Анотація до роботи:

Семеняка Володимир Іванович. Шляхи підвищення репрезентативності скринінгового дослідження коагуляційного гемостазу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 14.01.31 – гематологія та трансфузіологія. – Інститут гематології та трансфузіології АМН України. – 2006.

Здійснено аналіз та узагальнення досліджень коагуляційного гемостазу у осіб референтної групи та хворих на гемостазіопатії. Встановлено реальні межі норми для методів скринінг-коагулограми. Встановлені основні характеристики репрезентативної референтної групи та характер їх розподілу.

Встановлена кореляційна залежність між активністю компонентів системи гемостазу та концентрацією середньомолекулярних пептидів у сироватці крові, що дозволяє рекомендувати метод визначення цього маркеру ендоінтоксикації для запобігання включенню індивідуумів з прихованими захворюваннями до референтної групи.

Превентивний аналіз методів дослідження коагуляційного гемостазу з позицій доказової медицини дозволив визначити оптимальний набір тестів скринінг-коагулограми.

Для нівелювання різниці активності аналогічних реагентів різних виробників і серій запропоновано новий референтний оціночний індекс. Показана його висока ефективність при проведенні лабораторних досліджень системи гемостазу.

На основі цих досліджень розроблено систему правил проведення преаналітичного та постаналітичного етапів скринінг-коагулограми, що підвищує репрезентативність досліджень системи гемостазу.

1. У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та розбір причин низької репрезентативності скринінгових досліджень коагуляційного гемостазу та визначено концептуальний шлях вирішення цієї проблеми, який полягає у підвищенні якості аналітичної процедури на всіх етапах виконання аналізу. Запропоновано способи підвищення діагностичної цінності скринінгового дослідження коагуляційної ланки системи гемостазу, які включають удосконалення методології формування репрезентативної референтної групи, вибір оптимальних засобів діагностики та інтерпретації отриманих результатів.

2. Показано, що добір осіб у референтну групу повинен проводитись виходячи з визначення статусу “здоров’я”, з використанням обмежуючих критеріїв, пов’язаних із наявністю гемостазіопатій в анамнезі, характером харчування, руховим режимом, статтю, шкідливими звичками, етнічною приналежністю, віком. Встановлено, що розподіл показників індексу маси тіла та досліджуваних показників коагулограми у референтній вибірці здорових індивідуумів підпорядковується закону Гаусса-Лапласа, а розподіл за віком не підпорядковується.

3. Доведено, що для підвищення достовірності результатів досліджень коагуляційної ланки системи гемостазу лабораторії повинні самостійно проводити встановлення меж нормальних значень досліджуваних показників на представниках популяції здорових осіб, які обстежуються в цій лабораторії.

4. Встановлено кореляційну залежність між показниками активності процесів гемокоагуляції та концентрацію середньомолекулярних пептидів при збільшенні ступеня ризику розвитку ускладнень з боку системи гемостазу, що свідчить про доцільність використання досліджуваного маркеру ендотоксикозу як критерію відбору здорових індивідуумів до референтної групи.

5. Доведено, що заміна методу скринінг-коагулограми, який має високу діагностичну цінність декількома тестами з низькою діагностичною цінністю приводить до зниження репрезентативності дослідження.

6. Визначено умови спеціальної підготовки пацієнта на преанaлітичному етапі та отримання матеріалу дослідження, які мінімізують можливий вплив на систему гемостазу факторів внутрішнього і зовнішнього середовища, сприяють підвищенню репрезентативності кінцевого результату аналізу.

7. Показана доцільність застосування розробленого методу оцінки показників тестів скринінгової коагулограми - референтний оціночний індекс. Доведено інформативність індексу при діагностиці та моніторингу перебігу гемостазіопатій; його незалежність від активності реагентів.

8. Аргументована необхідність модернізації підходів до досліджень системи гемостазу яка полягає у введенні стандартів виконання преаналітичного та постаналітичного етапів аналітичної процедури в лабораторіях всіх рівнів. Основними вимогами таких стандартів має бути дотримання єдиних правил формування референтної групи, вибору методів дослідження та їх інтерпретації.

