У дисертації обґрунтовано теоретичні засади наукової проблеми здійснення контролю за динамікою розумового розвитку учнів загальноосвітньої школи і розроблено новий підхід до її розв’язання через організацію психолого-педагогічного моніторингу навчальних досягнень школярів. Узагальнення результатів дослідження дозволяє зробити такі висновки: 1. Розумовий розвиток кожного учня основної школи можна контролювати на основі систематичного психологічного дослідження його потенційних навчальних можливостей та постійного психолого-педагогічного моніторингу його навчальних досягнень. 2. Основними психологічними передумовами навчальних досягнень учнів основної школи є: психологічна підготовленість до навчально-пізнавальної діяльності (усвідомлення мети навчання та ставлення до нього, мотивація учіння, інтереси, рівень домагань, переконання, життєві цілі тощо); індивідуальні особливості у формуванні „Я-образу”, самосвідомості та саморегуляції; індивідуальні відмінності у рівні розвитку пізнавальних процесів (відчуттів, сприймання, пам’яті, мислення, уяви, а також уваги як форми їх перебігу) та мовлення; особливості емоційно-вольової сфери, певні властивості темпераменту та окремі риси характеру; загальні та спеціальні здібності; актуальний рівень розвитку знань, умінь та навичок; уміння вчитись як синтетичне утворення, яке складається з часткових умінь та навичок практичних і розумових дій у процесі навчальної діяльності. 3. Навчальні досягнення, характеризуючи розвиток особистості в цілому, найбільше пов’язані з її інтелектуальною сферою, саме тому психолого-педагогічний моніторинг навчальних досягнень учнів основної школи має відображати динаміку їх розумового розвитку. Динаміка фактичного розумового розвитку школярів залежить від їх потенційних навчальних можливостей, тобто індивідуально-своєрідної комбінації пізнавальних психічних процесів учнів, а також наявних у них знань, навичок і умінь, які сприяють оволодінню новими знаннями та досконалішими навичками й уміннями. Зазначено, що потенційні навчальні можливості учнів за рівнями можна поділити на низькі, середні, достатні та високі. 4. Для визначення рівня потенційних навчальних можливостей учнів основної школи достатнім можна вважати наступний мінімум вимірюваних показників: обсяг довільної уваги, продуктивність словесно-логічної довільної довготривалої пам’яті, продуктивність словесно-логічного мислення і його гнучкість як найважливіші показники розвитку пізнавальних психічних процесів; швидкість читання та швидкість письма як найважливіші загальнонавчальні вміння; фізичні, художні, трудові та музичні спеціальні навички й уміння; пізнавальні інтереси школярів до природничих, гуманітарних та точних наук; а також рівень попередніх навчальних досягнень учнів. 5. Визначити рівень розвитку пізнавальних психічних процесів учнів можна за допомогою запропонованої нами методики, яка містить комплекс адаптованих широковживаних тестів зі спеціально підібраним відповідно до віку учнів кожної паралелі класів основної школи стимулюючим матеріалом та супроводжується детальними інструкціями щодо їх застосування. Весь процес психологічного діагностування побудований на врахуванні вікових психологічних особливостей учнів основної школи, розрахований на 1,5 години і може проводитись як шкільним практичним психологом, так і вчителем. 6. Систематичний контроль за динамікою фактичного розумового розвитку учнів основної школи можна здійснити тільки на основі аналізу відповідності рівня реальних навчальних досягнень кожного школяра рівню його потенційних можливостей до навчання. Саме такий аналіз може показати, наскільки ефективно відбувається процес розумового розвитку підлітків. У цьому і полягає основний зміст психолого-педагогічного моніторингу навчальних досягнень учнів основної школи, під яким ми розуміємо організацію, збирання, обробку та розповсюдження інформації про процес розумового розвитку учнів 5-9-х класів у результаті засвоєння ними навчального матеріалу згідно з Державним освітнім стандартом та формування на основі цього їх компетентності як загальної здатності до повноцінної життєдіяльності в умовах сьогодення, що базується на знаннях, досвіді, цінностях і здібностях. Психологічними механізмами моніторингу навчальних досягнень учнів основної школи є сукупність цілеспрямованих послідовних психологічних дій педагогічного колективу в процесі його проведення та оптимальні психолого-педагогічні умови його організації. 7. Автором розроблена та експериментально апробована динамічна система психолого-педагогічного моніторингу навчальних досягнень учнів основної школи, яка за структурою містить низку взаємопов’язаних та взаємообумовлених етапів: теоретико-методичний, діагностичний, аналітичний, корекційний і контрольний. Перший, теоретико-методичний етап – це теоретична та методична підготовка вчителів (класних керівників) до проведення психологічної діагностики, яку здійснює шкільний практичний психолог. Другий, діагностичний етап – це безпосереднє психодіагностичне дослідження основних компонентів потенційних навчальних можливостей учнів, яке проводять класні керівники та вчителі-предметники. На третьому, аналітичному етапі експертна комісія у складі класних керівників, учителів-предметників та практичного психолога на чолі із заступником директора