Анотація до роботи:

Шубенко Л.А. Продуктивність насаджень і якість плодів черешні в умовах Правобережного Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.07 – плодівництво. Уманська державна аграрна академія. Умань, 2003.

Дисертацію присвячено вивченню біологічних та господарських ознак нових перспективних сортів черешні різних строків достигання, виведених у різних грунтово-кліматичних регіонах України. Подана оцінка польової та лабораторної стійкості сортів черешні до пошкодження низькими температурами. Вивчені особливості росту надземної частини дерев, продуктивність та якість плодів черешні, рівень пошкодження сортів хворобами і шкідниками. Встановлені строки проходження фенологічних фаз розвитку дерев нових вітчизняних сортів черешні в умовах Правобережного Лісостепу. Визначена стійкість плодів до розтріскування та характер їх пошкодження. Розраховано економічну ефективність вирощування нових сортів черешні.

За комплексом господарчо-цінних ознак у Правобережній Лісостеповій зоні перспективними для закладання промислових насаджень черешні рекомендуються ранньостиглий сорт Дар Млієва і середньостиглий Мелітопольська крапчаста. Ранньостиглий сорт черешні Зоряна, середньостиглі Меотіда і Міраж рекомендуються для широкого виробничого використання.

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в доповненні існуючого сортименту черешні в Правобережному Лісостепу України новими високопродуктивними комплексно стійкими сортами з плодами високої товарної якості, стійкими до розтріскування.

2. В умовах Вінницького агрогрунтового району до групи ранньостиглих віднесені сорти черешні Дар Млієва, Зоряна, Мліївська жовта; до середньостиглих – Міраж, Альонушка, Аборигенка, Мелітопольська крапчаста, Меотіда і до пізньостиглих – сорти Бірюза, Донецький угольок, Дрогана жовта і Амазонка.

3. За силою росту дерев досліджувані сорти черешні віднесені до сильнорослих (Дар Млієва, Зоряна, Амазонка), середньорослих (Аборигенка, Міраж, Альонушка, Дрогана жовта) і слаборослих (Мелітопольська крапчаста, Меотіда, Донецький угольок, Бірюза).

Сорти черешні віднесені до груп з округлою кроною (Донецький угольок, Амазонка), високо-округлою (Аборигенка, Дар Млієва, Зоряна), широко-пірамідальною (Альонушка, Дрогана жовта, Мелітопольська крапчаста), пірамідальною (Мліївська жовта, Міраж) і пониклою кроною (Меотіда, Бірюза).

4. Найбільш високою стійкістю генеративних бруньок до пізньовесняних заморозків відзначилися дерева сорту Амазонка. Високою зимостійкістю вирізнилися дерева сортів Дар Млієва, Міраж і Меотіда.

Максимальну морозостійкість в умовах лабораторного проморожування проявили сорти Зоряна, Альонушка, Меотіда і Амазонка.

5. Високою стійкістю до ураження кокомікозом відзначилися середньостиглі сорти Міраж і Меотіда; до ураження клястероспоріозом – середньостиглі Міраж, Меотіда і пізньостиглий Донецький угольок; до ураження плодовою гниллю – середньостиглий сорт Альонушка та пізньостиглий сорт Дрогана жовта. Серед шкідників найбільшої шкоди завдавала вишнева попелиця, до пошкодження якої найбільш стійкими були ранньостиглий сорт Дар Млієва і середньостиглий сорт Міраж.

6. Максимальною врожайністю, понад 20 т/га, виділилися сорти черешні Меотіда, Дар Млієва і Зоряна.

Високою скороплідністю вирізнялися сорти Зоряна, Дар Млієва, Мліївська жовта, Міраж, Амазонка, Аборигенка, Альонушка.

7. Високим виходом стандартної продукції (від 72 до 88%) відзначилися сорти Меотіда, Міраж, Мелітопольська крапчаста, Амазонка і Зоряна, а крупноплідністю (середня маса понад 7 г) – Мелітопольська крапчаста, Міраж, Меотіда, Альонушка і Зоряна.

8. Плоди сортів Бірюза, Альонушка, Аборигенка, Мелітопольська крапчаста й Меотіда характеризуються хрящуватою високощільною м’якоттю (група бігаро – 0,684–1,257 кг/см²), а Дар Млієва, Зоряна, Мліївська жовта – низькою щільністю м’якоті (група гіні – 0,236–0,298 кг/см²).

9. Хімічний склад плодів в значній мірі залежав від помологічного сорту і погодних умов вегетаційного періоду. Високий вміст сухих розчинних речовин відмічений у сортів Бірюза і Мелітопольська крапчаста; цукрів – у сорту Аборигенка; титрованих кислот – у сорту Альонушка.

Максимальною дегустаційною оцінкою смаку характеризувалися сорти Дар Млієва і Зоряна (по 5 балів), Мелітопольська крапчаста і Бірюза (по 4,9 бали).

10. Стійкість до розтріскування, характер якого визначався помологічним сортом, знаходилася у зворотній залежності від вмісту в плодах сухих розчинних речовин (r = – 0,7 + 0,13), товщини шкірки (r = – 0,93 + 0,05) і довжини плодоніжки (r = – 0,91 + 0,19). Плоди сортів черешні більше схильні до розтріскування в області кріплення плодоніжки, навколо верхівки та усіма типами пошкоджень одночасно. Висока стійкість плодів до розтріскування виявлена у сортів Мліївська жовта, Міраж, Меотіда (к) й Амазонка.

11. Економічна ефективність вирощування черешні забезпечується швидким вступом у плодоношення і високою продуктивністю насаджень, а також високою реалізаційною ціною продукції. Найвища окупність витрат досягнута для ранньостиглих сортів Зоряна (450,57%), Дар Млієва (370,95%) і середньостиглого сорту Меотіда (239,90%).

Публікації автора:

1. Шубенко Л.А., Мельник О.В., Павленко О.В. Господарсько-біологічна оцінка сортів черешні // Зб. наук. праць Уманської державної аграрної академії. – 2001.– Вип. 53. – С. 350–355 (50% – польові дослідження, статистична обробка даних, написання статті).

2. Шубенко Л.А., Мельник О.В. Зимостійкість сортів черешні // Зб. наук. праць Інституту землеробства південного регіону УААН. – 2002. – Вип. 3. – С. 178–181 (70% – польові та лабораторні дослідження, статистична обробка даних, написання статті).

3. Шубенко Л.А., Мельник О.В. Стійкість сортів черешні до розтріскування // Зб. наук. праць Подільської державної аграрно-технічної академії. – 2002.– Вип. 10. – С. 59–61 (70% – лабораторні дослідження, статистична обробка даних, написання статті).

4. Шубенко Л.А. Перспективні сорти черешні // Новини садівництва. – 2002. – №4. – С. 22.