Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Географічні науки / Економічна, соціальна та політична географія


2. Бородієнко Олександра Володимирівна. Суспільно-географічні чинники формування системи регіональної економічної інтеграції в Північній Америці: дис... канд. геогр. наук: 11.00.02 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2005.



Анотація до роботи:

Бородієнко О.В. Суспільно-географічні чинники формування системи регіональної економічної інтеграції в Північній Америці.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата географічних наук зі спеціальності 11.00.02 – економічна та соціальна географія, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2005.

В дисертації розроблена і застосована методика суспільно-географічного дослідження системи регіональної інтеграції, особливості якої полягають у вивченні економіко-географічних, суспільно-демографічних, історичних та геополітичних чинників формування системи регіональної економічної інтеграції в Північній Америці. Застосовано метод оцінки порівняльних переваг ЗЕК країн-учасниць НАФТА; виявлено товарні категорії, у виробництві яких мають порівняльні переваги США, Канада й Мексика; на основі отриманих даних зроблено висновки про гіпотетичні зв’язки, які поєднуватимуть країни в умовах існування інтеграційного об’єднання. Представлено комплексний аналіз геопросторових процесів і тенденцій, які виникають в господарських комплексах країн-учасниць НАФТА. Виявлено структурні зрушення в господарських комплексах США, Канади й Мексики. Проаналізовано ступінь залежності і взаємодоповнюваності ЗЕК країн-учасниць НАФТА. Розроблена концепція впливу геополітичних чинників на формування системи регіональної економічної інтеграції. Проаналізовано вплив геополітичних чинників на становлення системи регіональної економічної інтеграції в Північній Америці. Запропоновано критерії віднесення країн, регіонів та угруповань до поля геостратегічних інтересів держави. Визначено геостратегічні пріоритети і поля геостратегічних інтересів США, Канади й Мексики.

1. Основні постулати теорії систем та характеристики геосистем як сукупності географічних об’єктів з системою просторових (територіальних) зв’язків (ситемоутворюючих відношень) між ними дозволяють представити регіональну економічну інтеграцію як складну геосистему. Система регіональної економічної інтеграції представляє собою обумовлену лібералізацією руху факторів виробництва систему економічної та політичної взаємодії на регіональному рівні. Вона знаходить своє відображення в своєрідній територіальній і функціонально-господарській структурі господарства регіону і як правило призводить до створення єдиного господарського комплексу на регіональному рівні. В якості елементів системи на мікрорівні виступають окремі фірми, корпорації, банки, на мезорівні – національні господарства. Взаємодія між елементами на мікрорівні визначається горизонтальними і вертикальними зв’язками: технологічними (внутріфірмова торгівля в процесі кооперування, внутріфірмова та міжфірмова поставка технології); відтворювальними (надання управлінського досвіду від материнських до дочірніх компаній); транспортними (транспортне обслуговування товарообмінних операцій); демографічними (міграція робочої сили між країнами як результат лібералізації); політичними (даний вид зв’язків є характерним для підсистем нижчого та вищого рівня; характеризуються діяльністю політичних партій, а також міжурядовою діяльністю з приводу інтегрування); адміністративними (діяльність спільних комісій, Центрального банку, наднаціональних органів управління) тощо.

2.Суспільно-географічні чинники (економіко-географічні - МГПП, порівняльні переваги у виробництві різних товарів, близькість рівнів суспільного розвитку, взаємодоповнюваність процесів суспільного відтворення; соціально-демографічні – подібність шляхів історичного розвитку, мовна спільність, міграційні процеси; політичні - військово-стратегічні цілі, геостратегічні пріоритети, поля геостратегічних інтересів тощо) виступають важливою передумовою формування системи регіональної економічної інтеграції в Північній Америці. На етапі становлення інтеграційної системи в регіоні характерним було переважання процесів приватнопідприємницької інтеграції, що зумовлювало перелив капіталів на північ та південь від ядра інтеграційної системи – США, а також трансфер технології від материнських до дочірніх компаній, розміщених на території партнерів по НАФТА. Система материнських і дочірніх компаній за підтримки банківської інфраструктури та системи комерційних і правових послуг спричинила зрощування національних виробничих циклів, міжгалузевих і трансгалузевих систем, що дає змогу говорити про північноамериканську модель інтеграційної системи, чинниками якої, на відміну від західноєвропейської, була взаємодія на мікроекономічному рівні. Проте, на сучасному етапі розвитку інтеграційних процесів в регіоні, коли взаємодія на міжфірмовому рівні є досить зрілою, саме геополітичні чинники (геостратегія в цілому, домінанти геостратегічних векторів, поле геостратегічних інтересів) виступають каталізатором розвитку інтеграційних процесів.

3. Дослідження суспільно-географічних чинників формування системи регіональної економічної інтеграції в Північній Америці пропонується проводити в наступній послідовності: аналіз порівняльних переваг зовнішньоекономічних комплексів (ЗЕК) країн-учасниць регіонального інтеграційного угруповання; оцінка спеціалізації ЗЕК; виявлення на основі проаналізованої інформації можливих сфер взаємодії ЗЕК країн; оцінка сучасного стану зав’язаності ЗЕК країн та ступеню втягненості кожної країни в господарську взаємодію в умовах функціонування регіонального інтеграційного угруповання; дослідження геополітичного положення країн-учасниць; дослідження взаємозв’язку національних інтересів країн-учасниць інтеграційного угруповання з їх геостратегією; виявлення геостратегічних векторів країн-учасниць НАФТА; виявлення полів геостратегічних інтересів країн-учасниць; аналіз місця регіонального інтеграційного угруповання в системі геостратегічних пріоритетів країн. Даний зріз аналізу дозволить глибоко і всебічно дослідити передумови становлення, особливості перебігу та зробити прогноз щодо подальшого розвитку інтеграційних процесів в Північній Америці.

