Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Філологічні науки / Германські мови


Мельник Руслана Миколаївна. Прикметники зі значенням „старанний, працьовитий" у німецькомовній картині світу. : Дис... канд. наук: 10.02.04 - 2007.



Анотація до роботи:

Мельник Р.М. Прикметники зі значенням „старанний, працьовитий” у німецькомовній картині світу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.04 – германські мови. – Львівський національний університет імені Івана Франка. – Львів, 2007.

Дисертацію присвячено комплексному дослідженню лексико-семантичної групи (ЛСГ) прикметників зі значенням „старанний, працьовитий” у межах виділеної індуктивним шляхом концептосистеми СТАРАННІСТЬ, ПРАЦЬОВИТІСТЬ. В дослідженні, що ґрунтується на статистичних методиках опрацювання отриманих даних, методиці контекстуального аналізу, спрямованого на виявлення номінативних одиниць на позначення «старанності, працьовитості», методиці компонентного аналізу при інвентаризації прикметників, виявлено та проаналізовано різночастиномовні лексичні одиниці на позначення концептосистеми СТАРАННІСТЬ, ПРАЦЬОВИТІСТЬ у ключових текстах художньої літератури Німеччини ХІV – ХХ ст.; розглянуто вплив морально-ідеологічних настанов суспільства на вербалізацію концептосистеми у різні періоди розвитку соціуму.

На основі кількісних параметрів прикметників (за творами художньої літератури Німеччини ХХ століття та текстів газетної публіцистики (1997 – 2002 рр.) виявлено синтагматичні зв’язки прикметників та досліджено лексичну, семантичну та синтаксичну сполучуваність досліджуваної ЛСГ. Встановлено парадигматичні відношення між словами зазначеної мікросистеми. Розглянуто епідигматичні характеристики прикметників зі значенням «старанний, працьовитий» із застосуванням семних комплексів.

Останнім часом зростає кількість лінгвістичних досліджень, присвячених формуванню та функціонуванню мовної картини світу (МКС), яку розуміємо як спосіб відображення оточуючої дійсності в змістовій стороні мови. Важливим фрагментом будь-якої мовної картини світу (як складової більш широкої – концептуальної картини світу: ККС) є вербально оформлені концепти та їх поєднання – концептосистеми, що відображають процеси світосприйняття та його усвідомлення людиною-мовцем. Будучи певним підґрунтям МКС, концепти належать до ономасіологічних категорій, які у семасіології, за нашими спостереженнями, відповідають різним лексико-семантичним угрупованням (полям та ЛСГ).

Об’єктивний розвиток будь-якого соціуму як соціально-політичного та мовно-культурного середовища викликає, з огляду на певні переосмислення, трансформації в мовній картині світу, що зумовлює необхідність її вивчення і порівняння через певний час. Тому для повноцінного розуміння концептосистеми СТАРАННІСТЬ, ПРАЦЬОВИТІСТЬ (до якої належить її основна складова – ЛСГ прикметників зі значенням «старанний, працьовитий») у сучасній німецькомовній картині світу було доцільно здійснити її комплексне дослідження в діахронному аспекті. Об’єктивність дослідження забезпечили його матеріали: лексикографічні джерела, ключові літературні твори, тексти газетної публіцистики та заголовки творів, які стосувалися німецької мови ХIV-XX ст.

Як показує дослідження, в німецькій мові ономасіологічна концептосистема СТАРАННІСТЬ, ПРАЦЬОВИТІСТЬ, що виокремилася з протоконцепту ПРАЦЯ, вербалізується різночастиномовними компонентами, які безпосередньо виражають вказаний концепт. Чисельність та склад корпусу одиниць на позначення «старанності, працьовитості» зумовлюється тією соціокультурною значущістю, якою відзначається розвиток зазначеного концепту на той чи інший період часу в життєдіяльності соціуму. На вербальне оформлення концептосистеми впливають різноманітні фактори, найвагомішими серед яких вважаємо розвиток суспільства та його морально-ідеологічних настанов тощо. Це й зумовлює зміну позицій окремих складових суміжних концептів зазначеної концептосистеми.

