Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Економічні науки / Економіка сільського господарства і апк


Кишко Наталя Миколаївна. Соціально-економічні основи мотивації праці в сільськогосподарському виробництві : Дис... канд. наук: 08.07.02 - 2003.



Анотація до роботи:

Кишко Н.М. Соціально-економічні основи мотивації праці в сільськогосподарському виробництві. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 – Економіка сільського господарства і АПК. – Таврійська державна агротехнічна академія, Мелітополь, 2003.

В роботі досліджені теоретичні і методологічні основи мотивації праці в сільському господарстві. Визначені основні напрямки проведення мотиваційних заходів та уточнена класифікація мотивації праці. Проаналізовано ринок праці, що склався на сьогоднішній день, з урахуванням проведених реформ в сільському господарстві. Розглянута проблема безробіття в сільській місцевості та встановлені основні напрямки подолання кризового становища, що виник в результаті руйнування системи мотивації в сільськогосподарському виробництві.

Уточнено поняття “мотивація” з урахуванням особливостей господарювання та ментальності сільського населення України.

Запропоновано ввести нове поняття “рівень умов розвитку людського капіталу”, що являє собою сукупність кількісних і якісних показників які характеризують умови розвитку людини, як носія певних властивостей.

1. Соціально-економічна мотивація може бути визначена як система компромісів між суб’єктами у процесі господарського життя і спрямовані на покращання якості такого життя.

2. Загальнотеоретичні вимоги до сучасної теорії соціально-економічної мотивації є такими: суттю даної системи на етапі постіндустріального розвитку суспільства є соціально-економічне спілкування. В основу сучасної теорії соціально-економічної мотивації має бути поставлена етика відповідальності. Теорія повинна мати цілісний і системний характер. Кількість учасників, які впливають на прийняття рішень у сфері мотивації, необхідно розширити. Механізм становлення соціальної мотивації включає: процес соціального навчання; урахування соціокультурних особливостей громадян. Сучасна теорія соціально-економічної мотивації повинна має не з утилітарних інтересів окремої особистості чи соціальної групи, а з інтересів розвитку суспільства в цілому й окремої особистості. Основою методологічних положень запропонованого підходу є принципи системності дослідження, еволюційність і моральність.

3. Ідеологія визначається як набір вірувань, норм, цінностей, які генеруються розвитком цивілізації. Двома екологічними перемінними є зовнішній контекст – контекст глобальних проблем і постіндустріальних змін та внутрішній контекст – соціокультурний контекст системи соціальної мотивації.

Механізм розвитку соціально-економічної мотивації – це процес соціально-економічного навчання як функція участі суб'єктів у процесі демографічних, соціальних та інших факторів. Запропоновано логічні моделі системи соціально-трудових відносин на макро- і мега- рівнях.

4. Порівняно з минулими роками в Україні спостерігається процес уповільнення падіння темпів зайнятості населення. В сільській місцевості здійснюється безперервний рух робочої сили, який призводить до зменшення чисельності трудових ресурсів на селі.

В цілому з реформуванням колективних сільськогосподарських підприємств відбувся радикальний перерозподіл зайнятості сільського населення. Відповідно зросла роль самозайнятості сільського населення в особистих селянських господарствах, малих приватних підприємствах.

Необхідною передумовою запобігання безробіттю є здійснення додаткових заходів, спрямованих на стабілізацію чисельності зайнятих у сільському господарстві, створення нових робочих місць на основі широкого розвитку новостворених аграрних підприємств, вдосконалення державного регулювання ринку праці.

5. Перехід до гнучкої заробітної плати в сільському господарстві означає зміну ставок заробітної плати в залежності від динаміки економічних показників в розвитку галузі з тим, щоб враховувати інфляційні процеси і водночас сприяти розширенню зайнятості через створення нових робочих місць. Гнучкість же оплати праці на рівні фірми передбачає пряму залежність заробітку від попиту на даний вид праці, індивідуальних якостей і заслуг працівників (індивідуалізація заробітної плати), а також від результатів діяльності підприємства.

6. Питання про оцінку реальних результатів діяльності конкретного працівника чи підприємства на державному рівні не вирішується. Тенденції розвитку заробітної плати в Україні свідчать, що вона не виконує своїх функцій у відтворенні, стимулюванні, перерозподілі робочої сили. На фоні деформалізації трудових відносин переважною функцією зарплати, поряд з традиційними для неї регулюючою та відтворювальною, виступає і соціально-гарантуюча. Тому при нарахованій, але не отриманій заробітній платі, проблеми соціально-економічної мотивації не можуть бути вирішені.

