У роботі представлено результати теоретичного узагальнення та експериментального дослідження проблеми ефективної реалізації вчителем системи розвивального навчання, на підставі чого можна зробити наступні висновки: 1. Відокремлені особистісні особливості вчителя системи розвивального навчання: діалогічний стиль взаємодії, цінності «саморозвитку, творчості і самоактуалізації», адекватна самооцінка професіоналізму, високий рівень емпатії, здатність до теоретичного узагальнення і гнучкість мислення, а також установка на саморозвиток. Вони є професійно значущими якостями особистості педагога та відповідають принципам системи розвивального навчання й моделі педагогічної діяльності, що представлена п’ятьма основними позиціями педагога, які він займає на уроці. Це змістовно-предметна, методична, психологічна позиції, позиція керування та особистісна. 2. Традиційна система навчання передбачає реалізацію монологічної взаємодії вчителя та учня. Педагог традиційної системи навчання характеризується наступними особистісними особливостями: монологічним стилем взаємодії, цінностями самопрезентації, високим рівнем самоконтролю у спілкуванні, завищеною самооцінкою професіоналізму, середньою гнучкістю мислення. 3. Базовою особистісною характеристикою, що детермінує перехід від монологічної до діалогічної взаємодії, педагога виступає установка на саморозвиток, яка є передумовою для формування в педагога професійно значущих особливостей особистості вчителя системи розвивального навчання та робить можливими особистісні та професійні зміни під час становлення вчителя розвивального навчання. 4. Процес засвоєння вчителем системи розвивального навчання відбувається поетапно. В цьому процесі самозмінення відокремлюються етапи особистісного росту вчителя розвивального навчання: 1-й рік засвоєння системи; 2-й рік засвоєння системи; 3-й рік засвоєння системи; 5 і більше років засвоєння системи розвивального навчання. Відокремлені етапи характеризуються типовими труднощами і професійними кризами педагога. Перший етап пов’язаний з оволодінням змістовно-предметною позицією педагога, другий – методичною та частково психологічною позицією, третій – психологічною позицією та позицією керування. На четвертому етапі відбувається упорядкування та приведення у відповідність вищезазначених позицій до особистісної позиції педагога. Подолання професійних криз та перехід на наступний етап відбуваються за умови наявності установки на саморозвиток вчителя. 5. Особистісні особливості педагогів, підготовлених за допомогою методу інтенсиву, відповідають відокремленим професійно значущим якостям вчителя розвивального навчання. В результаті підготовки вчителя до реалізації професійної діяльності методом інтенсиву поетапно засвоюються основні позиції педагога, які входять до моделі педагогічної діяльності При підготовці вчителя системи розвивального навчання за допомогою інформаційного методу вчителем засвоюється лише змістовно-предметна позиція, недостатньо – психологічна, методична позиції та позиції керівництва, особистісна. Ці педагоги характеризуються порушеннями в переході від монологічної до діалогічної взаємодії, завищенням рівня самооцінки професіоналізму, недостатньою гнучкістю мислення. Тобто інформаційний метод підготовки вчителя системи розвивального навчання не відповідає принципам розвивального навчання. 6. Між професійно значущими особистісними особливостями вчителя та психологічними особливостями особистості учня існує зв’язок. Так, від особистості вчителя залежать: розвиток пізнавальних інтересів учня, наявність чи відсутність високого рівня учбової тривожності учня, емоційна експансивність учня та показники сформованості дитячого колективу. 7. За результатами дослідження розроблені методичні рекомендації для адміністрацій, методичних та психологічних служб шкіл: «Карта розвитку особистості вчителя розвивального навчання», в якій відображені нормальні показники процесу розвитку особистісних особливостей вчителя розвивального навчання, запропоновані програми діагностики особистості педагогів і супроводу вчителя розвивального навчання на всіх етапах засвоєння системи. Перспективи дослідження проблеми полягають у подальшому розкритті психолого-педагогічних аспектів процесу становлення педагога розвивального навчання, рушійних сил розвитку його особистості, що буде сприяти побудові холістичної моделі особистості педагога розвивального навчання. Питання універсальності психологічних особливостей особистості вчителя початкової, основної та старшої школи в системі розвивального навчання також потребують спеціальних досліджень і уточнень. | 