Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Фізичне виховання та спорт / Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення


Турчина Наталія Ігорівна. Педагогічні особливості моделей фізичного виховання студентів вузів на різних курсах навчання. : Дис... канд. наук: 24.00.02 - 2009.



Анотація до роботи:

Турчина Наталія Ігорівна. Педагогічні особливості моделей фізичного виховання студентів вузів на різних курсах навчання. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту зі спеціальності 24.00.02 – Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення. – Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ, 2008.

В роботі здійснено аналіз проблем фізичного виховання студентів вузів.

Обґрунтовано і розроблено поетапні моделі організації фізичного виховання згідно мети, завдань, принципів, контрольних нормативів на різних курсах навчання з урахуванням вимог професійно-прикладної фізичної підготовки, гігієнічних норм рухової активності та інтересів студентів до виду спорту. В основу поетапних моделей фізичного виховання студентів покладена концепція функціонального призначення, яка реалізується при поступовому переході від прямого педагогічного управління на початкових етапах навчання до опосередкованого на старших курсах, а від нього – до самоуправління. У моделях здійснена поетапна конкретизація умов реалізації методичних принципів фізичного виховання студентів, що включає засоби, методи, форми та організацію занять. Отримані дані про формування мотивації до занять фізичним вихованням у рамках навчальних та позанавчальних форм за рахунок впровадження фізичних вправ та видів спорту, що відповідають інтересам студентів. Розроблено положення про організаційну структуру та зміст роботи кафедри фізичного виховання вузу у сучасних умовах реорганізації системи вищої освіти.

1. Аналіз науково-методичної літератури свідчить, що питання змісту, організації фізичного виховання, спортивно-оздоровчої діяльності та їх професійної спрямованості у вузах вивчені недостатньо. Чинна на сьогодні система організації фізичного виховання у вузах не може ефективно забезпечити підвищення рівня фізичної підготовленості, здоров'я, мотивації студентів до занять фізичними вправами й спортом, сформувати професійно важливі психічні та психофізіологічні якості. Численні дослідження виявили суттєве погіршення стану здоров'я абітурієнтів і студентів. Зростає кількість студентів, які займаються в спеціальних медичних групах, констатується низький рівень рухової активності, фізичної підготовленості, зацікавленості фізичним вихованням. У більшості студентів не сформована потреба до систематичних занять фізичними вправами та спортом.

Сьогодні не можна розглядати вдосконалення фізичних якостей як вузьку утилітарну мету – підвищення дієздатності індивіда до майбутньої професійної діяльності. Це тільки одна з цілей виховання людини, засіб підвищення рівня її особистої культури. Соціально зумовлена необхідність вдосконалення здоров'я людини має трансформуватися в культурну потребу, у прагнення молоді фізично самовдосконалюватися.

2. Вивчення мотиваційних факторів, що впливають на фізичну активність студентів та відношення до процесу фізичного виховання дозволяє стверджувати, що від курсу до курсу знижується інтерес до занять з фізичного виховання. Якщо на І курсі 15% юнаків і 13% дівчат вказали, що їм не подобаються заняття, то на ІІІ курсі це підтвердили 34% юнаків і 58% дівчат. Кількість студентів, які регулярно відвідують заняття з фізичного виховання не перевищує 10–12%. Майже чверть студентів акцентують увагу на тому, що заняття проходять нецікаво. Студенти всіх курсів (38–56%) відзначають недостатнє включення до змісту занять спортивних ігор, а дівчата (біля 30%) замість нецікавих вправ хотіли б займатися аеробікою.

Інтерес до занять фізичним вихованням як навчальними так і позанавчальними формами можна підвищити, якщо в якості засобів використовувати ті види рухової активності, які користуються більшою популярністю серед даного контингенту студентів.

3. Дослідження показників фізичної підготовленості студентів НАУ дають підстави стверджувати, що:

початковий рівень фізичної підготовленості студентів на I-му курсі недостатній і оцінюється як «низький» або «нижче середнього»;

стан фізичної підготовленості студентів протягом навчання на І–II курсах зростає, а на III–ІV курсах навчання погіршується. Рівень фізичної підготовленості юнаків на ІV курсі не відрізняється від рівня на І курсі, а в дівчат на ІV курсі він гірший від зафіксованого наприкінці І курсу навчання (кількість студентів з високим рівнем фізичної підготовленості на ІV курсі навчання значно знижується).

