Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Юридичні науки / Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право


Шаповалова Ольга Іванівна. Проценти у грошових зобов'язаннях (цивілістичні аспекти) : дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Одеська національна юридична академія. - О., 2005.



Анотація до роботи:

Шаповалова О.І. Проценти у грошових зобов'язаннях (цивілістичні аспекти). — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.03 - цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. - Одеська національна юридична академія, Одеса, 2005.

Дисертація є першим в Україні науковим дослідженням теоретичних та практичних аспектів застосування процентів у грошових зобов'язаннях. Головне місце у дисертації належить виявленню цивільно-правової специфіки процентів унаслідок їх зв'язку з грошима.

Проценти визначаються показником зростання грошової суми боргу за рік.

В дисертації аналізується правова природа грошових коштів, грошової плати, грошових зобов'язань та зв'язок процентів із грошима. Досліджується сплата процентів, що встановлені за правомірне користування грошовими коштами та їх правовий статус при порушенні такого зобов'язання. З'ясовується правова природа плати за чужі гроші та право власності на гроші.

Особлива увага приділяється дослідженню правових наслідків порушення грошового зобов'язання. Розглядаються умови договору та закону, що встановлюють проценти на випадок порушення грошового зобов'язання та

негрошового зобов'язання. Проводиться розмежування правової природи таких процентів.

Важливе місце у дисертації належить мірам відповідальності за порушення грошових зобов'язань.

На підставі аналізу нормативних актів та судової практики сформульовані конкретні пропозиції, спрямовані на вдосконалення правового регулювання застосування процентів у цивільному праві.

У Висновках наведені теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми виявлення цивільно-правової природи процентів у грошових зобов'язаннях. Визначено специфічність юридичної категорії «проценти» внаслідок її зв'язку зі специфічним об'єктом цивільного права -грошима. Цей зв'язок міститься у:

1) встановленні процентів у грошових зобов'язаннях залежно від облікової ставки НБУ, що є орієнтиром ціни на гроші, тому і проценти набувають ознак показника зростання грошових коштів унаслідок комерційного використання;

2) встановленні законних процентів як зростання боргу за договором грошової позики та законних процентів як міри відповідальності за порушення грошового зобов'язання;

3) стягненні процентів з боржника незалежно від існування у нього можливості виконати грошове зобов'язання, незалежно від отримання ним прибутку від використання грошей та незалежно від існування збитків у кредитора, а залежно від об'єктивної економічної властивості грошей приростати внаслідок комерційного використання.

Запропоновано авторське визначення поняття «проценти» у грошових зобов'язаннях як показника зростання суми позикового грошового боргу за один рік унаслідок комерційного використання грошових коштів, на встановлення розміру якого мас вплив облікова ставка НБУ як орієнтир ціни на гроші. Якщо строк комерційного використання грошових коштів не рівний одному року, то зростання суми пропорційно змінюється.

Зазначено, що у негрошових зобов'язаннях доцільно застосовувати відсотки, які підраховуються шляхом визначення сотих частин вартості інших об'єктів цивільного права, які не є грішми, без урахування річного прибутку, та що на них не поширюється законодавство щодо процентів (наприклад, якщо відсотки встановлюються при визначенні орендної плати).

Дослідження показало, що погляд на проценти як на плату за надання грошових коштів у кредит, незалежно від правомірності такого надання, є економічним. У цивільно-правовому розумінні проценти слід розмежовувати залежно від підстав їх застосування: якщо проценти застосовуються при правомірному володінні грошовими коштами та якщо вони стягуються при порушенні грошових зобов'язань. Визначається, що проценти, як умова правомірного отримання позики (пропонується їм дати назву — проценти — зростання), — це складова частина плати за надану позику, що разом з основною сумою позики складає суму загального боргу, яку боржник повинен сплатити через визначений час після отримання позики або на умовах розстрочення, відстрочення платежу. Проценти — зростання при комерційному кредиті - це частина гіпотетичної остаточної вартості

товарів, робіт, послуг, яка складеться через визначений у договорі строк, без врахування первинної вартості товарів, робіт, послуг, яка була на момент укладення договору. Сплата процентів — зростання позикодавцю в межах дії договору буде належним виконанням умов договору, та позичальник сплачує їх за надану можливість отримати гіпотетичний прибуток унаслідок комерційного використання грошових коштів.

При порушенні грошових зобов'язань, в залежності від умов договору або закону, стягнення процентів може розглядатися: або як виконання зобов'язання в натурі, або як особлива міра цивільно-правової відповідальності, або як відшкодування збитків, або як неустойка. Якщо порушується зобов'язання, в якому проценти визначені як зростання грошової суми, наданої у борг, то таке зобов'язання пролонгується, і сплата цих процентів — зростання є виконанням зобов'язання у натурі.

З'ясована цивільно-правова сутність чужих грошових коштів — це ті кошти, якими боржник володіє неправомірно, внаслідок правопорушення, на які настало право вимоги іншої особи (прострочена кредиторська заборгованість). Стягнення чужих грошових коштів із боржника є виконанням зобов'язання в натурі.