4. Відмінність галузевої структури господарських комплексів США, Канади й Мексики створює передумови для взаємодоповнюючого характеру їх ЗЕЗ. Існування порівняльних переваг країн-учасниць НАФТА у виробництві різних товарів і послуг є також основою для потенційних торгівельних зв’язків, які поглиблюються в рамках лібералізації на теренах Північної Америки. Аналіз експортних квот, еластичності експорту по відношенню до ВВП дозволяє говорити про високий ступінь взаємодії з партнерами по НАФТА і регіональну направленість зовнішньо-торгівельної орієнтації цих країн. Дані обставини є міцним економічним базисом поглиблення інтеграційних процесів в регіоні.

5. Основними геопросторовими тенденціями , які мають місце в господарських комплексах США, Канади й Мексики, є поглиблення меридіональних зв’язків в системах „канадські провінції-американські штати” та „мексиканські штати-американські штати”. Це призводить до посилення взаємодії в сфері обміну факторами виробництва в транскордонних зонах – прикордонних зонах „Канада-США” та „Мексика-США”, які є найбільш інтегрованими регіонами системи регіональної економічної інтеграції в Північній Америці. Завдяки інтенсивній господарській взаємодії тут посилюються процеси кооперування, комбінування та концентрації.

6. Аналіз порівняльних переваг дозволяє виявити сфери найбільшої зав’язаності регіону. США, Канада й Мексика користуються порівняльними перевагами у виробництві різних товарів і послуг. Так, США користуються порівняльними перевагами і можуть експортувати до Мексики харчові продукти (м’ясо і м’ясопродукти), сировинні товари (целюлозу і папір); продукцію хімічної промисловості (парфуми, миючі засоби і пластмаси) до Мексики і Канади. На ринку машин і устаткування їх вироби зустрінуть конкуренцію з боку канадських і мексиканських виробників в тому випадку, якщо американські виробники не будуть мати більш значних порівняльних переваг. Крім того, США, які мають порівняльні переваги у виробництві послуг, можуть їх експортувати до Мексики та в меншій мірі до Канади. Канада користується порівняльними перевагами і потенційно може експортувати до Мексики харчові продукти (м’ясо і м’ясопродукти, рибу і рибопродукти, злаки і вироби з них), до США – рибу і злаки; залізну руду, нікель, мідь - до США і Мексики; нафту - до США; вугілля і вироби з дерева до обох країн; папір - в Мексику. Канадська нафта на американському ринку може конкурувати з мексиканською, а м’ясо і м’ясопродукти на мексиканському ринку – з американськими. Мексика користується порівняльними перевагами у виробництві харчової продукції і живих тварин, мінерального палива, товарів широкого вжитку, а також машин і транспортного устаткування. Торгівельні потоки з цієї країни можуть бути зумовлені експортом нафти і устаткування для електростанцій до США; офісної техніки, телекомунікаційного устаткування, меблів, одягу і аксесуарів - до США і Канади.

7. На сучасному етапі розвитку інтеграційних процесів в Північній Америці характерним є посилення значення геополітичних чинників. Напрями геостратегічних векторів країн-учасниць НАФТА в значній мірі визначаються особливостями геополітичного положення цих країн. Сусіди першого і другого порядку для США і Мексики знаходяться в фокусі геополітичних інтересів, тоді як сусіди третього порядку формують нейтральну групу. Для Канади фокусом її геополітичних інтересів є також деякі сусіди третього порядку. Виявлення складових полів геостратегічних інтересів показало, що для США, Канади й Мексики партнери по НАФТА є невід’ємними складовими полів їх геостратегічних інтересів, що дозволяє говорити про спільність цілей цих країн щодо інтегрування та перспективи розвитку інтеграційних процесів в регіоні. Крім того, посилення лібералізації в рамках НАФТА відповідає національним інтересам кожної країни. Аналіз потенціалу полів геостратегічних інтересів США, Канади й Мексики також дає основу для прогнозу подальшого інтенсивного розвитку інтеграційних процесів в регіоні.

Публікації автора:

1. Бородієнко О.В. Методологічні підходи до вивчення взаємозв’язку геополітичного положення (ГПП) країн-учасниць інтеграційного угруповання з їх геостратегією (на прикладі країн-учасниць НАФТА).// Географія і сучасність. Збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. – К.: Видавництво Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, 2003. – Випуск 1(10). – С.62-70.

2. Бородієнко О.В. Структурні та територіальні зрушення в господарському комплексі Північної Америки в контексті регіональної економічної інтеграції. ).// Географія і сучасність. Збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. – К.: Видавництво Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, 2004. – Випуск 2(11). – С.142-151.

3. О.В.Бородієнко. НАФТА в контексті світової глобалізації// Світове господарство в умовах глобалізації: Монографія / Кол.авт.; за ред. Я.Б.Олійника, Б.П.Яценка, В.К.Бабарицької. – К.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2004. – С.126-135.

4. О.В.Бородієнко. До питання про методику суспільно-географічного дослідження поля геостратегічних інтересів держави.// Природничі науки на межі століть (До 70-річчя природничо-географічного факультету НДПУ). – Матеріали науково-практичної конференції. – Ніжин, 2004. – С.141-142.

5. Бородієнко О. Порівняльні переваги зовнішньоекономічних комплексів держав як передумова розвитку інтеграційних процесів в регіоні (на прикладі країн-учасниць НАФТА).// Географічна освіта і наука в Україні. Тези доповідей ІІ Міжнар.наук.-практ.конференції (Київ, 26-27 березня 2003 р.). – К.: ВГЛ „Обрії”, 2003. – С.99-100.