Анотація до роботи:

Гергель Є. Л. Психологічні особливості формування креативних здібностей в підлітковому віці. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. – Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України, Київ, 2008.

Дисертація присвячена дослідженню психологічних особливостей формування креативних здібностей в підлітковому віці.

Розглянуто основні підходи до трактування природи і детермінації креативності, здійснений аналіз основних чинників, що обумовлюють розвиток креативних здібностей, проаналізовано стан розробленості проблеми дивергентного і конвергентного мислення. На основі проведеного кореляційного, дисперсійного та факторного аналізу були визначені когнітивні та індивідуально-особистісні характеристики креативних підлітків, виявлено найбільш оптимальний (сензитивний для досліджуваної вибірки) період у розвитку креативних здібностей. Розроблено різноспрямовані програми корекційно-розвивальних занять. Здійснено оцінку їх ефективності. Виявлено статистично вірогідну позитивну динаміку.

Експериментально підтверджена гіпотеза про те, що саме комплексний підхід до формування дивергентного і конвергентного мислення позитивно впливає на креативні здібності підлітків.

Узагальнення результатів дослідження дозволило зробити такі висновки.

1. Креативні здібності являють собою сукупність індивідуально-психологічних особливостей особистості, які забезпечують успішність виконання творчої діяльності. Інтелект виступає своєрідною базою, що визначає прояв і розвиток креативних здібностей. Подальший їх розвиток не корелює прямо з розвитком інтелекту, а характеризується зростаючим впливом соціальних факторів, активності самого індивіда, його життєвого досвіду.

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури визначені психологічні чинники, що зумовлюють розвиток креативних здібностей, у тому числі й у підлітковому віці. До зовнішніх належать такі чинники, як характер і система сімейного виховання, вплив школи, спілкування з дорослими й однолітками. До внутрішніх чинників належать вікові й індивідуально-психологічні особливості особистості (самооцінка, рівень тривожності, агресивність, спрямованість особистості, властивості ВНД тощо), чинник самовиховання, стилі (стратегії) організації розумової діяльності.

2. З названих теоретичних позицій розроблено психодіагностичний комплекс, що дозволив дослідити та проаналізувати основні індивідуально-особистісні особливості підлітків, що корелюють з креативними здібностями. За результатами дослідження встановлено:

– тип вищої нервової діяльності, зокрема показники збудження й рухливість нервової системи пов’язані з креативними здібностями підлітків (відповідно 72,7 % та 45,5 % позитивних кореляцій);

– структура агресивності креативів відрізняється від структури агресивності некреативів: творчі підлітки є менш агресивними, дратівливими й ворожими до оточуючих; разом з тим креативні підлітки можуть проявляти непряму агресію (33,3 % кореляцій), вони схильні до образ (33,3 % позитивних кореляцій) і почуття провини (42 % кореляцій);

– найбільша кількість позитивних кореляцій (до 62,5 %) припадає на екзальтовану акцентуацію, а отже, креативні підлітки більш схильні до емоційних переживань;

– за характером спрямованості креативні підлітки відрізняються тим, що їх мотивація досягнення в діяльності не є приоритетною, на відміну від якості та оригінальності продукту творчості;

– креативні підлітки схильні до інтернального локусу контролю в значущих ситуаціях у житті, можуть контролювати свої неформальні відносини (45,5 % достовірних кореляцій);

– підтверджено зв'язок між самооцінкою підлітків і такими показниками креативних здібностей, як оригінальність та символічна гнучкість;

– установлено, що креативні підлітки менш схильні до особистісної тривожності, що може бути пояснене альтернативністю їх мислення, прагненням до самоактуалізації й здатністю швидше знаходити вихід зі складних ситуацій.

