Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Економічні науки / Світове господарство і міжнародні економічні відносини


Етокова Олена В'ячеславівна. Транскордонне злиття і поглинання як сучасна риса транснаціоналізації світової економіки: дисертація канд. екон. наук: 08.05.01 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2003.



Анотація до роботи:

Етокова О.В. Транскордонне злиття і поглинання як сучасна риса транснаціоналізації світової економіки. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 – світове господарство і міжнародні економічні відносини. – Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київ, 2003.

Дисертація присвячена дослідженню теоретичних і практичних аспектів глобального циклу транскордонного злиття і поглинання кінця ХХ ст. в умовах транснаціоналізації, інтернаціоналізації та глобалізації світової економіки. У роботі запропоновано пояснення феномена транскордонного злиття і поглинання на основі двох груп теорій: злиття і поглинання та прямих іноземних інвестицій. Досліджено та систематизовано чинники динаміки розвитку процесу транскордонного злиття і поглинання на прикладі його останнього глобального циклу. Проведено аналіз специфіки впливу транскордонного злиття і поглинання на країни з перехідною економікою. З’ясовано основні проблеми утворення наднаціональних механізмів регулювання та антимонопольного контролю над злиттям і поглинанням, зокрема на прикладі Європейського Союзу. Досліджено специфіку даного виду міжнародної корпоративної консолідації в умовах нерозвинутого ринку корпоративного контролю, зокрема на прикладі України. Запропоновано заходи з вдосконалення системи регулювання та контролю над транскордонним злиттям і поглинанням в Україні.

Результати проведеного дисертаційного дослідження дозволяють сформулювати такі висновки і рекомендації, що характеризуються науковою новизною і мають теоретико-методологічне та науково-практичне значення:

  1. Сучасні мотиви транскордонного злиття і поглинання доцільно аналізувати на основі двох теоретичних груп. Так, в рамках теорій ПІІ провідна роль належить таким мотивам, як прагнення компаній отримати конкурентні переваги, просуватись за галузевим лідером, використовувати вигоду від інтерналізації операцій та захистити стратегічні активи, в той час як серед причин, що пояснюються традиційними теоріями злиття і поглинання, найбільш важливими є досягнення ефекту синергії, усунення неефективного керівництва від управління компанією, використання монопольної позиції на ринку та недооцінка ринком реальної вартості компанії.

  2. В умовах глобалізації світової економіки ряд базових теоретичних підходів до транскордонного злиття і поглинання поступово втрачають своє значення. Зокрема, це теорії монопольної влади, спекулятивних мотивів, інформаційна та “побудови імперій”. У той же час в інших теоріях на перший план виходять аспекти, що дозволяють підвищити конкурентоспроможність компаній. Так, мотив синергічного ефекту залишається актуальним, однак провідну роль починає відігравати фінансова синергія внаслідок активізації залучення корпораціями зовнішнього позичкового капіталу, інтерналізації фінансових потоків компаній, розвитку фондових ринків.

  3. Простежується залежність циклічної динаміки транскордонного злиття і поглинання від ряду економічних факторів, зокрема, його глобальний цикл кінця ХХ ст. розвивався внаслідок: 1. формування світового ринку товарів, послуг та капіталу, 2. більшої значимості фактору часу при входженні на іноземні ринки, 3. перебування світового економічного циклу на фазі зростання, 4. цінового буму на фондових ринках, 5. активізації приватизаційних процесів, 6. підвищення ролі науково-дослідної діяльності. Припинення глобального циклу викликане комплексом проблем, що в цілому зводяться до різкого скорочення фінансових ресурсів для здійснення угод про ЗіП. Зокрема, це такі причини: 1. падіння цін на акції на фондових ринках; 2. скорочення операцій на ринку облігацій високого ризику; 3. скорочення обсягів банківського кредитування; 4. психологічні фактори, такі як небажання продавати компанію шляхом обміну акціями в умовах спаду на фондових ринках та сподівання покупців, що ціни на їх акції зростуть до попереднього рівня і це дозволить їм здійснювати зазначені ЗіП на більш вигідних умовах.

  1. Підтверджено існування кореляційного зв’язку між сукупними вартісними обсягамии угод про ЗіП та диномікою фондових ринків, що підкреслює важливість цінового буму на останніх як передумови розвитку глобального циклу злиття і поглинання. Причиною цього є переважне використання у період, що досліджувався, обміну акціями як методу платежу за угодами зі злиття і поглинання, а також отримана компаніями внаслідок завищених цін на акції можливість здійснювати величезні за обсягом угоди, які вони не змогли б оплатити готівкою.

  2. Рушійні сили транскордонного ЗіП відрізняються від причин відповідних національних угод, зокрема пріоритетними є такі зумовлені процесом економічної глобалізації фактори: можливість швидкого виходу на нові ринки, отримання доступу до сировинних та технологічних ресурсів, прямування за клієнтом тощо. Таким чином, поява глобальних хвиль транскордонного ЗіП є проявом якісно нового явища в розвитку світової економіки порівняно з національною консолідацією.

