Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Державне управління / Механізми державного управління


17. Малиновська Олена Анатоліївна. Управління зовнішніми міграціями в контексті європейської інтеграції України: дис... д-ра наук з держ. упр.: 25.00.02 / Національна академія держ. управління при Президентові України. - К., 2005.



Анотація до роботи:

Малиновська О.А. Управління зовнішніми міграціями в контексті європейської інтеграції України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 – механізми державного управління. – Національна академія державного управління при Президентові України. – Київ, 2005.

У дисертації доведено, що в умовах інтенсифікації міжнародних міграцій, урізноманітнення їх характеру та спрямованості роль і значення державного управління в цій сфері зростає. Потреба його вдосконалення зумовлена також гостротою міграційних проблем в Україні, тим, що оптимізація міграцій є важливим резервом соціально-економічного розвитку, особливо в умовах демографічної кризи.

В основі управління зовнішніми міграціями повинно бути глибоке розуміння сутності міграційних процесів, притаманних їм закономірностей, детальний аналіз ситуації, характеристик найважливіших міграційних потоків, серед яких репатріація в Україну, трудова міграція громадян за кордон, прибуття шукачів притулку, нелегальна міграція.

Дослідження міграційної ситуації в європейських країнах, формування міграційної політики ЄС дало змогу визначити місце зарубіжного досвіду в процесі творення системи управління міграціями в Україні, вкрай важливого в контексті курсу на європейську інтеграцію.

Здійснено огляд формування управління міграціями в період незалежності, дано оцінку досягнутим результатам, виявлено недоліки цього процесу. Обґрунтовано концептуальні засади та завдання міграційної політики, її основоположні принципи, запропоновано конкретні управлінські рішення, визначено напрями вдосконалення правової бази та органів державного управління зовнішніми міграціями.

У дисертації теоретично узагальнено й по-новому розв’язано актуальну наукову проблему, що полягає у визначенні механізмів державного управління зовнішніми міграціями, формуванні цілей та принципів державної міграційної політики в умовах європейської інтеграції України; обґрунтовано концептуальні засади управління міждержавними переміщеннями населення; розроблено напрями вдосконалення правової бази та системи органів державного управління цією сферою; конкретизовано управлінські рішення, які знайдуть теоретичне й практичне використання. Одержані в ході дослідження результати підтверджують гіпотезу, покладену в його основу, а реалізована мета і завдання дають змогу дійти таких основних висновків.

1. Огляд розробок вітчизняних і зарубіжних дослідників, викладених у них теоретичних моделей свідчить, що в науковій літературі відображено широке коло питань міжнародної міграції. Разом з тим найбільш суттєвим недоліком проаналізованих праць є певна недооцінка їх авторами дій або бездіяльності урядів щодо ініціювання, відбору, обмеження чи припинення міжнародних міграційних переміщень, впливу держави на розвиток міграцій. Тому стан вивчення державного управління зовнішніми міграціями не можна вважати достатнім. Аналіз діяльності держави має бути повніше інкорпорований до фактичних та теоретичних знань про міграції. Успіх державного управління у цій сфері потребує також розвитку наукових досліджень власне міграційних процесів, удосконалення збирання та обробки статистичних даних, тобто забезпечення прийняття науково-обгрунтованих управлінських рішень.

2. Теоретичний аналіз природи міграційних переміщень, їх сутнісних характеристик приводить до висновку, що управління міграціями полягає в свідомому впливові на міграційні процеси з метою формування оптимальної їх інтенсивності та спрямованості на основі притаманних закономірностей. Міграції належать до явищ, стосовно яких найбільш ефективним може бути опосередковане або “дистанційне” управління шляхом створення певних умов, щоб цей процес розвивався в бажаному для суспільства напрямі. Специфічних управлінських заходів вимагають окремі суспільно важливі міграційні потоки, споріднені групи мігрантів, кожна стадія міграційного процесу.

