Анотація до роботи:

Васильченко О.І. Особливості клінічного перебігу та лікування червоного плоского лишаю слизової оболонки порожнини рота у хворих на інсулінозалежний цукровий діабет. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.2 – стоматологія. – Національний медичний університет ім.О.О.Богомольця, Київ, 2002.

Дисертація присвячена питанням підвищення ефективності лікування і профілактики червоного плоского лишаю порожнини рота у хворих на інсулінозалежний цукровий діабет. У обстежених хворих виявлена відносно висока поширеність червоного плоского лишаю порожнини рота, частота якого корелювала з тривалістю, ступенем тяжкості та станом компенсації основного ендокринологічного захворювання.

У хворих виявлене підвищення кількості субстратів та продуктів перекисного окислення ліпідів, зниження рівня запальної антиокислювальної ефективності ротової рідини, зниження кількості CD8+ клітин, підвищення кількості імуноглобулінів G та зниження кількості імуноглобулінів А та М в сироватці крові.

Виявлені зміни корелювали з тривалістю, станом компенсації основного захворювання та ступенем розвитку супутньої мікро- макроангіопатії.

Розроблений комплекс лікування червоного плоского лишаю порожнини рота та профілактики розвитку деструктивних форм даного захворювання у даного контингенту хворих, що зокрема включає у себе препарат Ербісол та метод контрастної гіпо- гіпертермії.

1. В роботі вирішена актуальна медична задача – лікування червоного плоского лишаю порожнини рота у хворих на інсулінозалежний цукровий діабет за рахунок використання у загальній схемі лікування фізіотерапевтичного методу контрастної гіпо- гіпертермії та препарату Ербісол. Це дозволяє в умовах зменшення медикаментозного навантаження на організм скоротити терміни лікування та досягти стійкої клінічної ремісії у 85,7% хворих. Клінічна ефективність лікування становить 92% у хворих на ерозивно-виразкову форму червоного плоского лишаю.

2. Розповсюдженість червоного плоского лишаю порожнини рота у хворих на інсулінозалежний цукровий діабет становить 9,2% (гіперкератозна форма у 26,4% хворих, ерозивно-виразкова у 73,6% хворих). Розмір та кількість ерозивно-виразкових уражень слизової оболонки порожнини рота позитивно корелюють зі ступенем компенсації ІЗЦД.

3. У хворих на червоний плоский лишай порожнини рота на фоні ІЗЦД відмічено пригнічення активності факторів неспецифічного захисту порожнини рота (РАМ, рівень лізоциму в ротовій рідині), яке максимально виражене у хворих на ерозивно-виразкову форму червоного плоского лишаю на фоні декомпенсованого ІЗЦД.

4. Для хворих на червоний плоский лишай на фоні ІЗЦД характерне підвищення активності процесів перекисного окислення ліпідів за даними зростання продуктів та субстратів перекисного окислення ліпідів, прогресуюче пригнічення антиоксидантного захисту залежно від глибини ураження слизової оболонки порожнини рота та ступеню компенсації ІЗЦД.

5. У хворих на червоний плоский лишай на фоні ІЗЦД і хворих на ІЗЦД без змін слизової оболонки порожнини рота відмічені однонаправлені зміни клітинного та гуморального імунітету найбільш виражені у хворих на ерозивно-виразкову форму червоного плоского лишаю на фоні декомпенсованого ІЗЦД. Відмічене також відносне напруження імунітету, що виявляється підвищенням рівня імуноглобулінів G, РБТЛ з ФГА.

6. Запропонована диференційна схема патогенетичного лікування червоного плоского лишаю порожнини рота на фоні ІЗЦД. Клініколабораторними дослідженнями доведена її протизапальна дія, нормалізуюча дія на показники неспецифічної резистентності перекисного окислення ліпідів, поліпшення процесів репаративної регенерації, зменшення активності аутоімунного процесу, підвищення антиокислювальної активності ротової рідини. Її застосування дозволяє підвищити ефективність та скоротити строки лікування у найближчі та віддалені терміни спостереження.