Анотація до роботи:

Краснянська О.М. Розробка ресурсозберігаючої технології котонування лляних волокон. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.19. 03 – технологія текстильних матеріалів. – Херсонський державний технічний університет, Херсон, 2003.

Дисертація присвячена розробці ресурсозберігаючої технології виготовлення льонобавовняної пряжі та тканин за технологією переробки бавовни з використанням фізико-механічного котоніну електроімпульсного способу обробки. Встановлено, що на процес електроімпульсної обробки короткого льоноволокна найбільше впливає час діяння електричних розрядів. При цому визначено, що найкращі прядівні показники волокна після процесу котонування досягаються при використанні льоноволокна зі ступенем засміченості 7%, якщо час електроімпульсної обробки не перевищує 5 хв., а напруга електричних потенціалів - 36 кВ. Розроблено оптимальні технологічні режими одержання котоніну для подальшого виготовлення пряжі кардної системи прядіння бавовни. Встановлено, що при використанні у текстильному виробництві від 30% до 50% льоноволокна, котонованого за допомогою електричних розрядів у воді, міцність виробленої льонобавовняної пряжі та тканини збільшується на 2% - 3%.

Економічний ефект від впровадження технологічного процесу підготовки і переробки льоноволокна низьких номерів у пряжу з вмістом котоніну електроімпульсного способу обробки склав 760,5 тис. грн. у розрахунку на виготовлення 338 т пряжі на рік.

1. В результаті комплексних теоретичних і експериментальних досліджень розроблена ресурсозберігаюча технологія виготовлення льонобавовняної пряжі і тканини із котоніну електроімпульсного способу обробки.

2. В результаті теоретичних досліджень системи «льоноволокно – електричний імпульс» сформульовано й експериментально підтверджено запропоновану гіпотезу механізму руйнування лігніну в льоноволокні під впливом электроімпульсних розрядів у водному середовищі.

3. Експериментально встановлено, що для обробки льоноволокона на електроімпульсній установці необхідна його попередня підготовка з метою видалення надлишкової засміченості кострицею.

4. На основі отриманих експериментально-статистичних моделей залежності основних фізико-механічних показників котоніну – довжини волокна, розривного навантаження і діаметру від часу електроімпульсної обробки і вихідного ступеня засміченості льоноволокна встановлено, що на процес отримання котонованих волокон найбільше впливає час діяння електричних розрядів. Найкращі прядівні властивості волокна після процесу котонування досягаються при використанні льоноволокна зі ступенем засміченості 7%, якщо час електроімпульсної обробки не перевищує 5 хв., а напруга електричних потенціалів - 36 кВ.

5. Теоретично й експериментально доведено, що зі збільшенням процентного вмісту котоніну в суміші на 20%-30% зниження відносного розривного навантаження льонобавовняної пряжі не відбувається. Експериментом встановлено, що відносне розривне навантаження льонобавовняної пряжі підвищується на 2% - 3%.

6. На основі теоретичних і експериментальних досліджень розроблено технологічний процес підготовки і переробки льоноволокна низьких номерів у тканину типу «Бязь» арт. 2-98.

7. Економічний ефект від впровадження технологічного процесу підготовки і переробки льоноволокна низьких номерів у пряжу склав 760,5 тис. грн. у розрахунку на виготовлення 338 т пряжі у рік.

Публікації автора:

1. Платонов Н.А., Защепкина Н.Н. Краснянская О.Н. Химическое котонирование лубяных волокон //Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины.- 1998. - № 1. – С.65-70.

Автору належать постановка задачі, аналіз і систематизація результатів дослідження.

2. Платонов Н.А., Защепкина Н.Н., Краснянская О.Н. Биомеханическое котонирование лубяних волокон // Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины. – 1998. - № 1. – С.75-79.

Автору належать постановка задачі і аналіз результатів дослідження

3. Краснянська О.М., Защепкіна Н.М.Моделювання процесу отримання пряжі з льоноволокна котонованого фізико–механічним способом // Вісник Технологічного університету Поділля. - 2001. - № 3, Ч.1.- С.194-196.

Автору належать основна ідея статті і постановка задачі дослідження.

4. Тиманов В.Н., Краснянская О.Н. Экономические аспекты глубокой переработки коротковолокнистого льна // Вестник Херсонского государственного технического университета. - 2002. – № 3(16). – С. 395-396.

Автору належать постановка задачі та аналіз результатів дослідження.

5. Малюшевская А.П., Краснянская О.Н. Оценка физико-механических свойств льноволокна, котонизированного электрическими разрядами //Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины. - 2002. - № .6 – С. 28-29

Автору належать аналіз і наукове обгрунтування результатів, отриманих у ході експериментального дослідження фізико-механічних параметрів котоніну

6. Краснянская О.Н. Лен и продукты его переработки // Тезисы доклада Всеукраинской научно-технической конференции «Проблемы легкой и текстильной промышленности на пороге нового века». –Херсон.: Херсонский государственный технический университет. – 1999. – С. 169.

7. Краснянская О.Н. Некоторые аспекты переработки льна физико-механического способа котонирования // Тезисы доклада Всеукраинской научно-технической конференции «Проблемы легкой и текстильной промышленности ». –Херсон.: Херсонский государственный технический университет. – 2000. – С. 170.

8. Краснянская О.Н., Тиманов В.Н. Влияние гидродинамических возмущений при обработке коротковолокнистого льна на параметры конечного продукта // Тезисы доклада IV Международной Научной школы-семинара «Импульсные процессы в механике сплошных сред».- Николаев.: НАН Украины.-2001.- С. 117-119.

Автору належать отримання основних наукових результатів та іх аналіз.

9. Краснянская О.Н. Технологический процесс получения и переработки котонина физико-механического способа обработки // Тезисы доклада Всеукраинской научно-технической конференции «Проблемы легкой и текстильной промышленности». –Херсон.: Херсонский государственный технический университет. – 2001. - С. 293.