3. Вивчення статистичних даних, національного законодавства західноєвропейських країн, міжнародно-правових документів, зарубіжного, зокрема європейського, управлінського досвіду дає змогу стверджувати, що значення державного регулювання в міграційній сфері в умовах глобального збільшення масштабів та урізноманітнення форм і напрямів міжнародних переміщень населення закономірно зростає. Традиційні моделі управління міграціями, зміст яких полягає в контролі влади за переміщеннями індивідів через державні кордони, виявилися неадекватними сучасним умовам. Це дало підстави говорити про глобальну міграційну кризу, хоча насправді мала місце криза не міграції, а управління нею. Пошуки виходу з цієї кризи обумовили формування концепції міграційного менеджменту. Серед його основних принципів: ставлення до міграцій як до закономірного явища, що несе великий позитивний потенціал; визнання необхідності широкої міжнародної співпраці країн призначення, походження та транзиту мігрантів; застосування комплексного підходу, що не допускає здійснення управлінських заходів, адресованих лише окремим складовим міграційних процесів, вимагає врахування міграційного компонента при керівництві економічною, соціальною, культурною сферами, формуванні всього комплексну внутрішньої та зовнішньої політики. Обов’язковим для сучасного управління зовнішніми міграціями є беззастережна повага до основоположних прав людини, незалежно від її походження та правового статусу, передусім до права жертв переслідувань шукати й отримувати притулок в інших країнах.

Аналіз теорії й практики управління міграціями країн Європейського Союзу, спільної міграційної політики ЄС дає підстави твердити, що контрольні владні функції щодо пересування через кордони суверенних держав, боротьба із нелегальною міграцією на сучасному етапі можуть бути успішними лише за умови забезпечення можливостей та створення механізмів для легальної міграції. Виходячи з європейського досвіду метою державного управління має бути досягнення “регульованої відкритості”, тобто забезпечення керованих міграційних переміщень.

4. Ураховуючи курс на побудову в Україні відкритого демократичного суспільства та інтеграцію до світового, передусім європейського співтовариства, використання надбань європейських країн у сфері регулювання міграційних процесів відповідно до власних національних інтересів є однією з ключових умов створення необхідної системи управління міжнародними міграціями. Врахування сучасних підходів, що відпрацьовуються країнами Європи, дадуть змогу уникнути багатьох помилок, полегшить розвиток міжнародного співробітництва, стане складовою адаптації українського законодавства та адміністративної практики до стандартів Європи. Цінним є також досвід центральноєвропейських держав, багато у чому подібних за історичними традиціями, соціально-економічними показниками до України. Його практичне використання сприятиме успішному просуванню по шляху євроінтеграції.

5. Вивчення зовнішніх міграційних переміщень населення в Україні свідчить, що впродовж періоду незалежності країна стала ареною численних різноспрямованих і різнохарактерних міграційних потоків, що формувалися під впливом як політичних, так і економічних факторів. Найбільш суспільно значущими серед них, такими, що впливали на соціально-економічну та політичну ситуацію в країні, а, отже, вимагали цілеспрямованих державних заходів, були: репатріація, у тому числі осіб, раніше депортованих за національною ознакою; трудова міграція громадян за кордон; нелегальна міграція іноземців; прибуття біженців.

6. У цілому в Україні було сформовано принципові підходи до регулювання зовнішніх міграційних процесів. Ураховуючи відсутність системи управління зовнішніми міграціями в попередні роки, складність і суперечливість міжнародних переміщень населення в перший період державотворення, спричинених розпадом СРСР, економічною кризою тощо, перші спроби державного впливу на міграційні процеси можна вважати досить успішними. Упродовж 90-х рр. минулого століття було визначено основні напрями міграційної політики України (сприяння репатріації, в тому числі депортованих за національною ознакою, гарантії вільного пересування громадян через кордон, захист прав та інтересів працівників-мігрантів за кордоном, забезпечення правового статусу іноземців на принципах рівності перед законом, запобігання нелегальній міграції, надання допомоги біженцям), розроблена необхідна законодавча база, яка формувалася з урахуванням загальноприйнятих міжнародно-правових стандартів, створено органи державного управління зовнішніми міграціями.

7. Проте адекватної цілісної системи управління міграціями в Україні все ще не існує, чітка концепція державної міграційної політики відсутня. Поза впливом держави залишається найбільш численний та соціально значущий міграційний потік, а саме тимчасова трудова міграція громадян України за кордон. Унаслідок недостатньої підтримки репатріації фактично втрачено шанс поповнення людських ресурсів із цього джерела. Невизначеність цілей та пріоритетів міграційної політики стоїть на заваді створенню ефективного інституційно-організаційного механізму управління цією сферою – державної міграційної служби. Управлінські функції невиправдано розпорошені й нерідко дублюються.

