У висновках до дисертаційної роботи узагальнено основні результати дослідження, здійсненого в руслі нових підходів до вивчення сучасної газетної комунікації. Сучасні політичні метафори в російськомовній газетній комунікації України є похідними п’ятнадцяти актуальних метафоричних моделей: “політичні реалії – це війна”, “політичні реалії – це хвороба”, “політичні реалії – це кухня” та ін. Ці одиниці відповідним чином структурують фрагмент когнітивної системи реципієнта, що зумовлює зміни, коректування в його розумінні політичних подій та в поведінці, і репрезентують фрагмент концептуальної картини вітчизняної політичної дійсності. У руслі концептуального аналізу ейдетичного спрямування для ряду експлікованих метафоричних моделей, за якими утворюються сучасні політичні метафори, виявлено три глибинні породжуючі структури – метамоделі. Кожна з розглянутих метафоричних моделей, яка з огляду на гіпо-гіперонімічні відношення відповідних поняттєвих сфер-джерел є похідною одиниці більш високого рівня абстракції, входить до складу її парадигми. Деякі метафоричні моделі характеризуються подвійним співвідношенням, тобто ці одиниці походять від двох метамоделей та належать двом різним метафоричним парадигмам. Отже, у такий спосіб було виявлено взаємозв’язок не тільки метафоричних моделей, але й парадигм та, нарешті, самих метамоделей, що продемонструвало неізольоване існування відповідних концептуальних метафор у мисленні і дало змогу репрезентувати актуальний фрагмент концептуальної картини вітчизняної політичної дійсності як органічну цілісність. Фреймово-слотова структурація поняттєвих сфер-джерел експлікованих метафоричних моделей, здійснена в руслі логічного напрямку концептуального аналізу, репрезентувала значущу й корисну, на думку адресантів сучасних політичних метафор, інформацію для розуміння вітчизняної політичної дійсності. Характер ряду виявлених цілей, що належать до такої важливої інформації, як і природа відповідних сфер-джерел, свідчать про актуальність агресивного, антагоністичного в репрезентації вітчизняного політичного простору. Поняттєві сфери-джерела, знання адресатів про які є ґрунтовними (зіставляються з концептом-максимумом), становлять більшість і мають детальну, розгалужену структуру. Усі проаналізовані сфери-джерела експлікованих метафоричних моделей відзначаються потужними пояснювальними можливостями. У реалізації прагматичного потенціалу досліджуваних одиниць, які є ефективним мовним засобом впливу на адресата, беруть участь різні механізми, що діють у тісному взаємозв’язку. Вагомим чинником формування прагматичного впливу є аксіологічна маркованість сучасних політичних метафор. Для ряду розглянутих одиниць здійснення функції впливу відбувається завдяки актуалізації функціонально-стилістичного макрокомпонента лексичного значення вихідної лексеми, а також за рахунок належності ЛСВ, які є основою метафоричного переосмислення, до периферії лексичної системи. Потужний прагматичний потенціал мають і метафоричні моделі. Послідовна реалізація прагматичного потенціалу здійснюється завдяки проектуванню закріпленої за моделями оцінки, емотивності на їх вербальні похідні. Особливості розгортання фреймів у процесі метафоризації, належність слотів, що використовуються в об’єктивації моделі, до нижніх рівнів також визначають прагматичні характеристики сучасних політичних метафор. Досліджувані політичні метафори послідовно реалізують такі прагматичні настанови адресантів: а) настанову на оцінку; б) настанову на створення комічного ефекту; в) настанову на створення іронічного смислу. Кожна з них підпорядковується основоположній ідеї: формуванню в адресатів розглянутих метафор несприйняття сучасної вітчизняної політичної дійсності. |
