Результати проведеного дисертаційного дослідження дозволяють зробити наступні, найбільш важливі висновки та рекомендації, які характеризуються науковою новизною і мають теоретико-методологічне та науково-практичне значення: 1. Автор здійснив спробу дати власне визначення тіньової економіки: тіньова економіка – це економічна діяльність, яка не враховується офіційною статистикою, звітністю і яка не оподатковується (неформальна складова тіньової економіки), а також діяльність, яка шкодить довгостроковим макроекономічним параметрам розвитку суспільства заради задоволення короткотермінових потреб. (підпільна складова тіньової економіки). Невід’ємним атрибутом тіньової економічної діяльності є корупція. Тіньова економіка та корупція завжди пов’язані, оскільки остання є найбільш ефективним методом уникнення покарання та засвоєння дефіцитних державних ресурсів. 2. Тіньові ринки можна класифікувати по-різному. Більшість критеріїв класифікації збігаються з відповідними методами систематизації ринків легальних: сфера діяльності, критерій обсягу продажу, прибутковості, співвідношення попиту/пропозиції (конкуренція), динаміка розвитку, контрольована частка ринку і.т.д. – усі ці універсальні критерії підходять до аналізу як тіньових, так і легальних ринків. Але головним водороздільним критерієм між ними залишається заборона. 3. Згідно критерію заборони, усі ринки, які існують в економіці, можна поділити на ринки, які діють в умовах повної заборони та ринки, які функціонують в умовах часткової заборони. Ринків, функціонуючих без заборони, не існує, оскільки принаймі один з її проявів (податки, ліцензування, різні види звітності, зобов’язання виконувати правила та закони і т.д) присутній на будь-якому ринку. 4. Різниця для підприємця між функціонуванням на тіньовому та легальному ринках полягає у витратах, які він несе. На легальному ринку – це витрати дотримання заборони, що поділяються на два види. Перший вид – прямі витрати заборони: податки, ліцензійні платежі, мито, нарахування на заробітну плату працівникам і т.д. Другий – опосередковані витрати, пов’язані з неможливістю використання більш ефективних (з економічної точки зору) способів виробництва та конкурентної боротьби (корупція, монополізація, використання суспільних благ заради власної вигоди і т.д.). На тіньовому ринку видатки дотримання заборони автоматично зникають, а замість них підприємець несе витрати виробництва “страхового продукту”, тобто витрати, які запобігатимуть виконанню умов заборони. Найвигіднішим способом виробництва “страхового продукту” є корупція заборони. 5. У країнах ЄС, як і в більшості розвинутих країн світу, зберігається стійка тенденція до зростання тіньового сектора економіки, і поки що немає вагомих причин для його зменшення. Основними причинами зростання тіньової економіки в країнах ЄС є податкове навантаження, тягар соціального страхування, соціальні трансферти та корупція. 6. Значного розвитку в країнах ЄС набуває нелегальний ринок праці. Ситуацію також погіршує нелегальна міграція та різниця у рівні заробітної платні у сусідніх перехідних країнах та країнах Європейського Союзу. В результаті зростання нелегального ринку праці відбулося підвищення рівня безробіття в ЄС і, як наслідок, збільшення навантаження соціальних виплат на бюджети країн. 7. Методом математичного моделювання обґрунтовано кореляційний взаємозв’язок між інтеграційними процесами в регіоні та корупцією. Зокрема, зроблено висновок про прямо пропорційний зв’язок між рівнем корупції кандидата в члени ЄС та її економічними стимулами до інтеграції і обернено пропорційний між рівнем корупції кандидата в члени ЄС та економічними мотивами членів союзу прийняти його до свого об’єднання. 8. Боротьба з негативними проявами тіньової економіки в країнах Європейського Союзу здійснюється на трьох рівнях: комунітарному, регіональному та національному. 9. За останнє десятиріччя відбулося стрімке зростання частки тіньової економіки у країнах колишнього СРСР, які пішли по шляху ринкових реформ. Разом з тим, частка тіньової економіки у країнах Центральної та Східної Європи, що не входили до складу СРСР, залишається стабільною. 10. Основною причиною росту тіньової економіки у країнах колишнього СРСР після його розпаду була “незавершена лібералізація” – процес, при якому одні економічні свободи суб’єктам господарювання були надані, а інші – також необхідні для функціонування ринкового суспільства – ні. У даних країнах рівень втручання держави в економічні процеси є занадто високим. У державах залишився і дедалі більше посилюється рівень монополізму в економіці та господарському управлінні. 