Анотація до роботи:
Діяльність М.Рославця харківського періоду (1921-22), що логічно вписується в історію української музики 1-ї чверті ХХ ст. (Музичний Інститут, “Молода філармонія”, “Театр”), розширює і доповнює існуючі уявлення про маловивчені нині сторінки цієї історії, дозволяючи виразніше окреслити панораму становлення і розвитку українського музичного мистецтва. Відтак, відзначаючи безпосереднє відношення М.Рославця до процесів розвитку українського музичного мистецтва 1-ї чверті ХХ ст., справедливо поставити ім’я композитора поряд з іменами тих модерністів світового значення (О.Архипенко, Ю.Ґолишев, В.Кандинський, К.Малевич, брати Бурлюки та ін.), творчі досягнення яких мають українське коріння. Не претендуючи на абсолютну вичерпність висвітлення поставленої теми, дана робота відкриває перед українським музикознавством низку нових дослідницьких обріїв. Зокрема, запропоновані наукові положення і висновки дисертації можуть бути корисними для подальшого дослідження феномена музичного модернізму, побудови цілісних стильових теорій музичного символізму і конструктивізму, вивчення ролі України (як формуючого осередку і потужного імпульсу) у процесах становлення і розвитку музичного модернізму в Європі. -15- Можна сподіватись також, що дана робота допоможе у справі впровадження творчості композитора в активну концертну практику. Основні положення дисертації відображені у статтях, опублікованих у збірниках ВАК України: 1. Коменда О. П’ять прелюдій О.Скрябіна ор. 74 і п’ять “харківських” прелюдій М.Рославця: до питання традицій і новаторства ладо-гармонічної мови // Наукові записки. Мистецтвознавство. - Тернопільський педуніверситет ім. В.Гнатюка. - №2 (3). - 1999. - С. 45-52. 2. Коменда О. М.Рославець і А.Шенберґ: спроба фенотипологічних паралелей в ракурсі художньо-естетичних передумов становлення серійності // Київське музикознавство. – В.8. – 2002. – С. 80-90. 3. Коменда О. Риси стилю творчості М.Рославця // Матеріали до українського мистецтвознавства (на пошану А.І.Мухи). Збірник наукових праць. – Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського НАНУ. – В.3. – 2003. – С.42-48. 4. Коменда О. Микола Рославець (1881-1944): початок творчого шляху в історико-культурному контексті доби // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Історичні науки. - №3. - 2000. - С. 184-188. 5. Коменда О. Микола Рославець у контексті української культури // Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку – наукові записки РДГУ. – Т.9 – 2004. – С. 37-54. Коменда Ольга Ивановна Николай Рославец – теоретик и практик музыкального модернизма Рукопись Диссертация на соискание учёной степени кандидата искусствоведения по специальности 17.00.03 – Музыкальное искусство; Институт искусствоведения, фольклористики и этнологии им. М.Ф.Рыльского НАН Украины, Киев, 2004 Диссертация посвящена изучению творчества одного из лидеров мирового музыкального модернизма Николая Андреевича Рославца (1881-1944). Искусство Рославца – внутренне антитетично. Его сущность определяется борьбой эмоции и интеллекта. “Романтическое подсознание” композитора соединяется с “модернистским самосознанием”. Этот симбиоз – предпосылка уникальности творчества художника. -16- В данной работе творчество Н.Рославца рассматривается целостно, разносторонне, с учётом основных аспектов исследования монографического типа. Диссертант определяет жизненные предпосылки формирования фенотипа композитора-модерниста, определяет отно-шение Рославца к Украине, доказывает стилистически переломное значение харьковского периода творческой биографии художника (от символизма к конструктивизму), осуществляет моделирование эстетического, психологического, художественного ракурсов фенотипа композитора с точки зрения воплощения в его творчестве сущностных признаков модернизма, на основе последовательного обзора творчества Н.Рославца утверждается уникальность и универсальность разработанной им системы синтетаккорда, а также свойственный ей исторически- и системно-эволюционный характер, выстраивается целостная стилевая платформа художника, выделяются стилевые черты музыкального символизма и конструктивизма. Итоги исследования подтверждают справедливость равнозначности рассматривания творческих свершений М.Рославца как теоретика и практика. Такой подход выявляет особенное качество творческой личности художника – синтетизм. Теория и практика творческой самореализации композитора представляют собой не столько формальное деление его деятельности на научно-критическую и композиторскую с позиций приоритетности той или другой, сколько сущностно-смысловое наполнение и структурирование каждой из областей этой работы. Несомненно, что только такой подход обеспечивает возможность адекватного понимания всеохватывающей концепции синтетизма Н.Рославца во всей её глубине, совершенстве и красоте. Акцентируя прямое отношение творчества Н.Рославца к процессам развития украинского музыкального искусства 1-й четверти ХХ в., справедливо будет поставить имя композитора рядом с именами тех модернистов мирового значения (А.Архипенко, Е.Голышев, В.Кандинский, К.Малевич, братья Бурлюки), творческие достижения которых взращены украинской почвой. Ключевые слова: Н.Рославец, модернизм, система синтетаккорда, фенотип, эволюция, музыкальный символизм, музыкальный конструктивизм. Коменда Ольга Іванівна Микола Рославець – теоретик і практик музичного модернізму Рукопис Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 17.00.03 – Музичне мистецтво; Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського НАН України, Київ, 2004 -17- Дисертація присвячена дослідженню творчості одного з лідерів світового модернізму Миколи Андрійовича Рославця (1881-1944). У даній роботі виявляються життєві передумови формування фенотипу композитора-модерніста, визначається відношення Рославця до України, доводиться переломне значення харківського періоду його творчої біографії (від символізму до конструктивізму), здійснюється моделювання фенотипу композитора (з точки зору втілення сутнісних ознак модернізму), стверджується універсальність системи синтетакорду та властивий їй еволюційний характер, вибудовується цілісна стильова платформа митця, виявляються чіткі ознаки музичного символізму і музичного конструктивізму. |