Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Економічні науки / Світове господарство і міжнародні економічні відносини


Глушко Олександр Олексійович. Управління результативністю науково-технічної діяльності в корпоративному секторі економіки : Дис... канд. наук: 08.00.03 - 2008.



Анотація до роботи:

Глушко О.О. Управління результативністю науково-технічної діяльності в корпоративному секторі економіки. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 – економіка та управління національним господарством. – Державна установа «Інститут економіки та прогнозування НАН України». – Київ, 2007.

Дисертація присвячена розкриттю на основі комплексного аналізу теоретичних і практичних проблем системи управління науково-технічною діяльністю в корпоративному секторі економіки та розробці механізму результативного управління НДДКР. Доведено особливу роль наукових підрозділів (лабораторій) корпорацій в інноваційному процесі. Запропоновано комплексний механізм управління результативністю науково-технічної діяльності корпоративного сектора економіки, прогнозні сценарії розвитку вітчизняного сектора науково-технічної діяльності. Науково обґрунтовано положення, що особливості процесу корпоративних НДДКР створюють проблеми, які перешкоджають його Паретто-ефективному здійсненню в ринковій економіці й потребують державного втручання. Доведено доцільність вдосконалення науково-методичного інструментарію управління інноваційними процесами на макро- та мікрорівнях у частині здійснення його класифікації, вибору методів управління корпоративними дослідженнями і розробками та визначення показників оцінки їх результативності.

Уведено в науковий термінологічний обіг і дано визначення понять: результативність науково-технічної діяльності, механізм управління результативністю НДДКР, економетрична модель управління результативністю НДДКР.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання, що полягає у розробці та науковому обґрунтуванні механізмів управління результативністю науково-технічної діяльності корпоративного сектора економіки. На основі досліджень зроблені такі висновки і пропозиції:

  1. В умовах ринку обґрунтування мети науково-технічної діяльності та розробка стратегії НДДКР стають ключовим завданням більшості корпоративних структур. На основі вивчення досвіду функціонування найбільш успішних компаній запропоновано використовувати результативний підхід, що припускає реалізацію усвідомленої гнучкої системи управління результатами, адекватної станам як зовнішнього, так і внутрішнього середовища господарюючої системи. Запропоновано розглядати як категорію, що відбиває успіх компанії в науково-технічній діяльності в умовах розбудови нової економіки, результативність її функціонування, що випливає з відповідності витрат на дослідження та розробки і досягнутих результатів в ході їх упровадження цільовим запитам суспільства щодо підвищення якості життя та конкурентоспроможності економіки на інноваційній основі.

  2. Методологія управління результативністю повинна бути адекватною зовнішньому та внутрішньому середовищу, започатковуватися на цілях, обраних стратегіях розвитку і забезпечувати синергічний ефект. Узагальнення результатів дослідження дозволило запропонувати класифікацію методичного інструментарію управління результативністю науково-технічною діяльністю корпоративних структур, яка включає підходи (системний, цільовий та процесний), загальні та спеціальні методи управління результативністю науково-технічної діяльності (методи вимірювання НДДКР, оцінки результатів НДДКР, оцінки результативності управління НДДКР), показники (інтегрований, зважені бальні показники, вартісні показники, показники процесу).

  3. Встановлено, що глобальною світовою тенденцією останніх десяти років було поступове збільшення наукових витрат як державами, так і корпораціями, а також подолання тенденції стабілізації показників загальної наукомісткості ВВП (відношення національних витрат на НДДКР до ВВП), що призвело до зростання середньої наукомісткості ВВП з 2,21 до 2,24 %. Лідером за цим показником є Швеція, де показник наукомісткості ВВП найвищій у світі – 3,86 % (2005 р.), тоді як у країнах ЄС в середньому він становить 1,85 %. Також чітко визначилася тенденція зростання частки високотехнологічного виробництва у складі обробної промисловості, яка протягом 1980–2005 рр. зросла у світі з 8,1 до 19,7 %, тобто більше ніж удвічі. У структурі товарного експорту частка високотехнологічної продукції у США сягає 27 %, Японії – 23 %, Великобританії – 21 %, Франції та Німеччині – 20 та 15 %.