Як ономасіологічне вивчення всієї концептосистеми (на матеріалі ключових творів), так і семасіологічне дослідження групи прикметників (на матеріалі публіцистики та художніх творів) засвідчує певний «розквіт» старанності, починаючи з ХIVст., коли концептосистема СТАРАННІСТЬ, ПРАЦЬОВИТІСТЬ (щодо ревної задіяності в духовній сфері) чітко виокремилася в Г. фон Трімберга. Під впливом позитивно переоціненої концепції ПРАЦІ (як служіння Богові) у М.Лютера концептосистема набуває вжитку в творчості пієтистів (у т.ч. у Канта) та в казках братів Грімм. «Занепад» старанності, яка перестає бути типовою німецькою рисою та зазнає пейоративної переоцінки в ментальності нового «покоління насолоди», стає очевидною після «студентської революції» 1968 р., а особливо наприкінці ХХ ст. Це підтверджується й 25-кратним зниженням кількості досліджуваних прикметників у художніх текстах, певною мірою через їх діалогічний характер, на противагу оцінним публіцистичним текстам, де особливо чітко спостерігається переоцінка їх семантики.

Використання “польового” підходу дозволяє досліджувати мову як систему, яка семасіологічно репрезентується різними лексико-семантичними угрупованнями, у т.ч. полями та ЛСГ. У нашому дослідженні вважалось за доцільне проаналізувати актуальну ЛСГ прикметників зі значенням “старанний, працьовитий”, оскільки, за результатами проведеного дослідження, на зламі сторіч (ХХ-ХХІ ст.) саме ці прикметники активно структурують номінативний простір досліджуваного фрагменту мовної картини світу. Цій меті слугувала формалізована інвентаризація зазначеної ЛСГ прикметників, за допомогою якої було об’єктивно встановлено домінанту, ядро та центральний склад групи. Цим було суттєво зменшено можливу суб’єктивність наступної процедури опису.

Опис синтагматичних та парадигматичних особливостей інвентаризованих лексем (з урахуванням їх кількісних показників та статистичних критеріїв) дає змогу досить об’єктивно схарактеризувати відношення між окремими компонентами лексико-семантичної групи на матеріалі художніх та публіцистичних текстів.

Синтагматичні зв’язки шести детально досліджених прикметників ядра та центрального складу розглядались через вивчення лексичної, семантичної та синтаксичної сполучуваності з використанням апроксимативних та статистичних методів дослідження. Найбільшу кількість статистично суттєвих зв’язків, установлених за допомогою критерію «хі-квадрат», мають прикметники emsig, eifrig, tchtig, fleiig, у той час як прикметники strebsam та arbeitsam демонструють стандартні зв’язки лише з двома семантичними підкласами іменників, що засвідчує їх звужену, спеціалізовану сполучуваність. Найтиповішими групами синтагматичних партнерів досліджуваних прикметників, як і очікувалося, виявилися: підклас іменників, що позначають людей взагалі, та підклас іменників на позначення людей за професією, посадою, родом занять тощо.

Парадигматичні відношення, що вивчалися на основі даних про сполучуваність прикметників із підкласами іменників на основі кореляційного аналізу та з опорою на консоціативи (парні слововживання), виявилися досить показовими. В першому випадку виявлено сильні, середні та слабкі семантичні відношення, які засвідчують здатність прикметників взаємозамінюватися у заповненні певної парадигматичної позиції. В другому – консоціативи демонструють особливості розвитку семантичної структури досліджуваних прикметників.

