Анотація до роботи:

Турчина К. П. Оцінка агромеліоративного стану осушуваних дерново-глейових карбонатних ґрунтів Західного Полісся України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.02 – сільськогосподарські меліорації. – Інститут гідротехніки і меліорації УААН, Київ, 2009.

Дисертацію присвячено вирішенню актуального завдання – розроблення методик оцінки агромеліоративного стану осушуваних дерново-глейових карбонатних ґрунтів. Для оцінки впливу опадів та сум активних температур на продуктивність сільськогосподарських культур проведено регресійний аналіз даних за опадами і продуктивності сільськогосподарських культур.

Шляхом дослідження режиму РГВ і вологості осушуваних дерново-глейових карбонатних ґрунтів установлено, що режим вологості цих ґрунтів значною мірою зумовлений рівнем ґрунтових вод і метеорологічними умовами.

Продуктивність сільськогосподарських культур достатньо залежить від показників, які характеризують родючість ґрунту. Це стосується передусім вмісту гумусу, гранулометричного складу, рівноважної щільності, вмісту макро- та мікроелементів тощо.

Розроблено методику інтегрованої оцінки агромеліоративного стану осушуваних дерново-глейових карбонатних ґрунтів Західного Полісся, яка враховує метеорологічні та меліоративні умови формування врожаю, екологічну стійкість, рівень родючості ґрунту та деградаційні процеси.

Регресійний аналіз даних за врожайністю кукурудзи на силос та вмісту в осушуваному дерново-глейовому карбонатному ґрунті обмінного та необмінного калію показав, що між цими показниками існує залежність.

У результаті проведених досліджень з’ясовано, що внесення одинарних (N₁₂₀P₆₀K₁₂₀) та подвійних (N₂₄₀P₁₂₀K₂₄₀) норм мінеральних добрив не сприяє підвищенню рівня забезпеченості осушуваних дерново-глейових карбонатних ґрунтів по обмінному калію до середнього вмісту і, відповідно, цей фактор залишиться в першому мінімумі.

У дисертаційній роботі розв’язано одне з наукових завдань концепції сталого розвитку землеробства в Україні – оцінено агромеліоративний стан

осушуваних дерново-глейових карбонатних ґрунтів та запропоновано заходи їхнього ефективного використання.

1. Довгострокове інтенсивне використання осушуваних дерново-глейових карбонатних ґрунтів Західного Полісся України, які в структурі сільськогосподарських угідь займають 8% території, призвело до значного погіршення їхнього агромеліоративного стану через неврегульованість водного режиму та прогресування деградаційних процесів, що полягає в зниженні вмісту гумусу, макроелементів, забрудненні радіонуклідами, важкими металами та пестицидами.

2. Установлено поліноміальні залежності продуктивності сільськогосподарських культур від суми опадів, суми активних температур, ФАР, ГТК, вмісту гумусу та фізичної глини. Оптимальні показники метеорологічних умов для осушуваних дерново-глейових карбонатних ґрунтів коливаються в межах: сума опадів 250–300 мм; сума активних температур 1900–2000 ⁰С; ГТК в межах 1,2–1,3 (за вегетаційний період); вміст гумусу >4%; вміст фізичної глини >30%; вміст обмінного калію 300–400 мг/кг ґрунту в орному шарі ґрунту та диференційованої норми осушення Н 0,91–1,2.

3. Агромеліоративний стан осушуваних дерново-глейових карбонатних ґрунтів визначається переважно диференційованою нормою осушення Н, яка протягом вегетаційного періоду повинна підтримуватися: для багаторічних трав – на рівні 1 м; для кукурудзи – 1,5 м; для цукрових буряків –1,4 м, що забезпечить формування оптимальних показників водно-повітряного режиму цих ґрунтів та підтримання вологозапасів у 0–30 см шарі ґрунту в діапазоні 80–90 мм.

4. Методика оцінки агромеліоративного стану осушуваних ґрунтів передбачає розрахунок інтегрального показника агромеліоративного стану (ІПАМС), який враховує меліоративні показники, стан ґрунтового покриву та показники деградаційних процесів через вагові коефіцієнти та числові значення цих показників (від оптимальних до мінімальних). Запропоновано шкалу для оцінки ІПАМС осушуваного дерново-глейового карбонатного ґрунту, в якій кожний з 5 якісних показників має свої межі: еталонний – до 0,99; сприятливий – 1,0–5,0; задовільний – 5,1–25; загрозливий – 26–125; критичний >125.

