Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Біологічні науки / Фізіологія людини і тварин


Євстафьєва Ірина Андріївна. Особливості функціонального стану центральної нервової та серцево-судинної систем у зв'язку зі вмістом важких металів в організмі підлітків: дисертація канд. біол. наук: 03.00.13 / Таврійський національний ун-т ім. В.І.Вернадського. - Сімф., 2003.



Анотація до роботи:

Євстафьєва І.А. Особливості функціонального стану центральної нервової і серцево-судинної систем у зв'язку зі вмістом важких металів в організмі підлітків. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за фахом 03.00.13 – фізіологія людини і тварин. – Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського, Сімферополь, 2003.

Дисертація присвячена дослідженню фізіологічних ефектів впливу розповсюджених у довкіллі важких металів (ртуті, свинцю і кадмію) на функціональний стан центральної нервової і серцево-судинної систем у підлітків.

Дослідження функціональних особливостей центральної нервової і серцево-судинної систем у підлітків виявило кореляційну залежність низки показників від вмісту ртуті, свинцю і кадмію у фізіологічно стабільних тканинах (волоссі) у межах, або незначно вище умовної норми, більш виражену для центральної нервової системи. При цьому найбільш широкий спектр дії на дані системи характерний для ртуті. Виявлено кореляційний зв'язок потужності частотних компонентів ЕЕГ із вмістом токсичних металів: позитивний із потужністю високочастотних ритмів (свинець, кадмій) і негативний - з потужністю низько- і середньочастотних ритмів (ртуть, кадмій). Показано, що більш високий вміст металів супроводжувався збільшенням латентного періоду появи когнітивних викликаних ЕЕГ-потенціалів N1, Р300 (ртуть), Р2 (кадмій, свинець). Установлено, що при більш високому вмісті ртуті в організмі в більшій мірі були виражені ворожість і невротизм, і менше - “психічна стійкість”, почуття неповноцінності. Збільшення вмісту кадмію також супроводжувалося більшою виразністю почуття ворожості.

Показано, що при фоновій експозиції, коли вміст ртуті, кадмію і свинцю знаходився в межах умовної норми, чи був трохи вище для останніх двох, у стані фізіологічного спокою не виявляється який-небудь зв'язок функціональних показників серцево-судинної системи зі вмістом цих металів. Однак надання функціонального навантаження виявило такий зв'язок для ртуті і кадмію, що може свідчити про компенсовану напругу адаптації і відповідає теоретичним уявленням про механізми пристосування до тривалої дії низьких доз.

  1. Дослідження функціональних особливостей центральної нервової і серцево-судинної систем у 72 підлітків у віці 14-15 років, які тривалий час перебували у зонах екологічного ризику, виявило кореляційну залежність низки показників стану цих систем від кількості ртуті, свинцю і кадмію у фізіологічно стабільних тканинах (волоссі). Найбільш широкий спектр фізіологічної дії серед токсичних металів був характерний для ртуті.

  2. Виявлено кореляційний зв'язок потужності частотних компонентів ЕЕГ із вмістом токсичних металів: позитивний із потужністю високочастотних ритмів (свинець, кадмій) і негативний - із потужністю низько- і середньочастотних ритмів (ртуть, кадмій). Щільність кореляційних зв'язків коливалася від слабкої до середньої (0,35r0,65) при імовірності 91-99,3%. Досліджені токсичні метали справляли односпрямовану дію на баланс процесів збудження і гальмування у ЦНС у бік збільшення збудливості центральних структур.

  3. Більш високий вміст важких металів супроводжувався збільшенням латентних періодів викликаних ЕЕГ-потенціалів N1, Р300 (ртуть), Р2 (кадмій, свинець); варто вважати, що вміст ртуті, свинцю і кадмію впливає на нейрофізіологічні процеси, пов'язані з переробкою інформації в центральній нервовій системі.

  4. При більш високому вмісті важких металів в організмі в більшій мірі були виражені такі психологічні риси особистості, як ворожість (Hg, r=0,41; Cd, r=0,43), невротизм (Hg, r=0,37), і менше “психічна стійкість” (Hg, r=-0,41), почуття неповноцінності (Hg, r=-0,39). При цьому вміст ртуті виявився значимим фактором для показників усіх видів психологічного тестування, характеризуючих якості особистості, динаміку працездатності, увагу і темперамент підлітків.