  4. Доведено визначальну роль транснаціональних компаній у загальній системі корпоративних науково-технічних розробок та встановлено, що наукове співробітництво ТНК за кордоном проявляється у таких організаційних формах: 1) незалежна наукова лабораторія, у діяльності якої поєднуються самостійність досліджень і пряме управління з центрального штабу; 2) спеціалізований науковий підрозділ виробничого підприємства з іноземними інвестиціями, що здійснює удосконалення виробів компанії задля їх адаптації до вимог місцевого ринку та займається розвитком технологій материнської компанії; 3) кооперативне науково-дослідне утворення з місцевим університетом, науково-дослідним інститутом чи підприємством; 4) безпосереднє наукове співробітництво незалежних наукових лабораторій та наукових відділень вищих навчальних закладів. Сьогодні найефективнішим засобом просунення результатів НДДКР в практику є взаємовигідна комерційна взаємодія всіх учасників перетворення наукового результату в ринковий товар, тобто комерціалізація результатів науково-технічних досліджень і розробок. Для досягнення результативності всього процесу комерціалізації необхідно спиратися на знання сутності природи технологічного розвитку та його основні економічні засади.

  5. Здійснений комплексний аналіз показав, що інноваційний розвиток української економіки залежить від ступеня державної підтримки наукомісткого сектора виробництва, стану нормативної бази та коштів, що виділяються підприємницьким сектором на НДДКР. Проте здійснення наукових досліджень ще не розглядається серед національних виробників як обов’язковий фактор успішної діяльності підприємств на внутрішньому і навіть зовнішньому ринках. На відміну від розвинених країн світу, переважна частина НДДКР галузевої і заводської (корпоративної) науки в Україні в процесі перебудови економіки (особливо стихійної та неконтрольованої приватизації) виявилася за межами корпоративного сектора і відповідно за межами відтворювальних механізмів їх фінансування. Сьогодні в українській науково-технічній сфері проводяться усі етапи наукових досліджень: фундаментальні дослідження зосереджено головним чином в академічній науці (86 %), прикладні – в академічному і галузевому секторах (44 і 42 % відповідно). Значна частина розробок зосереджена в галузевому секторі (76 %), у заводському, тобто корпоративному – лише 16 %. Розірваність зв’язків між заводською, галузевою, вузівською і академічною наукою призводить до все більшого відокремлення науки від виробництва.

  6. Доведено та обґрунтовано, що великі корпорації як ядро сучасного національного господарства спроможні проводити НДДКР. У ситуації, коли в корпорацій не вистачає ресурсів, держава повинна взяти на себе регулюючу роль у розвитку корпоративного сектора економіки через пряме фінансування капіталомістких проектів НДДКР стратегічних корпоративних структур або ж активно підтримувати ці проекти непрямими методами впливу. Результативне управління науково-технічною діяльністю в масштабах усієї економіки України можливе з допомогою великих стратегічних проектів, що здійснюються на замовлення держави з мобілізацією усіх інтелектуальних ресурсів країни. Тому серед заходів науково-технічної політики держави має бути визначення адекватних форм відтворення зв’язків наукових організацій з компаніями, а в центрі промислової та економічної політики – збереження стратегічно важливих великих компаній, що є національним надбанням країни, оскільки саме потужна концентрація виробництва дозволяє забезпечити конкурентні переваги таким корпоративним структурам на ринках високотехнологічної продукції.

  7. Розроблено формальну математичну модель управління результативністю НДДКР, яка дозволяє при формуванні параметрів інноваційного процесу обирати ті з них, які найбільш суттєво впливають на результат науково-технічної діяльності досліджуваного об’єкта (окремого підприємства, корпоративного сектора, корпоративної структури, промисловості країни в цілому і т. ін.).