3. Виявлено зв’язок креативних здібностей з інтелектом у підлітковому віці. Найбільшу кількість зв'язків між показниками креативних здібностей знайдено за субтестами ШТРР “обізнаність”, “класифікації”, “числові ряди” і менша за субтестами “аналогії” і “узагальнення”. Статистично достовірний зв'язок проявляється між загальним показником ШТРР і чотирма показниками креативних здібностей: символічна гнучкість (0,2428; p=0,009), гнучкість мислення (0,1853; p=0,046), швидкість асоціацій (0,2353; p=0,011) і продуктивність (0,2076; p=0,025). Між швидкістю (за невербальним тестом креативності) та загальним показником ШТРР є статистично достовірний, але негативний зв'язок (-0,1840; p=0,048). Це доводить той факт, що швидкість може виявлятися як у високоінтелектуальних, так і в низькоінтелектуальних підлітків. В останньому випадку швидкість розцінюється як поверховість мислення, що є перешкодою для розвитку креативних здібностей в підлітковому віці. Показник “оригінальність” не відреагував на інтелектуальні субтести, це свідчить про його незалежність і дає підстави розглядати його як суто креативний параметр.

4. На основі кореляційного та факторного аналізу результатів констатувального експерименту підтверджено, що вагомим чинником, який сприяє розвитку й реалізації креативних здібностей в підлітковому віці, є рівень сформованості дивергентного і конвергентного мислення та характер їх взаємодії в пізнавальній діяльності.

5. За результатами дослідження вікових особливостей розвитку креативних здібностей з наступною обробкою отриманих даних за допомогою однофакторного дисперсійного аналізу (р0,001-0,05) встановлено найбільш оптимальний (сензитивний, для досліджуваної вибірки) період у розвитку зазначеного феномену – початок підліткового віку (11-12 років).

6. Розроблена авторська програма корекційно-розвивальних занять з підлітками, спрямована на розвиток креативних здібностей шляхом комплексного формування дивергентного й конвергентного мислення.

Корекційно-розвивальна робота будувалася з використанням методу проблемного навчання: проблемний виклад знань; частково-пошуковий метод (евристичний); пошуковий метод; дослідницький метод. Крім того використовувались методи активного соціально-психологічного навчання (комунікативні вправи, ділові ігри, “мозковий штурм” тощо).

Зазначена програма передбачала формування наступних показників, які зумовлюють розвиток креативних здібностей підлітків. А саме, дивергентного мислення: оригінальності, швидкості та гнучкості мислення, здатності до продукування ідей. Основних розумових операцій: аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, абстрагування та потреби використання їх на практиці; організованості й цілеспрямованості мислення; здібності до виокремлення істотного, що виступали в якості основних показників конвергентного мислення; активності та ініціативності; стійкого пізнавального інтересу (до оточуючого світу і власного “Я”).

7. Виявлено, що найбільш позитивний результат має корекційно-розвивальна робота з комплексним формуванням дивергентного й конвергентного мислення. Застосування зазначеної програми корекційно-розвивальних занять обумовило виражену позитивну динаміку в розвитку креативних здібностей підлітків експериментальної групи. Окрім того, позитивні зміни спостерігалися й у розвитку загального інтелекту (що підтверджено результатами тестування – 22,33 %) та особистісної сфери, що знайшло відображення в зниженні показників тривожності (16,2 %) та зростанні рівня самооцінки (26,3 %).

8. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування й розвитку креативних здібностей. Зокрема, подальшого вивчення потребує з’ясування впливу досліджуваних індивідуально-психологічних особливостей на креативні здібності осіб інших вікових категорій. Актуальними залишаються дослідження сензитивних періодів у розвитку креативних здібностей. Доцільно було б також звернути увагу на розробку цілісної системи психологічної роботи, що охоплювала б усіх учасників навчально-виховного процесу.

Публікації автора:

а) Статті у наукових фахових виданнях, включених до списку ВАК України:

1. Гергель Є. Л. Креативність як проблема творчості // Вісник Харківського університету. – Харків, 1999. – № 460. – С. 29-33.

