Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Географічні науки / Економічна, соціальна та політична географія


Баркова Ганна Анатоліївна. Просторова організація медичних систем Харківської області та шляхи її вдосконалення. : Дис... канд. наук: 11.00.02 - 2007.



Анотація до роботи:

Баркова Г.А. Просторова організація медичних систем Харківської області та шляхи її вдосконалення. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук зі спеціальності 11.00.02 – економічна та соціальна географія. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2007.

В дисертації виконано ретроспективний аналіз розвитку медичних систем в Україні та Харківській області. Починаючи з 1994 року в країні і регіонах спостерігається депопуляція суспільства, зумовлена перевищенням смертності від різних хвороб, у тому числі – і соціально значущих (туберкульоз, СНІД, наркоманія, алкоголізм тощо), над народжуваністю. Сучасні медичні системи не забезпечують повного задоволення потреби населення у медичних послугах і допомозі. В дисертації визначені поняття «медична система», «особлива медико - географічна територія», розроблено комплексний індикатор медичного обслуговування, який розраховується за такими складовими, як кадрове та матеріальне забезпечення, ефективність функціонування медичних систем, захворюваність та ступінь відтворення населення. За кожною складовою комплексного індикатора виконано групування та ранжування (з обчисленням рейтингу) районних медичних систем Харківської області, побудовано математичні моделі. Розроблено відкриту класифікацію медичних систем за трьома критеріями: середнім індексом розвитку, комплексним критерієм медичного обслуговування, ієрархічним рівнем. Виконано медико - географічне районування регіону, виділено 6 медико – географічних районів і 3 особливі медико – географічні території, наведена їхня комплексна характеристика, для кожного району розроблено рекомендації стосовно вдосконалення просторової організації медичних систем. Обґрунтовані загальні рекомендації з реформування медичної системи Харківської області.

У дисертації на теоретичному і практичному рівнях запропоновано нове вирішення наукового завдання стосовно дослідження та оптимізації просторової організації МС регіону.

1. МС визначається як відкрита, динамічна, складна специфічна підсистема регіональної соціогеосистеми – сукупність закладів, технологій і ресурсів підтримання нормального рівня здоров’я населення, пов’язаних потоками речовини та енергії, прямими та зворотними інформаційними зв’язками.

2. Виявлено значні територіальні відмінності в розвитку МС і в забезпеченні населення відповідною світовим стандартам медичною допомогою. Існуючі МС всіх рівнів не відповідають сьогоднішнім реаліям і неспроможні забезпечити зростаючі потреби населення в медичній допомозі. Недоліки чинної системи фінансового забезпечення МС є головними причинами незадовільного стану в галузі і поглиблення деформацій в структурі медичних послуг.

3. Сучасна демографічна ситуація у Харківській області характеризується прогресуючою депопуляцією населення. Основними причинами смертності є захворюваність різними групами хвороб і несвоєчасність (неможливість) надання відповідної медичної допомоги. Аналіз компонентної, управлінської і територіальної структури МС Харківської області дозволив встановити, що у районних центрах і великих селах функціонують ФАП, амбулаторії, дільничні лікарні, районні лікарні, центральна районна лікарня, міські лікарні, відділення швидкої медичної допомоги, відділи СЕС, жіночі консультації, дитячі відділення або лікарні, лабораторії, дитячі оздоровчі табори з сезонним режимом роботи, стоматологічні кабінети з державними та приватними формами власності, комерційні та державні аптеки, а також працюють лікарі приватної практики.

4. На рахунку МС Харківської області на 1.01.2006 року знаходиться – 27 центральних районних лікарень; 10 міських лікарень; 1 дільнична лікарня; 18 сільських дільничних лікарень; 2 стоматологічні поліклініки; 1 дитяча поліклініка денного перебування; 13 поліклінік денного перебування; 242 амбулаторії денного перебування; 6 сільських лікарських амбулаторії денного перебування; 2 психіатричні лікарні; 4 обласних шкірвендиспансери; 4 обласних туберкульозних санаторії; 6 тубдиспансерів; 1 обласна туберкульозна лікарня; 38 відділень, що надають швидку медичну допомогу у районах; 13 фельдшерських здоровпунктів; 535 ФАП і 5 медучилищ. Великі промислові підприємства, залізничні вузли мають медичні пункти, медичні центри для обслуговування працівників. На території області у 30 сільських населених пунктах відсутні лікарняні заклади.