школи з навчально-виховної роботи шляхом колективної експертної оцінки на основі результатів тестування, анкетування, спостережень за учнями, враховуючи рівень їх попередніх навчальних досягнень, визначає рівень потенційних можливостей кожного школяра до навчання. Аналітична робота триває впродовж навчального року, оскільки класні керівники, вчителі-предметники та практичний психолог здійснюють поточний аналіз відповідності актуального рівня навчальних досягнень учнів рівню їх потенційних навчальних можливостей за результатами І семестру та підсумкового оцінювання. Четвертий, корекційний етап також має місце впродовж усього навчального року. Корекції підлягають: по-перше, пізнавальні психічні процеси; по-друге, пізнавальні інтереси; по-третє, самооцінка учнів. П’ятий, контрольний етап психологічного моніторингу – це висновки щодо ефективності розумового розвитку учнів основної школи на основі їх фактичних навчальних досягнень за підсумками навчального року, до яких приходять учасники навчально-виховного процесу на чолі з адміністрацією школи, аналізуючи результати моніторингу під час їх обговорення на педагогічній раді. Ці висновки враховуються при плануванні майбутньої навчально-виховної діяльності педагогічного колективу на наступний навчальний рік та прогнозуванні її результатів. 8. На процес розумового розвитку учнів основної школи можна цілеспрямовано впливати через організацію спеціальних занять-тренінгів. Розроблена та апробована автором серія тренінгових корекційно-розвиваючих вправ-завдань, спрямованих на інтенсивний розвиток пізнавальних психічних процесів учнів молодшого підліткового віку, ефективно впливає на підвищення продуктивності їх словесно-логічного мислення, смислового запам’ятовування та обсягу довільної уваги. Підвищення продуктивності пізнавальних психічних процесів школярів сприяє поліпшенню їх потенційних навчальних можливостей, що, в свою чергу, позитивно впливає на їх навчальні досягнення, тобто активізує розумовий розвиток. 9. Основними психологічними умовами здійснення психолого-педагогічного моніторингу навчальних досягнень учнів основної школи є: - усвідомлення членами педагогічного колективу на чолі з адміністрацією школи важливості контрольованого супроводу розумового розвитку кожного учня, свідоме ставлення до проведення моніторингу; - теоретико-методична підготовленість шкільного практичного психолога до просвітницької, організаційної та консультативної роботи з учителями під час здійснення моніторингу; - психологічна та теоретико-методична підготовленість класних керівників до проведення психологічної діагностики потенційних навчальних можливостей учнів; - психологічна та теоретико-методична підготовленість учителів школи до здійснення комплексу діагностичних, аналітичних, корекційних заходів у загальній системі моніторингу; - загальна зацікавленість учнів школи в об’єктивних результатах визначення рівня розвитку власних пізнавальних психічних процесів, позитивне і відповідальне ставлення до проведення процедури психодіагностування, прагнення до самовдосконалення; - загальне доброзичливе і зацікавлене ставлення батьків учнів до роботи педагогічного колективу із здійснення психологічного супроводу розумового розвитку школярів, готовність брати участь у корекційних заходах. 10. Провідною педагогічною умовою здійснення психолого-педагогічного моніторингу навчальних досягнень учнів основної школи є відповідна організація навчального процесу, яка ґрунтується на психологічних засадах. Цим вимогам відповідає рівневе навчання, яке дає можливість учителеві навчати учнів на різних рівнях складності та завдяки диференційованому підходу створювати кожному з них у процесі учіння ситуацію успіху, що сприяє оптимальному розумовому розвитку школяра. Запропонована нами інтегрована модель процесу навчання складається з трьох рівнів (репродуктивного, перехідного, творчого) та містить ряд провідних факторів (від потенційних навчальних можливостей учнів через діяльність до її кінцевого результату – рівня навченості), які характеризують процес навчання. 11. Виконати весь обсяг діагностичної, аналітичної та корекційної роботи можливо тільки за умови залучення до неї вчителів (класних керівників) загальноосвітніх шкіл, які мають зайняти позицію дослідників та організаторів навчально-виховного процесу. Для кваліфікованої організації психологічної діагностики і корекції, а також систематичного консультування та контролю під час їх проведення у штаті кожної школи має бути практичний психолог. Здійснене дослідження не вичерпує всіх аспектів поставленої проблеми. У дисертації розкрито підхід, який дозволяє подивитись на навчальні досягнення школярів під кутом їх психологічного змісту, тобто як результату та основи розумового розвитку, та запропоновано один із шляхів психологізації навчально-виховного процесу в загальноосвітній школі через здійснення системи психолого-педагогічного моніторингу навчальних досягнень учнів, який сприятиме особистісно орієнтованому навчанню. Необхідним є подальше осмислення як методико-теоретичних питань проблеми психологізації всього навчально-виховного процесу, так і конкретних шляхів її впровадження у практику роботи загальноосвітньої школи, зокрема через здійснення моніторингу навчальних досягнень учнів, чого й вимагає сучасне суспільство. | 