Анотація до роботи:

Писаренко П.В. Продуктивність різних за групами стиглості гібридів кукурудзи залежно від вологозабезпеченості та густоти стояння рослин на півдні України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.02 – сільськогосподарські меліорації – Херсонський державний аграрний університет. – Херсон, 2007 р.

Дисертаційна робота присвячена визначенню закономірностей водоспоживання, ростових та продуційних процесів різних за скоростиглістю гібридів кукурудзи, встановленню оптимальної густоти стояння рослин, розробці нових методів управління зрошенням та удосконаленню поверхневого способу поливу.

Дослідженнями встановлено, що показники середньодобового випаровування гібридів кукурудзи незалежно від груп стиглості досягають максимальних значень в період 15 листків – цвітіння і становлять 54,4-63,5 мі/га за добу. Максимальну врожайність зерна гібридів кукурудзи всіх груп стиглості, отримано при густоті стояння рослин 65 тис./га – 68,1-106,1 ц/га. Рівень урожайності зерна у гібридів ранньої і середньоранньої груп стиглості при підвищенні щільності посівів з 65 до 80 тис./га був практично однаковим – 68,1-67,6ц/га і 71,0-74,1 відповідно. Серед нових методів управління зрошенням кукурудзи найбільш ефективними за рівнем урожайності та окупністю поливної води виявилися: метод за показниками вологості ґрунту зі зменшенням розрахованої поливної норми на прогнозовану кількість опадів міжполивного періоду та метод за показниками середньодобового випаровування рослин.

Розподіл води почергово через борозну, порівняно з подачею у кожну борозну, при поверхневому способі поливу, забезпечив суттєве скорочення зрошувальної норми (30,5%) при зниженні врожайності на 11,4 ц/га (11,6%).

1. На темно-каштановому середньосуглинковому ґрунті зона активного вологообміну неполивної кукурудзи протягом вегетаційного періоду середньостиглих і середньопізніх гібридів становить: у міжфазний період сходи – 10-11 листків (перший місяць) – 20-30 см ; 10-11 листків – цвітіння (другий місяць) – 30-50 см і в подальшому – 70-80 см. У посушливі та середні за погодними умовами роки наприкінці вегетації (фаза цвітіння – формування зерна) суттєво зростають витрати вологи з шару 80-120 см.

2. Показники середньодобового випаровування гібридів кукурудзи незалежно від груп стиглості досягають максимальних значень в період 15 листків – цвітіння і дорівнюють 54,4-63,5 мі/га за добу. В подальшому, до фази повної стиглості зерна, середньодобове випарування поступово зменшується, причому значно повільніше у пізньостиглих гібридів, ніж у середньостиглих.

3. На змінення морфо-біологічних показників найбільш інтенсивно впливають наступні досліджувані фактори: зрошення, біологічні особливості гібридів, густота стояння рослин. При зрошенні, залежно від біологічних особливостей гібридів, максимальні показники морфо-біологічних ознак збільшуються порівняно з неполивними умовами: висота рослин на 34,4-40%, площа листкового апарату у 2,5-2,6 рази, показники виходу сирої і сухої біомаси 2,3-2,6 і 2,2-2,4 відповідно, фотосинтетичний потенціал посівів на 48,7-63,3%.

4. Гібриди середньопізньої групи стиглості переважають більш скоростиглі гібриди за такими показниками: висотою рослин, площею листкового апарату, накопиченням сирої та сухої біомаси, чистою продуктивністю фотосинтезу та фотосинтетичним потенціалом. Збільшення густоти стояння рослин кукурудзи з 50 до 65 і 80 тис./ га призвело до підвищення лінійного росту, накопичення сирої і сухої біомаси, але, практично не вплинуло на показники фотосинтетичного потенціалу.

5. Зрошення у роки досліджень забезпечило підвищення врожайності зерна кукурудзи на 51,1-53,0 ц/га або 58,8-59,7%. Прибавка врожаю у поливних варіантах становила: у гібридів ранньої і середньоранньої групи стиглості 39,9-43,2 ц/га, у середньостиглих – 47,4-53,5 ц/га, у середньопізньостиглих – 58,0-61,8 ц/га.

