Анотація до роботи:

Скрипніченко С. В. Трансформація осушуваних торфових ґрунтів Західного Полісся України при довготривалому сільськогосподарському використанні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.02. – Сільськогосподарські меліорації (сільськогосподарські науки). Інститут гідротехніки і меліорації УААН, Київ, 2003.

У роботі подано комплексну оцінку ґрунтових процесів та наведено закономірності впливу різних заходів сільськогосподарського використання на трансформацію, основні властивості осушуваних староорних торфовищ і показники його продуктивності в умовах Західного Полісся України. Проведено порівняльну еколого-енергетичну оцінку сівозмін різних типів і видів.

Встановлено, що на торфових ґрунтах доцільно запроваджувати кормові сівозміни з коротким польовим періодом і мінімальним насиченням просапними культурами. При високій продуктивності багаторічних трав лучний період може бути продовжений до 5-6 років і більше. Це сприяє створенню природоохоронних агроландшафтів з максимальним виходом високоякісних кормів та істотним зниженням мінералізації органічної речовини торфу.

1. В дисертації дана наукова оцінка трансформації осушуваного торфового ґрунту при довготривалому сільськогосподарському використанні і наведено нове вирішення поставленої задачі, що полягає в удосконаленні структури посівних площ, запровадженні кормових і лукопасовищних сівозмін, економії земельних та енергетичних ресурсів.

2. Високопродуктивне, енергозберігаюче та природоохоронне використання староорних органогенних ґрунтів забезпечується запровадженням кормових сівозмін з коротким (до 1 – 3 років) польовим періодом, мінімально насичених посівами просапних культур (до 1-го поля). Такі сівозміни при застосуванні рекомендованих норм мінеральних добрив забезпечують продуктивність торфових ґрунтів на рівні 48,1 – 66,2 ц/га кормових одиниць, вирішуючи одночасно екологічні проблеми.

3. Довготривале сільськогосподарське використання торфовищ не вплинуло на вміст у ґрунті валового азоту та калію. За 87 років освоєння порівняно з цілиною відмічено збільшення кількості валового фосфору на 12% через наявність вівіанітових прошарків, які поступово наближаються до поверхні ґрунту і часткового закріплення фосфору з мінеральних добрив.

4. Мінералізація торфу не сприяла закріпленню колоїдним комплексом в необмінну форму калію, а навпаки сприяла звільненню його з рослин торфоутворювачів і переведенню в рухоміші форми. Процент доступної форми калію в просапній сівозміні досягав 70%, тоді як на варіантах з наявністю багаторічної трав’янистої дернини – 28%.

5. За тривалий період осушення і освоєння торфових ґрунтів щільність збільшилась на 48%, а повна вологоємність наполовину зменшилась. Торф став відноситись до багатозольних. Вміст золи в польовій сівозміні збільшився у 1,5 рази, а під довготривалими луками на 4%.

6. Ефективність впливу осушувальної системи на глибину залягання РПВ та вирівнювання впливу метеофакторів визначається її потенційними можливостями. В сухі періоди вегетації РПВ понижувались до 100-110 см від поверхні ґрунту, тоді як у вологі піднімались до 53-60 см.

7. Регулювання співвідношення біологічних груп культур у сівозміні дає змогу спрямовувати ґрунтові процеси в оптимальних для сільськогосподарських культур режимах. Використання торфових ґрунтів тільки під просапні культури призводило до погіршення показників будови ґрунту, зниження вологоємності та вмісту в ньому легкодоступної для рослин вологи. ГПВ 0-50 см шару в просапній сівозміні на 7,9% нижче порівняно з беззмінними посівами багаторічних трав, ВРК, ВСВ та МГВ – відповідно на 2,4; 4,0 і 1,1%.

8. За рахунок внесення в грунт мінеральних добрив вміст калію в ґрунтових і дренажних водах становив 10-12 мг/л, що в 5-6 разів перевищує допустимі концентрації. З цієї причини підвищені показники вмісту у воді натрію і хлору.

9. Найбільші щорічні втрати органічної речовини торфу в польовій сівозміні (44% - зернові, 56% - просапні) за перших 16 років освоєння - 24 т/га, за наступні 27 років сільськогосподарського використання ці втрати на 60% менші. В лінійному вимірі середньорічне зменшення потужності торфу коливалось у сівозмінах різної інтенсивності від 13 до 31 мм.

10. За рахунок кореневих решток найбільше поповнили запаси органіки торфу багаторічні трави і кукурудза на силос, відповідно 57 ц/га і 42,3, найменше – кормові буряки (3,1 ц/га), зернові (ячмінь, озиме жито) зайняли проміжне місце – 25,0 і 30,1 ц/га.

11. Результати 9-річних досліджень показали, що темпи руйнування лляного полотна найінтенсивніші в просапній сівозміні – 60,8%, під багаторічними травами її розклад сповільнюється майже в 4 рази.

