Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Юридичні науки / Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право


Соловйов Андрій Володимирович. Право людини на життя: цивільно-правові аспекти : дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. - Л., 2005.



Анотація до роботи:

Соловйов А.В. Право людини на життя: цивільно-правові аспекти. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. – Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2004.

Дисертація присвячена комплексному цивільно-правовому дослідженню права людини на життя, стану його закріплення в правових джерелах України та визначенню шляхів вдосконалення його правової регламентації. У дисертаційній роботі розглянуто процес становлення та розвитку права людини на життя в Україні. Систематизовано характерні риси цього права, на основі яких запропоновано авторське визначення права людини на життя. Наведено критерії (зокрема часові) суб’єкта права на життя. З урахуванням традиційних груп правомочностей носія суб’єктивного права розкрито зміст права людини на життя та запропонована класифікація відповідних можливостей людини.

Пропонується введення в науковий обіг терміну “самопожертва”, розглядається проблема можливості легалізації еутаназії в Україні. Досліджуються цивільно-правові гарантії здійснення права людини на життя.

На підставі проаналізованих та встановлених ознак права людини на життя, з врахуванням міжнародно-правових норм і стандартів внесені пропозиції до чинного законодавства України, розроблені рекомендації щодо його застосування в практичній діяльності.

У дисертації узагальнено і запропоновано нове вирішення наукового завдання, яке виявляється у дослідженні особливостей правового регулювання відносин, пов’язаних із здійсненням права людини на життя і формулюванні на цій основі пропозицій щодо вдосконалення законодавства та правозастосовчої практики України у цій сфері.

Основні висновки, що відображають погляди дисертанта на цю проблему, можна виразити такими положеннями:

уточнено поняття а) права людини на життя, як закріпленої міжнародно-правовими актами та внутрішнім законодавством можливості певної поведінки людини, спрямованої на забезпечення недоторканності свого життя з боку інших осіб та свободи розпорядження ним; б) права людини на піддання життя ризику, як можливості певної правомірної поведінки, яка завідомо для людини створює для неї істотну та підвищену, порівняно з іншими, небезпеку втрати життя; в) еутаназії, як поведінки медичного працівника, спрямовану на припинення життя невиліковно хворої людини, яка перебуває у термінальній стадії хвороби, що завдає їй істотних страждань, вчинену з дотриманням процедури, передбаченої законом;

самопожертва - це поведінка людини, спрямована на досягнення загальнодержавної, суспільної чи іншої високої, з точки зору моральних засад суспільства, мети, яка, завідомо для людини, може призвести до неминучого заподіяння їй смерті, при відсутності, на думку людини, іншої реальної можливості досягнення поставленої мети за певних умов не залежно від її фактичного досягнення.

право на життя є одним із прав людини, покликаних забезпечити недоторканість людського життя. Воно посідає важливе місце серед інших особистих немайнових прав людини, як суб’єктивне право, наділене своїм специфічним змістом;

зміст права людини на життя розкривається через такі можливості: вчиняти власні дії, які безпосередньо впливатимуть на фізичне життя його носія, вимагати від інших суб’єктів вчинення певних дій, спрямованих на забезпечення чи захист права на життя або утримання від їх вчинення, звертатись за захистом права на життя до державних чи інших уповноважених органів та організацій, одержувати належну юридичну охорону права на життя, його відповідне правове регулювання;

цивільно-правовий зміст права людини на життя розкривається через такі можливості, як право на розпорядження своїм життям, право піддавати своє життя ризику, право людини на самозахист життя, право вимагати від інших осіб утримуватись від протиправного позбавлення життя людини, право вимагати від інших осіб створення умов для зниження ризику для життя, право очікувати захисту свого життя з боку інших осіб, право на проведення (не проведення) еутаназії;

доцільно легалізувати еутаназію в Україні як спосіб не свавільного, а такого, що вчиняється за вільним волевиявленням людини, позбавлення життя;

встановлено, що самозахист права людини на життя є правомірним, не залежно від обраного способу, за умови дотримання загальних засад захисту цивільних прав. Тому ч. 2 ст. 281 ЦК України слід привести у відповідність до Конституції України;

запропоновано доповнити ст. ст. 1161, 1162 ЦК України, окресливши коло осіб, які мають право на відшкодування шкоди у випадку смерті рятівника; доповнити ст. 1164 ЦК України, надавши право особі, чиє життя перебуває під загрозою, самостійно усунути цю загрозу за рахунок зобов’язаної сторони; уточнити ч. 1 ст. 15 ЦК України таким чином: “Кожна особа має право на захист свого цивільного права, а у випадках, передбачених законом, - права іншої особи, у разі його порушення, невизнання або оспорювання”; переглянути перелік випадків можливості правомірного застосування зброї працівниками правоохоронних органів, передбачених Законом України “Про міліцію” та привести цей перелік у відповідність із нормою ст. 2 Конвенції про захист прав людини та основних свобод та ч. 2 ст. 281 ЦК України; забезпечити передбачення видатків на відшкодування шкоди державою у випадках, передбачених законом, у першу чергу, а також якнайшвидше прийняття законів, у залежність від яких Цивільний кодекс України ставить можливість відшкодування шкоди, яка сталась внаслідок непереборної сили, вчинення терористичного акту або злочину, якщо не була встановлена винна особа, чи якщо винна особа виявилась неплатоспроможною.

Публікації автора:

  1. Соловйов А. В. До питання про зміст права людини на життя // Права людини і Україна: Праці Львівської лабораторії прав людини Академії правових наук України.- Серія 1.- Випуск 2.- Львів: "Світ", 1999.- С. 35-42.

  2. Соловйов А. Деякі юридичні проблеми штучного переривання вагітності в аспекті права людини на життя // Вісник Львівського університету.- Випуск 36: Серія юридична.- Львів, 2001.- С. 21-25.

  3. Соловйов А. До питання співвідношення понять права людини на життя та права на охорону здоров’я і медичну допомогу // Підприємництво, господарство і право.- 2002.- №10.- С. 38-40.

  4. Соловйов А. Деякі аспекти "права людини на смерть" // Підприємництво, господарство і право.- 2003.- №4.- С. 71-74.

  5. Кузнєцов Д., Максимик М., Соловйов А. Громадянські права в Україні.- Випуск 1.- Львів: Міжрегіональна економіко-правова академія, 1998.- 39 с.

  6. Городецький Н., Кінаш О., Соловйов А. Громадянські права в Україні: процедура судового захисту.- Випуск 2.- Львів: Міжрегіональна економіко-правова академія, 1998.- 19 с.

  7. Соловйов А. Співвідношення понять права людини на життя та права на повагу до гідності // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали VIII регіональної науково-практичної конференції. 13-14 лютого 2002 р. – Львів, 2002.- С. 223-225.

  8. Соловйов А.В. Деякі цивілістичні аспекти реалізації права людини на життя особистою поведінкою уповноваженого суб’єкта // Становлення і розвиток правової системи України: Тези доповідей і наукових повідомлень науково-практичної конференції. 21 березня 2002 р. – К., 2002. – С. 95-98.

  9. Соловйов А.В. Право людини на піддання свого життя професійному ризику // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень”. Т. 4. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. – С. 42-44.

  10. Соловйов А.В. Деякі аспекти права людини на захист свого життя та життя інших людей від протиправних посягань // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Україна наукова ‘2003”. Т. 2. Право – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – С. 58-61.

  11. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України / За ред. В.М. Коссака. – К.: Істина, 2004 р. – 976 с. (глава 21 у співавторстві з Ромовською З.В.).