  5. Порівняльний аналіз значимих зв’язків психологічних характеристик особистості і їх нейрофізіологичних корелятів із вмістом важких металів в організмі показав їх наявність з рівнем присутності металів у тих випадках, коли така залежність виявлялася для відповідного електрографічного кореляту. Такі співвідношення можуть свідчити, що вплив вмісту металу на дані психічні особливості опосередковується зміною функціональних властивостей мозку.

  6. Залежність функціональних показників серцево-судинної системи від рівня ртуті і кадмію виявляла себе тільки після фізичного навантаження тестованих, що свідчить про компенсаторну адаптацію до присутності важких металів в організмі, в середньому, в межах норми. При цьому із вмістом ртуті був виявлений зв'язок як для показників серцевої діяльності (ЧСС, p0,03:, СИ, p0,02, МО, p0,03), так і для стану судинної системи (ОПС, p0,01), у той час як вміст кадмію виявився значимим тільки для хронотропної функції серця (ЧСС, р0,002; ДСЦ, p0,04). Наявність достовірного зв'язку індексу напруженості, за Баєвським, із вмістом ртуті (r=0,51, p<0,03) дозволяє вважати, що ймовірним механізмом впливу ртуті, присутньої в низьких дозах, на серцево-судинну систему є підвищення симпатичного тонусу, у той час як значимість вмісту кадмію для хронотропної функції серця в більшій мірі може бути пов'язана з безпосереднім впливом цього металу на збудливі властивості автономної системі регуляції серця і міокарда.

  7. Результати кореляційного аналізу зв’язків функціональних показників центральної нервової і серцево-судинної систем із вмістом токсичних металів в організмі підлітків підтверджує необхідність використання фізіологічних підходів у визначенні припустимого впливу найбільш небезпечних важких металів на організм людини.

Публікації автора:

1. Евстафьева И.А. Физическая нагрузка как функциональная проба для выявления компенсированных изменений сердечной деятельности у детей с различным содержанием ртути в волосах // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского.– 2000 . – Т. 2, № 13. – С. 9-14.

2. Павленко В.Б., Евстафьева И.А., Евстафьева Е.В., Артов А М. Психологические особенности и показатели биоэлектрической активности мозга у подростков в связи с содержанием ртути в организме // Таврический медико-биологический вестник. – 2000. - Т. 3, № 3-4 – С. 121-125.

3. Евстафьева И.А. Особенности реагирования системы кровообращения на физическую нагрузку у школьников в зависимости от содержания ртути в организме // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского.– 2001. – Т. 14 (53), № 2. – С. 58-63.

4. Евстафьева И.А. Содержание ртути в организме и психологические качества личности подростков // Таврический медико-биологический вестник. – 2001. - Т. 4, № 4. – С. 49-52.

5. Евстафьева Е.В., Артов А.М, Щеголева М.Г., Овсянникова Н.М., Евстафьева И.А., Амелин М.Ю., Шишонков Э.В., Зинченко С.А., Руденко Н.Ю., Тимченко С.В. Использование геоинформационных технологий в анализе пространственной неоднородности заболеваемости (на примере г. Симферополя) // Таврический медико-биологический вестник. – 2001. - Т. 4, № 4. – С. 91-96.

6. Евстафьева И.А., Щеголева М.Г., Овсянникова Н.М., Евстафьева Е.В. Динамика и пространственное распределение заболеваний нервной и сердечно-сосудистой систем детского населения г. Симферополя // Таврический медико-биологический вестник. – 2001. - Т. 4, № 4. – С.100-104.

7. Евстафьева Е.В., Павленко В.Б., Евстафьева И.А., Слюсаренко А.Е., Гружевская В.Ф., Демченко В.Ф. Особенности функционального состояния сердечно-сосудистой, нервной и имунной систем в связи с содержанием свинца и кадмия в организме // Таврический медико-биологический вестник. – 2002. - № 4. – С. 106-111

  1. Evstafjeva E., Orlinsky D., Semenov I., Evstafjeva I. Human health indices and criteria for CL (HM, POPs) calculation // Proceedings of the second training workshop: UN ECE CONVENTION. - Puchino. – 1999. - P. 118-126.

