Анотація до роботи:

Караванська М.Ю. Природничо-наукові з’їзди в історії української науки (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.07 – історія науки і техніки. Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України. – К., 2006.

У дисертації на основі документальних матеріалів загальноросійських природничо-наукових з’їздів другої половини ХІХ ст. автором вперше аналізуються передумови, перші спроби, безпосереднє облаштування, діяльність, еволюція та наслідки природодослідницьких з’їздів в історії української науки. На прикладі з’їздів визначена специфіка стосунків держави і природодослідницької науки у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

Проведено дослідження ефективності загальнодержавних з’їздів природознавців і лікарів як особливої форми організації наукових досліджень, проаналізовано їхній вплив на суспільство, зокрема, їх виховну роль.

Вперше зроблено комплексний аналіз Київських природничо-педагогічних з’їздів 1861 та 1862 рр., а становлення загальноросійських природничо-наукових з’їздів розглядається під кутом нерозривного зв’язку з їхньою діяльністю.

Встановлено внесок природничо-наукових з’їздів на теренах України у консолідацію наукової спільноти та популяризацію природничих знань у суспільстві.

Публікації автора:

1. Караванська М.Ю. Третій Всеросійський з’їзд природознавців (Київ, 1871) // Історія української науки на межі тисячоліть. Зб. наукових праць. – Вип. 14. – К.; АН ВШУ, 2004. – С. 33-37.

2. Караванська М.Ю. Всеросійські з’їзди природознавців і лікарів на теренах України // Історія української науки на межі тисячоліть. Зб. наукових праць. – Вип. 15. – К.; АН ВШУ, 2004. – С. 72-75.

3. Караванська М.Ю. Педагогічні питання на Перших Київських з’їздах природознавців // Історія української науки на межі тисячоліть. Зб. наукових праць. – Вип. 16. – К.; АН ВШУ, 2004. – С. 42-60.

4. Караванська М.Ю. Перші київські з’їзди природознавців: основні труднощі та недоліки їхнього проведення // Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Історія і філософія науки і техніки. – Вип. 11. – Дніпропетровськ; Вид-во Дніпропетровського ун-ту, 2004. – № 4. – С. 112-116.

5. Караванська М.Ю. Матеріали Х-го Російського з’їзду природознавців і лікарів як джерело при вивченні історії науки і техніки // Дослідження з історії техніки. Зб. наукових праць. – Вип. 5. – К.; „Політехніка”, „ЕКМО”, 2005. – С. 27-32.

6. Караванська М.Ю. Педагогічні питання на І Київському з’їзді природознавців 1860 р. // Наукові записки Академії наук вищої школи України. – Вип. 6. – К.; „Експрес”, 2004. – С. 110-120.

7. Караванська М.Ю. До історії відкриття С.Г. Навашиним подвійного запліднення у покритонасінних рослин // Історія національної науки: новий зміст і суспільне значення: Матеріали ХІХ Міжнародного (Київського) симпозіуму з наукознавства та історії науки. – К., 2002. – С. 40-43.

8. Караванська М.Ю. VІІ Всеросійський з’їзд природознавців (Одеса, 1883) // ІХ конференція молодих істориків освіти, науки і техніки України: Матеріали конференції (23 квітня 2004 р., м. Київ). К.; АН ВШУ, 2004. – С. 36-40.

9. Караванська М.Ю. Питання розвитку повітроплавства на Х-му з’їзді російських природознавців і лікарів (Київ, 1898) // Матеріали 3-ї Всеукраїнської наукової конференції „Актуальні питання історії техніки”. К.; Вид-во „ЕКМО”, 2004. – С. 7-8.

10. Караванська М.Ю. Повідомлення Ф.І. Базинера про явище рослинної акліматизації на першому Київському з’їзді природознавців // „Історія освіти, науки і техніки в Україні”/ Друга конференція молодих вчених та спеціалістів (27-28 травня 2004 р.): Матеріали конференції. – К., 2004. – С. 101-102.

11. Караванська М.Ю. Роль VII Всеросійського з’їзду природознавців і лікарів у розвитку земської медицини // Актуальные проблемы истории медицины: Материалы Международной конференции (26 апреля 2005 р., г. Сумы). Сумы; Изд-во СумГУ, 2005. – С. 151-152.