  3. Транскордонне злиття і поглинання має в цілому позитивний вплив на приймаючі країни з перехідною економікою, оскільки дозволяє компенсувати відсутність національного капіталу для інвестицій, модернізувати підприємства, підвищити рівень і якість зайнятості працюючих. Однак зазначені сприятливі наслідки мають цінність лише за існування в країні ефективного антимонопольного контролю. Розроблена модель впливу транскордонного ЗІП на рівень розвитку країн з перехідною економікою свідчить про більшу вірогідність такого позитивного впливу у випадку придбання компанії, що перебуває в скрутному фінансовому становищі, та під час приватизації, коли необхідною є модернізація, реструктуризація та прихід на підприємство ефективного власника.

  4. Розпочатий під впливом останнього глобального циклу транскордонного злиття і поглинання процес вибору моделі антимонопольного регулювання ЗіП на світовому рівні являє собою першу стадію формування світового механізму регулювання транскордонного злиття і поглинання як системи. Однак вибір принципів світового антимонопольного регулювання дещо ускладнений відмінністю позицій Європейського Союзу, що підтримує ідею створення міжнародної багатосторонньої системи антимонопольного регулювання на базі СОТ, та США, що виступають за менш жорсткий механізм гармонізації правил антимонопольного контролю без створення наднаціональних структур.

  5. Модернізація механізмів регулювання здійснення злиття і поглинання на рівні ЄС базується на таких пріоритетах: а) спрощення процесу регулювання, що слугує меті створення єдиного фінансового ринку та стимулювання транскордонних угод про злиття і поглинання, зокрема між європейськими компаніями; б) захист прав дрібних акціонерів компаній у випадку переходу права контролю над компанією до іншого суб’єкта; в) розробка більш прозорої процедури здійснення злиття і поглинання. Однак неузгодженим все ще залишається питання обмеження права вищого управлінського складу компанії на використання захисних механізмів, таких як множинні права голосу та “отруєні пігулки”.

  6. Набуття процесом корпоративної консолідації шляхом злиття і поглинання глобального характеру та формування світового ринку корпоративного контролю призводить до змін у протекціоністській політиці урядів багатьох країн. Зокрема, держави поступово відходять від методів заборони поглинання національних компаній іноземним конкурентом, наприклад шляхом використання принципу “золотої акції”, і замість цього заохочують ЗіП між національними компаніями з метою створення великих і сильних підприємств, що можуть виступати на світовому ринку корпоративного контролю як покупців.

  7. Особливості транскордонного злиття і поглинання в Україні полягають по-перше, у відсутності відкритого процесу поглинання, що можна пояснити його недостатньо чітким законодавчим оформленням, нерозробленістю надійного механізму продажу підприємств та невизначеністю національності капіталу іноземних компаній-покупців; по-друге, у значному поширенні методів отримання контрольного пакета акцій, які є забороненими в розвинутих країнах світу і передбачають порушення національного законодавства. Застосування таких методів є можливим через відносну новизну для корпоративного сектора України практики проведення злиття і поглинання.

  8. Вдосконалення середовища для здійснення транскордонного злиття і поглинання в Україні доцільно проводити за такими напрямами: по-перше, розробка правил використання механізмів корпоративного захисту від поглинання з метою забезпечення реалізації прав акціонерів, по-друге, створення в процесі поглинання однакового режиму для всіх акціонерів незалежно від виду акцій, якими вони володіють, по-третє, забезпечення ліквідних засобів платежу при поглинанні, по-четверте, захист прав дрібних акціонерів, по-п’яте, підвищення прозорості процесу здійснення злиття і поглинання, по-шосте, право на витіснення акціонерів або продажу їх акцій компанії-покупцю.

  9. Україна, в якій тільки починає розвиватися ринок корпоративного контролю, а відповідно, і законодавча база, що його регулює, має можливість використовувати досвід, набутий впродовж десятиліть промислово розвинутими країнами. Стратегічна спрямованість на вступ до Європейського Союзу зумовлює необхідність розробки нормативних документів, що відповідали б стандартам ЄС, зокрема на тлі сучасних процесів гармонізації в даній сфері. Враховуючи вищезазначене, автор бачить необхідність у створенні окремих законодавчих актів, які регулювали б здійснення злиття і поглинання, що відповідає практиці більшості розвинутих країн світу. Крім того, Україна не повинна виключати можливість своєї подальшої участі в розвитку міжнародної системи регулювання ЗіП з метою уніфікації правил антимонопольного контролю над корпоративною консолідацією, що дозволить в подальшому скоротити витрати компаній на пристосування до вимог щодо подання повідомлення про злиття чи поглинання до антимонопольних установ різних країн.

Основні положення та теоретичні висновки дисертації знайшли своє відображення у 13 одноосібних публікаціях автора, які розміщені в наукових журналах та виданнях і відповідають переліку наукових фахових видань України, затверджених ВАК України:

  1. Етокова О.В. Небажане транскордонне поглинання як ознака змін в континентальній системі капіталізму на прикладі злиття компаній Vodafone AirTouch i Mannesmann // Актуальні проблеми міжнародних відносин. (Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка). – Вип. 21. – Ч.ІІІ. – К.: Київський університет. – 2000. -- С. 171- 179.

