Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Національна безпека / Економічна безпека держави


Ладюк Ольга Дмитрівна. Українсько-російські торговельні відносини як чинник економічної безпеки України : Дис... канд. екон. наук: 21.04.01 / Національний ін-т проблем міжнародної безпеки. — К., 2003. — 229арк. : рис. — Бібліогр.: арк. 154-164.



Анотація до роботи:

Ладюк О.Д. Українсько-російські торговельні відносини як чинник економічної безпеки України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 21.04.01. – економічна безпека держави. – Національний інститут проблем міжнародної безпеки, Київ, 2003.

Дисертація присвячена науковому осмисленню проблем розвитку українсько-російських торговельних відносин у контексті економічної безпеки України. В роботі розглянуті питання ринкової трансформації України та Росії в умовах глобального інтеграційного процесу, проаналізовані основні домінанти та особливості функціонування зовнішньоторговельних відносин між двома державами. Запропоновані методичні підходи щодо визначення показників зовнішньоекономічної безпеки України в контексті відносин з РФ, пріоритетні напрями та форми поглиблення торговельних взаємозв’язків між державами та на рівні регіонів.

У дисертації здійснено теоретико-методологічне узагальнення проблеми раціоналізації українсько-російських торговельних відносин у контексті економічної безпеки держави. Запропоновано нові науково-методичні підходи до вирішення відповідних питань, що має істотне значення для підгалузі науки “Економічна безпека держави”, а також для практики нала-годження торговельних відносин між Україною і Російською Федерацією в умовах глобалізації світового економічного простору. Проведене дисертаційне дослідження дає можливість зробити такі висновки:

  1. В умовах глобалізації посилюється інтеграція країн, зростає відкритість національної економіки. Інтеграційними процесами бажано керувати з точки зору забезпечення економічної безпеки держави. В роботі уточнено поняття економічної безпеки держави в умовах глобалізації, що передбачає здатність країни генерувати позитивні зрушення в національній економіці, протистояти зовнішнім економічним загрозам і гідно презентувати себе на зовнішніх ринках.

  2. В роботі проаналізовано стан торговельних відносин України та РФ на тлі загальної зовнішньоторговельної політики України. Доведено, що Україна може претендувати на чільне місце в світовій спільноті лише у разі активізації зовнішньоекономічної діяльності, у тому числі з країнами СНД. Серед останніх надзвичайно важливе значення для України має Російська Федерація. Визначені зовнішні та внутрішні (соціальні, політичні, еконо-мічні) фактори, що зумовлюють формування українсько-російських торговельних відносин.

  3. Враховуючи особливості українсько-російських відносин (їх аси-метричність, високий рівень експортної та імпортної залежності, успадковану спеціалізацію і кооперацію), при торгівлі з Росією необхідно дотримуватися вимог економічної безпеки.

  4. На основі запропонованої автором системи показників (індикаторів) зроблено оцінку рівня зовнішньоекономічної безпеки України, зокрема на російському векторі. Адекватна оцінка рівня зовнішньоекономічної безпеки має важливе значення для раціоналізації і динамічного розвитку зовнішньоторговельних українсько-російських відносин. В якості оціночних показників рівня зовнішньоекономічної безпеки запропоновано використовувати: коефіцієнт відкритості національної економіки; коефіцієнт покриття експорту імпортом; коефіцієнт покриття імпорту експортом за товарами; коефіцієнт покриття імпорту експортом за послугами; експортна залежність; імпортна залежність. Визначено також порогові значення цих показників у нинішній час.

  5. Проведені дослідження свідчать про те, що коефіцієнт покриття імпорту експортом на російському напрямку за товарами є меншим за нормативне значення, внаслідок чого Україна має негативне сальдо у торгівлі товарами з Росією і повинна нарощувати конкурентоспроможність своїх товарів. Водночас, коефіцієнт покриття імпорту експортом за послугами є виграшним, що дає змогу покривати негативне сальдо у торгівлі товарами. Все це відбиває особливості українсько-російських торговельних відносин і стан національного економічного розвитку в умовах ринкової трансформації.

  6. Упродовж 1996–2001 рр. переважна частка (понад 70%) у структурі українського експорту на російський ринок належить таким представницьким товарам, як цукор і кондитерські вироби з нього – 71,4%, м’ясо і субпродукти харчові, вироби з м’яса та риби. Середня питома вага у структурі українського експорту до РФ (35–65%) належить: фармацевтичним продуктам – 34,0%, алкогольним і безалкогольним напоям – 36,3%, продуктам неорганічної хімії – 37,4%, продукції борошномельного виробництва – 41,2%, електричним машинам – 44,6%, машинам та устаткуванню – 53,7%, тютюну та тютюновим виробам – 57,7%, виробам з чорних металів – 57,9%, паперу та картону – 59,6%, засобам наземного транспорту – 61,2%, каучуку та гумовим виробам – 62,3%, екстрактам дубильним – 62,5%, керамічним виробам – 65,6%. Помірна частка українського експорту до РФ (до 30% ринку) спостерігається щодо чорних металів – 11,7%, літальних апаратів та їх частин – 22,5%.

