У дисертації наведено узагальнення та нові теоретичні і прикладні підходи до вирішення науково-прикладної задачі зміцнення економічної безпеки МСП в системі економічної безпеки держави. Отримані науково-теоретичні, методичні та практичні результати дозволяють зробити такі висновки: 1. Економічна безпека підприємництва відіграє визначальну роль у зміцненні безпеки національної економіки та є передумовою її стабільного розвитку. Існує взаємозалежність між розвитком сектора МСП та забезпеченням таких функціональних складових безпеки держави, як: фінансова, соціальна, технологічна, продовольча, зовнішньоекономічна, демографічна, енергетична та екологічна. Розвиток місцевих малих і середніх підприємств спроможний запобігти загрозам безпеці держави в умовах глобалізації, а також забезпечує: удосконалення галузевої, регіональної та внутрішньорегіональної структури економіки; розвиток менш промислово розвинених територій, малих міст; впровадження інновацій; збільшення обсягів надходжень до місцевих бюджетів; реалізацію ресурсного потенціалу економіки; збільшення рівня зайнятості та покращання якості життя населення; формування середнього класу. 2. Удосконалення сутнісних характеристик категорії „економічна безпека підприємництва” дозволило визначити перелік критеріїв економічної безпеки сектора МСП, які необхідно враховувати органам державного управління при здійсненні моніторингу економічної безпеки підприємництва: ефективність фінансово-господарської діяльності та використання ресурсного забезпечення; частка прибуткових та діючих підприємств; витратомісткість виробництва; конкурентоспроможність продукції (послуг); динаміка обсягів господарської діяльності та кількості діючих підприємств (зокрема, у базових галузях економіки); галузева структура; інвестиційна та інноваційна активність; реалізація експортного потенціалу; стабільність регуляторної політики; наявність дискримінаційних дій по відношенню до суб’єктів підприємницької діяльності; розвиненість інфраструктури безпеки підприємництва. 3. Результати аналізу засвідчили, що рівень економічної безпеки МСП в Україні є недостатнім. Це актуалізує потребу в розробці та реалізації механізмів зміцнення економічної безпеки цього сектора економіки для більшості областей України. У галузевому розрізі, як показав аналіз на прикладі окремої області, найвищий рівень економічної безпеки МСП спостерігається у торгівлі та будівництві, секторі колективних, громадських та особистих послуг; середній у промисловості, транспорті і зв’язку, готельному та ресторанному бізнесі, освіті та охороні здоров’я; найнижчий в операціях з нерухомістю та у сільському господарстві. 4. Висновки з проведеного регресійного аналізу дозволяють стверджувати, що існує негативний вплив на обсяги реалізації продукції у розрахунку на одне підприємство таких показників: частка реалізованої продукції у цьому секторі; рівень злочинності; стан інфраструктури і громадської підтримки бізнесу; на динаміку частки діючих підприємств сектора МСП негативно впливають: збільшення кількості підприємств на 10 тис. осіб наявного населення та частки промислових підприємств, а на зміну частки прибуткових підприємств сектора МСП збільшення середньорічного фінансового результату підприємств цього сектора економіки. Певна суперечливість виявлених взаємозв’язків підтверджує також недосконалість статистичного спостереження за сектором МСП в Україні (усталений перелік кількісних індикаторів розвитку підприємництва є неповним та недостатнім для проведення адекватної оцінки рівня його безпеки). 5. У роботі аргументовано, що органам державного управління необхідно формувати стратегічні цілі політики зміцнення економічної безпеки МСП за такими пріоритетними напрямами: підвищення рівня ресурсного забезпечення малих і середніх підприємств; покращання показників ефективності їх функціонування та забезпечення розширеного відтворення економічного потенціалу. Водночас, генеральною метою політики доцільно визначити формування підприємницького середовища з високим рівнем захисту життєво важливих інтересів малих і середніх підприємств та сприятливого для структурно збалансованого розвитку цього сектора економіки. Основними принципами державної політики повинні стати: забезпечення нормативно-методичного регламентування економічної безпеки підприємницької діяльності та реалізації політики її зміцнення на всіх рівнях державного управління; солідарна відповідальність бізнесу і влади щодо формування безпечного підприємницького середовища; створення рівних умов доступу до ресурсів; забезпечення прозорості регуляторної політики та відносин „влада-бізнес”; стимулювання ефективного використання ресурсного потенціалу, запровадження інноваційних та ресурсоощадних технологій; посилення рівня адаптивності підприємництва до умов глобалізації та відкритості національної економіки. 6. Механізм інституційного забезпечення та громадського контролю за зміцненням економічної безпеки сектора МСП в Україні потрібно акцентувати на таких аспектах: ефективна регуляторна політика та система нормативно-методичного, фінансового, організаційно-економічного регулювання діяльності підприємств; участь органів державної влади усіх рівнів у забезпеченні економічної безпеки підприємництва; повноцінна інфраструктура та розгалужена мережа недержавних інституцій сприяння розвитку і безпеці підприємницької діяльності. 7. Як доведено у роботі, державна політика забезпечення економічної безпеки МСП в Україні повинна реалізовуватися на всіх рівнях ієрархії управління економікою. До пріоритетних інституційних та організаційно-економічних заходів органів державного управління центрального рівня видається доцільним включити: покращання програмного та нормативного регламентування економічної безпеки підприємництва, посилення мотивації органів місцевого самоврядування до здійснення заходів зі зміцнення економічної безпеки. До стратегічних пріоритетів політики регіональних та місцевих органів державного управління віднесені: посилення ролі регіональних та місцевих органів влади у формуванні безпечного підприємницького середовища; удосконалення регуляторної політики; протидія проявам монополізму, „клієнтських” відносин та корупції у відносинах „влада-бізнес”; зміцнення фінансової безпеки підприємництва через розвиток мережі страхових та гарантійних фондів, кредитної кооперації. 8. Невід’ємним складником механізму забезпечення економічної безпеки МСП є всебічне сприяння зміцненню конкурентоспроможності вітчизняних підприємств цього сектора економіки шляхом зниження рівня енерго- та ресурсомісткості виробництва, зменшення регіональної та місцевої концентрації ринків збуту, популяризації продукції підприємств на зовнішніх ринках та підвищення їх інвестиційної активності, покращання ефективності управління та підвищення доступності кредитних ресурсів. Обґрунтовані у дослідженні теоретико-методичні засади, пріоритети та прикладні рекомендації можуть бути використані для удосконалення державної політики зміцнення економічної безпеки малого і середнього підприємництва. Зокрема, видається доцільним їх використання: Державним комітетом з питань регуляторної політики та підприємництва України (при уточненні Національної програми підтримки підприємництва та Методики розробки програм підтримки підприємництва); регіональними та місцевими органам державного управління, підприємницькими асоціаціями (при розробці цільових програм підтримки підприємництва); правоохоронними органами (для удосконалення системи фізичного захисту майна та персоналу підприємств від злочинних посягань). | 