4. Дослідження показників фізичного здоров'я і функціонального стану організму студентів у процесі навчання засвідчили, що рівень соматичного здоров’я дівчат усіх курсів навчання оцінюється як «низький», а юнаків – як «нижчий за середній».

В період навчання на І і ІІ курсах, як у юнаків так і дівчат, відбувається певна якісна зміна показника рівня фізичного здоров’я, фізичної працездатності, але зважаючи на незначну величину абсолютного приросту (р<0,05), не можна говорити про значне поліпшення фізичного стану у процесі навчання. Однак, у порівнянні з показниками студентів ІІІ і IV курсів, відмічається достовірне зниження рівня фізичного здоров’я у дівчат на 2,5 бали (р<0,01), у юнаків на 2,32 бали (р<0,01), індексу Руф’є на 1,17 ум.од. (дівчата) і 2,09 ум.од. (юнаки) при р<0,05.

Показники фізичної підготовленості та функціонального стану організму студентів у процесі навчання на ІІІ і IV курсах мають регресивну тенденцію, що може пояснюватися відсутністю занять з фізичного виховання, напруженістю навчального процесу та впливом інших факторів.

5. Дослідження показників розвитку психофізіологічних якостей і психічних станів, важливих для професійної діяльності (таких як гнучкість оперативного мислення, здатність до довгочасної концентрації уваги тощо), показали, що зміна показників концентрації та стійкості уваги в процесі навчання має негативну тенденцію як у юнаків так і в дівчат. Показники мислення в юнаків та дівчат у процесі навчання зростають, однак на ІV-му курсі достовірно не відрізняються (р>0,05) від показників студентів I курсу навчання. Показники концентрації та переключання уваги в юнаків практично не змінюються, а в дівчат цей показник в процесі навчання знижується на І–III курсах (р>0,05). Зазначені факти свідчать про низьку ефективність діючої у вузі системи професійно-прикладної фізичної підготовки.

6. Розроблені нами моделі фізичного виховання студентів вузів ґрунтуються на диференціації цілей і завдань структурних підрозділів кафедри фізичного виховання, раціонального підбору фізичних вправ і видів спорту, дозволяють суттєво підвищити його ефективність.

Принциповими положеннями розроблених моделей фізичного виховання студентів вузів є:

організація фізичного виховання в умовах жорсткої регламентації (І курс) і часткової регламентації (II курс і старше);

взаємообумовленість і взаємодія ціннісно-орієнтованого, пізнавального, перетворювального й комунікативного видів спортивно-масової діяльності; на першому етапі домінують перетворювальні і пізнавальні види, на другому ціннісно-орієнтовані;

превалювання на першому етапі суб'єкт-об'єктних відношень при педагогічній взаємодії по осі «викладач-студент», на другому етапі – «суб'єкт-суб'єктних»;

узгодження на першому етапі змісту учбових занять з фізичного виховання і занять спортом;

впровадження моделі формування у студентів потреби займатися фізичними вправами, яка передбачає реалізацію в процесі навчання когнітивного й мотиваційного компонентів;

індивідуалізацію процесу й диференціацію змісту, форм і методів педагогічного впливу.

7. Дослідження розроблених нами пропозицій по зміні організаційної структури діяльності кафедри фізичного виховання і моделей фізичного виховання перевірялись у формуючому експерименті з виділенням контрольних і експериментальних груп студентів.

Згідно визначених нами критеріїв ефективності занять з фізичного виховання в експериментальних і контрольних групах очевидно, що:

рівень фізичного здоров’я в експериментальних групах дівчат підвищився до «вище середнього» і «високого» рівня в середньому на 30%, у контрольній групі – на 7%; в експериментальних групах юнаків в середньому на 25%, у контрольній групі – на 16%. Таким чином, «безпечний» рівень фізичного здоров’я мають біля 40% студентів експериментальних груп і 20% контрольних груп;

фізична підготовленість підвищилася до цільового рівня («вище середнього» і «високий») на 30% у дівчат і юнаків експериментальних груп і на 10% у студентів контрольних груп. Загалом кількість студентів експериментальних груп, що мають «належний» рівень фізичної підготовленості становить в середньому 50%, а контрольних груп – 30%.