12. Найвищий рівень продуктивності у багаторічних злакових трав 2-3 років використання (89,9 ц/га і 96,0 ц/га). З 4 - компонентної травосумішки, в багаторічних травах 7-го року використання в ботанічному складі 72,7% займав стоколос безостий.

13. Урожайність багаторічних трав, порівняно з іншими сільськогоспо-дарськими культурами, є величиною стабільнішою, незалежно від екстремальних погодних умов. Їхня урожайність в нормальні, вологі і сухі роки становила відповідно 78, 85 і 69 ц/га сіна багаторічних трав.

14. Найменш енергоємною, з найбільшим коефіцієнтом енергетичної ефективності на органогенних ґрунтах є кормова сівозміна (66% - багаторічні трави, 22% - зернові, 12% - просапні культури). Введення в структуру посівних площ на торфових ґрунтах 50% і більше просапних культур сприяє інтенсивній мінералізації торфу і за умов економічного спаду виробництва призводить до зниження рентабельності господарств.

Публікації автора:

Брошури

1. Рекомендації по веденню сільського господарства в радіоактивно забруднених північних районах Рівненської області // Прістер Б.С., Лощилов М.О., Перепелятніков Г.П., Коваленко В.С., Гульчук Л.К., Ткачук М.П., Проневич В.А., Цуман Н.В., Сяський С.С., Красножон В.М., Скрипніченко С.В., Потапович Л.В., Харченко Л.М., Вишневська Ж.М., Столяр М.С. - Рівне, 1993. - 31 с.

2. Ваша присадибна ділянка // Проневич В.А., Цуман Н.В., Потапович Л.В., Скрипніченко С.В., Столяр М.С., Харченко Л.М., Пугач О.В., Левчук Г.П., Коробченко Ю.Т. - Сарни, 1994. - 51 с.

3. Методичні рекомендації "Сільськогосподарське використання осушуваних земель гумідної зони України” // Гімбаржевський В.Р., Коваленко Т.М., Шматок В.І., Чорна Г.В., Бистрицький В.С., Стройвайс Л.Т., Слюсар І.Т., Вергунов В.А., Рижук С.М., Сацик М.І., Трускавецький Р.С., Волощук М.Д., Мащак Я.І., Галочка В.І., Новосад І.В., Мороз А.І., Скрипніченко С.В., Потапович Л.В., Кулініч В.В.–К.: Аграр. наука. - 2000. - 75 с.

Статті у фахових виданнях

1. Стецюк М.Г., Скрипніченко С.В. Значення польових культур у частковій компенсації втраченої органічної речовини торфу та агроенергетичний аналіз технологій їх вирощування // Вісник Рівненського державного технічного університету. - Рівне, 2001. - Вип. 5 (12). - С. 90-94.

2. Скрипніченко С.В. Еволюція торфового ґрунту під впливом осушення та сільськогосподарського використання // Меліорація і водне господарство. - К., 2002. - Вип. 88.- С. 101-104.

3. Парфенюк Г.І., Скрипніченко С.В. Агроекологічна ефективність сівозмін на осушуваних торфових грунтах // Вісник Житомирського державного агроекологічного університету. – Житомир, 2003. - Вип. 1. - С. 1-6.

4. Скрипніченко С.В., Парфенюк Г.І. Трансформація водно- фізичних властивостей осушених торфових грунтів при довготривалому сільськогосподарському використанні // Меліорація і водне господарство. - К., 2003. - Вип. 89. - С. 93-99.

Наукові видання та тези доповідей

1. Мостовой М.Н., Шматок В.И., Проневич В.А.,Скрипниченко С.В. Влияние приемов сельськохозяйственного использования на изменение питательного режима торфяных почв // Тезисы докладов международного совещания " Теоретические и прикладные проблемы агроландшафтоведения".- Винница, 1993. - С. 48.

2. Проневич В.А., Скрипніченко С.В. Зміна родючості глибоких осушених торфовищ при довготривалому їх використанні // Інформаційний листок № 36-93, серія 31.- Землеробство, агрохімія, сільськогосподарська меліорація. – Рівненський ЦНТЕІ, 1993. – С. 5.

   Скрипніченко С.В. Вплив сільськогосподарського використання осушених торфових ґрунтів на зміну хімічного складу поверхневих і ґрунтових вод // Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції. “Екологічні аспекти забруднення навколишнього середовища”. - Ч.2. - К., 1996. – С. 135.

   Особливості сільськогосподарського використання меліорованих земель: Інформаційно-довідниковий посібник "Використання меліорованих земель Рівненської області" / Парфенюк Г.І., Трускавецький Р.С., Гімбаржевский В.Р., Загорулько А.М., Шматок В.І., Коробченко Ю.Т., Гнида Є.С., Скрипніченко С.В., Потапович Л.В., Цуман Н.В., Никитюк М.В., Грицюк П.К., Чорна Г.В. / За ред. П.І. Коваленка. - Розділ 4. - Київ-Рівне, 1997. – С. 73-119.