  2. Евстафьева Е.В., Евстафьева И.А. Понятие “норма” в медицине и обществе с точки зрения науки // Человек и христианское мировоззрение.- 1999.- №.4. - С. 187-190.

10. Evstafyeva H., Pavlenko V., Demchenko V., Evstafyeva I., Slusarenko A., Ovsyannikova N., Schegoleva M., Krylov D., Glivenko A. Human health aspects and physiological approaches in the CL work on heavy metals // Proceedings of the 4th sub-regional Workshop of East and South-Eastern Europe: UN ECE CONVENTION. - Simferopol: Renome, 2002. - Р.67-72.

11. Шпак С.И., Осовский Ю.В., Евстафьева И.А., Пермякова Т.В., Семенов И.М., Захарова А.Н., Штразер Ю.А., Миллер А.В. Медико-экологический мониторинг как научно-практическая база для решения задач экологии человека и экологической медицины // Труды Международной конференции “Проблемы формирования экологического мировоззрения”: - Симферополь: ТЭИ. – 1998.- С. 188.

12. Миллер А., Пермякова Т., Евстафьева И. Функциональная активность лейкоцитов крови в связи с техногенным нагрузкой // Труды 71-й студентческой конференции - Симферополь, 1999.- С.62.

13. Евстафьева Е.В., Евстафьева И.А Качественная сущность здоровья и подходы к его количественной оценке // Intern. Sci. Conf.: Health: Its Essence, Diagnostic and Strategies for Improving.- Polska: Politehnika Radomska – 1999.- Р. 72-73.

14. Евстафьева И.А., Сышко Д.В., Гружевская В.Ф., Артов А.М., Евстафьева Е.В. Особенности деятельности сердечно-сосудистой системы у школьников с различным содержанием ртути в волосах // Материалы республиканской конференции “Экология регионов и здоровье населения: теория и практика”. - Симферополь, 2000. – С.75-78.

15. Павленко В.Б., Евстафьева И.А., Евстафьева Е.В., Артов А.М. Биоэлектрическая активность мозга и психофизиологический статус подростков в связи с содержанием ртути // Материалы республиканской конференции “Экология регионов и здоровье населения: теория и практика”. - Симферополь, 2000. – С.82-86.

16. Овсянникова Н.М., Щеголева М.Г., Евстафьева И.А., Руденко Н.Ю., Тимченко С.В. Заболеваемость нервной и сердечно-сосудистой систем у детей г. Симферополя // Материалы республиканской конференции “Экология регионов и здоровье населения: теория и практика”. - Симферополь, 2000. – С. 102-104.

17. Євстафьева І.А., Слюсаренко А.Е., Зинченко С.А. Иммунологическая реактивность и психофизиологический статус в связи с техногенным воздействием на организм // Тези доп. 7 Міжнародної науково-практичної конференції “Сучасні досягення валеології та спортивної медицини”. - Одеса - 2001.– С. 101-102.

18. Євстаф’єва О.В., Зінченко С.А, Слюсаренко А.Е., Євстаф'єва I.А., Ніколаева О.В., Шуригін В.П., Волкодав О.В. Техногенна трансформація середовища та фізіологічні механізми адаптації // Тр. Міжнародної конференції “Історія та сучасні досягнення фізіології в Україні”. – К., 2001. – С.84.

19. Евстафьева И.А Влияние содержания ртути в организме на ЭЭГ-показатели и психологический статус подростков // Архив клинической и экспериментальной медицины. – 2001.- Т.10. - № 2. – С. 151-152.

20. Evstafyeva I., Pavlenko V., Artov A., Slusarenko A. Heavy metals and functional status of children nervous, immune and cardiovascular systems : are safe doses safe? // Children’s Environmental Health II : A Global Forum for Action. – Washington. - 2001.- Р. 8.

21. Евстафьева И.А., Павленко В.Б., Гружевская В.Ф., Демченко В.Ф. Состояние центральной нервной и сердечно-сосудистой систем в связи с содержанием тяжелых металлов в организме // Тез. доп. Всеукр. наук. конф. “Психофізіологічні та вісцеральні функції в нормі та патології”. – К., 2002. – С.44.