8. Відмічається специфіка змін показників функціонального стану і фізичних якостей залежно від виду спеціалізованих занять фізичними вправами. Заняття шейпінгом більшою мірою сприяють розвитку силових та швидкісно-силових якостей у дівчат, заняття баскетболом і волейболом – розвитку координаційних здібностей, швидкості і витривалості. Такий спеціалізований процес фізичного виховання з ознаками спортивного тренування впливає на показники функціональних систем, що забезпечують виконання основної спортивної вправи. Тому у групах Е2 (баскетбол) і Е3 (волейбол) значною мірою покращилися показники, які характеризують роботу серцево-судинної системи. Індекс Руф’є змінився на 4 пункти і відповідає оцінці працездатності «добре» (6 ум.од.), індекс Квааса зменшився на 5 пунктів і дорівнює 15,9 ум.од.

Проведені дослідження дають підставу припустити, що використання у якості спеціалізованих занять з фізичного виховання спортивних ігор (баскетболу, волейболу, настільного тенісу) сприяє розвитку таких психологічних якостей, як стійкість, переключення уваги, швидкості і переробки інформації та прийняття рішення, які притаманні деяким інженерним спеціальностям, тому їх можна рекомендувати як основу їх ППФП.

9. Отримані результати експерименту дозволяють говорити про високу ефективність розроблених організаційних заходів і моделей фізичного виховання з удосконалення показників здоров'я, фізичної підготовленості, функціонального стану організму, розвитку важливих в професійній діяльності психологічних якостей і висловити пропозиції щодо підвищення ефективності системи фізичного виховання студентів вузів технічного профілю.

Перспективою подальших досліджень може бути визначення ціннісних орієнтирів студентів стосовно дотримання здорового способу життя і підтримання своєї фізичної кондиції якнайдовше.

Публікації автора:

  1. Вржеснєвський І.І. Теоретичні основи фізичного виховання у вищих навчальних закладах: методична розробка / І.І.Вржеснєвський, Н.І.Турчина, Е.Г.Черняєв. – К.: НАУ, 2001. – 16 с. (внесок автора полягає у розробці тем №2 та №11 та контрольних питань до них).

  2. Акімова В.О. Використання відновлювальних засобів у режимі дня студентів: метод. розробка для студентів усіх спеціальностей / В.О.Акімова, Г.І.Вржеснєвська, В.Б.Зінченко, Н.І.Турчина. – К.: НАУ, 2005. – 20 с. (внесок автора полягає у розробці ряду комплексних вправ, які можуть бути використані при різних режимах життєдіяльності студентів).

  3. Вржеснєвський І.І. Організаційно-методичні засади фізичного виховання : методична розробка для студентів усіх спеціальностей / І.І.Вржеснєвський, Н.І.Турчина. – К.: НАУ, 2006. – 52 с. (внесок автора полягає у розробці розділу «Самостійна робота студентів і контрольні заходи» в контексті кредитно-модульної системи).

  4. Вржеснєвський І.І. Природничо-наукові основи фізичного виховання студентської молоді: методична розробка для студентів / І.І.Вржеснєвський, Н.І.Турчина, Е.Г.Черняєв. – К.: НАУ, 2007. – 48 с. (внесок автора полягає у розробці розділів № 2.1., № 2.2., № 2.3., № 2.4., № 3.8., № 12 та контрольних питань до них в контексті розробки індивідуальних програм рухової активності студентів НАУ).

  5. Вржеснєвський І.І. Компенсаторний потенціал фізичного виховання у контексті завдань відродження нації / І.І.Вржеснєвський, Н.І.Турчина // Науковий вісник Харківського державного педагогічного університету: зб. наук. праць. – Харків: ОВС, 2002. – № 12. – С. 90 – 91. (внесок автора полягає у аналізі тенденцій розвитку фізичного виховання у сучасних соціокультурних практиках).

  6. Бородін Ю.А. Особливості організації i змісту спортивно-масової роботи зi студентами ВНЗ / Ю.А.Бородін, Н.І.Турчина // Молода спортивна наука України: збірник наук. праць. – Львів: НФВ "Українські технології", 2005. – С. 333 – 336. (внесок автора полягає у аналізі негативних тенденцій у організації навчального процесу з фізичного виховання у ВНЗ).

  7. Турчина Н.И. Исследование мотивации учащихся 9-11 классов и студентов I курса к занятиям физической культурой и спортом / Н.И.Турчина // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: зб. наук. праць. – Харків: ХДАДМ, 2005. – № 13. – С. 64 – 75.

  8. Турчина Н.И. Эффективность факультативных занятий различной направленности по физическому воспитанию студентов вузов технического профиля / Н.И.Турчина // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту : зб. наук. праць. – Харків: ХДАДМ, 2005. – № 21. – С. 97 – 105.