Перетин синтагматичних зв’язків та парадигматичних властивостей оптимально простежується на епідигматичних характеристиках прикметників зі значенням “старанний, працьовитий”. Ці характеристики (як семи, семні комплекси та семеми) вивчалися на основі семних комплексів переважно за текстами газетної публіцистики, художніми творами, типовими прислів’ями та заголовками творів. Якісно-кількісний аналіз свідчить про наявність певної, часто змінної ієрархії цих семних комплексів у смисловій структурі слова, що базується на специфічній реалізації семантичної деривації (епідигматиці) під впливом морально-ідеологічних настанов суспільства. Більше того, визначена ієрархія семних комплексів демонструє певну зміну ідеологічних настанов суспільства, які в майбутньому, ймовірно, передбачають відповідну переорієнтацію словникових дефініцій. Згодом наявні семні комплекси мають шанси виділитися в окремі значення за умови зростання вживаності слова.

У перспективі, зважаючи на постійні зміни, що відбуваються в семантичній структурі мови, видається необхідним повне діахронне дослідження концептуального простору СТАРАННІСТЬ, ПРАЦЬОВИТІСТЬ на базі всіх основних, а не лише ключових творів німецької літератури VІІІ-ХХІ ст. Особливий інтерес становить також дослідження специфіки вербалізації концептосистеми СТАРАННІСТЬ, ПРАЦЬОВИТІСТЬ на матеріалі періодичних видань, принаймні ХІХ ст., та зіставлення отриманих даних з результатами, що викладені в нашій роботі.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях

  1. Мельник Р.М. Інвентаризація лексико-семантичної групи прикметників зі значенням „старанний” // Науковий вісник ЧНУ. – Вип. 135. Германська філологія. – Чернівці: Рута, 2002. – С. 48-52.

  2. Мельник Р.М. Парадигматичні відношення прикметників у лексико-семантичній групі зі значенням „старанний, працьовитий” (лексикографічний аспект) // Нова філологія. – Запоріжжя: ЗДУ, 2002. – Вип. 2(13). – С. 217-220.

  3. Мельник Р.М. Статистичні характеристики семантичної сполучуваності ЛСГ прикметників зі значенням „старанний, працьовитий” // Науковий вісник Чернівецького університету. – Вип. 155. Германська філологія. – Чернівці: Рута, 2003. – С. 49-56.

  4. Мельник Р.М. Епідигматика прикметників зі значенням „старанний, працьовитий” (в історії німецької мови) // Мова і культура. (Науковий щорічний журнал). – К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2004. – Вип. VII. – Т. 6: Національні мови і культури в їх специфіці і взаємодії. – С. 119-122.

  5. Мельник Р.М. Особливості прояву ЛСГ прикметників зі значенням „старанний, працьовитий” у текстах художньої прози та в газетній публіцистиці (на матеріалі сучасної німецької мови) // Мовні і концептуальні картини світу: Збірник наукових праць. – Випуск 11. Книга 2. – К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2004. – С.17-20.

  6. Мельник Р. Сполучуваність і парадигматичні відношення в ЛСГ прикметників із значенням „старанний, працьовитий” // Науковий вісник Чернівецького національного університету. – Вип. 188-189. Германська філологія. – Чернівці: Рута, 2004. – С. 196-206.

  7. Мельник Р. Репрезентація суміжних концептів ПРАЦЬОВИТІСТЬ, СТАРАННІСТЬ у німецькій народній казці (на матеріалі казок братів Грімм) //Мова і культура. (Науковий щорічний журнал). – К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2005. – Вип. VШ. – Т.3: Лінгвокультурологічна інтерпретація тексту. – С. 182-186.

  8. Мельник Р., Огуй О. Проблеми виділення семних комплексів до епідигматичних характеристик прикметників зі значенням „старанний”// Науковий вісник ЧНУ. – Вип. 267. Германська філологія. – Чернівці: Рута, 2005. – С. 20-32.

  9. Мельник Р.М. Парадигматичні відношення прикметників в ЛСГ зі значенням „старанний, працьовитий” (на основі консоціативів та сумісної зустріваності) // Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта 2004”. – Том 22. Проблеми дослідження мови. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С.49-50.

  10. Мельник Р.М., Огуй О.Д. Концепти праці та працьовитості у Лютерівському перекладі Біблії // Міжнародна наукова конференція „Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процес”. – Чернівці: Рута, 2004. – С. 182-184.