6. Визначення строків і норм вегетаційних поливів різними методами забезпечило практично однакову врожайність зерна кукурудзи. Серед нових методів управління зрошенням кукурудзи найбільш ефективними за впливом на рівень урожайності та окупністю поливної води виявилися: метод за показниками вологості ґрунту зі зменшенням розрахованої поливної норми на прогнозовану кількість опадів міжполивного періоду та метод за показниками середньодобового випаровування рослин.

7. Серед гібридів ранньої і середньоранньої груп стиглості кращими показниками врожайності в середньому за 3 роки характеризується гібрид Борисфен 275 АМВ – 67,1 ц/га, у середньостиглих ОдМа 310М – 80,1 ц/га, а серед середньопізніх гібридів – Кадр 413 – 88,9 ц/га зерна.

8. При зрошенні максимальну врожайність зерна гібридів кукурудзи всіх груп стиглості, за виключенням Дніпровський 472 МВ, в середньому по фактору отримано при густоті стояння рослин 65 тис./га. Рівень урожайності зерна гібридів ранньої і середньоранньої груп при збільшенні щільності посівів з 65 до 80 тис./га був практично однаковим. У середньопізнього гібриду Дніпровський 472 МВ збільшення густоти стояння рослин з 50 до 65 і 80 тис./га не вплинуло на рівень врожайності зерна. На землях які тимчасово не зрошуються максимальна врожайність в середньому по фактору (45,6 ц/га) і по окремих гібридах(39,6-49,6 ц/га) за роки досліджень отримана при густоті стояння рослин, яка рекомендована для поливних земель.

9. При поверхневому способі поливу розподіл води почергово через борозну, порівняно з подачею у кожну борозну, забезпечив суттєве зменшення зрошувальної норми (30,5%) при зниженні врожайності на 11,4 ц/га (11,6%).

10. За окупністю поливної води середньостиглі гібриди дещо поступаються середньопізнім гібридам, що пояснюється меншою тривалістю вегетаційного періоду і показниками сумарного водоспоживання. Використання схеми розподілу поливної води в кожну борозну зменшувало ефективність зрошення на 17,7-34,4%.

11. Найвищими економічні показники: вартість валової продукції 5052,00 грн./га, чистий прибуток – 3486,06 грн./га та рівень рентабельності – 222,6% визначені у варіантах зі зрошенням. Собівартість виробництва зерна кукурудзи максимальна у неполивних варіантах, а на зрошенні цей показник зменшується на 10,7-14,8%. Проведення поливів через борозну призвело до зниження рентабельності на 58,0-59,6%.

12. Максимальні витрати сукупної енергії в умовах зрошення припадають на оборотні засоби – паливо (35,8-38,1%), добрива (19,5-21,7%), поливну воду (6,7-7,6%) тощо. Енергетичний коефіцієнт в усіх варіантах досліду перевищує одиницю і коливається від 1,8 без зрошення до 2,1-2,2 – при зрошенні. Найбільш енергетично обґрунтованою, за показниками енергетичного коефіцієнту 2,3-2,4, є густота стояння рослин 65 і 80 тисяч на гектарі. Зменшення щільності посівів до 50 тис./га викликає зниження енергетичного коефіцієнту на 17,4-20,8%.

Публікації автора:

1. Писаренко В.А., Лавриненко Ю.О., Писаренко П.В. Шляхи удосконалення технології вирощування кукурудзи на зерно при зрошенні в умовах Південного Степу України // Аграрний вісник Причорномор’я: Зб. наук. праць. – Одеса, 1999. - № 3 (6). – Ч. ІІ. – С. 63-67. (Частка здобувача становить 70% - проведення досліджень і розрахунків)

2. Лавриненко Ю.О., Григоренко Є.Я. Писаренко П.В. Продуктивність гібридів кукурудзи при різних режимах зрошення в умовах південного степу // Актуальні проблеми ефективного використання зрошуваних земель: Зб. наук. праць. – Херсон, 1999. Вип.2. – С. 17-20. (Частка здобувача становить 75% - проведення досліджень і розрахунків та висновків).

