Анотація до роботи:

Пилатюк О. Б. Першовиконання музичного твору як феномен сучасного соціокультурного континууму. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 17.00.03 – музичне мистецтво. Львівська державна музична академія ім. М.Лисенка. – Львів, 2006.

В дисертації розглядається першовиконання в контексті загальних соціо-естетичних, гносеологічних та психологічних критеріїв першовиконання музичного твору як специфічного явища сучасної культури. Даються об’єктивні і суб’єктивні параметри образно-емоційної психологічної установки у першопрочитанні музичного твору, визначаються засади кореляції у процесі підготовки „нової музики” до прапрем’єри. Окремо наголошуються естетико-соціальні виміри першопрочитання сучасної музики, його специфіка у глобалізованому суспільстві.

Загальні естетико-теоретичні засади першовиконання проектуються на конкретні приклади – феномен першопрочитання у трактуванні львівських композиторів Миколи Колесси, Мирослава Скорика, Віктора Камінського, Юрія Ланюка, Олександра Козаренка, а також у львівській фортепіанній школі, на прикладі діяльності Олега Криштальського, Марії Крушельницької, Марії Крих-Угляр, Галини Блажкевич, Етелли Чуприк, Оксани Рапіти, Йожефа Ерміня. Спільним критерієм їх творчої особистості визначається самоактуалізація (за Абрагамом Маслоу), аналізується специфіка індивідуальних підходів до феномену першопрочитання нової музики. Здійснюється порівняльний аналіз інтерпретації Етеллою Чуприк та Оксаною Рапірою Фортепіанного концерту-реквієму Віктора Камінського пам’яті Василя Барвінського.

Подаються перспективи представленого дослідження першовиконання музичного твору як феномену сучасного соціокультурного континууму, які вбачаються у розвитку основоположних ідей, нп. продовження вивчення особливостей регіональних традицій прапрем’єр у композиторському та різних виконавських середовищах, у поглибленні гносеологічних парадигм проблеми, у розвитку теорії самоактуалізації відносно до першовиконання, у аналізі його музично-психологічних та соціально-психологічних параметрів.