  9. Турчина Н.І. Сучасні особливості педагогічного процесу фізичного виховання студентів вищих навчальних закладів технічного профілю і рекомендації щодо його вдосконалення / Н.І.Турчина // Здоровий спосіб життя: зб. наук. статей. – Львів: ЛДУФК, 2007. – № 22. – С. 45 – 53.

  10. Вржеснєвська Г.І. Міське (регіональне) відділення Олімпійської академії України / Г.І.Вржеснєвська, Н.І.Турчина, В.І.Хлус // Фізичне виховання в контексті сучасної освіти: матеріали І наук.-метод. конф. – К.: НАУ, 2004. – С. 23 – 24. (внесок автора полягає у створенні та залученні в роботу міського (регіонального) відділення Олімпійської академії України викладачів фізичного виховання непрофільних вузів).

  1. Турчина Н.І. Оцінка фізичної підготовленості студентів підготовчого відділення НАУ / Н.І.Турчина, А.О.Єфімов // Фізичне виховання в контексті сучасної освіти: матеріали І наук.-метод. конф. – К.: НАУ, 2004. – С. 9. (внесок автора полягає у обґрунтуванні використання тестів оцінки рівня фізичної підготовленості студентів).

  2. Акимова В.О. Некоторые аспекты физического воспитания в свете тенденций «Болонского процесса» / В.О.Акимова, И.И.Вржесневский, Н.И.Турчина // Оздоровительные технологии по физической культуре и спорту в учебных заведениях: междунар. науч.-метод. конф.: сб. науч. трудов. – Белгород: БГТУ, 2004. – С. 37 – 39. (внесок автора полягає у визначенні організаційних умов трансформації фізичного виховання у ході інтеграції вітчизняної системи освіти до сучасного освітянського простору).

  3. Турчина Н.И. Некоторые аспекты физического воспитания в свете тенденций современного образования / Н.И.Турчина, Т.И.Ракитина // Гуманітарна освіта в профільних вищих навчальних закладах: проблеми і перспективи: VI Всеукр. наук.-практ. конфер.: тези доповіді. – К.: НАУ, 2005. – С. 176 – 177. (внесок автора полягає у пошуку нових шляхів оптимізації фізичного виховання до кредитно-модульної системи).

  4. Вржесневский И.И. Определение информационных параметров физических возможностей студентов специального отделения НАУ / И.И.Вржесневский, Н.И.Турчина // Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця: матеріали VIІ Всеукраїнської наук.-практ. конф. – К.: НАУ, 2006. – С. 78 – 79. (внесок автора полягає у розробці рекомендацій щодо зміни способу життя для студентів спеціального відділення).

  5. Вржесневська О.І. Напрями досліджень трансформації фізичної культури у сучасному суспільстві / О.І.Вржесневська, В.Г.Єременко, Ю.Г.Крюков, Н.І.Турчина // Болонський процес: трансформація навчального процесу у технологію навчання: матеріали ІІІ міжнар. наук.-метод. конф. – К.: ДУІКТ, 2006. – С. 137 – 138. (внесок автора полягає у аналізі напрямів досліджень, що складають науково-методичну основу освітньої концепції фізичного виховання у ВНЗ).

  6. Бородин Ю.А. Организационные аспекты физического воспитания в свете образовательных тенденций современного образования / Ю.А.Бородин, Н.И.Турчина // Фізичне виховання в контексті сучасної освіти: матеріали ІІ наук.-метод. конф. – К.: НАУ, 2006. – С. 3 – 4. (внесок автора полягає у пропозиції нової організаційної моделі спортивно-масової роботи у ВНЗ).

  7. Акимова В.А. Особенности отношения учащейся молодежи к физической подготовке и двигательной активності / В.А.Акимова, О.И.Вржесневская, Н.И.Турчина // Фізичне виховання в контексті сучасної освіти: ІІ наук.-метод. конф.: тези доповіді. – К.: НАУ, 2006. – С. 5 – 6. (внесок автора полягає у з’ясуванні ставлення студентів І–ІІ курсів НАУ до власної фізичної підготовленості).

  8. Акімова В.О. Фізичне виховання – напрями трансформації навчального процесу у технологію навчання / В.О.Акімова, І.І.Вржеснєвський, Н.І.Турчина // Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця: VIІІ Міжнар. наук.-практ. конф.: тези доповіді – К.: НАУ, 2007. – С. 98 – 99. (внесок автора полягає у пошуку напрямків оптимізації навчального процесу з фізичного виховання у ВНЗ).