Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Юридичні науки / Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право


Серйогін Олександр Юрійович. Правове регулювання міжнародних туристичних відносин. : Дис... канд. наук: 12.00.03 - 2002.



Анотація до роботи:

СЕРЬОГІН Олександр Юрійович. Правове регулювання міжнародних туристичних відносин. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2002.

Дисертація є самостійною завершеною науковою роботою, комплексним дослідженням теоретичних та практичних аспектів правового регулювання міжнародних туристичних відносин. У дослідженні узагальнено теоретичні здобутки, підходи до законодавчого регулювання зазначеного аспекту зобов’язальних правовідносин, розкрито характерні риси розвитку правового регулювання міжнародних туристичних відносин, проаналізовано перспективи подальшого вдосконалення національного «туристичного» законодавства. Особливу увагу автор приділяє дослідженню системи та узагальненню існуючих підходів до матеріально-правового та колізійного регулювання міжнародних туристичних відносин у доктрині, законодавстві, судовій та арбітражній практиці держав-флагманів туристичної галузі. Результатом дослідження стали науково обгрунтовані пропозиції щодо вдосконалення окремих положень «туристичного» законодавства України з урахуванням світової практики правового регулювання міжнародних туристичних відносин, захисту прав споживачів, конкуренції, особливостей та пріоритетів в розвитку національної туристичної галузі.

Ключові слова: міжнародний туризм, турист, туристична послуга, споживач, міжнародне приватне право, матеріально-правове регулювання, колізійна норма, уніфікація права.

У висновках викладено загальні підсумки дисертаційного дослідження, які характеризуються теоретичною новизною та практичним значенням, обґрунтовуються наукові положення винесені на захист.

В стародавньому світі туризм став можливим завдяки створенню інституту захисту іноземців, якими є й туристи, утвердженню звичаєвих норм гостинності та укладанню договорів про мир та дружбу.

Вперше спеціальне національне правове регулювання МТВ започатковується у другій чверті 19 ст., а на початку 20 ст. існуючі в галузі туризму проблеми почали розв’язуватись шляхом укладання міжнародних транспортних конвенцій та завдяки розробці законодавства про захист прав споживачів та конкуренцію, а пізніше стали об’єктом регулювання спеціальних міжнародних угод.

Однак загальних кодифікаційних актів в галузі туризму не вдалося розробити внаслідок різного або конкуруючого туристичного потенціалу, а отже й різних, інколи зовсім протилежних індивідуальних, локальних чи регіональних інтересів держав. Низький за продуктивністю рівень кодифікації почав компенсуватися високою інституалізацією туристичної галузі в світі, а основною формою правового регулювання МТВ на цьому рівні стали двосторонні договори.

Кодифікаційний процес ускладнювався тим, що на міжнародному та національному рівні законодавець намагався винайти єдиний підхід до правового регулювання надання та продажу одночасно двох різних за юридичною суттю видів послуг, а саме: матеріальних (виробничих), результатом яких є створення певного уречевленого товару та, власне, нематеріальних (невиробничих) послуг, або робив спроби застосувати єдиний підхід до правового регулювання торгівлі уречевленими (тілесними) товарами та до торгівлі послугами (безтілесними товарами).

Дія споживчої вартості нематеріальних (невиробничих) послуг в галузі туризму виражається у корисному ефекті, який, як правило, задовольняє певну потребу туриста. Надання даної послуги невіддільне від діяльності особи, яка її надає, вони не підлягають зберіганню. Наявність факту перетину кордону для послуги цього виду не може бути критерієм у визначенні її експорту, а турист не може заздалегідь твердити про згоду з її якістю, оскільки це можливо лише після отримання ним даної послуги. Надання послуг даного виду потребує розробки спеціального правового регулювання.

За станом правового регулювання МТВ та захисту туристів, як споживачів ЄС, на даному етапі, є взірцем регіонального вирішення більшості існуючих в галузі туризму проблем. Разом з тим, гармонізація національних законодавств держав-членів, яка досягається шляхом прийняття Директив в ЄС, не є уніфікацією.

Розбіжності в правовому регулюванні, зокрема МТВ, у внутрішньому законодавстві держав-членів ЄС залишаються. Причиною цього є застосовувана в Директивах ЄС формула «мінімального стандарту», що дозволяє державам-членам встановлювати жорсткіші правила.

