Анотація до роботи:

Козіброцький С.П. Програмно-нормативні основи фізичного виховання студентів (історико-методологічні аспекти). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.02. – Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення.

В дисертації здійснено дослідження програмно-нормативних основ фізичного виховання студентів на основі історико-методологічного аналізу навчальних програм фізичного виховання студентів.

Мета дослідження – розкрити та узагальнити характерні тенденції розвитку структури, змісту, спрямованості програмно-нормативних основ фізичного виховання студентів у вищій школі України впродовж XX століття.

Об’єкт дослідження – програмно-нормативні засади системи фізичного виховання. Предмет дослідження – історико-методологічні аспекти розвитку програмно-нормативних основ фізичного виховання студентів у вищих навчальних закладах України.

Наукова новизна полягає в тому, що комплексному історико-методологічному аналізу піддано зміст, структуру, спрямованість програмно-нормативного забезпечення фізичного виховання студентської молоді. Виявлено специфіку навчальних програм з фізичного виховання студентів в окремих зарубіжних країнах.

1. За даними науково-методичної літератури встановлено, що однією із найактуальніших проблем подальшого розвитку системи фізичного виховання в Україні є вдосконалення програмно-нормативних основ. Важливою складовою програмно-нормативних засад є наявність державних програм фізичного виховання, які містять науково обґрунтовані завдання та засоби фізичного виховання, комплекси рухових умінь і навичок для засвоєння щодо конкретного контингенту, переліки відповідних норм та вимог. Сучасний процес фізичного виховання студентської молоді характеризується відсутністю типової (базової) програми. Водночас, в літературі майже недослідженими залишаються питання розвитку вітчизняних програмно-нормативних основ фізичного виховання студентів в історико-методологічному аспекті, що може слугувати неабияким підґрунтям для оптимізації програмно-методичного забезпечення навчально-вихованого процесу у вищій школі України.

2. На основі вивчення науково-теоретичних положень встановлено, що програмно-нормативне забезпечення фізичного виховання студентської молоді значною мірою зумовлено правовим полем галузі, ідейними засадами національної системи навчання та освіти; системою організації сфери фізичного виховання та суспільно-політичною ситуацією в державі.

   Нормативною базою навчальних програм з фізичного виховання в Україні є Державні тести і нормативи оцінки фізичної підготовленості населення України. В свою чергу навчальні програми з фізичного виховання повинні визначають мінімальний обсяг знань, умінь та навичок, що підлягають засвоєнню за роками навчання і сприяють розвитку особи відповідно до державних вимог у цій галузі, та вирішувати комплекс виховних, оздоровчих, освітніх та розвиваючих завдань.

   3. Результати історико-порівняльного аналізу показали, що зміст, структура, цільова спрямованість навчальних програм з фізичного виховання для студентів вищих навчальних закладів України розвивалися еволюційним шляхом, зберігаючи відносну стабільність у структурі й помітно відрізняючись за змістом програмного матеріалу, метою і завданнями фізичного виховання, кількісними параметрами навчального навантаження.

   4. У процесі дослідження виявлено п’ять періодів розвитку програмно-нормативного забезпечення фізичного виховання студентів, зумовлених соціально-історичними, військово-політичними, економічними, загальноосвітніми та культурними умовами відповідного часового відтинку історії. Це, зокрема, такі періоди: 20-х років; 30-х років; 40–50-х років; 60–80-х років XX століття та сучасний пострадянський періоди. Кожен період мав свої характерні особливості, пов’язані з стратегічними державними завданнями, які ставилися загалом перед галуззю фізичної культури.

   5. Важливим підґрунтям для вдосконалення програмно-нормативного забезпечення фізичного виховання студентів в Україні є використання кращого зарубіжного досвіду. Організація фізичного виховання студентів в Польщі, Норвегії та США засвідчує зменшення значення державного компоненту в програмно-нормативному забезпеченні.

   Фізичне виховання студентської молоді Польщі та Норвегії тяжіє до європейської моделі фізичного виховання, де студент самостійно вибирає навчальний матеріал для вивчення.

   Особливим у фізичному вихованні в Норвегії є відношення до студентів-інвалідів, студентів із відхиленнями у стані здоров’я. Усі такі студенти, подібно як це відбувалося і в загальноосвітній школі, займаються разом в одній групі із здоровими ровесниками.

   Для Сполучених Штатів Америки характерним є те, що фізичне виховання не є для студентів обов’язковою навчальною дисципліною. Фізичне виховання у більшості провідних університетів США здійснюється на основі вільного вибору студентом конкретного виду спорту, спортивні заняття відбуваються у вільний від основного навчального навантаження час.

   6. Узагальнення характерних тенденцій формування і укладання навчальних програм з фізичного виховання для студентів дозволило визначити, що навчальні програми з фізичного виховання в умовах сьогодення повинні мати оздоровчу спрямованість; враховувати інтереси та уподобання учасників навчально-виховного процесу; відповідати регіональним традиціям; матеріальним, кліматичними та природним умовам та максимально враховувати майбутню професію студентів.

Публікації автора:

1. Козіброцький С.П., Іванова Г.Є. Програмно-методичні засади фізичного виховання студентів вищих навчальних закладів III – IV рівнів акредитації: теорія, методика, практика: Методичні рекомендації для завідувачів та викладачів кафедр фізичного виховання ВНЗ України – Луцьк: ЛДТУ, 2002. – 122 с. (внесок автора складає 80 %).

2. Вацеба О.М., Козіброцький С.П. Програмне забезпечення процесу фізичного виховання студентської молоді у вищих навчальних закладах міста Луцька // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. за ред. С.С. Єрмакова – Х.: ХХПІ, 2000. – № 20. – С. 7-10.

3. Козіброцький С.П. Еволюція структури та змісту теоретичного розділу в програмах з фізичної культури для студентів вищих навчальних закладів України // Молода спортивна наука України: Зб. наук. статей з галузі фізичної культури і спорту. – Л.: ЛДІФК, 2001. – Вип. 5. – Т 1. – С. 216-220.

4. Козіброцький С.П. Ретроспективний аналіз змісту практичного розділу програм з фізичного виховання для студентської молоді // Молода спортивна наука України: Зб. наук. праць з галузі фізичної культури та спорту: У 2-х т. – Л.: Вид. дім “Панорама”, 2002. – Вип. 6. – Т 1. – С. 47-52.

5. Козіброцький С.П. Особливості зародження та формування програмних засад фізичного виховання студентської молоді // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання та спорту: : Зб. наук. пр. за ред. С.С. Єрмакова – Х.: ХДАДМ (ХХПІ), 2002. – № 5. – С. 68-72.

6. Козіброцький С.П. Особливості програмування фізичного виховання у вищих навчальних закладах України в 30-х роках XX століття // Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві: Зб. наук. праць Волинського державного університету імені Лесі Українки. – Луцьк, 2002. – С. 21 – 23.

7. Вацеба О.М., Козіброцький С.П. Сучасні проблеми програмного забезпечення процесу фізичного виховання студентської молоді // Фізичне та валеологічне виховання студентської молоді: Зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету. – Луганськ: СНУ, 2000. – С. 7-8.

8. Козіброцький С.П. Ретроспективний аналіз програм фізичного виховання студентської молоді // Фізична культура, спорт та здоров’я: Матеріали IV міжнародної наукової конференції. – Х.: ХДАФК, 2002. – С. 22-23.