринку агропромислової продукції / За ред. П. Т. Саблука. –К.: ІАЕ, 2000. – 555 с. (автора – С. 295-298). Гальчинська В.А. На шляху до ринку насіння овочевих культур. - К.:ІАЕ, 2000. - 30 с. Гальчинська В.А. Формування овоченасіннєвого ринку за умов дрібноземельного власника. - К.: ІАЕ, 2001. - 28 с. Гальчинська В. А., Плеханова Т. Ф. О консервировании сахарной кукурузы. Тезисы доклада. Материалы 7-ой международной конференции (Алушта, сентябрь 1998 г.). С. 679 Гальчинська В. А., Плєханова Т. Ф. Конвеєр вирощування кукурудзи цукрової з багаторазовим збиранням врожаю // Овочівництво і баштанництво. Міжвідомчий тематичний науковий збірник, 2002. № 47 – С. 333 - 335
| 