Публікації автора:

1. Суховій М.В., Стариков А.В., Семеняка В.І., Авер’янов, Є.В., Гаврилюк О.І., Баронська Л.В., Демидюк П.Ф. Залежність між рівнем ендогенної інтоксикації та активністю компонентів коагуляційного гемостазу в осіб із підвищеним ризиком тромботворення // Міжвідомчий збірник “Гематологія і переливання крові”. – Київ, 2002 – Вип. 31. – С.113-117.

Дисертантом визначалися параметри активності компонентів системи гемостазу залежно від числа факторів ризику розвитку тромботичних ускладнень, рівень середньомолекулярних пептидів, проведено статистичну обробку отриманих даних.

2. Семеняка В.И., Суховий М.В. Исследование основных показателей качества различных методов определения протромбинового времени // Український журнал гематології та трансфузіології. – 2003. – №2. – С.35-39.

Дисертантом проведено превентивний аналіз якості різних модифікацій методу визначення протромбінового часу: виконані лабораторні тести, статистична обробка та зіставлення отриманих результатів.

3. Семеняка В.И., Суховий М.В., Томилин В.В. Особенности установления референтных интервалов функционалъных методов исследования коагуляционного звена гемостаза // Міжвідомчий збірник “Гематологія і переливання крові” – Харків, 2004 – Вип. 32. – С.276-282.

Дисертантом проведено підбір осіб до референтної групи, проведено всі лабораторні дослідження, статистичну обробку отриманих даних, визначено основні критерії, які вирізняють репрезентативність цієї групи.

4. Семеняка В.І. Новий розрахунковий індекс для оцінки показників протромбінового часу та активованого парціального тромбопластинового часу // Лабораторна діагностика. – 2004. – №3. – С.50-55.

5. Суховій М.В., Семеняка В.І. Діагностична ефективність різних методів скринінгового дослідження активності факторів внутрішнього шляху протромбіназотворення при гемостазіопатіях // Літопис травматології та ортопедії. – 2003. – № 3-4. – С.61-65.

Дисертантом проведено дослідження активності протромбіназотворення за внутрішнім шляхом у хворих із геморагофіліями та тромбофіліями, визначено оптимальні методи дослідження цього етапу гемокоагуляції, встановлено варіації нормальних значень деяких методів, проведено статистичну обробку отриманих даних.

6. Стариков А.В., Суховий М.В., Семеняка В.И. Мониторинг лечения геморагических осложнений в практике отделений интенсивной терапии // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. – Київ, 2004. – Вип. 13. – Кн.6. – С.202-208.

Дисертантом проведено всі лабораторні дослідження, оброблено та узагальнено дані щодо особливостей моніторингу геморагічних ускладнень в умовах відділень інтенсивної терапії.

7. Суховій М.В. Семеняка В.І., Авер’янов Є.В., Томілін В.В., Мороз А.А. Підбір донорів для отримання плазми з низькою активністю фактору VIII зсідання крові // Сучасні проблеми гематології та трансфузіологі: Матеріали семінару для молодих вчених пам’яті О. Федоровського. – Київ: Інститут гематології та трансфузіології АМН України, 1998. – С. 42.

8.Семеняка В., Авер’янов Є., Томілін В., Бурнаєва С., Лозян І., Баронська Л. Залежність між рівнем ендогенної інтоксикації та активністю компонентів системи гемостазу // VI Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих учених: Матеріали конгресу. –Тернопіль: Тернопільська державна медична академія ім. І.Я. Горбачевського, 2002. – С. 245.

9. Суховій М.В., Ющенко П.В., Семеняка В.І., Томілін В.В., Авер’янов Є.В., Бурнаєва С.В., Гаврилюк О.І. Клініко-лабораторні особливості синдрому ендогенної інтоксикації у пацієнтів з тромбофлебітами поверхневих вен нижніх кінцівок // Актуальні проблеми тромбозу і порушень гемостазу в клінічній медицині: Матеріали науково-практичної конференції – Київ: 2003. – С. 95. 10. Суховій М.В., Ющенко П.В., Томілін В.В., Семеняка В.І. Термін проведення лабораторних тестів за наявності легких та латентних форм коагулопатій і тромбоцитопатій // Актуальні проблеми тромбозу і порушень гемостазу в клінічній медицині: Матеріали науково-практичної конференції – К., 2003. –. С. 97.