2. Гергель Є. Л. Сучасний стан вивчення проблеми креативності в зарубіжній та вітчизняній психології // Вісник Харківського університету. –Харків, 2001. – № 517. – С. 26-31.

3. Гергель Є. Л. Розвиток креативних здібностей у підлітків // Проблеми загальної і педагогічної психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка. АПН України / За ред. академіка С. Д. Максименка. – К., 2001. – Т. 4. – Ч. 2. – С. 80-85.

4. Гергель Є. Л. Вікова динаміка розвитку креативних здібностей // Наукові записки Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / За ред. академіка С. Д. Максименка. – К.: Главник, 2005. – Вип. 26: У 4 томах. – Т. 1. – С. 342-349.

5. Гергель Є. Л. Теоретичний аналіз взаємозв’язку творчості і девіантної поведінки в контексті соціалізації особистості // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. пр. Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / За ред. академіка С. Д. Максименка. – Т. 8. – Вип. 4. – К., 2006. – С. 83-89.

6. Гергель Є. Л. Особливості взаємозв’язку спрямованості, рівня суб’єктивного контролю і креативних здібностей у підлітковому віці // Наукові записки Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / За ред. академіка С. Д. Максименка. – К.: Міленіум, 2005. – Вип. 28. – С. 431-439.

7. Гергель Є. Л. Вплив типу сімейного виховання на розвиток креативних здібностей в підлітковому віці // Вісник Харківського університету. – Харків, 2006. – № 740. – С. 33-36.

8. Гергель Є. Л. Зв'язок агресивності з креативними здібностями в підлітковому віці // Проблеми загальної і педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка. АПН України / За ред. академіка С. Д. Максименка. – К.: 2001. – Т. 9. – Ч. 2. – К., 2007. – С. 84-89.

б) Навчальні посібники:

9. Гергель Є. Л., Микитюк С. О. Креативність: теорія та діагностика // Практична психологія – навчально-виховному процесу: Навч. пос. / За ред. В. В. Шпалінського. – Харків: ХДПУ ім. Г. С. Сковороди, 2000. – С. 147-187. (Авторові належить систематизація і розробка методичного комплексу дослідження креативності.)

10. Гергель Є. Л. Теоретичні та практичні підходи до проблеми розвитку креативності // Психологічні основи розвитку креативності особистості в умовах педагогічної інноватики: Методичний посібник / С. Ф. Устименко, Н. М. Токарева, А. І. Воронін та ін. – Кривий Ріг: Видавничий дім, 2007. – С. 10-53.

в) Статті у нефахових виданнях та тези доповідей на наукових конгресах і конференціях:

11. Гергель Є. Л., Лялюйко Н. В. Програма роботи з обдарованими гімназистами (на матеріалі іноземної мови) // Обдарована дитина. – 2002. – № 5. – С.12-16. (Авторові належить: постановка проблеми та її обґрунтування, систематизація принципів і критеріїв побудови програми, намічені основні напрямки корекційної роботи.)

12. Гергель Є. Л. До проблеми розвитку креативних здібностей учнів // Инженерная педагогика: дидактические и психолого-педагогические аспекты висшего образования: Мат. 8 Международной науч.-метод. конф. – 19-21 сентября 2001 г. – Севастополь, Изд.-во. СевГТУ, 2001. – С. 129-132.

13. Гергель Є. Л. К проблеме определения и развития одаренности // Методика организации научной работы с молодежью: Мат. Международного семинара, 26 окт. 2001. в г. Кривой Рог (Украина), – К.: ЕУФИМБ, Инст. журналистики КНУ им. Т. Шевченко, 2001. – С. 53-60.

14. Гергель Є. Л. Розвиток креативних здібностей в учнів // Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології: Мат. Міжнар. наук.-метод. конф., присвяченої 35-річчю наукової та пед. діяльності академіка Максименка С. Д. (17-18 грудня 2001 р., м. Київ). – Т. 2. – К.: Міленіум, 2002. – С. 56-58.