  8. Запропоновано три варіантні сценарії формування та розвитку системи досліджень та розробок в Україні: 1) розвиток власної (національної) системи; 2) стимулювання запровадження закордонних НДДКР; 3) заохочення інтеграції українських компаній зі світовими науково-технологічними комплексами та забезпечення глобальної конкурентоспроможності сектора НДДКР у межах національної інноваційної системи; вказано на умови, за яких можливе здійснення кожного сценарію, та розроблено систему критеріїв, індикаторів і цільових показників оцінки НДДКР та здійснено розрахунки відповідних прогнозів.

  9. Розроблена загальна модель системи моніторингу процесу управління корпоративними НДДКР, в основі якої – п’ять блоків: організаційно-методологічний, статистичний, аналітичний, прогнозний та інформаційний, що повинні включати відповідні банки даних, формуючи з них інформаційне сховище даних, для здійснення алгоритму розв’язання задач, що постають перед замовниками, у тому числі перед особою, що ухвалює рішення. Застосування сучасних інформаційних технологій, що базуються на професійному використанні інформаційного ресурсу, дозволить керівникам ефективно здійснювати свою діяльність, мінімізуючи ризик, досягати стратегічних цілей і орієнтуватися в складних, непередбачуваних умовах ринкового оточення.

  1. Як систему результативного управління науково-технічною діяльністю корпоративного сектора економіки запропоновано дерево цілей її державного управління та ієрархію цілей щодо організації управління процесом НДДКР на корпоративному рівні; розроблена організаційна структура управління дослідженнями та розробками в загальному вигляді та перелік першочергових нормативно-законодавчих документів, ухвалення та реалізація яких сприятимуть відтворенню власної сфери корпоративних НДДКР та прискорять процес інноваційного розвитку національної економіки.

  2. Практична реалізація сукупності розроблених теоретико-методологічних положень і методичних рекомендацій щодо оцінки та забезпечення результативності науково-технічної діяльності корпоративного сектора дозволить управлінському персоналу на будь-якому рівні управління мати детальну інформацію, необхідну для ухвалення обґрунтованих стратегічних та оперативних рішень.

Публікації автора:

    1. Глушко О.О. Інтеллектуальний капітал у складі ресурсів компаній // Соціогуманітарний аспект інноваційно-технологічного розвитку економіки України / За ред. д-ра екон. наук Л.І. Федулової. – К.: Ін-т екон. та прогнозув., 2007. – С. 110–130.

    2. Глушко О.О. Інтелектуальний капітал корпорацій: визначення, формування та оцінка // Вісник Хмельницького національного університету (Вісник технологічного університету Поділля). – Сер.: Економічні науки. – 2005. – Т. 1. – № 6. – С. 112–115.

    3. Глушко О.О. Активізація НДДКР у корпораціях: світовий досвід і Україна // Економіка і прогнозування. – 2005. – № 4. – С. 67–80.

    4. Федулова Л. І., Глушко О.О. Тенденції розвитку науково-технологічної та інноваційної діяльності в Україні // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. ДНУ. – Вип. 210. – Т. ІІ. – Дніпропетрівськ: Вид-во ДНУ, 2005. – С. 463–476. (особистий внесок – агрументовано напрямки та розвиток науково-технологічної та інноваційної діяльності в Україні).

    5. Глушко О.О. Методологічні підходи до оцінки результативності діяльності компаній // Формування ринкових відносин в Україні: Зб. наук. пр. Науково-дослідного економічного інституту. – Вип. 3. – К.: НДЕІ, 2006. – С. 105–109.

    6. Глушко О.О. Методологічні підходи до управління НДДКР // Вісник Хмельницького національного університету. – Т. 2. – № 4.– 2006. – С. 150–153.

    7. Глушко О.О. Оцінка результативності науково-технічної діяльності промислових підприємств України в умовах їх технологічного розвитку // Проблеми науки. – 2007. – № 1. – С. 15–22.

    8. Глушко О.О. Тенденції розвитку корпоративних НДДКР // Економіст. – 2007. – № 5. – С. 62–64.

    9. Глушко О.О. Тенденції розвитку інноваційного процесу в корпораціях // Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики: Зб. тез доповідей, Львів, 11–13 травня 2006 р. – Л.: Вид-во Нац. ун-ту «Львівська політехніка», 2006. – С. 48–49.