Іващенко Олександр Леонідович. Патогенетичне обґрунтування лікування хворих на хронічні запальні захворювання слинних залоз. : Дис... канд. наук: 14.01.22 - 2005.
Анотація до роботи:
Іващенко О.Л. Патогенетичне обґрунтування лікування хворих на хронічні запальні захворювання слинних залоз. – Рукопис.
Дисертаційна робота на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю: 14.01.22. – стоматологія. – Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика. – Київ, 2005.
Дисертація присвячена вивченню мікробно-імунопатологічної ланки патогенезу хронічних запальних захворювань слинних залоз на тлі персистенції тропної до залозистої тканини вірусів мумпус і цитомегалії з удосконаленням лікувального комплексу шляхом проведення внутрішньопротокової інстиляційної терапії киснево-озоновою сумішшю та призначення орального антисептика –Лісобакту. На підставі проведених досліджень встановлено провідну роль анаеробної мікробної флори протоків великих слинних залоз у підтримці хронічного запалення в них та розвитку загострень; встановлені рівні секреторного лізоциму у хворих на різні форми хронічних сіалоаденітів; встановлені патоморфологічні зміни в тканині слинних залоз з вивченням явища запрограмованої загибелі клітини, які є більш виразними у хворих на первинний синдром Шегрена та при персистенції вірусу мумпус. Проведені дослідження надали змогу вдосконалити відомий комплекс етіотропно-імунопатогенетичної терапії із застосуванням препаратів спрямованих на корекцію бактеріального фактору протоків слинних залоз.
Дисертаційна робота присвячена вивченню аспекту мікробно-імунопатологічної ланки патогенезу хронічних запальних захворювань слинних залоз. У результаті дослідження було визначено характер мікробної флори головних вивідних протоків у здорових осіб та хворих на хронічні запальні захворювання слинних залоз. Порівняння отриманих даних у хворих та здорових осіб надало змогу визначити провідну роль у хронічному запаленні слинних залоз анаеробної мікробної флори. Персистенція тропних до залозистих тканини вірусів мумпус та цитомегалії з наступним розвитком імунопатологічних станів сприяє активації патогенного впливу вказаних мікроорганізмів з формуванням імунопатологічних змін у слинних залозах. На підставі уточнення мікробно-імунопатологічної ланки патогенезу було вдосконалено лікувальні заходи щодо даного контингенту хворих.
1. Мікробіологічне дослідження секрету головних вивідних протоків великих слинних залоз здорових людей вказує на наявність у них стафілококів, стрептококів, нейсерій, мікрококів, пневмококів у кількості 104-105 мікробних клітин на 1 г секрету, що відрізняється від відомих показників мікрофлори ротоглотки. У хворих на хронічні запальні захворювання слинних залоз у протоках великих слинних залоз виявляються стафілококи, стрептококи, нейсерії, мікрококи, пневмококи, стоматококи, ентерококи у кількості 106-107 мікробних клітин на 1 г секрету, а також з'являються грибки роду кандіда у кількості 103-104 та анаеробні мікроорганізми – пептострептококи у кількості 102-103. Вивчаючи взаємозв'язок мікробної флори зі станом імунорезистентності хворого, доведено, що саме анаеробна мікробна флора – пептострептококи та грибки роду кандіда відіграють провідну роль у підтримці хронічного запалення та загострення процесу в слинних залозах на фоні вірусної персистенції.
2. У результаті досліджень рівнів лізоциму й лактоферіну крові та слини їхнього взаємозв'язку з іншими показниками імунного статусу хворого, клінічною картиною захворювання встановлено провідну роль лізоциму слини, як одного з найважливіших факторів антимікробного захисту. Високі і низькі концентрації секреторного лізоциму сприяють більш важкому перебігу хронічного запального процесу, переходу ізольованого сіалоаденіту в синдром Шегрена. У групах з високим – понад 58 мкг/мл і низьким рівнем – менш 30 мкг/мл секреторного лізоциму маються виразні порушення фагоцитарних показників, рівнів комплементу і Ig G. У хворих на ХСА ізольовані відмічається незначне зниження добової кількості секреторного лізоциму, тоді як у хворих на ХСА ПСШ зниження добової кількості секреторного лізоциму є більш виразним, що, можливо, пов'язано з перенапругою імунної системи та потребує відповідної медикаментозної корекції з призначенням частково-замісної лізоцимотерапії.