8. Ураховуючи ситуацію у світі та в Україні, існує нагальна суспільна потреба у формуванні чіткої міграційної політики, її концептуальних засад та механізмів, здійснення якої забезпечить захист інтересів суспільства й окремих громадян, запобігатиме стихійному розвиткові міграцій, хаотичному формуванню кількісних та якісних характеристик населення, незбалансованості його територіального розподілу, поглибленню негативних демографічних тенденцій, поширенню нелегальної міграції. Адекватне управління зовнішніми міграційними процесами необхідне для надання їм позитивного спрямування, мінімізації їх негативних наслідків, покращання демографічної ситуації й, завдяки цьому, динамізації економіки, суспільно-політичних реформ.

9. В основу удосконалення системи управління зовнішніми міграціями доцільно покласти глибокий аналіз і прогноз міграційної ситуації, постійний її моніторинг як в Україні, так і в країнах, з якими здійснюється міграційний обмін.

На відміну від 90-х рр. минулого століття, найбільшим викликом для України буде не приплив населення, а його дефіцит внаслідок природного зменшення та міграційного відпливу. Найгострішу міграційну проблему становитиме не вимушена міграція чи повернення на батьківщину великих людських мас, а трудова міграція громадян України за кордон, у тому числі “відплив мізків”. Це створюватиме загрозу суттєвих втрат трудового та інтелектуального потенціалу нації.

Розв’язання міграційних проблем ускладнюватиметься конкуренцією в боротьбі за потенційних мігрантів із сусідніми державами, зокрема з Російською Федерацією, яка проголосила залучення іммігрантів із країн СНД пріоритетом своєї демографічної та міграційної політики. Нові виклики створюватимуться порядком пересування громадян, запровадженим у зв’язку з розширенням ЄС і Шенгенської зони аж до західних кордонів України. Шукати управлінські рішення у сфері міграції доведеться в умовах посилення міграційного тиску у світовому масштабі, що існує об’єктивно і є результатом дисбалансу в кількості населення та рівнях життя між північчю і півднем планети.

9. Адекватне сучасним уявленням сприйняття міграції як об’єктивного явища, а не як стихійного лиха чи загрози, дасть змогу при розробці заходів міграційної політики піти далі, ніж здійснення лише імміграційного контролю. Держава повинна забезпечити умови для прийняття й проживання іммігрантів, їхньої інтеграції в українське суспільство. Оскільки внаслідок демографічної ситуації потреба в іммігрантах зростатиме, важливим завданням є визначення реальних потреб в імміграційному припливі, розробка системи відбору іммігрантів відповідно до власних інтересів. Ураховуючи особливості міграційної ситуації в Україні, негативне сальдо зовнішніх міграцій, серед заходів державної міграційної політики значне місце має належати тим, що спрямовані на регулювання міграції власних громадян.

Першочерговим завданням міграційної політики повинно стати створення привабливих умов для імміграції в Україну з регіону СНД, передусім вихідців з України та їхніх нащадків.

Посиленої уваги потребує трудова міграція громадян, яка за масштабами й соціально-економічним значенням перетворилася на найважливіший сегмент міграційних процесів. Поряд із заходами, спрямованими на досягнення кінцевої мети – скорочення трудової еміграції та повернення працівників-мігрантів на батьківщину, мають докладатися зусилля для мінімізації негативних наслідків заробітчанства і водночас максимального використання пов’язаних з ним вигод.

Відповідно до моральних та правових зобов’язань Україна має вдосконалювати систему прийняття, надання притулку та допомоги біженцям, приділяти увагу їх інтеграції в українське суспільство.

З метою запобігання нелегальній міграції як іноземців, так і власних громадян поряд з контрольними заходами мають застосовуватися більш гнучкі форми регулювання міжнародних переміщень населення, розширюватися можливості легальної міграції.

10. Розробка й реалізація міграційної політики потребує створення єдиного спеціалізованого центрального органу державної виконавчої влади з підрозділами на місцях – Державної міграційної служби України, яка здійснювала б весь комплекс управлінських функцій у сфері міграції. Це має бути цивільна служба, яка крім контролю за в’їздом та перебуванням іноземців здійснювала б постійний моніторинг міграційної ситуації, прогнозувала її розвиток, визначала на цій основі загальні та конкретні управлінські завдання, розробляла механізми їх реалізації, їхнє законодавче оформлення, забезпечувала фінансовими та організаційними ресурсами досягнення поставленої мети. До повноважень Служби має належати управлінська діяльність на всіх етапах міграційного процесу - формування міграційної рухливості, переїзду, адаптації до нових умов проживання. Вона повинна опікуватися всіма основними зовнішніми міграційними потоками, розбудувавши певну ієрархію залежно від їхньої потужності та соціально-економічного значення.