5. Дослідження МС Харківської області здійснювалось за двома напрямками, які умовно можна визначити як статистичне моделювання і медико – географічна систематизація. Для аналізу використано 229 статистичних показників, що всебічно характеризують діяльність галузі охорони здоров’я у регіоні.

6. Визначено ієрархію МС з виділенням республіканського рівня (0 порядку), обласного рівня (1 порядку), районного рівня (2 порядку) і рівня первинної громади (3 порядку). На кожному рівні МС визначаються відповідні заклади, технології та ресурси. Виходячи з уявлення про цілісність і самодостатність МС обласного рівня, застосовано статистичний підхід у конструюванні показників (критеріїв) класифікації та аналізу РМС.

7. Для дослідження територіальної організації МС пропоновано комплексний індикатор МО, структура якого дозволяє визначити оптимізаційні критерії кадрового і матеріального забезпечення, ефективності функціонування МС, відтворення і загальної захворюваності населення. На його основі обгрунтована відкрита класифікація РМС і здійснено медико – географічне районування території Харківської області. Для класифікації, ранжування і групування районів застосовано середні індекси розвитку МС, часткові і сумарні рейтинги районів, ентропія та статистичні показники розподілу параметрів районів, а також комплексний індикатор МО, який враховує найбільш важливі показники РМС.

8. За середнім індексом розвитку МС виконано групування районів - виділено три групи: високо – помірно – низько розвинені РМС. Розраховані значення комплексного індикатора МО для кожної РМС. За кожною з його складових виконано групування РМС. За величиною комплексного індикатора виділено три групи РМС: з високим – помірним – низьким рівнем МО.

9. Виконано класифікацію РМС за трьома критеріями: ієрархічним рівнем, середнім індексом розвитку МС, комплексним індикатором МО. Отримано дев’ять класів РМС з характерними значеннями критеріїв класифікації. На основі класифікації РМС виконано медико - географічне районування території Харківської області. Виділено шість МГР і три ОМГТ, надана їхня характеристика.

10. Обґрунтовано напрямки реформування та оптимізації МС Харківської області, які визначаються з основних вимог до МС, що враховують відповідні загальновизнані європейські принципи і особливості сучасного етапу розвитку національних рівнів МС: справедливість; орієнтованість на якісне поліпшення громадського здоров’я; ефективність; результативність; орієнтованість на задоволення потреб населення; орієнтованість на поліпшення якості медичної допомоги. Надано конкретні пропозиції стосовно реформування РМС: вирівнювання кадрового, матеріального забезпечення та ефективності функціонування РМС; впровадження регіональної моделі охорони здоров’я; розвиток системи сімейного лікаря; організація системи медико – географічного моніторингу РМС; створення мобільних комплексних діагностичних кабінетів тощо.

Публікації автора:

Статті у наукових фахових виданнях

1. Баркова Г.А. Сучасний стан та перспективи соціально - економічного розвитку Автономної Республіки Крим (суспільно - географічні аспекти) /Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Геологія. Географія. Екологія, № 604. - Х.: РВВ ХНУ, 2003. – С. 63-67.

2. Баркова Г.А., Нємець Л.М., Ключко Л.В. Географічні аспекти соціально-демографічних проблем України /Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Геологія. Географія. Екологія, № 620. - Х.: РВВ ХНУ, 2004. – С. 84-92. Особистий внесок: аналіз демографічної ситуації в Україні.

3. Баркова Г.А. Суспільно - географічний аналіз системи охорони здоров’я населення України: проблеми та перспективи розвитку /Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Геологія. Географія. Екологія, № 704. - Х.: РВВ ХНУ, 2005. – С. 3-10.