11. Основною рисою “тіньового капіталізму”, що сформувався в більшості країн СНД, є тіньова правотворча діяльність – формування законів та правил суспільної поведінки, які відповідають короткостроковим інтересам законодавців (або потужного лобі) і суперечать запитам та інтересам суспільства в цілому. Емпіричні дані підтверджують стрімке зростання частки тіньової економіки в Україні. Основними причинами зростання тіньової економіки стало створення «тандему» номенклатурної бюрократії та тіньовиків-підприємців. 12. Внаслідок зростання рівня корупції в країні переважна більшість державних товарів та послуг почали розподілятися за ринковим принципом, що перетворило Українську державу в якісно новий феномен – тіньова парадержава. Розвиток цього утворення відбувається циклічно, і з кожним витком цього циклу зростають негативні наслідки для суспільства. 13. Реальні підприємці та суб’єкти господарювання тіньової парадержави несуть на собі підвищений економічний тягар: по-перше, за їх рахунок наповнюється державний бюджет (який в підсумку стає ще одним джерелом збагачення тіньової парадержави), по друге, їх примушують платити додаткові кошти за державні послуги, які повинні були б надаватися безкоштовно. Тому єдиним способом захисту у реальних суб’єктів господарювання від бюрократично-олігархічної влади залишаються методи тіньової економіки. Таким чином, з кожною фазою циклу посилюється конфронтація між владою та реальними виробниками. 14. Будь-яка боротьба проти тіньової економіки повинна бути невід’ємною частиною реформ у державі та мати комплексний характер. Однобічні дії та напівзаходи можуть дати лише короткотерміновий незначний ефект. Більшість заходів реформ пов’язана з відмовою державної влади від суттєвого обсягу своїх повноважень. 15. Трансформація тіньової економіки та подолання корупції є першочерговим завданням на шляху до інтеграції України з Європейським Союзом. Співробітництво між Україною та Європейським Союзом у сфері трансформації тіньової економіки, втілене в Угоду про партнерство та співробітництво і спільні плани дій, може дати позитивні результати за умови постійного моніторингу цього процесу з боку міжнародних організацій та наднаціональних установ ЄС, а також при ретельному виконанні Україною взятих на себе зобов’язань. Основні положення, теоретичні і практичні висновки дисертації знайшли своє відображення у 9 одноосібних публікаціях автора, які розміщені в наукових журналах та виданнях і відповідають переліку наукових фахових видань України, затверджених ВАК України: 1. Копистира А.М. Соціальні проблеми виникнення та розвиток тіньової економіки в Україні. // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб.наук.праць. - Вип. 6. - Ч.1. - К.: Київський університет. -1998.- С. 83-87. Копистира А.М. Методи підрахунку об’ємів тіньової економіки // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб.наук.праць. - Вип. 21. Ч.3 - К.: Київський університет. - 2000. - С.180-185. Копистира А.М. Причини виникнення та характерні ознаки тіньових економічних відносин у країнах колишнього СРСР// Вісник Київського університету. Міжнародні відносини. - Вип. 18. - К.: Київський університет. - 2001. - С.24-28. Копистира А.М. Заходи обмеження тіньової економічної діяльності як передумова вступу України до СОТ // Формування торговельних режимів в перехідних економіках в умовах глобалізації (приклад України) : Матер. IX міжн.наук.-практ.конф., 25-26 жовтня 2001 р. - К.: ІМВ. - 2001. Копистира А.М. Методи підрахунку об’ємів тіньової економіки // Актуальні проблеми міжнародних відносин. Зб. наук, праць. - Вип. 26, 2001р. - С. 335-339. Копистира А.М. Найпоширеніші схеми обходу податкового законодавства// Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб.наук.праць. - Вип. 29. Ч.3 - К.: Київський університет. - 2001. - С.8-17. Копистира А.М. Динаміка обсягу тіньової економіки у країнах ОЕСР // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб.наук.праць. - Вип. 33. Ч.1 - К.: Київський університет. - 2002. - С.191-197. Копистира А.М. Використання корупції як методу конкурентної боротьби агентами міжнародного бізнесу.// Міжнародний бізнес: адаптація до зовнішнього середовища. Актуальні проблеми міжнародних відносин. Зб. наук, праць. - Вип.35. Ч. 2. С. 41-43. Копистира А.М. Вплив корупції на сектор державних послуг.// Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб.наук.праць. - Вип. 38. Ч.1 - К.: Київський університет. - 2002. - С.84-87.
| 