11. Найбільш дійовим механізмом досягнення цілей державної міграційної політики є розробка й реалізація державних, а також, за потреби, регіональних чи галузевих міграційних програм, за допомогою яких можна було б забезпечити системний підхід до вирішення поставлених завдань. Ефективність такого підходу у сфері державного управління зовнішніми міграціями вже доведено результатами реалізації програм з облаштування раніше депортованих та боротьби з нелегальною міграцією.

Публікації автора:

Монографії

  1. Малиновська О.А. Мігранти, міграція та Українська держава: аналіз управління зовнішніми міграціями. – К.: Вид-во УАДУ, 2004. – 236 c.

  2. Малиновська О.А. Біженці у світі та в Україні: моделі вирішення проблеми. – К.: Генеза, 2003. – 288 с.

  3. Малиновська О.А. Міграційна ситуація та міграційна політика в Україні. – К.: НІСД, 1997. – 69 с. – (Сер. “Соціальні стратегії”; Вип. 3).

  4. Nontraditional immigrants in Kyiv / O.Braichevska, H.Volosiuk, O.Malynovska, Y.Pylynskyi, N.Popson, B.Ruble. – Washington: Woodrow Wilson International Center for Scholars, 2004. – 183 p. – Авторських – с. 1-6, 35-70, 134-141.

  5. In-depth studies on migration in Central and Eastern Europe: the Case of Ukraine / T.Freika, O.Malynovska, N.Marchenko, M.Okolski, S.Pyrozhkov; Ed. by T.Freika, M.Okolski, K.Sword. – NY,Geneva: United Nations, 1999. – 146 p. – Авторських – с. 1-7, 63-117.

Статті в наукових фахових виданнях

  1. Малиновська О.А. Формування системи законодавчого регулювання проблеми біженців в Україні // Вісн. нац. ун-ту внутр. справ. – 2001. – Вип. 16. – С. 157-163.

  2. Малиновська О.А. Формування органів управління зовнішньою міграцією в Україні // Вісн. УАДУ. – 2002. – № 3. – С. 320-327.

  3. Малиновська О.А. Удосконалення Закону України “Про біженців” // Вісн. УАДУ. – 2002.– № 4. – С. 263-270.

  4. Малиновська О.А. Управління міграціями: деякі висновки з європейського досвіду // Зб. наук. пр. УАДУ / За заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. – К.: Вид-во УАДУ, 2002. – № 2. – С. 446-453.

  5. Малиновська О.А. Формування міграційної політики України // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. – О.: ОРІДУ УАДУ, 2002. – Вип. 10. – С. 339-350.

  6. Малиновська О.А. Регулювання проблеми біженців у країнах Центральної Європи: уроки для України // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. – О.: ОРІДУ УАДУ, 2002. – Вип. 12. – С. 163-173.

  7. Малиновська О.А. Нова редакція Закону України “Про біженців” – відповідність міжнародним стандартам // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. – Х., ХРІДУ УАДУ, 2002. – № 3. – С. 100-106.

  8. Малиновська О.А. Нетрадиційні етнічні громади у великих містах Україні: реалії та можливі управлінські рішення // Упр. сучас. містом. – 2002. – № 1-3 (5). – С. 147-155.

  9. Малиновська О.А. Міжнародне співробітництво у сфері захисту біженців: УВКБ ООН та Україна // Наукові записки Ін-ту політичних і етнонаціональних досліджень НАНУ: Зб. – К.: ІПіЕНД, 2002. – Вип. 21. – С. 120-130. – (Сер. “Політологія і етнологія”).

  10. Малиновська О.А. Правове регулювання становища біженців в Україні: пошуки вирішення проблемних питань // Наук. вісн. Нац. академії внутр. справ України. – 2002. – № 2. – С. 29-38.

  11. Малиновська О.А. Нелегальна міграція і організована злочинність: іманентний зв’язок // Вісн. нац. ун-ту внутр. справ. – 2002. – Вип. 19. – С. 15-19.

