Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Юридичні науки / Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право


Шадура Дмитро Миколайович. Цивільна юрисдикція : Дис... канд. наук: 12.00.03 - 2009.



Анотація до роботи:

Шадура Д. М. Цивільна юрисдикція. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. – Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. Харків, 2008 р.

Дисертацію присвячено дослідженню судової і, зокрема, цивільної юрисдикції як комплексу специфічних повноважень загальних судів у цивільному судочинстві, а також процесуальних форм її реалізації щодо об’єкта судового захисту в сфері приватноправових відносин.

У дисертації проведений структурно-функціональний аналіз судової юрисдикції, визначено її складові елементи. Розроблено пропозиції щодо оптимальної структури судової системи та процесуального законодавства.

Розглянуто види судової юрисдикції, а також поняття і процесуальні форми реалізації цивільної юрисдикції. Обґрунтовується універсальність цивільної процесуальної форми і доцільність прийняття єдиного Цивільного процесуального кодексу, який би об’єднував правила цивільного, господарського і адміністративного судочинства.

Дано характеристику критеріям відмежування цивільної від усіх інших видів судової юрисдикції (господарської, адміністративної, конституційної).

Висловлюються пропозиції щодо вдосконалення цивільного процесуального законодавства і законодавства про судоустрій, звертається увага на необхідність забезпечення однаковості судової практики та єдності судової системи.

У дисертації наведене нове вирішення наукового завдання, суть якого полягає в комплексній теоретичній розробці проблем реалізації судової юрисдикції в системах судочинства, а також специфічних повноважень загальних судів у цивільному судочинстві (цивільної юрисдикції), на основі чого вирішені проблеми реалізації цивільної юрисдикції в практичній діяльності судових органів, запропоновані шляхи вдосконалення процесуального законодавства з метою підвищення ефективності цивільного судочинства й судового захисту прав, свобод та інтересів фізичних, юридичних осіб і держави.

Дослідження показало, що судова юрисдикція з точки зору структурної характеристики складається з чотирьох елементів: функцій судової влади, предметів відання, юридично-владних повноважень, а також процесуальної форми їх реалізації. За таких умов зроблено висновок, що судова юрисдикція є основним ресурсом судової влади, її невід’ємним атрибутом. Поза межами судової влади судова юрисдикція реалізовуватися не може. Автором дано визначення цивільної юрисдикції, а також виділено три головні засади, на яких вона ґрунтується: (а) система органів, наділених цивільною юрисдикцією (загальні суди); (б) сфера реалізації цивільної юрисдикції (вирішення цивільних справ у широкому розумінні); (в) система процесуальних форм реалізації цивільної юрисдикції (категорія цивільної справи і провадження в суді першої інстанції, в якому ця справа розглядається).

Дисертантом зроблено висновок про універсальність цивільної процесуальної форми, яка є базисом для господарського і адміністративного судочинства та може бути адаптована для їх цілей. Доводиться доцільність прийняття єдиного процесуального кодексу для розгляду цивільних, господарських й адміністративних справ, заснованого на класичній цивільній процесуальній формі, оскільки це сприятиме підвищенню ефективності судочинства в цілому й забезпеченню права людини на доступ до суду. При цьому, наголошуючи на необхідності уніфікації судових процесів, автор не заперечує можливості існування диверсифікованої (багатоланкової) судової системи.

При розмежуванні цивільної і господарської юрисдикцій пріоритетними визначено два критерії: суб’єктний склад спірних правовідносин (домінуючий) і характер цих правовідносин (допоміжний). З метою уникнення конкуренції юрисдикцій доцільно застосовувати метод прямого закріплення в законі певного виду судової юрисдикції. При відмежування цивільної, господарської від адміністративної юрисдикції запропоновано, виходячи з пріоритету цивільної юрисдикції та тлумачення Європейським судом з прав людини поняття спору про цивільні права і обов’язки, розглядати будь-яке порушене право особи передусім у аспекті її цивільних прав, крім суто публічних спорів, віднесених до виключної прерогативи держави, а саме щодо: (а) сплати податків (крім податкових санкцій); (б) питань прийняття, проходження і звільнення з державної служби (крім питань соціального й пенсійного забезпечення держслужбовців); (в) виборчих прав громадян; (г) в’їзду в країну й виїзду з її території, а також процедури екстрадиції іноземців.

При аналізі співвідношення цивільної і конституційної судових юрисдикції автором зроблено висновок, що в тих випадках, коли позивачем ставиться питання про законність актів вищих органів влади індивідуального характеру, які прийнято на підставі та на виконання Конституції і законів України, такі вимоги з часу набрання сили КАС повинні розглядатися адміністративними судами. Що ж до можливості застосування загальними судами в процесі цивільного судочинства Конституції як акта прямої дії і незастосування закону, який, на думку суду, їй суперечить, дисертант робить стверджувальний висновок.

Автором розроблено ряд рекомендацій прикладного характеру, які можуть бути використані для внесення змін до ЦПК, ГПК і КАС з метою вдосконалення механізму визначення цивільної юрисдикції та її відмежування від інших видів судової юрисдикції. Разом з тим остаточне вирішення питання про конкуренцію судових юрисдикцій бачиться в уніфікації процесуального законодавства й створенні єдиного Цивільного процесуального кодексу замість чинних ЦПК, ГПК і КАС.

Публікації автора:

Шадура Д. М. До питання про розмежування цивільної і конституційної судової юрисдикції / Д. М. Шадура // Держава і право: зб. наук. праць. – К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2005. – С. 567-572. – (Юридичні і політичні науки. Спецвипуск).

Шадура Д. М. Розмежування предметної судової юрисдикції при здійсненні контролю за виконанням судових та інших документів / Д. М. Шадура // Проблеми законності: республ. міжвід. наук. зб. Вип. 79. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2006. – С. 61-70.

Шадура Д. М. Деякі спірні питання, що виникають при здійсненні контролю за виконанням судових та інших документів / Д. М. Шадура // Проблеми законності: республ. міжвід. наук. зб. Вип. 84. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2006. – С. 63-69.

Шадура Д. Поняття і зміст судової юрисдикції / Дмитро Шадура // Вісн. прокуратури. – 2007. – № 1. – С. 103-110.

Шадура Д. М. Інститут підвідомчості в контексті оновлення цивільного процесуального законодавства / Д. М. Шадура // Науковий потенціал майбутнього України на шляху до європейської інтеграції: матеріали наук. конф. курсантів, студ. та молодих науковців / Держ. митна служба України, Акад. митної служби України. – Д.: Акад. митної служби України, 2004. –
С. 213-214.

Шадура Д. М. До питання щодо судової юрисдикції / Д. М. Шадура // Правова реформа у масовій свідомості мешканців Луганського регіону: матеріали круглого столу [«Захист прав людини в Луганському регіоні: шлях до європейських стандартів»], (15 груд. 2005 р.) і наук.-практ. конф. [«Правова реформа у масовій свідомості мешканців Луганського регіону»],
(16 лют. 2006 р.) / М-во внутрішніх справ України, Луган. держ. ун-т внутрішніх справ. – Луганськ, 2006. – С. 151-152.

Шадура Д. М. Принцип спеціалізації судової системи та форми судочинства в Україні / Д. М. Шадура // Актуальні проблеми застосування Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства України: тези доп. та наук. повідомлень учасн. міжнар. наук.-практ. конф., 25-26 січ. 2007 р. Харків / М-во освіти і науки України, Нац. юрид. акад. України. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2007. – С. 282-285.