5. Установлено, що осушувані дерново-глейові карбонатні ґрунти за ІПАМС оцінювали таким чином: без добрив – загрозливий стан із сумою балів 35,2; варіант з внесенням N₁₂₀P₆₀K₁₂₀ оцінюється як задовільний із сумою балів 14,4, а сприятливий стан формується на варіанті N₂₄₀P₁₂₀K₂₄₀ із сумою балів 4,6. Внесення органо-мінеральних добрив у нормі N₁₂₀P₆₀K₁₂₀ +40 т/га гною забезпечує формування задовільного стану із сумою балів 11,7. Загрозливий агромеліоративний стан осушуваного дерново-глейового

карбонатного ґрунту на варіанті без добрив зумовлений низьким вмістом калію (37,0 мг/кг ґрунту), високою щільністю (1,43 г/см ґрунту), низьким вмістом гумусу (2,8%) та низьким вмістом фізичної глини (до 19,8%). Покращанню агромеліоративного стану осушуваних дерново-глейових карбонатних ґрунтів сприяє внесення в ґрунт мінеральних та органо-мінеральних добрив, які поліпшують рівень їхньої родючості.

6. Низький рівень родючості осушуваного дерново-глейового карбонатного ґрунту спричинений незначним вмістом обмінного калію, який знаходиться в першому мінімумі серед макроелементів, що відповідає критичному стану на контролі. Відтак, ці ґрунти потребують щорічного обов’язкового внесення калійних добрив не нижче норми K_120.

7. Порівняльна оцінка застосування на осушуваних дерново-глейових карбонатних ґрунтах традиційної комбінованої та мінеральної системи удобрення показала, що найвищу врожайність культур сівозміни отримано при застосуванні комбінованої системи удобрення (N₁₂₀P₆₀K₁₂₀+40 т/га гною), яка забезпечує врожай кукурудзи на силос на рівні 66,48 т/га, а цукрового буряку – 59,84 т/га. При мінеральній системі удобрення (N₁₂₀P₆₀K₁₂₀,) врожайність сільськогосподарських культур була дещо нижчою: по кукурудзі на силос – 51,73 т/га, по цукровому буряку – 44,27 т/га.

8. Найвища енергетична ефективність сільськогосподарських культур можлива за умови застосування на дерново-глейових карбонатних ґрунтах органічних добрив та комбінованої системи удобрення. При вирощуванні кукурудзи на силос коефіцієнт енергетичної ефективності становить

Кее = 7,89–5,12, для цукрового буряку – Кее = 4,34–3,81. Розмір чистого прибутку на цих варіантах коливався в межах 864–1299 грн./га по кукурудзі на силос, 1018–2824 грн./га – по цукровому буряку.

Публікації автора:

1. Турчина К. П. Аналіз впливу доз мінеральних добрив на врожайність окремих культур та їх еколого-економічна оцінка / М. О. Клименко,

К. П. Турчина // Вісник РДТУ : Збірник наукових праць. – Вип. – 3 (16). – Рівне, 2002. – С. 66–73.

2. Турчина К. П. Підготовка і проведення польових агрохімічних досліджень з добривами / П. Ф. Турчин, К. П. Турчина // Вісник УДУВГП : Збірник наукових праць. – Вип. 4 (17). – Рівне, 2002. – С. 125–131.

3. Турчина К. П. Калій ґрунтів та проблеми калійного живлення рослин / М. О. Клименко, К. П. Турчина // Вісник УДУВГП : Збірник наукових

праць. – Вип.4 (23). – Рівне, 2002. – С. 125–131.

4. Турчина К. П. Агроекологічна оцінка застосування калійних добрив / М. О. Клименко, К. П. Турчина // Вісник УДУВГП : Збірник наукових

праць. – Вип. 4 (36). – Рівне, 2006. – С. 9–14.

5.Турчина К. П. Діагностика та оцінка показників еколого-меліоративного стану осушуваних дерново-глейових карбонатних ґрунтів / М. О. Клименко, К. П. Турчина // Вісник УДУВГП : Збірник наукових

праць. – Вип. 4 (40). – Рівне, 2007. – С. 89–94.

6. Турчина К. П. Вплив метеорологічних умов на продуктивність сівозмін і родючість дерново-карбонатного ґрунту / М. О. Клименко,

К. П. Турчина // Вісник УДУВГП : Збірник наукових праць. – Вип.3 (39). – Рівне, 2007. – С. 125–131.

7. Турчина К. П. Агромеліоративна оцінка дерново-глейових карбонатних ґрунтів / К. П. Турчина // Вісник НУВГП : Збірник наукових праць. – Вип. 3 (43). – Рівне, 2008. – С. 125–130.