4. Баркова Г.А., Нємець Л.М., Заволока Ю.Ю. Дитяча смертність як фактор демографічної проблеми в Україні та в Харківській області /Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Геологія. Географія. Екологія, № 704. - Х.: РВВ ХНУ, 2005. – С. 65-68. Особистий внесок: аналіз фактичного матеріалу з демографії.

5. Баркова Г.А. До питання районування медичної системи Харківського регіону / Вісник Харківського університету імені В.Н. Каразіна. Геологія. Географія. Екологія, № 736. – Х.: РВВ ХНУ, 2006. - С. 3 – 12.

6. Баркова Г.А. Шляхи оптимізації системи охорони здоров’я Харківського регіону / Вісник Харківського університету імені В.Н. Каразіна. Геологія. Географія. Екологія, № 736. – Х.: РВВ ХНУ, 2006. - С. 39 – 45.

Статті в наукових виданнях

7. Баркова Г.А., Нємець К.А., Лось Н.П., Ткаченко О.В. Деякі аспекти суспільно-географічного дослідження міграції населення регіону (на прикладі Харківської області), с. 147-151. /Регіональні проблеми України: географічний аналіз та пошук шляхів вирішення. Зб. наук. праць. – Херсон, 2005. – 338 С. Особистий внесок: аналіз природної міграції населення.

8. Баркова Ганна. Теоретико – методологічні засади удосконалення медичної системи регіонального рівня / Часопис соціально – економічної географії. - Вип. 1. - Х.: РВВ ХНУ, 2006. - С. 70 – 79.

Тези доповідей

9. Баркова Г.А., Ткаченко О.А. До питання про нову політику стимулювання розвитку регіонів /Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Регіон – 2004: стратегія оптимального розвитку. – Х., 2004. – С. 9-12. Особистий внесок: формулювання засад стимулювання розвитку регіонів.

10. Баркова Г.А., Нємець Л.М., Редін В.І., Височин М.Ю., Кандиба Ю.І. Соціально - географічні проблеми регіональної політики України /Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Регіон – 2004: стратегія оптимального розвитку. – Х., 2004. – С. 34-36. Особистий внесок: аналіз проблем захворюваності населення України.

11. Баркова Г.А. До питання територіальної організації охорони здоров’я (на прикладі Харківського регіону) /Матеріали міжнародної студентської науково-практичної конференції "Регіон – 2005: соціально-економічні аспекти". – Х., 2005. – С. 54-56.

12. Баркова Г.А., Нємець Л.М., Кандиба Ю.І., Нємець К.А. Нові реалії суспільної географії у розв’язанні проблем європейської інтеграції /Матеріали П Міжнародної науково-практичної конференції "Проблеми європейської інтеграції і транскордонного співробітництва". – Луцьк, 2005. – С.41-47. Особистий внесок: аналіз соціально – географічних питань стосовно інтеграції України в ЄС.

13. Баркова Г.А., Нємець Л.М., Ткаченко О.А. Сфера охорони здоров’я як об’єкт дослідження суспільної географії (теоретико-методологічні та прикладні аспекти) /Всеукраїнська наукова конференція "Регіональні суспільно-географічні дослідження: стан, проблеми, перспективи. Тернопіль. – 2005, С. 45 – 49). Особистий внесок: характеристика сфери охорони здоров’я як сфери послуг.

14. Баркова А.А., Редин В.И., Полумысная А.А. Зеленый туризм как перспективное направление социально - экономического развития региона (на примере Харьковской области) /Вклад земляков - орловцев в становление и развитие российской науки и образования. - Орел, 2005. - С. 263-266. Особистий внесок: обгрунтування зеленого туризму як засобу оздоровлення населення.

15. Баркова Г.А. Система охорони здоров’я сільської місцевості Харківського регіону /Конструктивна географія: становлення, сучасні досягнення та перспективи розвитку: Збірник тез доповідей. – К., 2006. – С. 105 – 108.

16. Баркова Г.А. Деякі проблеми оптимізації системи охорони здоров’я Харківського регіону /Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Регіон – 2006: стратегія оптимального розвитку» (15-16 травня 2006 року. м. Харків). – Х., 2006. – С. 192 - 195.