Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.03.01- Статистика. – Київський національний економічний університет, Київ, 2002.
Дисертація містить нові методологічні та практичні підходи щодо імплементації статистичних методів та моделей для статистичного моніторингу валютного ринку.
Виявлено, що статистичний інструментарій моніторингу залежить від режиму валютного курсу, наявності валютних обмежень та адміністративного втручання державних органів в процес формування ринкової ціни. В умовах вільного курсоутворення статистичний моніторинг оперує адаптивними моделями прогнозування та слугує інструментом підтримки прийняття оперативних рішень з управління валютними ресурсами і запобігання валютному ризику. За умов адміністративного регулювання валютного ринку акценти моніторингу зміщуються в бік дослідження основних детермінант економічного устрою та грошово-валютної політики, їх впливу на формування кон’юнктури валютного ринку.
В роботі апробовано систему VaR, що базується на дослідженні форми частотного розподілу змін курсу, для оцінки ризику мультивалютного портфелю валют; запропоновано підхід до вдосконалення системи прогнозних оцінок моделей змін тренду з використанням однофакторного дисперсійного аналізу; визначено специфіку валютного ринку України, особливості моніторингу валютного курсу гривні на основі аналізу фундаментальних факторів, окреслено ймовірний сценарій розвитку валютного курсу гривні на 2002р.
Основні науково-практичні результати дисертаційної роботи дозволяють зробити такі висновки:
Визначено, що статистичний моніторинг валютного ринку являє собою важливий елемент процесу прийняття рішень, пов'язаний з вирішенням питань ефективного управління валютними ресурсами та обмеження валютних ризиків. Він полягає у постійному спостереженні за динамікою валютних курсів та факторами, що на них впливають, статистичній обробці отриманих даних, прогнозуванні найбільш ймовірних напрямків руху валютних курсів та оцінці мінливості курсових коливань. При цьому проведення статистичного моніторингу валютного ринку має враховувати такі методологічні засади:
об’єктивний характер розвитку валютних відносин у світовому масштабі;
особливості сучасної структури та функціонування ринку, природи та механізму ціноутворення;
сучасні тенденції світової економічної та валютно-фінансової інтеграції.
Визначено, що управлінські рішення приймаються на основі інформації, отриманої внаслідок спостережень за динамікою валютного курсу. При цьому специфіка інформаційного середовища системи статистичного моніторингу валютного ринку на відміну від інших полягає в тому, що інформація про валютні курси у вигляді статистичних даних, економічних та політичних подій тощо повинна надходити в режимі реального часу, бути зручною для швидкої статистичної обробки, її склад та обсяг мають слугувати підґрунтям для оцінки поточної ринкової кон'юнктури. На сьогодні проведення моніторингу нерозривно пов'язане з використанням інформаційних ресурсів світових агентств Рейтерз, Блумберг, Доу Джонс Телерейт, які по суті формують інформаційне середовище системи статистичного моніторингу валютного ринку.
Для досягнення завдань моніторингу важливим є обґрунтування статистичних моделей за допомогою яких можна виявити та оцінити закономірності функціонування валютного ринку. При цьому в роботі визначено критерії відбору методів статистичного моніторингу. Останні повинні відповідати меті прогнозування найбільш ймовірного руху курсу (курсів), бути більш пристосованими до слабоінерційних систем та до виконання ультракороткострокових прогнозів (від декількох годин до декількох днів), а також давати змогу перманентно враховувати надходження нових даних і коригувати раніше зроблений прогноз.
Запропоновано класифікацію моделей статистичного моніторингу валютного ринку: індикатори тренду, індикатори розвороту тренду(осцилятори), індикатори мінливості курсу. Доведено ефективність їх використання для оцінки поточної кон'юнктури та прогнозування валютного курсу.