  12. Малиновська О.А. Приєднання України до Конвенції ООН 1951 року та Протоколу 1967 року про статус біженців // Юрид. вісн. (Одеська держ. юрид. академія). – 2002. – № 1. – С. 110-118.

  1. Малиновська О.А. Європейський досвід впливу на міграційні процеси // Юрид. вісн. (Одеська держ. юрид. академія). – 2002. – № 4. – С. 124-130.

  2. Малиновська О.А. Розширення ЄС і зони чинності Шенгенської угоди та міграційні процеси в Україні // Вісн. УАДУ. – 2003. – № 1. – С. 475-483.

  3. Малиновська О.А. Прикордонні міграції: характер, значення, шляхи оптимізації регулювання (на прикладі поїздок населення українського прикордоння у Білорусь) // Вісн. НАДУ. – 2003. – № 3. – С. 458-464.

  4. Малиновська О.А. Зовнішня трудова міграція: можливі напрями державного регулювання // Вісн. НАДУ. – 2003. – № 4. – С. 333-340.

  5. Малиновська О.А. Трудова міграція населення України в Росію: обсяги, проблеми, регулювання // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. – Х.: ХРІДУ УАДУ, 2003. – № 2. – Ч. 2. – С. 90-96.

  6. Малиновська О.А. До питання зайнятості іммігрантів (за матеріалами соціологічного дослідження у м. Києві) // Упр. сучас. містом. – 2003. – № 2/4-6 (10). – С. 123-129.

  7. Малиновська О.А. Деякі аспекти формування взаємовідносин між іммігрантами та місцевим населенням (на прикладі Києва) // Наукові записки Ін-ту політичних і етнонаціональних досліджень: Зб. – К.: ІПіЕНД, 2003. – Вип. 22. – С. 112-121. – (Сер. “Політологія і етнологія”).

  8. Малиновська О.А. Регулювання проблеми біженців у країнах Західної Європи // Наук. вісн. Нац. академії внутр. справ України. – 2003. – № 1. – С. 119-128.

  9. Малиновська О.А. Деякі питання правового статусу іммігрантів в Україні (за матеріалами соціологічного дослідження) // Вісн. Нац. ун-ту внутр. справ. – 2003. – Вип. 24. – С. 174-178.

  10. Shamshur Oleg, Malynovska Olena. Die Ukraine als Sende-und Zielland won Migranten // Wanderungs - raum Europa: Menschen und Grenzen in Bewegung / Mirijana Morokvasic; Hedwig Rudolf (Hg.). – Berlin: Ed. Sigma, 1994. – P. 149-165. – Авторських – с. 149-157.

  11. Shamshur Oleg, Malуnovska Olena. Ukrainian Migration in Transition // Innovation: The European Journal of Social Sciences. – 1994. – Vol.7. – Р. 165-176. – Авторських – с. 165-170.

  12. Malynovska Olena. Migration und Migrationpolitik in der Ukraine nach 1991 / Berichte des Bundesinstituts fur ostwissenschaftliche und internarionale Studien; N 42. – Koln, 1996. – 34 s.

  13. Zhukova Tatjana, Malynovska Olena. Migration och etniska relationer; Ukrainas migrationspotential // Ukraina i omvandling. – Stockholm: CEIFO, 1996. – S. 37-62. – Авторські с. 37-44, 51-57.

  14. Klinchenko T., Malynovska O., Mingazutdinov I., Shamshur O. Migrant trafficking and human smuggling in Ukraine // Migrant trafficking and human smuggling in Europe: A review of the evidence with case studies from Hungary, Poland and Ukraine / Ed. By F.Laczko. – Geneva: IOM, 2000. – P. 329-416. – Авторських – с. 349-385.

  15. Malynovska Olena. Migration and migration policy in Ukraine // Migration Policies and EU Enlargment: The case of Central and Eastern Europe. – Paris: OECD, 2001. – P. 184-190.

  16. Malynovska Olena. Problems of Refugees in Ukraine: Scope, Legislation and Administrative Practice // Migracijske i etnicke teme. – 2002. – N 4. – S. 421-434.

  17. Malynovska Olena A. The Main Principles of Ukrainian Migration Policy and a Future Scenario of its Development // Migration and labour markets in Poland and Ukraine / Ed. by K.Iglicka. – Warsaw: Fundacija Institut Spraw Publicznych, 2003. – P. 74-88.

