Анотація до роботи:

Литвинко О.А. Словотвірні та семантичні характеристики англійської термінологічної підсистеми машинобудування. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. – Харків, 2007.

Дисертація присвячена дослідженню словотвірних та семантичних характеристик англійської термінологічної підсистеми машинобудування.

Результати проведеного дослідження показують, що термінологія машиобудування позначена поліфункціональністю. Термінологічні одиниці знаходяться у гіперо-гіпонімічних відношеннях. Основою для виникнення мотивованих термінів є метафора, метонімія, перенесення номінації за функцією.

Основними способами утворення термінів машинобудування є афіксація, скорочення, словоскладання, конверсія. Серед багатокомпонентних термінів найбільш частотними є двокомпонентні лексичні одиниці.

Конкретні іменники машинобудування утворюють мікрополя. Ономасіологічні структури цих мікрополів формулюються на основі інтеграції трьох базових фреймів: предметного, посесивного і акціонального. У процесі детермінологізації терміни машинобудування втрачають точність і набувають емоційного забарвлення.

Термінологія підсистеми машинобудування – складне і неоднозначне явище. Вона утворює особливий лексичний прошарок, який з перебігом часу зазнає змін і динамічно розвивається, забезпечуючи комунікативні потреби фахівців даної галузі.

Термінологія аналізованої підсистеми є прошарком лексики, до складу якого належать назви предметів, дій, процесів, явищ, осіб, безпосередньо пов'язаних з машинобудуванням як галуззю професійної діяльності.

Дослідження функцій термінів дають підстави виокремити наступні: номінативну, дефінітивну, акумулятивну та комунікативну. Отже, термінам притаманна поліфункціональність.

Термінологічній підсистемі машинобудування властива наявність як мотивованих, так і немотивованих термінів. Основою для мотивації терміноодиниць слугують переважно антропоморфні та зооморфні метафори, метонімія і функціональне перенесення.

Внутрішня форма немотивованих термінів не висвітлює відмінні риси поняття. Такі лексичні одиниці не викликають жодних асоціацій у користувачів і мотив їх утворення не є прозорим.

Проведений структурно-словотвірний аналіз корпусу сучасних англійських термінів машинобудування (5000 одиниць) дає підстави стверджувати, що у зазначеній термінологічній підсистемі серед термінів-слів превалюють одиниці, утворені шляхом афіксації. Дериваційні процеси представлені переважно суфіксальними утвореннями.

Скорочення поcідає друге місце серед способів словотвору зазначеної підсистеми. Серед скорочень виявлено абревіатури, акроніми та телескопійні одиниці. Абревіатури, для створення яких використовуються ініціальні літери відповідних словосполучень, є найбільш уживаними.

Словоскладання посідає третє місце серед способів термінотворення машинобудування. Переважно використовується словотвірна модель n₁ + n₂ = N.

Конверсійні утворення є найменш розповсюдженими серед однослівних термінів нашої вибірки. У проаналізованій термінологічній підсистемі виявлені наступні конверсійні одиниці: відіменникові дієслова, віддієслівні іменники, відприкметникові дієслова.

У досліджуваній підсистемі превалюють багатокомпонентні терміни. За кількістю терміноелементів виявлено двокомпонентні, трикомпонентні і полікомпонентні терміносполучення. Серед багатокомпонентних термінологічних одиниць домінують двокомпонентні терміни, трикомпонентні терміни посідають друге місце, останню позицію обіймають полікомпонентні утворення. За морфологічною ознакою головного слова терміни-словосполучення машинобудування класифікуються на іменні, прикметникові і дієслівні. Зазначені мовні одиниці утворюються переважно за допомогою іменника, до якого приєднуються інші частини мови у препозиції або постпозиції.

У термінологічній підсистемі машинобудування чільне місце посідають терміни-іменники. Серед них превалюють конкретні терміни, що пояснюється тим, що в аналізованій підсистемі об’єктами найменування виступають, насамперед, предмети (деталі, інструменти, матеріали тощо).