3. Писаренко В.А., Писаренко П.В., Григоренко Є.Я. Застосування розрахункових методів для визначення зрошувальних норм кукурудзи // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. праць. – Херсон, 2003. – Вип. 28. – С. 172-176. (Частка здобувача становить 70% - проведення досліджень і розрахунків)

4. Лавриненко Ю.О., Коковіхін С.В., Писаренко П.В. Екологічна мінливість показників темпів розвитку рослин кукурудзи // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. праць. – Херсон, 2005. – Вип. 40. – С. 46-55. (Частка здобувача становить 75% - проведення досліджень і розрахунків та висновків)

5. Писаренко В.А., Головацький О.І. Писаренко П.В., Витрати поливної води і врожайність культур залежно від технологій зрошення // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. праць. – Херсон, 2005. – Вип. 41. – С. 107-112. (Частка здобувача становить 70% - проведення досліджень і розрахунків)

6. Писаренко П.В. Планування і управління режимом зрошення кукурудзи розрахунковим методом // Зрошуване землеробство: Зб. наук. праць. – Херсон, 2005. – Вип. 43. – С. 57-61.

7. Писаренко П.В. Раціональне використання поливної води при поверхневому способі зрошення кукурудзи // Зрошуване землеробство: Зб. наук. праць. – Херсон, 2005. – Вип. 44. – С. 12-15.

8. Писаренко П.В. Вплив густоти стояння рослин на продуктивність гібридів кукурудзи // Зрошуване землеробство: Зб. наук. праць.– Херсон, 2007.– Вип. 47.– С. 52-55.

9. Писаренко П.В. Економічна ефективність вирощування кукурудзи на зерно в умовах півдня України // Зрошуване землеробство: Зб. наук. праць. – Херсон, 2007. – Вип. 48. – С. 237-240.

10. Коковіхін С.В., Міхаленко І.В., Лавриненко Ю.О., Писаренко П.В. Використання результатів статистичної обробки експериментальних даних в прогнозуванні економічної ефективності виробництва кукурудзи при зрошенні // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. праць. – Херсон, 2007. – Вип. 48. – С. 282-290. (Частка здобувача становить 70% - проведення досліджень і розрахунків та висновків).

11. Лавриненко Ю.О., Писаренко П.В. Вплив вологозабезпеченості та густоти стояння рослин гібридів кукурудзи на морфо-біологічні показники // Таврійський науковий вісник. – Херсон: Айлант. – 2007. – Вип. 55. – С. 13-18.

12. Писаренко В.А., Коковіхін С.В., Писаренко П.В. Рекомендації з режимів зрошення сільськогосподарських культур в Херсонській області. – Херсон: Айлант, 2005 – 20 с. (Частка здобувача становить 70% - проведення досліджень і розрахунків).

13. Деклараційний патент на винахід. № 58958 А „Спосіб вирощування кукурудзи на зерно при зрошенні”/ Писаренко В.А., Лавриненко Ю.О., Коковіхін С.В., Писаренко П.В. Дата реєстрації 15.08. 2003. Бюл. №8. (Частка здобувача становить 70% - проведення досліджень і розрахунків)

14. Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 18280. Науковий твір „Методичні вказівки по застосуванню розрахункового методу визначення строків поливу сільськогосподарських культур за показниками середньодобового випаровування” / Писаренко В.А., Коковіхін С.В., Мішукова Л.С., Писаренко П.В. та ін. Дата реєстрації 18.10.2006 р. – 1с. (Частка здобувача становить 70% - проведення досліджень і розрахунків)

15. Писаренко П.В., Григоренко Є.Я., Лавриненко Ю.О., Писаренко В.А. Продуктивність гібридів кукурудзи при різних умовах зволоження та густоти стояння рослин // Наукові проблеми виробництва зерна в Україні та сучасні методи їх вирішення. – Дніпропетровськ. – 2000. – С. 82-83. (Частка здобувача становить 75% - проведення досліджень і розрахунків та висновків).

16. Писаренко В.А., Лавриненко Ю.О., Коковіхін С.В., Писаренко П.В. Особливості технології вирощування кукурудзи при зрошенні // Деловой агрокомпас. – 2006. – № 5(115). – С. 17-27. (Частка здобувача становить 75% - проведення досліджень і розрахунків та висновків).