Практичними розрахунками встановлено, що денні коливання основних валютних курсів EUR/USD, USD/CHF, USD/JPY, GBP/USD як імовірних величин мають логнормальний розподіл. Використання техніки VaR (value at risk), що базується на дослідженні форми розподілу, дозволяє визначати з заданою ймовірністю (1-a, a =0,05 або a = 0,01) максимальну міру ризику втрат від змін валютного курсу для відкритих валютних позицій у визначеному інтервалі часу. Проведені розрахунки з процедури зворотного тестування на вибіркових сукупностях обсягом понад 500 одиниць показали достатньо високу точність зроблених оцінок ризику. Показано, що даний інструмент аналізу може слугувати початковим етапом для формування оптимального портфелю валют.
Адаптовано апарат дисперсійного аналізу для оцінки прогнозних властивостей моделей змін тренду (осциляторів) і зокрема моделі RSI (relative strength index). Застосування дисперсійного аналізу дозволяє надати кількісну характеристику стохастичному процесу змін тренду, який виявляють за допомогою осцилятора RSI, що суттєво полегшує формування відповідних управлінських рішень щодо купівлі/продажу валюти.
Виявлено, що статистичний інструментарій моніторингу залежить від режиму валютного курсу, наявності валютних обмежень та адміністративного втручання державних органів (передусім Центрального банку) в процес формування ринкової ціни. Доведено, що за умов вільного курсоутворення застосування статистичних моделей дозволяє вивчати динаміку того чи іншого валютного курсу в напрямах оцінки мінливості, наявності тенденції, оцінки зв'язку. За умов адміністративного регулювання валютного ринку використання моделей оперативного статистичного моніторингу, в тому числі елементів технічного аналізу, недоречно.
Доведено, що в умовах адміністративних обмежень статистичний моніторинг валютного ринку України (і валютного курсу зокрема), повинен зосереджуватися на фундаментальних факторах - основних детермінантах економічного устрою та грошово-валютної політики. Серед них: стан та динаміка платіжного балансу та його складових, рівень та динаміка ВВП, рівень монетизації ВВП, рівень та динаміка інфляції, рівень та динаміка золотовалютних резервів, рівень обслуговування зовнішнього боргу, календар обслуговування зовнішнього боргу, обсяг прямих та портфельних іноземних інвестицій. Поєднання аналізу якісних зрушень в окреслених показниках, втілення конкретних засобів валютно-грошової політики та цільових прогнозних показників державних органів дає змогу визначати можливі наступні кроки НБУ в коригуванні політики з метою досягнення валютно-монетарних орієнтирів і таким чином передбачити наслідки впливу такого коригування для національної валюти.
Публікації автора:
в наукових фахових виданнях:
Павлюк Є.Д. Узагальнюючі оцінки як інструмент технічного аналізу валютного та грошового ринків//Економіка та підприємництво: Зб. праць молодих вчених. - вип. 4.-К.: КНЕУ.-С.245-255 (0,65 друк. арк.).
Єріна А.М., Павлюк Є.Д. Статистичні аспекти моніторингу кон’юнктури валютного ринку// Наукові записки: Зб. наук. праць. - том 15.-К.: Національний Університет “Києво-Могилянська академія”.-1999.-С.9-13 (0,4 друк. арк., особисто автору належать розробки статистичного моніторингу валютного ринку- 0,2 друк. арк.).
Павлюк Є.Д. Системи моніторингу валютного ринку// Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечение иностранных инвестиций. Региональный аспект: Сборник научных трудов.- Донецк: ДонНУ, 2001.-С.430-434 (0,16 друк. арк.).
в інших виданнях:
Павлюк Є.Д. “Специфіка моніторингу валютного ринку України”// Матеріали 11 міжнародної науково-практичної конференції “Стратегії економічного розвитку в умовах глобалізації”. - Чернівці, 2000,-С.303-306 (0,1друк.арк.).
Antonina Yerina, Yevgeniy Pavljuk. “Elements of Technical Analysis of Exchange Rates”//The scientific seminar “Statistical Methods in Socioeconomic Researches-Theory and Applications”.-Krakow, 2000.-P.103-111 (0,33 друк. арк.).