Доведено, що при розробці практичних рекомендацій з вдосконалення національного «туристичного» законодавства необхідно враховувати загальновизнані в світі імперативні положення про захист прав споживачів, недопущення недобросовісної конкуренції, недоброякісної реклами, повноцінним суб’єктом яких слід розглядати й туриста.

Дисертантом подані пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення механізмів матеріально-правового регулювання МТВ в Україні, зокрема запропоновано до застосування в законодавстві України нового підходу у визначенні низки понять та термінів.

Показана різниця, яка свідчить про необхідність відмежування зобов’язання з надання туристичних послуг від зобов’язань за іншими, суміжними договорами предметом яких є теж надання послуг. Обгрунтована необхідність виокремлення договору туризму у окремий договірний вид та проаналізовано істотні умови, розподіл взаємних прав та обов’язків сторін за його видами, а саме: договором надання/продажу туристичної/екскурсійної подорожі/послуги, надання/продажу послуг розміщення, а також існуючі звичаєві норми професійної туристичної етики.

Дисертант наголошує, що договір з споживачем (договір споживання, споживчій договір) не є окремим видом договору, спеціальною договірною конструкцією, а застосовується для окреслення певних договірних відносин з наголосом на тому, що одна з сторін є споживачем товарів чи послуг та потребує особливого захисту.

Оскільки судові рішення, по-перше, адресовані конкретним сторонам договору, не торкаються аналогічних справ інших осіб в континентальній системі права, не відомі широкому загалу, по-друге, нерідко рішення ухвалюються занадто пізно, коли турист втрачає будь який інтерес до захисту своїх прав, обґрунтовується доцільність створення в Україні постійно діючого комерційного арбітражного органу для врегулювання спорів між суб’єктами туристичної діяльності та туристами, як більш ефективного, професійного та швидкого засобу розв’язання спорів.

Доведена необхідність застосування в законодавстві України спеціальної колізійної прив’язки «право країни місця від’їзду туриста» яка оперативно та з урахуванням ситуації й новітніх тенденцій в МПрП може вказати на той правопорядок, який має були належним чином застосований до договірних зобов’язань в галузі МТВ з врахуванням їх юридичного та фактичного зв’язку.

Публікації автора:

1._Колізійна прив’язка: «Право місця від’їзду туристичної групи» // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. пр. – К.: Київський університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин. – 1998. – Випуск 8. – С. 197-200;

2._Роль та необхідність уніфікації матеріальних норм у правовому регулюванні міжнародних туристичних відносин в Україні // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. пр. – К.: Київський університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин. – 1999. – Випуск 13 (Частина ІІ). – С. 86-95;

3._Особливості публічно-правового регулювання міжнародних туристичних відносин // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. пр. – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин. – 2000. – Випуск 22 (Частина ІІ). – С. 123-136;

4._Аналіз етапів розвитку та сучасного стану правового регулювання міжнародних туристичних відносин в Україні та світі // Науковий вісник Дипломатичної академії України. Випуск 5. Українська зовнішня політика та дипломатія: десять років незалежності. – К.: Видавничій дім «ДЕМІД», 2001. – С. 186-203;

5._Характерні риси сучасної системи правового регулювання міжнародних туристичних відносин // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. пр. – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин. – 2001. – Випуск 28 (Частина ІІ). – С. 135-153;

6._Міжнародний туризм (політико-правовий аспект) // Актуальні проблеми міжн. відносин: Зб. наук. пр. Тези. – К.: РВЦ «Київський університет». – 1998. – Випуск 6 (Частина ІІІ) – С. 113-119;

7._Дослідження конвенції УНІДРУА про договір надання туристичних послуг на предмет застосування в умовах української правової дійсності // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. пр. Тези. – К.: Київський університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин. – 1999. – Випуск 10 (Частина І). – С. 57-61;

8._Систематизація туристичного законодавства України як передумова інтеграції до ЄС // Систематизація законодавства в Україні: проблеми теорії і практики. Матеріали міжн. наук.-практ. конф. Тези. – К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 1999. – С. 563-567;

9._Аналіз Директиви ЄС №90/314 від 13.05.1995 р. про типовий контракт, який підлягає підписанню турагентством з клієнтом на предмет застосування в умовах української правової дійсності // Київський інститут як осередок національної духовності, науки, культури. Матеріали наук.-теор. конф., присвяченої 165 річчю університету. Гуманітарні науки. Тези. - К.: 1999. – С. 86-90;

10._Особливості правового регулювання міжнародних туристичних відносин між державами // Український часопис міжнародного права. – 2001. – №1. – С. 47-52.