Анотація до роботи:

Гнатюк Р.М. Структурний рельєф Південного Розточчя. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.04 – геоморфологія і палеогеографія – Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2002.

У дисертації вперше докладно охарактеризовано будову структурно (субстратно) зумовленого рельєфу Південного Розточчя і прилеглої території, з’ясовано його генетичні особливості. На основі детального вивчення структурного рельєфу (СР), морфоструктурних і морфотектонічних досліджень оцінено рельєфотвірне значення активної та пасивної тектоніки, приповерхневих складчастих і розломно-блокових дислокацій, розломів і тріщинних структур; розкрито роль пластової структури у формуванні східчастої ярусності рельєфу. Розроблено генетичну класифікацію елементів СР, застосовану для впорядкованого формування їхніх назв, здійснено їх середньо- та великомасштабне картографування. Запропоновано рангову класифікацію геоморфологічних рівнів, обумовлених пластовою будовою геологічного субстрату. Розглянуто можливості окремих видів і методів спеціалізованих морфотектонічних досліджень, розкрито їх прикладне значення.

Досвід виконаного дослідження переконує у доцільності чіткого розмежування, – як окремих самоцінних видів робіт, – морфоструктурних (вивчення тектонічної структури земної кори в аспекті її вираженості у рельєфі), морфотектонічних (виявлення та вивчення тектонічних форм шляхом вивчення рельєфу) та структурно-геоморфологічних (вивчення структурної зумовленості рельєфу, у тім числі її наочного (морфологічного) виявлення – структурного рельєфу, його елементів і особливостей) досліджень. Цілеспрямоване вивчення структурного рельєфу (СР) здійснюється у рамках структурно-геоморфологічних досліджень й передбачає виявлення та виділення (картографування) його складових частин – структурних елементів рельєфу (СЕР).

Проведені дослідження дозволяють сформулювати наступні положення й висновки:

1. Елементи альпійської тектоніки виразно виявляються у рельєфі Південного Розточчя. Результати регіональних морфоструктурних досліджень свідчать про визначну рельєфотвірну роль як розломно-блокових, так і складчастих структур.

2. Закономірні зв’язки лінійних елементів рельєфу з елементами тріщинної структури верхньокрейдових і міоценових відкладів дозволяють стверджувати, що тріщинуватість рельєфотвірних порід обумовила виразну спрямленість різного рангу уступів і долин, визначила впорядкованість їхнього планового розташування й призвела до формування "брилового" характеру рельєфу, виразно виявленого на окремих ділянках височини.

3. Мережа лінеаментів, виявлена у рельєфі Розточчя і прилеглої території, відображає головним чином тріщинну структуру геологічного субстрату.

4. Повнота й виразність морфологічного відображення зафіксованих у приповерхневій частині мезо-кайнозойського покриву локальних складчастих форм, розломів і тріщинних структур відрізняє Розточчя від прилеглих до нього регіонів Передкарпаття та Побужжя. Розточчя у цьому плані близьке до дослідженого фрагменту Опілля, у межах якого, особливо ж на Львівському плато, елементи приповерхневої тектонічної структури не менш виразно виявляються у рельєфі.

5. Серед елементів СР, приурочених до вірогідних розломів і складчастих форм, домінують вироблені (деструктивні) утворення, що вказує на переважно пасивний рельєфотвірний вплив розломної та складчастої тектоніки. Враховуючи результати морфоструктурних і морфотектонічних досліджень та геологічні відомості про вік новітніх морфоструктур, можна впевнено говорити про визначальне рельєфотвірне значення міоценової, а не постміоценової тектоніки.

6. Південному Розточчю не відповідає окрема виразно виявлена морфоструктура (грабен чи горст, горст-антикліналь тощо) чи певна асоціація просторово поєднаних блокових або складчастих морфоструктур. Водночас, ця частина височини може розглядатись як тектонічно зумовлена форма рельєфу, утворена в результаті сукупного впливу різнорангових і різновікових складчастих і розломно-блокових дислокацій.