У роботі обгрунтовано, якщо підставою стягнення процентів є порушення грошового зобов'язання, то вони є одночасно способом захисту цивільних прав і інтересів кредитора, правовим наслідком порушення зобов'язання, особливою мірою цивільно-правової відповідальності боржника. Такі проценти (пропонується їм дати назву «процент — лихва») — є негативним правовим наслідком порушення грошового зобов'язання, коли за допомогою державного примусу боржник карається додатковими безкомпенсаційними грошовими стягненнями на користь кредитора без урахування можливостей боржника виконати це зобов'язання, прибутків від використання грошових коштів та збитків кредитора. Ця відповідальність не може бути скасована або обмежена правочином. Як спосіб захисту цивільних прав та інтересів кредитора, проценти — лихва мають компенсаційну функцію та сплачуються позикодавцю за позбавлення його самого можливості отримати гіпотетичний прибуток унаслідок комерційного використання грошових коштів.

Здійснено відмежування процентів — лихви як особливої міри цивільно-правової відповідальності, що віддзеркалює зростання грошових коштів унаслідок комерційного використання, від неустойки, що віддзеркалює ступінь порушених інтересів кредитора. При стягненні неустойки її розмір іноді визначається у процентах річних для вирівнювання розміру відповідальності контрагентів у договорі, тому застосування процентів річних є запозиченим технічним прийомом для визначення розміру неустойки у таких випадках: 1) якщо проценти застосовуються при

порушенні не грошових зобов'язань; 2) якщо у законі або договорі визначено, що розмір пені співвідноситься з обліковою ставкою НБУ.

Аргументовано, що у разі порушення грошового зобов'язання сплату процентів можливо розглядати як відшкодування збитків у таких випадках:

1) якщо кредитор доказує, що він був вимушений отримати кредит у третьої особи внаслідок порушення грошового зобов'язання боржником;

2) якщо проценти встановлені у договорі як заздалегідь оцінені збитки.

Надано визначення, що безпідставні чужі грошові кошти у недоговірних зобов'язаннях - це ті, щодо яких є право вимоги потерпілого, які набувач набув або зберіг у результаті як власної поведінки, так і поведінки потерпілого, інших осіб чи внаслідок події без достатньої правової підстави, при відсутності договірних зобов'язань або якщо договір був згодом розірваний або визнаний недійсним. Стягнення цих коштів - це стягнення тільки безпідставно придбаного майна, це спосіб захисту цивільних прав потерпілого, правові наслідки порушення недоговірного зобов'язання для набувача без врахування його вини, та не є мірою відповідальності.

Дослідження показало, що стягнення процентів — лихви у недоговірних зобов'язаннях - це є для потерпілого компенсаційний спосіб захисту цивільних прав і інтересів, а для неналежного набувача - негативний правовий наслідок порушення права власності, міра цивільно-правової відповідальності, що полягає у додатковому безеквівалентному обтяженні без урахування прибутків набувача від використання грошових коштів та збитків кредитора, коли набувач карається не за те, що одержав чужі грошові кошти (передбачається, що у цьому немає його вини), а за те, що він володів ними з часу, коли дізнався, або міг би дізнатися про володіння грошима без достатньої правової підстави.

У разі, якщо сторони кредитного договору оформлюють додатковим договором відстрочення погашення кредит)» з підвищенням процентної ставки, то такі підвищені проценти у додатковому договорі не є мірою відповідальності, не є одночасно і платою за наданий кредит і неустойкою, а є складовою частиною кредитного боргу внаслідок зміни договору. У разі, якщо сторони кредитного договору передбачають у договорі підвищені проценти на випадок прострочення повернення кредиту, то такі проценти вважаються мірою відповідальності.

Одночасне відшкодування збитків, стягнення неустойки та процентів за володіння чужими грошовими коштами за одне й те само порушення провадитися не може, оскільки суперечить ст. 61 Конституції України.

Список опублікованих автором праць

за темою дисертації

1. Удосконалення формули закону щодо неустойки //Держава і право: 36. наук, праць. - Київ, 2003. - № 21. - С. 334 - 337.

2. Сплата (передача) неустойки і виконання зобов'язання //Держава і право: 36. наук, праць. - Київ, 2003. - № 22. - С. 248 - 353.

3. Кредит як власність позичальника //Право України. - 2004. - № 10. - С. 88-91.

4. Гіпотеза визначення природи процентів річних із позиції безпідставного збагачення //Держава і право: 36. наук, праць. — Київ, 2004. — № 25. — С. 298-302.

5. Юридичні умови застосування неустойки, процентів як мір цивільно-правової відповідальності //Вісник господарського судочинства. - 2004. - №3.- С. 217-220.

6. Неустойка та проценти: проблеми відмежування //Держава і право: 36. наук, праць. - Київ, 2004. - № 23. - С. 314 - 321.

7. Безпроцентна позика //Вісник господарського судочинства. - 2004. - №4.- С. 169-172.