Конкретні терміни-іменники утворюють мікрополя, які відносяться до спільного термінологічного поля машинобудування. Ономасіологічні структури мікрополів машинобудування формулюються на основі інтеграції трьох базових фреймів: предметного, посесивного і акціонального та відрізняються за кількістю й наповненням їхніх слотів.

Термінологічна підсистема машинобудування представляє ієрархічну систему, одиниці якої знаходяться у гіперо-гіпонімічних відношеннях. У мікрополях з домінантними родовими поняттями виокремлюються номінації з одним, двома, трьома і чотирма рівнями підпорядкування.

В аналізованій підсистемі є поширеними полісемантичні, синонімічні, омонімічні та антонімічні відношення. Полісемантичність є характерною майже для всіх ключових терміноодиниць машинобудування.

Реалізація процесу детермінологізації фахових лексичних одиниць зазначеної підсистеми обумовлена поширенням технічних термінів та їх проникненням до загальнолітературної мови. За межами термінологічного поля лексичні одиниці втрачають точність та однозначність, вони здатні метафоризуватись та збагачуватись потенціями фразеологізації.

Перспективним вважаємо вивчення ролі концептуальної метафори та метонімії у створенні термінологічних одиниць. Результати даного дослідження є значущими для подальших досліджень термінологічних підсистем.

Публікації автора:

1. Лінгвістичні аспекти англійських багатокомпонентних термінів // Вісник Сумського державного університету: Зб. наук. ст. Філологічні науки. – Суми: Видавництво СумДУ, 2002. – №4 (37) – С. 113-116.

2. Структурно-семантичні особливості англійської термінологічної лексики (на матеріалі субмови насособудування) // Вісник Запорізького державного університету: Зб. наук. ст. Філологічні науки. – Запоріжжя: Запорізький держ. ун-т, 2002. – № 4 – С. 90-93.

3. Семантичні відношення в англійській терміносистемі галузі машинобудування // Вісник Харківського нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. – 2003. – №611 – С. 171-174.

4. Феномен омонімії (на матеріалі англійської субмови машинобудування) // Філологічні студії: Зб. наук.ст. – Луцьк, 2004. – № 4 – С. 156-159.

5. Афіксальне словотворення у сучасній англійській мові (на матеріалі субмови машинобудування) // Філологічні студії: Зб. наук.ст. – Луцьк, 2004. – №2 – С. 155-159.

6. Моделі скорочених термінів (на матеріалі англійської субмови машинобудування) // Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах: Зб. наук. пр. – Донецьк: ДонУ, 2004. – Вип. 10. – С. 184-194.

7. Мотивація терміна (на матеріалі англійської термінології галузі машинобудування) // Вісник Сумського державного університету: Зб. наук. ст. Філологічні науки. – Суми: Видавництво СумДУ, 2004. – №4 (63) – С. 22-27.

8. Способи утворення термінів у сучасній англійській мові (на матеріалі субмови насособудування) // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. пр. – Випуск 4. – К.: Київський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2004. – С. 13-19.

9. Процес детермінологізації (на матеріалі англійської субмови машинобудування) // Вісник Харківського нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. – 2006. – №741 – С. 139-142.

10. До генези теорії про терміни // „Другі Каразінські читання: Два століття Харківської лінгвістичної школи”: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції (лютий 2003 р.). – Харків: Харківський нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна. – 2003. – С. 75-76.

11. Феномен полісемії в англійській терміносистемі в галузі машинобудування // Лінгвістичні та методичні проблеми навчання мови як іноземної: Матеріали п’ятої міжнародної науково-практичної конференції (червень 2004 р.). – Полтава, 2004. – С. 117-118.

12. Проблема терміна і номена (на матеріалі англійської термінології галузі насособудування) // Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур: Матеріали Другої міжвузівської конференції молодих учених (лютий 2004 р.). – Донецьк: ДонУ, 2004. – С. 185-187.

13. Стратифікація лексики англійської термінологічної підсистеми машинобудування // Когнітивно-прагматичні дослідження мов професійного спілкування: Матеріали міжнародної наукової конференції (вересень 2006 р.). – Харків: Харківський нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна, 2006. – С. 103-106.