  1. Ключовою проблемою сучасних торговельних відносин між Україною та Росією є критична залежність України від російських енергоресурсів. Частка імпорту енергоносіїв із Росії у забезпеченні загальної потреби України в енергоносіях становить 70%, що істотно перевищує порогове значення обсягу надходжень енергоносіїв з однієї країни-імпортера (30%).

  2. В роботі доведено, що саме на російському векторі Україні вдається, в результаті науково-технічної та виробничої кооперації, утримувати баланс у торгівлі наукоємною продукцією і навіть збільшувати обсяги експорту цієї продукції у порівнянні з її імпортом (у 1997 р. коефіцієнт покриття українського експорту імпортом по наукоємних товарах дорівнював 0,91, у 2001 р. – 1,20). Зазначена тенденція свідчить про можливості більш повного використання і розвитку науково-технічного потенціалу України в разі активізації співробітництва з Росією.

  3. Загалом, у торговельних відносинах з Росією Україна має реалізувати такі найважливіші економічні інтереси:

налагодження нових і раціоналізація існуючих коопераційних зв’язків для збільшення участі України у замкнених циклах спільного виробництва певної продукції;

використання єдиної бази стандартизації для збільшення обсягів експорту на російський ринок машинобудівної продукції;

збереження традиційного ринку збуту товарів і послуг;

завантаження російською нафтою українських нафтопереробних заводів, що побудовані за часів СРСР;

збільшення обсягів транспортування російських енергоносіїв до Європи територією України.

Виходячи з цих інтересів, основними домінантами українсько-російських торговельних відносин у контексті забезпечення економічної безпеки України слід вважати: збільшення обсягів торгівлі товарами через підвищення їх конкурентоспроможності; співробітництво в сфері послуг, перш за все, у використанні розгалуженої транспортної інфраструктури; транскордонне співробітництво; розвиток промислової і науково-технічної кооперації; створення спільних українсько-російських підприємств.

  1. У роботі визначено і систематизовано основні загрози безпеці України з боку Росії у торговельній сфері, що перешкоджають налагодженню рівноправних відносин, зокрема:

збільшення залежності України від постачання російських енергоносіїв, а також енергоносіїв з інших країн через російські трубопроводи;

активізація зусиль Росії щодо одержання у власність об’єктів, розташованих на території України, що може обмежувати вітчизняне виробництво і експорт товарів та послуг;

введення російською стороною тарифних і нетарифних обмежень на імпорт української продукції, антидемпінгового мита, експортних мит на енергоносії тощо;

переорієнтація значної частини російського ринку на продукцію країн далекого зарубіжжя (75% російського імпорту), витіснення українських товарів з російського ринку, що є додатковим чинником падіння виробництва в Україні.

  1. Для розширення і поглиблення торговельних відносин України і Росії необхідним є удосконалення форм регіонального співробітництва на новітніх засадах, а саме - поваги до національного суверенітету держав, свободи зовнішньоекономічного підприємництва, захисту суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, державної підтримки з обох сторін.

  2. В роботі визначено складові експортного потенціалу країни, обґрунтовано концептуальні підходи до формування експортного потенціалу України на російському векторі. Розроблені пропозиції щодо вдосконалення механізму розвитку двосторонніх відносин на короткостроковий та довгостроковий періоди. Зазначені розробки грунтуються на використанні комплексних підходів, що відповідають сучасним реаліям, національним економічним інтересам, вимогам економічної безпеки.

Публікації автора:

  1. Ладюк О.Д. Росія-Україна-Захід: розвиток двохвекторності економічної політики // Вісник ТАНГ, №15, 2000. – С.86–94.

  2. Ладюк О.Д. Місце Росії в зовнішньоторговельному балансі України // Збірник наукових праць. Вип. 28 / Відп. ред. В.Є. Новицький. – Київ: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 2000. – С.82–91.

  3. Ладюк О.Д. Зовнішньоторговельна політика України у контексті економічної безпеки // Стратегія економічного розвитку України: Наук.зб.–Вип.7 / Голов.ред. О.П. Степанов. – К.: КНЕУ, 2001. – С.264–270.

  4. Ладюк О.Д. Порівняльна характеристика нормативно-правової бази торговельних відносин України з Росією // Актуальні проблеми політики: Зб.наук. праць.-Вип.15 / Голов.ред. С.В. Ківалов. – Одеса: Юридична література, 2002. – С.136-145.

  5. Ладюк О.Д. Тенденції розвитку зовнішньоекономічної діяльності України // Економічні та гуманітарні проблеми розвитку суспільства у III тисячолітті: Збірник наукових праць Рівненського економіко-гуманітарного інституту.–Рівне, 2000. – С.635–636.

  6. Ладюк О.Д. Выбор инвестиционных приоритетов в развитии экономических отношений России и Украины // Экономика, экология и общество России на пороге 21-го столетия: Труды 2-й международной научно-практической конференции, – Санкт-Петербург: 23–25 мая 2000. – С.258–260.

  7. Ладюк О.Д. Стан і перспективи нормативно-правової бази торговельних відносин України та Російської Федерації // Національна програма забезпечення економічної безпеки в контексті стратегії соціально-економічного розвитку України: Матеріали Круглого столу / Відп. ред. С.І.Пирожков. – К.: Національний інститут українсько-російських відносин Ради національної безпеки і оборони України, 2001. – С.89–91.