3. З проведених патоморфологічних імунологічних та мікробіологічних досліджень встановлено, що відсоток запрограмовано загиблих клітин у мікропрепаратах, які були досліджені в групі хворих на ХСА ПСШ, дорівнює 38,3±5,2% та 27,5±3,3% при ХСА ізольованих; при склерозуючих процесах – 27,7±2,9%, 39,5±5,8% при ектазійних формах захворювання. Досліджуючи явища запрограмованої загибелі клітини безпосередньо по нозологіях встановлено, що при ХЕС ПСШ відсоток запрограмовано загиблих клітин становить 45%, 30% – ХСС ПСШ, 30% – ХЕС ізольованому, 26% – ХСС ізольованому. За результатами імуно-ферментативного аналізу оцінки специфічного антитілоутворення, у хворих на ХЕС ПСШ – групі з максимальною виразністю запрограмованої загибелі клітин, антитіла до мумпус вірусу були присутні у 90%, до цитомегаловірусу – 80% обстежених пацієнтів. При цьому у 70% обстежених одночасно визначали антитіла до вірусів мумпус і цитомегалії. У хворих даного контингенту при мікробіологічному дослідженні в 100% випадків була присутня облігатна чи факультативна анаеробна мікробна флора у вигляді пептострептококів чи кандіди з концентрацією 102–103 мікробних клітин на 1 г біоптату. У пацієнтів з групи ХСС ізольованих – з мінімальною виразністю запрограмованої загибелі клітин 27,7±2,9%, персистування цитомегаловірусу визначалося у 81,3% випадків, персистування мумпус вірусу – у 50% та в 37,5% обстежених одночасно визначали антитіла до вірусів мумпус і цитомегалії. Анаеробна мікробна флора була виявлена лише в 81,8% обстежених з концентрацією мікробних клітин 102 на 1 г біоптату.
4. У результаті проведених досліджень "in vitro" чутливості культур стафілококів, стрептококів, нейсерій, мікрококів виявлена резистентність вказаних мікроорганізмів до всіх концентрацій Лісобакту, котрі були досліджені. Дріжджеподібні грибки роду кандіда були чутливі до Лісобакту з ефективною концентрацією, яка становить 30000 мкг/мл, що відповідає вмісту 3 таблеток препарату. Чутливість "in vitro" аеробної та анаеробної мікробної флори з протоків слинних залоз визначає концентрацію озону в киснево-озоновій суміші 10 мг/л як ефективну.
5. Для більш ефективного лікування контингенту хворих на хронічні сіалоаденіти поряд з використанням комплексу базової терапії етіотропної та імунопатогенетичної спрямованості, для адекватної корекції бактеріального фактору треба додатково призначати оральний антисептик Лісобакт та внутрішньопротокові інстиляції великих слинних залоз киснево-озоновою сумішшю.
Публікації автора:
Лесовая И.Г., Иващенко А.Л. Роль микробного фактора в патогенезе хронических воспалительных заболеваний слюнных желез // Медицина сегодня и завтра. – 2003. – №4. – С.162-165. (Особистий внесок – результати клініко-лабораторних досліджень хворих, статистична обробка та аналіз результатів дослідження, підготовка статті до друку).
Иващенко А.Л. Иммуно-микробиологический аспект в патогенезе изолированных хронических сиалоаденитов // Проблеми медичної науки та освіти. – 2004. – №1. – С.81-83.
Лесовая И.Г., Иващенко А.Л. Иммуно-микробиологические параллели при изолированных хронических сиалоаденитах // Архів клінічної медицини. – 2004. – №1. – С.47-49. (Особистий внесок – результати клініко-лабораторних досліджень хворих, статистична обробка та аналіз результатів дослідження, підготовка статті до друку).
Лесовая И.Г., Ткач Т.В., Иващенко А.Л. Корреляционный анализ электроэнцефалографических показателей у больных с хроническими воспалительными заболеваниями слюнных желез вирусной этиологии // Вісник стоматології. – 2004. – №1. – С.51-55. (Особистий внесок – збирання результатів клініко-лабораторних обстежень хворих).
Лесовая И.Г., Ярославская Ю.Ю., Иващенко А.Л., Михайленко Н.Н., Андрусенко А.В., Малыгина С.Н., Белоцерковская Е.П., Веренич С.В. Антибиотикотерапия в комплексном лечении больных хроническими сиалоаденитами и сиалолитиазом // Український стоматологічний альманах. – 2004. – №1-2. – С.35-40. (Особистий внесок – проведення клініко-мікробіологічних досліджень хворих, статистична обробка результатів дослідження).
Лесовая И.Г., Бирюкова С.В., Иващенко А.Л., Большакова Г.М., Хасанова Г.Б., Михайленко Н.Н, Ярославська Ю.Ю., Лесовая Е.В. Озонирование протоков больших слюнных желез в комплексном лечении больных хроническими сиалоаденитами // Український стоматологічний альманах. – 2004. – №3-4. – С.31-35. (Особистий внесок – результати клініко-лабораторних досліджень хворих, статистична обробка та аналіз результатів дослідження, підготовка статті до друку).