7. Безпосереднім чинником орографічного відособлення Південного Розточчя виступила регіональна диференціація міоценового покриву (визначальне геоморфологічне значення мав просторовий розподіл літофацій верхньобаденських відкладів). Окрім міоценового покриву, на орографічну відокремленість височини вплинув розподіл літологічних відмін маастрихтських відкладів, обумовлений синседиментаційними складчастими деформаціями субрегіонального та локального масштабу – ним спричинена, зокрема, локалізація північно-східного краю Равського Розточчя. Провідна роль структурно-літологічного чинника у становленні Розточчя дозволяє віднести його до височин останцевого (денудаційно-останцевого) типу.

8. Характерне для міоцену Південного Розточчя чергування гіпсометрично витриманих горизонтів і пластів, складених більш та менш стійкими породами, суттєво підкоректувало денудаційну східчастість його рельєфу (зумовило формування "головних" і "другорядних" денудаційних рівнів), зробило її чіткішою та призвело до формування нових, власне структурних (структурно-денудаційних) рівнів і сходин.

Добре виявлена мезо- та макроярусність виробленого рельєфу, зумовлена пластовою будовою міоценового покриву, дозволяє назвати Південне Розточчя пластово-ярусною височиною.

9. Рельєф Розточчя і Опілля можна успішно використовувати для пошуку нових та довивчення відомих приповерхневих структур. Особливо результативні морфотектонічні дослідження, спрямовані на виявлення й вивчення брахіантиклінальних форм, сформованих у крейдовому покриві цих регіонів, а також приповерхневої тріщинної структури.

10. Аналіз планового розташування орографічних лінеаментів та рельєфотвірних складчастих форм, виділених при проведенні морфоструктурних і морфотектонічних досліджень, дозволяє отримати додаткову інформацію про глибинну структуру земної кори, насамперед – про локалізацію глибинних розломів.

Публікації автора:

1. Гнатюк Р.М. Основні елементи рельєфу заповідника “Розточчя” // Природничі дослідження на Розточчі: Зб. наук.-техн. пр. - Львів: Вид-во УкрДЛТУ. - 1995. - С.15-22.

2. Гнатюк Р. Тополінеаменти Південного Розточчя // Матер. міжнар. наук.-практ. конф. “Українська геоморфологія: стан і перспективи”. - Львів: Меркатор. - 1997. - С. 248-250.

3. Гнатюк Р. Основні елементи рельєфу Південного Розточчя // Вісник Львів. ун-ту. Сер. геогр. - 1998. - Вип.21. - С.126-130.

4. Гнатюк Р. Нові погляди на геоморфологічну будову території природного заповідника “Розточчя” // Природа Розточчя: Зб. наук.-техн. пр. природного заповідника „Розточчя”. - Вип.1. - Івано-Франкове. - 1999.- С.40-46.

5. Гнатюк Р. Головні орографічні елементи й орографічні напрями Південного Розточчя // Вісник Львів. ун-ту. Сер. геогр. - 2000. - Вип.24. - С. 148-152.

6. Гнатюк Р. Деякі морфоструктурні особливості Південного Розточчя // Вісник Львів. ун-ту. Сер. геогр. - 2000. - Вип.26. - С.87-89.

7. Гнатюк Р. Головні складчасті структури у верхньокрейдових відкладах Південного Розточчя та їх відображення у рельєфі // Вісник Львів. ун-ту. Сер. геогр. - 2001. - Вип.28. - С. 58-64.

8. Гнатюк Р. Картування оролінеаментів Розточчя: деякі методичні зауваження і рекомендації // Матер. міжнар. наук.-практ. конф. "Геоморфологічні дослідження в Україні: минуле, сучасне, майбутнє". - Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. І.Франка, 2002. С.15-17.

9. Hnatiuk R. Nicktore cechy morfostrukturalne Poudniowego Roztocza // Glwne kierunki bada geomorfologicznych w Polsce. - T.1. - Lublin: Wyd. UMCS, 1998. - S. 39-40.