7. Колективно-договірне регулювання трудових відносин є основою мотиваційного діалогу на рівні виробничої одиниці. Проблема виконання прийнятих домовленостей залишається ще вкрай гострою. Занепокоює той факт, що 4,4 відсотка працівників були зайняті на підприємствах, де розмір мінімальної заробітної плати, передбаченої колективним договором, був менший, ніж законодавчо встановлений. Зазначене явище, як правило, спостерігається на сільськогосподарських підприємствах.

8. Негативною тенденцією сучасного ринку праці в Україні є зростання прихованого безробіття. Тому до впровадження найсучасніших форм організації виробництва та оплати праці потрібно підходити вибірково, щоб не спровокувати масове безробіття. Цей процес має проходити під жорстким контролем держави, але державний контроль не може бути гальмом становлення ринку праці в нашій країні.

Основним чинником формування властивостей співвідношення попиту та пропозиції робочої сили на ринку праці України впродовж 2001 р. були такі тенденції: зменшення обсягів вивільнення працівників; зниження рівня безробіття взагалі по країні; збільшення попиту на робочу силу; зростання обсягів працевлаштування незайнятого населення.

Реформування відносин власності в сільськогосподарському секторі економіки країни призвело до формування протилежних тенденцій розвитку зареєстрованого ринку праці в сільській та міській місцевостях. В останні два роки умови на ринку праці склалися таким чином, що в той час, як в міській місцевості рівень зареєстрованого безробіття мав тенденцію до скорочення, в сільській місцевості цей показник зростав.

9. Запропоновано основні соціокультурні характеристики суб’єктів соціально-трудових відносин (особистість, суспільство, держава, етика соціально-трудових відносин). Виявлені критерії, які дозволяють визначити тип теоретичної моделі соціально-трудових відносин, а саме: тип політики держави на ринку праці; керованість системи трудових відносин; соціальна рівноцінність чи нерівноцінність суб'єктів трудових відносин; домінування в орієнтації моделі соціально-економічної мотивації індивідуальних, групових і колективних інтересів.

Модель соціально-економічної мотивації, що базується на системі ціннісних переваг українського населення, носить колективістський характер, відзначається активною роллю держави на ринку праці, цілями кількісного характеру (мова йде про виживання в багатьох випадках) і патерналістським типом відносин.

10. Пропонується запровадити нове поняття – “рівень умов розвитку людського капіталу”, що являє собою сукупність кількісних та якісних показників умов розвитку людського капіталу. Сформована система показників рівня умов розвитку людського капіталу з кількісної і якісної сторін, яка розділена на складові: здоров'я; праця; освіта; культура; житлові й інші умови.

Такі показники були розраховані для виявлення стану соціально-економічної мотивації у Запорізькій, Дніпропетровській і Донецькій областях. Визначено, що рівень соціальної мотивації є найнижчим серед трьох регіонів у Запорізькій області, а найвищим – у Донецькій.

Публікації автора:

Статті у наукових фахових журналах, збірниках:

1. Кишко Н.М. Використання форм та систем заробітної плати на підприємствах України // Вісник Полтавської державної аграрної академії . – 2002. – № 4. – С. 75-78.

2. Кишко Н.М. Модель системи соціально-трудових відносин // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2002. – № 3. – С. 56-60.

3. Кишко Н.М. Підвищення продуктивності праці – основа успішної діяльності // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 54. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2000. – С. 72-74.

4. Кишко Н.М. Типи соціально-трудових відносин // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 104. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2001. – С. 88-94.

5. Кишко Н.М. Організаційно0економічні аспекти мотивації праці в сільському господарстві // Вісник Сумського національного аграрного університету. Науково-методичний журнал. Серія: фінанси і кредит. - № 2 (13), 2002. – С. 211-215.

Матеріали конференцій:

6. Кишко Н.М. Вплив критеріїв моделювання соціально-трудових відносин на розвиток української системи соціально-трудових відносин// Технологии ХХІ века: Сборник статей по материалам 9-й международной научно-методической конференции в 2-х т. Том 2. – Сумы: СНАУ, 2002. – С. 147-151.

7. Кишко Н.М. Критерії моделювання соціально-трудових відносин // Матеріали 3-ої Всеукраїнської науково-практичної конференції “Підвищення ролі фінансових відносин у комплексному соціально-економічному розвитку регіону”. Том 2. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. – С. 18-19.

8. Кишко Н.М. Мотивація праці в сільському господарстві // Современные технологии, экономика и экология в промышленности, на транспорте и в сельском хозяйстве: Сборник статей по материалам 8-й международной научно-методической конференции в 2-х т. Том 1. – Сумы: С ДАУ, 2001. – С. 113-121.

9. Кишко Н.М. Теоретичні підходи до удосконалення практики регулювання системи соціально-трудових відносин // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень”. Том 21. Економіка. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. – С. 41-42.