Лісова І.Г., Михайлов Б.В., Ткач Т.В., Федосєєв В.А., Ярославська Ю.Ю., Іващенко О.Л. Вплив персистуючої мумпусної та цитомегаловірусної інфекцій на формування психопатологічного статусу хворих на хронічні запальні захворювання слинних залоз. // Галицький лікарський вісник. – 2004. – №3. – С.52-56. (Особистий внесок – проведення клініко-мікробіологічних досліджень хворих, статистична обробка результатів дослідження).
Лесовая И.Г., Иващенко А.Л., Лысенко В.В., Михайленко Н.Н., Ткач Т.В., Ярославская Ю.Ю., Бондаренко М.И., Волкова В.В., Малькова Н.Ю. Клинико-микробиологическая эффективность применения препарата Лисобакт при заболеваниях челюстно-лицевой области // Експериментальна і клінічна медицина. – 2004. – №4. – С.72-75. (Особистий внесок – результати клініко-лабораторних досліджень хворих, статистична обробка та аналіз результатів дослідження, підготовка статті до друку).
Лесовая И.Г., Ярославская Ю.Ю., Иващенко А.Л., Михайленко Н.Н., Лысенко В.В., Бондаренко М.И., Яковцова Н.В., Таравне Ш.Д., Волкова В.В., Павленко Ю.В. Особенности патогенетического лечения больных сиалолитиазом в стадии обострения хронического сиалоаденита // Неотложная медицинская помощь. Вып. 7. – Харьков. – Основа. – 2004. – С.249-254. (Особистий внесок – проведення клініко-мікробіологічних досліджень хворих, статистична обробка результатів дослідження).
Лісова І.Г., Зайцев О.О., Єфименко С.Г., Іващенко О.Л., Ткач Т.В., Ярославська Ю.Ю. Сіалосонографія у невідкладній діагностиці при загостренні хронічних запальних захворювань слинних залоз // Неотложная медицинская помощь. Вып. 7. – Харьков. – Основа. – 2004. – С.261-264. (Особистий внесок – результати клініко-лабораторних досліджень хворих).
Лісова І.Г., Іващенко О.Л. Мікробіологічна характеристика секрету слинних залоз при їх хронічному запаленні // Труди Міжнародн. науково-практичної конф. "Епідеміологія основних стоматологічних захворювань". – Івано-Франківськ. – 2004. – С.58-59. (Особистий внесок – результати клініко-лабораторних досліджень хворих, статистична обробка та аналіз результатів дослідження).
Лесовая И.Г., Иващенко А.Л., Малькова Н.Ю. Коррекция противоинфекционной защиты у больных с патологией челюстно-лицевой области с применением препарата Лисобакт // Збірник наукових праць інституту стоматології КМАПО ім. П.Л. Шупика. – Київ. – 2004. – Вип.1. – С.15-17. (Особистий внесок – результати клініко-лабораторних досліджень хворих, статистична обробка та аналіз результатів дослідження).
Пат. 68915 А Україна. Спосіб хірургічного лікування захворювань слинних залоз; Лісова І.Г., Ярославська Ю.Ю., Михайленко Н.М., Лісова Н.Д., Хасанова Г.Б., Іващенко О.Л., Ткач Т.В.; ХМАПО – № 20031110390; Заявл. 18.11.03; Опубл. 16.08.04; Бюл. Промислова власність №8 – 2с. (Особистий внесок – результати клініко-лабораторних досліджень хворих).
Пат. 3461 Україна. Спосіб комплексного лікування хворих на хронічні сіалоаденіти з урахуванням рівня ураження іннерваційного апарата слинних залоз; Лісова І.Г., Ткач Т.В., Іващенко О.Л., Ярославська Ю.Ю., Васильєва-Лінецька Л.Я., Васильєв-Лінецький І.В.; ХМАПО – № 2004031687; Заявл. 09.03.04; Опубл. 15.11.04; Бюл. Промислова власність №11 – 3с. (Особистий внесок – результати клініко-лабораторних досліджень хворих).
Пат. 4152 Україна. Спосіб комплексного лікування хворих на хронічні ізольовані та поєднані з синдромом Шегрена і сіалолітіазом сіаладеніти; Лісова І.Г., Іващенко О.Л., Ткач Т.В., Ярославська Ю.Ю. ХМАПО – № 2004021040; Заявл. 12.02.04; Опубл. 17.01.05; Бюл. Промислова власність № 1 – 10с. (Особистий внесок – результати клініко-лабораторних досліджень хворих).