  18. Малиновская Е.А. Поездки за границу как стратегия выживания в условиях переходного периода: опыт Украины // Трудовая миграция в СНГ: социальные и экономические эффекты: Сб. ст. / Отв. ред. Ж.А.Зайончковская. – М.: ВИНИТИ, 2003. – С. 69-82.

  19. Malynovska Olena. International Labour Migration from Ukraine: The Last Ten Years // New Waves: Migration from Eastern to Southern Europe / Ed. by M.I.Baganha, M.L.Fonseca. – Lisbon: Luco-American Foundation, 2004. – P. 11-22.

  20. Malynovska Olena. Intarnational Migration in contemporary Ukraine: trends and policy // Global Migration Perspectives. – 2004. – October. – N 14. – 29 p.

Тези доповідей, матеріали конференцій

  1. Малиновская Е.А. Проблемы нелегальной миграции в западных приграничных областях Украины // Пограничные районы на постсоветском пространстве: нетрадиционные аспекты безопасности: Материалы семинара: Черновцы, окт. 1996 г. – К.: Феникс, 1997. – С. 66-73.

  2. Малиновська О.М. Виступ на семінарі “Нетрадиційні мігранти в Києві” // Нетрадиційні мігранти в Києві: Семінар (Київ, 3 лист. 2000 р.) / Ін-т Кеннана. Київський проект. – К.: Шкільний світ, 2001. – С. 18-22.

  3. Малиновська О.А. Міграційна політика України в умовах європейської інтеграції // Державне управління в умовах інтеграції України в Європейський Союз: Матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю (29 травня 2002 р., Київ). – Т. 2 . – К.: Вид-во УАДУ, 2002. – С. 152-153.

  4. Малиновська О.А. Виступ на “круглому столі” “Четверта хвиля еміграції: регіональні особливості” // Четверта хвиля еміграції: регіональні особливості: Стенограма “круглого столу” (Київ, 22 серп. 2002 р.) / Ін-т досліджень діаспори. – К.: Геопринт, 2002. – С. 15-19.

  5. Малиновская Е.А. Трудовая миграция населения Украины: что изменилось за 10 лет? // Трудовая миграция и защита прав гастарбайтеров: практика посткомунистических стран: Материалы междунар. конф.: Кишинев, 26-27 мая 2003 г. / Отв.ред. Ж.Зайончковская. – Кишинев: Молд. ГУ, 2003. – С. 84-89.

  6. Malynovska Olena A. New concerns for Natiоnal and Regional Security: Terrorism, Orgenized Crime and Illegal Immigration // Ukraine and regional Co-operation in Security: Looking Ahead: 11th Partnership for Peace International Research Seminar: Kyiv, 23-26 June, 2002: NATO Research College. Seminar Report Series No 16. – Roma: SPEA, 2003. – P. 31-34.

  7. Малиновська О. Огляд зовнішньої трудової міграції в Україні // Матеріали національного тристороннього семінару “Політика у галузі трудової міграції, нормативно-правова база та її застосування з метою запобігання торгівлі жінками і Україні” (м. Київ, 15-17 березня 2004 р.). – К.: МОП, 2004. – С. 75-88.

Інші видання

  1. Шлепаков А.М., Малиновська О.А., Пінчук О.М. Еміграція населення України: соціально-економічні аспекти та можливі наслідки: Препр. / Нац. ін-т стратег. дослідж. – К., 1993. – Вип. 17. – 52 с. – Авторських – с. 6-21.

  2. Малиновська О.А. Від аналізу до розробки концепції: Особливості міграційної ситуації в Україні // Політика і час. – 1995 – № 10. – С. 45-51.

  3. Беженцы в Украине: Отчет о выполнении научного проекта “Социально-экономическое обследование иностранцев и лиц без гражданства, которые приобрели статус беженца в Украине” / С.И.Пирожков, А.А.Ручка, Л.А.Аза, Е.А.Малиновская. – К.: УВКБ ООН, Нац. ин-т укр.-рос. отношений, Ин-т социологии НАН Украины, 1997. – 85 с. – Авторських – с. 4-8.

  4. Пирожков С.І., Малиновська О.А., Марченко Н.М. Зовнішня міграція в Україні: причини, наслідки, стратегії. – К.: Академпрес, 1997, – 127 с. – Авторських – с. 61-113.