  2. Етокова О.В. Транскордонне злиття та поглинання як форма зовнішньоекономічної стратегії компаній // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Серія “Міжнародні відносини”. – Вип. 18. -- К.: ВЦ “Київський університет”. -- 2001. -- С. 19-23.

  3. Етокова О.В. Вплив транскордонного злиття і поглинання на економічний розвиток країни-реципієнта // Проблеми науки. -- № 8. – К.: 2001.– С.23-32.

  4. Етокова О.В. Механізми здійснення транскордонного злиття і поглинання // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Серія “Міжнародні відносини”. – Вип. 21-24. – К.: ВЦ “Київський університет”. -- 2002. – С. 54-57.

  5. Етокова О.В. Хвилеподібна динаміка процесу транскордонного злиття і поглинання компаній // Проблеми науки. -- №2. – К.:2003. – С. 33 – 39.

  6. Етокова О.В. Особливості регулювання процесу транскордонного злиття і поглинання в країнах з розвинутою економікою // Актуальні проблеми міжнародних відносин. (Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка). – Вип. 36. – Ч.ІІ. – К.: Київський університет. – 2003. -- С. 182-186.

  7. Етокова О.В. Вплив транскордонного злиття і поглинання на економічну безпеку приймаючої країни // Економічна безпека в стратегії ринкових реформ (приклад України). Матеріали VIII міжнародної науково-теоретичної конференції 26-27 жовтня 2000 р. Актуальні проблеми міжнародних відносин. (Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка). – Вип. 26. – К.: Київський університет. -- 2001. – С. 484 – 488.

  8. Етокова О.В. Транскордонне злиття і поглинання як метод пристосування компаній до сучасних умов ведення міжнародного бізнесу (на прикладі підприємств металургійної промисловості країн ЄС) // Міжнародний бізнес в Україні: становлення та розвиток в умовах трансформації суспільства. Матеріали науково-практичної конференції студентів та молодих вчених 1-2 листопада 2001 р. Актуальні проблеми міжнародних відносин. (Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка). – Вип. 29. -- ч.ІV. – К.: Київський університет. -- 2001. – С. 75 – 76.

  9. Етокова О.В. Лібералізація торгівельного режиму як причина зростання концентрації на ринках внаслідок злиття компаній // Формування торговельних режимів в перехідних економіках в умовах глобалізації (приклад України). Матеріали IX міжнародній науково-теоретичній конференції, 25-26 жовтня 2001 р. – К.: Інститут міжнародних відносин, 2001. – С. 44-46.

  10. Етокова О.В. Відмінні та спільні риси поточної і попередньої хвиль транскордонного злиття і поглинання // Матеріали науково-теоретичної конференції аспірантів і студентів Інституту міжнародних відносин 18 жовтня 2001 р. Актуальні проблеми міжнародних відносин. (Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка). – Вип. 29. -- ч.ІІІ. – К.: Київський університет. -- 2001. – С. 48-52.

  11. Етокова О.В. Глобалізація фінансових процесів як чинник уповільнення поточної хвилі злиття та поглинання // Вплив глобалізації на формування і розвиток зовнішньоекономічних зв’язків України. Збірник матеріалів V міжнародної науково-практичної конференції УАЗТ 30 травня 2002 р. – К.УАЗТ, 2002. – С. 402-403.

  12. Етокова О.В. Світовий ринок телекомунікаційних послуг: підвищення конкурентноздатності шляхом міжнародного злиття і поглинання // Шляхи диверсифікації експорту України на світовий ринок послуг. Матеріали Х науково-теоретичної конференції 21 листопада 2002 р. Актуальні проблеми міжнародних відносин. (Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка). – Вип. 38. -- ч.ІІ. – К.: Київський університет. -- 2002. – С. 91-93.

  1. Етокова О.В. Транскордонні злиття та поглинання як метод адаптації компаній до змін у міжнародному середовищі // Міжнародний бізнес: адаптація до зовнішнього середовища. Матеріали науково-практичної конференції студентів та молодих учених 10-11 жовтня 2002 р. Актуальні проблеми міжнародних відносин. (Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка). – Вип. 35. -- ч.ІІ. – К.: Київський університет. -- 2002. – С. 93– 95.

В інших виданнях:

  1. Зав’ялова О.В, Етокова О.В. Міжнародні злиття і поглинання: досвід Заходу. – К: «Рант» 2002. – 17,8 д.а., внесок Етокової О.В. 7,2 д.а. (рос. мовою).

  2. Етокова О.В. Транскордонне злиття і поглинання в умовах нерозвиненості системи корпоративного управління на прикладі України // Конкуренція. Вісник Антимонопольного комітету України. -- №2(5). – 2003. – С.29-32 (рос. мовою).