  5. Малиновська О.А. Міграція мовою статистики // Проблеми міграції: Укр. інформ.-аналіт. журн. – 1997. – № 1. – С. 8-13.

  6. Малиновська О.А. Етнонаціональна ситуація і зовнішньоміграційні процеси // Етнополітичний розвиток України: досвід проблеми, перспективи. – К.: Ін-т національних відносин і політології НАН України, 1997. – С. 123-153.

  7. Малиновська О.А. Репатріація в Україну // Проблеми міграції: Укр. інформ.-аналіт. журн. – 1999. – № 4. – С. 17-29.

  8. Становище біженців турків-месхетинців в Україні: Наук. доп. / Т.Клінченко, О.Малиновська, І.Мінгазутдинов, О.Шамшур. – К.: Компанія ВАІТЕ, 1999. – 130 с. – Авторських – с. 26-61, 72-81.

  9. Проблема нелегальної міграції та транспортування мігрантів в Україні: Наук. доп. / Центр техн. Кооперації для Європи та Центр. Азії. Міжнар. орг. з міграції; Упоряд. О.А.Малиновська. – К.: Бланк-Прес, 2000. – 120 с. – Авторських – с. 30-70.

  10. Малиновська О.А. Біженці, недобровільно переміщені особи, внутрішні переміщені особи на пострадянському просторі // Проблеми міграції: Укр. інформ.-аналіт. журн. – 2001. – № 3. – С. 2-10.

  11. Малиновська О.А. Проблеми нелегальної міграції та транспортування мігрантів в Україну // Нелегальна міграція та торгівля жінками у міжнародно-правовому контексті: У 2 кн. – Кн. 1. – Ч. 1. / Авт. кол.; Відп. ред. Ю.І.Римаренко, Я.Ю.Кондратьєв; За. ред. Ю.С.Шемшученка. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, Київ. ін-т права; Нац. академія внутр. справ України, 2001. – С. 434-514.

  12. Малиновська О.А. Проблема біженців у світі та в Україні: масштаби, шляхи вирішення // Стратегічна панорама. – 2002. – № 1. – С. 60-68.

  13. Малиновская Е.А. Миграция населения приграничных районов Волыни и Черниговщины в Беларусь // Миграция и пограничный режим: Беларусь, Молдова, Россия и Украина: Сб. науч. тр. / Под общ. ред. С.И.Пирожкова. – К.: НИПМБ, 2002. – С. 73-88.

  14. Пирожков С.И., Малиновская Е.А., Хомра А.У. Трудовая миграция населения Украины: социально-экономический аспект. – К.: НИПМБ, 2003. – 134 с. – Авторських – с. 36-73, 89-114, 127-132.

  15. “Нетрадиційні” іммігранти у Києві / О.Брайчевська, Г.Волосюк, О.Малиновська, Я.Пилинський, Н.Попсон, Б.Рубл / Блер Рубл, Олена Малиновська (керівники проекту). – К.: Стилос, 2003. – 447 с. – Авторських – с. 9-21,87-194, 366-388.

  16. Демографічна ситуація: сучасні проблеми та перспективи: Тематична доповідь / Е.М.Лібанова, Н.С.Власенко, О.А.Малиновська, С.І.Пирожков, О.В.Позняк, В.С.Стешенко, Н.А.Фойгт, П.Є.Шевчук, К.І.Якуба // Послання Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2002 році. – К.: Ін форм.-видав. центр Держкомстату України, 2003. – С.108-127. – Авторських – с.118-120, 126.

  17. Малиновська О.А. Заробітчанство в Росії: політико-демографічний аспект // Сучасна українська політика: Політики і політологи про неї / Ред. кол.: І.Ф.Курас, М.І.Михальченко, Ф.М.Рудич, В.П.Горбатенко, В.П.Андрущенко, І.О.Кресіна, Е.В.Щербатенко (вчен. секретар). – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2003. – Вип. 4. – С. 200-208.

  18. Малиновська О.А. Нові виклики національній та регіональній безпеці: тероризм, організована злочинність, нелегальна міграція // Нова безпека. – 2003. – № 2. – С. 53-62.

  19. Малиновська О.А. Формування і розвиток міграційної політики України // Громадська думка. – 2004. – № 1. – С. 3-12.

  1. Малиновська О.А. Україна, Європа, міграція: міграції населення України в умовах розширення ЄС. – К.: Бланк Прес, 2004. – 171 с.